Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства "ПРОФІ-ПАК" про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив суд: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: приміщень за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Будівельників, будинок, 34 ПАТ "ПРОФІ-ПАК", (код ЄДРПОУ 31792911), до повного усунення порушень та встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: приміщень за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Будівельників, будинок, 34 ПАТ "ПРОФІ-ПАК", (код ЄДРПОУ 31792911), до повного усунення порушень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що при проведенні планової перевірки відповідача, а саме будівлі та території за адресою: Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Будівельників, 34 було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Виявлені в ході перевірки порушення зафіксовані в акті перевірки від 14.11.2018 р. №1100, які створюють небезпеку для життя та здоров’я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем. За виявлених порушень, вказані приміщення будівлі не можуть експлуатуватись до повного усунення виявлених порушень.

До суду 11.04.2019 року від представника позивача надійшли пояснення щодо стану усунення порушень, в яких зазначено, що порушення зазначенні в акті перевірки від 14.11.2018 р. № 1100 свідчать про те, що відповідачем не було забезпечено безпеку об'єкту на належному рівні шляхом забезпечення системами запобігання, у тому числі організаційно-технічними заходами. Отже, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Відповідач не звертався до позивача щодо проведення позапланової перевірки з метою підтвердження усунення порушень, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, то ж свідомо взяв на себе відповідальність щодо проведення діяльності без усунення порушень та продовжує експлуатацію об'єкту.

Таким чином, подальша робота об'єкту відповідача з виявленими порушеннями, створює реальну та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людей. Не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи об'єкта, безпеки його відвідувачів, співробітників та персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків; на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації, на забезпечення всіх осіб, що знаходяться в будівлі індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри, тощо. Враховуючи вищевикладене, позивач не підтверджує усунення всіх порушень, зазначених у позові, та вважає, що на сьогоднішній день підстави для не задоволення позовних вимог відсутні.

До суду 18.04.2019 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, в якому зазначено, що станом на 18.04.2019 року позивач не підтверджує усунення всіх порушень, зазначених в позовній заяві, а тому підстави для застосування заходів реагування наявні.

Відповідач в черговий раз до суду свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. Відповідач відзив на позов та будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надіслав.

Згідно із ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 9 ст.205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами статей 194, 205 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження, за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що у період з 01.11.2018 р. по 14.11.2018 р. до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено планову перевірку Приватного акціонерного товариства "ПРОФІ-ПАК" за адресою: Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Будівельників, 34.

За результатами перевірки складено від 14.11.2018 р. №1100.

В акті перевірки встановлено низку порушень, допущених відповідачем при експлуатації будівель за адресою: Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Будівельників, 34.

Зокрема, було виявлено порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VІ (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 р. № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 р. за №252/26697 (далі - ППБУ), Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 р. №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджених наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 р. № 287 (далі - ДБН В. 1.1-7:2016), Національного стандарту України «Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.06.2008 р. № 269 (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008), Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 р. №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (далі - Порядок здійснення навчання населення), Національний стандарт України «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 р. № 158 (далі - ДСТУ Б В.1.1-36:2016), Національний стандарт України «Знаки безпеки та системи евакуаційні фотолюмінесцентні. Загальні вимоги та методи контролювання», затверджений наказом від 14.10.2013 р. № 1231 (далі - ДСТУ 7313:2013), Будівельні норми та правила «Складські будівлі» (далі - СНиП 2.11.01-85*), Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 р. № 557, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2007 р. за №1006/14273 (далі - ПТБ), Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р. № 1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю» (далі - Порядок забезпечення), Наказу МНС України від 18.12.2000 р. №338 (у редакції наказу МНС України від 16.08.2005 р.), зареєстрований у Мін'юсті України 01.09.2005 р. за № 970/11250 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів» (далі - Положення про паспортизацію), Наказу МНС України від 23.02.2006 р. № 98, зареєстрованого у Мін'юсті України 20.03.2006 р. за № 286/12160 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів» (далі - Методика ідентифікації ПНО), що створюють загрозу життю та здоров’ю людей.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Згідно з ст.1, ч.5, ч.11 ст.4 Закону - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб’єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб’єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч.4 ст.6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно з ч.1 статті 7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст.7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб’єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід’ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

