ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року

Справа № 160/25/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання

ОСОБА_2

за участі:

представника позивача представника відповідача

ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліос Стратегія» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

02.01.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліос Стратегія» з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0031401416 від 12.11.2018 року в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 4 243 176,02 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на підставі ОСОБА_3 перевірки №59768/04-36-14-06/37807163 від 09.10.2018 відповідачем сформоване податкове повідомлення-рішення від 12.11.2018 року № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Еліос Стратегія» нараховано грошове зобов’язання (пеня) за порушення ст. 2, ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР від 23.09.1994 року, щодо порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 4 243 176,02 грн. Вважають висновки відповідача про порушення підприємством норм ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо своєчасного повернення грошових коштів в іноземній валюті безпідставними, оскільки припинення Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово– промисловій палаті України провадження у справі за позовною заявою резидента у зв’язку із відмовою останнього від позову внаслідок виконання нерезидентом зобов’язань за експортно – імпортним контрактом, є позитивним рішенням, яке прирівнюється по наслідках до рішення про задоволення позову в розумінні ч. 4 Закону України № 185/94-ВР.

Ухвалою суду від 08.01.2019 року у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 04.02.2019 року на 12:30 год.

В судовому засіданні 04.02.2019 року було оголошено перерву до 25.02.2019 року до 15:00 год.

В судовому засіданні 25.02.2019 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 27.03.2019 року на 15:30 год.

В судовому засіданні 27.03.2019 року представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити із викладених у ньому підстав.

08.02.2019 року відповідач – Головне управління ДФС у Дніпропетровській області надав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 53-65). Позиція відповідача ґрунтується на тому, що в ході документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліос Стратегія» допущено порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР (далі – ЗУ № 185/94-ВР), а саме, порушення строків розрахунків за імпортними операціями. Оскільки, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово - промисловій палаті України при розгляді заяви позивача щодо стягнення з нерезидента суми заборгованості по зовнішньоекономічному контракту провадження було припинено, пеня за порушення строків розрахунку стягується у відповідності до положень ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». За таких обставин, пеня за прострочку повернення валютної виручки за період з 05.04.2018 року по 20.07.2018 року підлягає сплаті позивачем, у зв’язку із чим, оскаржуване податкове повідомлення – рішення є правомірним і підстави для його скасування, відсутні.

13.02.2019 року позивачем до суду було подано відповідь на відзив в якому зазначено, що припинення МКАС при ТППУ провадження у справі за позовною заявою резидента у зв’язку з відмовою останнього внаслідок виконання нерезидентом зобов’язань за експортно – імпортним контрактом є позитивним рішенням, яке прирівнюється по наслідках до рішення про задоволення позову в розумінні Закону № 185/94, у зв’язку із чим, застосування штрафних санкцій до підприємства, є протиправним.

В судовому засіданні 27.03.2019 року представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Головним управління Державної фіскальної служби України в Дніпропетровській області в жовтні 2018 року було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Еліос Стратегія» з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту № 290917 від 29.09.2017 за період з 29.09.2017 по 21.09.2018 порядку та термінів декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України.

За результатами проведеної перевірки складений ОСОБА_3 від 09.10.2018 року №59768/04-36-14-06/37807163, згідно з висновками якого документальною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Еліос Стратегія» при виконанні контракту № 290917 від 29.09.2017 року за період з 29.09.2017 року по 21.09.2018 року норм ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР в частині несвоєчасного повернення грошових коштів в сумі 410000,00 євро згідно контракту № 290917 від 29.09.2017 року, укладеного з HS ASIA SOLAR LTD (Hong Kong) та на підставі ст. 4 цього Закону підприємству нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 4243176,02 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було сформовано податкове повідомлення-рішення від 12.11.2018 року № НОМЕР_1, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Еліос Стратегія» (код ЄДРПОУ 37807163) нараховано грошове зобов’язання (пеня) за порушення ст. 2, 4 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 року, щодо порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 4 243 176,02 грн.

Не погоджуючись із розміром нарахованої податковим повідомленням-рішенням від 12.11.2018 року № НОМЕР_1 пені на суму 4 243 176,02 грн, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Судом встановлено, що 29 вересня 2017 року між резидентом України - ТОВ «Еліос Стратегія» (покупець) та резидентом ОСОБА_5 HS ASIA SOLAR LTD (Hong Kong) (продавець) був укладений зовнішньоекономічний контракт № 290917, відповідно до умов якого продавець зобов’язався передати у власність покупця модулі монокристалічних TSM-295DD05A в кількості 60 штук на загальну суму 483 695,88 євро, а покупець в свою чергу зобов’язався товар прийняти і оплатити його відповідно до умов контракту.

Згідно п. 8.2 контракту, покупець сплачує передоплату в розмірі 410 000,00 Є (чотириста десять тисяч євро нуль центів) в термін до 15 жовтня 2017 року. Остаточний розрахунок в сумі 73 695,88 євро (сімдесят три тисячі шістсот дев’яносто п’ять євро 88 центів) протягом місяця після прибуття товару в порт м. Одеса (Україна).

Відповідно до п. 3.1 контракту, поставка здійснюється на умовах CIF Odessa (Україна) в термін до 03.03.2018 р.

Також, Сторони домовилися, що в разі не поставки товару Покупцеві в зазначений термін отримана Продавцем передоплата в розмірі 410 000,00 Євро (чотириста десять тисяч євро нуль центів) має бути повернуто в термін до 23.03.2018 р.

