ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/1118/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

26 квітня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2019.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З матеріалів справи вбачається, що апелянтом апеляційну скаргу подано 19.04.2019, та оскільки оскаржуване рішення отримано апелянтом лише 18.03.2019, в силу положень ст.295 КАС України, апелянт дійсно має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в межах тридцятиденного строку.

Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги та подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апелянт посилається на те, що Пенсійний фонд є неприбутковою самоврядною організацією, забороняється використовувати кошти Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, Законами України «Про Державний бюджет на 2018 рік» та «Про Державний бюджет на 2019 рік» не передбачено фінансування судових витрат для Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві.

Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Як вказує апелянт у клопотанні, майнове становище не має бути перешкодою доступу до суду, навіть коли судові витрати становлять явну перешкоду доступу до правосуддя. З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення, зменшення чи звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

В свою чергу, апелянтом не подано жодних доказів на підтвердження відсутності можливості для сплати судового збору, не наведено інших доводів.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Доводи заявника щодо необхідності звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, колегія суддів також враховує, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія ст. 8 Закону України «Про судовий збір» щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (станом на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою необхідно сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір при поданні позову до суду в розмірі 1152,60 грн.(0,4 *1921,00 грн).

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 1057,20 грн. (768,40 грн *150%).

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Одержувач: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101

ЄДРПОУ одержувача: 38004897.

Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП)

МФО банку: 899998, рахунок: 34312206081055.

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами чи інші підтверджуючі документи.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу.

За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Поновити Головному управлінню Пенсійного фонду України у місті Києві строк на апеляційне оскарження.

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Кузьменко