В силу ч.7 ст.7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст.66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб’єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об’єктів або об’єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об’єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб’єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об’єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб’єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В силу ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об’єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як видно з проаналізованих положень Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та Кодексу цивільного захисту України позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Так, у період з 01.11.2018 року по 14.11.2018 року було проведено планову перевірку щодо додержанням суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільної, техногенної та пожежної безпеки та було перевірено будівлі та територію ПрАТ «Профі-ПАК» за адресою: Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Будівельників, 34.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що під час проведення вказаної перевірки відповідача встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей, працюючого персоналу, інших громадян, а також осіб, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі), в разі її виникнення та які не були усунуті відповідачем, а саме:

- відсутня та незареєстрована декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- на об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлений протипожежний режим, який включає: порядок утримання шляхів евакуації; визначення спеціальних місць для куріння; порядок застосування відкритого вогню; порядок використання побутових нагрівальних приладів; порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт; правила проїзду та стоянки транспортних засобів; місця для зберігання і допустиму кількість сировини, напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території; порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір'я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень; порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі; порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи; порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення; порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту; порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання; порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні; порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електроспоживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки. При розробленні інструкцій дій у разі виникнення (виявлення) пожежі необхідно використовувати розділ VIII цих Правил. Працівники об'єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах під час проходження пожежно-технічного мінімуму;

- для кожного приміщення об'єкта не розроблені та не затверджені керівником об'єкта інструкції про заходи пожежної безпеки. У цих інструкціях повинні вказуватися:

категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної небезпеки (для виробничих, складських приміщень та лабораторій);

вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;

спеціальні місця для куріння та вимоги до них; порядок утримання приміщень, робочих місць; порядок зберігання та застосування легкозаймистих рідин, горючих рідин (далі - ЛЗР, ГР), пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;

порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого ганчір'я;

порядок утримання та зберігання спецодягу;

місця, порядок та норми одночасного зберігання в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт;

порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи;

заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку;

граничні показання контрольно-вимірювальних приладів, відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух;

обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі.

Ці інструкції мають вивчатися під час проведення протипожежних інструктажів, проходження навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на видимих місцях;

- з метою забезпечення безпечного евакуювання та надання інформації щодо правил поведінки в умовах обмеженої видимості або повної темряви (аварійного відключення освітлення) при загрозі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, аварії, стихійного лиха, катастрофи, загрози здійснення терористичного акту тощо) системи евакуаційні фотолюмінісцентні не розроблені відповідно до ДСТУ 7313:2013. Плани евакуації та позначення шляхів евакуації не виконано на основі фотолюмінісцентних матеріалів;

- територія об'єкта, а також будівля та приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

- усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці не проходять інструктажі з питань пожежної безпеки (далі - протипожежні інструктажі). Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостійного виконання роботи) пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).

Види протипожежних інструктажів, а також порядок організації та проведення протипожежних інструктажів, навчання і перевірки знань з пожежно-технічного мінімуму встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

- посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;

- для всіх приміщень виробничого, складського призначення не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В. 1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні. Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об'єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами;

- виробничі приміщення не своєчасно очищуються від горючого сміття та відходів виробництва. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями, що затверджуються керівником об'єкта або підприємства;

- приміщення будівлі не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системою пожежної сигналізації, автоматичною системою пожежогасіння (виробничі приміщення), системою оповіщення людей про пожежу та управління евакуацією людей»;

- захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку не виконується відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд», а саме: не надано комплект експлуатаційно-технічної документації на систему блискавкозахисту будівлі. Комплект експлуатаційно-технічної документації блискавкозахисту повинен містити: пояснювальну записку, схеми зон захисту блискавковідводів, робочі креслення конструкцій блискавковідводів (будівельна частина), конструктивних елементів захисту від вторинних проявів блискавки, від занесень високих потенціалів через наземні і підземні металеві комунікації, приймальну документацію (акти прийняття в експлуатацію пристроїв блискавкозахисту разом з додатками: актами на приховані роботи і актами випробувань пристроїв блискавкозахисту і захисту від вторинних проявів блискавки і занесення високих потенціалів);