Оскільки товар не був поставлений в обумовлений сторонами термін, 03.03.2018 р. відповідачу на електронну адресу було направлено рекламацію № 03/03/18 з вимогою забезпечити поставку товару або повернути кошти в розмірі 410 000,00 Є (чотириста десять тисяч євро нуль центів). Залишивши рекламацію без розгляду, ТОВ «Еліос Стратегія» було змушене 04.04.2018 р. звернутися до Міжнародного комерційного арбітражного суду з позовом про стягнення з HS ASIA SOLAR LTD заборгованості.

04.04.2018 року головою МКАС при ТПП України ОСОБА_6 було винесено постанову про прийняття до провадження справи за № 62/2018 за позовом ТОВ «Еліос Стратегія» про стягнення 410269,59 євро з HS ASIA SOLAR LTD.

20.07.2018 року позивач звернувся до МКАС при ТПП України із заявою про залишення позовної заяви ТОВ «Еліос Стратегія» по справі № 62/2018 без розгляду та закриття провадження у справі у зв’язку із погашенням заборгованості HS ASIA SOLAR LTD в розмірі 410000,00 євро в добровільному порядку.

На підтвердження сплати заборгованості HS ASIA SOLAR LTD позивачем були надані повідомлення банківської установи (Swift) від 19.07.2018 року, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 29-30).

За результатами розгляду заяви ТОВ «Еліос Стратегія», поданої до Міжнародного Комерційного Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, постановою голови МКАС при ТПП України ОСОБА_6 від 06.08.2018 року, провадження у справі № 62/2018 було закрито за заявою позивача у зв’язку із погашенням відповідачем заборгованості після пред’явлення позову.

Як вбачається з матеріалів перевірки та пояснень, наданих представником відповідача в ході розгляду справи, підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення – рішення явилась та обставина, що оскільки, постановою МКАС при ТПП України від 06.08.2018 року провадження у справі було закрито у зв’язку із погашенням заборгованості нерезидента в добровільному порядку, пеня за порушення строків повернення валютної виручки сплачуються за весь період, включаючи і період, на який ці строки було зупинено.

Так, відповідач вважає, що період, протягом якого нарахування пені було зупинено у зв’язку із розглядом справи в МКАС при ТПП України з 05.04.2018 року по 20.07.2018 року складає – 107 діб, тому, пеня у розмірі 0,3% від суми несвоєчасно повернутої валютної виручки (410000,00 євро) складає 4243176,02 грн.

Суд зазначає, що порядок розрахунків в іноземній валюті та порядок відліку законодавчо встановленого строку розрахунків регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних відносин).

Частино 1 Закону України №185/94-ВР передбачено, що виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Відповідно до ст. 2 Закону України №185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості

недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) (ч. 1 ст. 4 Закону України №185/94-ВР).

У разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов'язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною

порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов'язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення) (ч. 2 ст. 4 Закону України №185/94-ВР).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується (ч. 3 ст. 4 Закону України №185/94-ВР).

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України

відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено (ч. 4 ст. 4 Закону України №185/94-ВР).

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом (ч. 5 ст. 4 Закону України №185/94-ВР).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею (ч. 6 ст. 4 Закону України №185/94-ВР).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку суду, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України №185/94-ВР, є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово–промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно – імпортним контрактом, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків – рішення суду про задоволення позову.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що аналогічні наслідки мають наставати і у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв’язку із тим, що нерезидент виконав зобов’язання за експортно – імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово – промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Тобто, припинення МКАС при ТППУ у справі за позовною заявою резидента у зв’язку з відмовою останнього від позову внаслідок виконання нерезидентом зобов’язань за експортно-імпортним контрактом, є позитивним рішенням, яке прирівнюється по наслідкам до рішення про задоволення позову в розумінні ст. 4 Закону України №185/94-ВР.

Оскільки, позивач вжив заходів для вирішення спору про стягнення заборгованості з нерезидента у строки та в порядку, що регулюються чинним законодавством, суд вважає що на нього не розповсюджуються правила ч. 4 ст. 4 Закону України №185/94-ВР щодо поновлення строків по сплаті пені за їх порушення за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача з приводу того, що МКАС при ТППУ у справі за позовною заявою резидента не було винесено рішення про задоволення позову про стягнення заборгованості з нерезидента, у зв’язку із чим, наявні підстави для нарахування штрафних санкцій, оскільки підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням підстав припинення провадження у справі. Зокрема, якщо такою підставою є заява позивача про відмову від позовних вимог у зв’язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстави для поновлення строків та нарахування пені резиденту відсутні.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податковим органом безпідставно нарахована пеня за прострочку повернення валютної виручки, у зв’язку із чим, податкове повідомлення рішення №0031401416 від 12.11.2018 року - є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про правомірність прийняття оскаржуваного рішення, у зв’язку із чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліос Стратегія» (49000, м.Дніпро, вул. Челюскіна, буд.12А-3, код ЄДРПОУ 37807163) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0031401416 від 12.11.2018 року в частині нарахування штрафних санкцій у розмірі 4 243 176,02 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліос Стратегія» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 63 647,64 грн. (шістдесят три тисячі шістсот сорок сім гривень шістдесят чотири копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 01 квітня 2019 року.

Суддя

ОСОБА_1