- для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу 1 раз на рік не проведено випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу;

- пожежні кран-комплекти не розміщуються у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, не нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;

- пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік не підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;

- пожежний щит не доукомплектовано, до комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;

- не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників;

- допускається складання й розведення фарб на першому поверсі виробничої будівлі, вищевказані заходи слід здійснювати на відкритому майданчику або у спеціально виділеному ізольованому приміщенні, розташованому біля зовнішньої стіни з віконними отворами. Це приміщення повинно мати самостійний евакуаційний вихід;

- допускається складування виробничої продукції (поліетиленові пакети та інше) у площині виробничих приміщень. Складські приміщення повинні відокремлюватися від виробничих приміщень перегородками 1-го типу;

- не передбачено заповнення прорізів в протипожежних перешкодах, що відокремлюють виробничі приміщення від адміністративних протипожежними перешкодами (двері, вікна);

- приміщення складу не обладнано системою димовидалення;

- евакуаційні виходи не забезпечено світловими покажчиками «Вихід» які повинні бути приєднані до мережі евакуаційного або аварійного освітлення. Най менша освітленість повинна бути 0,5 лк на підлозі приміщення відповідно до ДБН В.2.2.3-97 п.4.25;

- не проведено замір опору ізоляції і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- не надано акти проведення електромонтажних прихованих робіт за підвісними стелями офісних приміщень;

- не забезпечено лінії живлення до побутових кондиціонерів автономними пристроями електричного захисту;

- не забезпечено електрообладнання в пожежонебезпечних зонах у відповідності їх рівня вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони згідно НПАОП 40.1-1.32-01;

- не забезпечено другим евакуаційним виходом другий поверх будівлі відповідно до ДБН В. 1.1-7:2016 п.7.2.10, п.7.2.4;

- у адміністративних приміщеннях опорядження (облицювання) стелі допущено з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2. (пластикові панелі);

- сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;

- допущено знімання дверей сходових кліток на 2-му та першому поверсі будівлі;

- в сходових клітках СК1 будівлі вікна не обладнані пристроями для їх відчинення;

- не забезпечено працівників об'єкта засобами індивідуального захисту;

- не призначено відповідальну особу з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності об'єкта;

- керівник та посадові особи діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку;

- не проведено ідентифікацію об'єкта.

За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача, що порушення, які були виявлені під час перевірки будівель за адресою: Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Будівельників, 34 є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров’ю людей, що є неприпустимим, а отже подальша експлуатація об'єктів ПрАТ «Профі-ПАК» із вищезазначеними порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В зв’язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов’язковими для встановленого законодавством кола суб’єктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоров’ю людей.

Відповідно до п.п.24, 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов’язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров’ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

На час складання акту перевірки від 14.11.2018 року № 1100 були виявлені 34 порушення, та на час винесення рішення суду залишилися не усунутими. Отже, обставини, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом, не перестали існувати та не усунуті. Доказів зворотного відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що порушення, виявлені під час позапланової перевірки об’єкту створюють загрозу життю та здоров’ю людей (працюючого персоналу тощо), і на даний час у суду відсутні докази усунення виявлених порушень, суд вважає позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області обґрунтованим та таким, який підлягає задоволенню.

Що стосується встановлення у судовому рішенні способу і порядку його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єктів, а саме: приміщень за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Будівельників, будинок, 34 ПАТ "ПРОФІ-ПАК", (код ЄДРПОУ 31792911), до повного усунення порушень, суд звертає увагу позивача, що це вже регламентовано Розділом ІV КАС України (процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: приміщень за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Будівельників, будинок, 34 ПАТ "ПРОФІ-ПАК", (код ЄДРПОУ 31792911), до повного усунення порушень, до повного усунення порушень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма