ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 квітня 2019 року

м. Дніпро

справа № 205/7028/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Кучма К.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності, зобов'язати відповідача виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку з втратою працездатності у розмірі 410 050 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що позивач звернувся із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності до відповідача, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з тим, що отримав третю групу інвалідності та втратив 30% професійної працездатності по пораненню, пов'язаному з виконанням службових обов'язків.

Проте, відповідачем надано відповідь, відповідно до якої у виплаті одноразової грошової допомоги було відмовлено.

Позивач вважає, що відмова відповідача у призначені та виплаті допомоги, передбаченої ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» є протиправною, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_2 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у зв'язку з втратою працездатності.

В апеляційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_2 з 2015 року по 2017 рік проходив службу в Національної поліції, та наказом ГУНП від 11.12.2017 № 369 о/с був звільнений за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). 01.03.2018 року позивач звернувся до ГУНП із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності, в якій просив виплатити допомогу у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності та 30% втрати професійної працездатності, але відповідачем було відмовлено, враховуючи, що підстави у виплаті допомоги, відповідно до п.3 ч.1 ст.97 Закону України «Про Національну поліцію» відсутні.

Вказує, що нормами Закону України «Про Національну поліцію» та Порядку, не передбачено обов'язку ГУНП призначати та виплачувати одноразову грошову допомогу колишньому поліцейському, інвалідність якого встановлена до його звільнення.

Отже, відповідач вважає, що ГУ НП при розгляді заяви ОСОБА_2 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги діяло виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке є таким, що не підлягає скасуванню та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 наказом «По особовому складу» № 369 о/с 11 грудня 2017 року був звільнений зі служби в поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу). (а.с.33)

Інвалідність позивачу була встановлена 22.02.2018 року Обласною медико-соціальною експертною комісією № 4, що підтверджується випискою з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 AAA № 651485 від 20 лютого 2018 року та довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 AAA № 009913 від 22 лютого 2018 року. (а.с.11-12)

01.03.2018 року позивач звернувся із заявою (рапортом) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив виплатити йому одноразову грошову допомогу (далі - ОГД) у зв'язку з тим, що він отримав третю групу інвалідності та втратив 30% професійної працездатності по пораненню, пов'язаному з виконанням службових обов'язків у 2015 році. Також, позивач у заяві зазначив, що у 2015 році він вже отримував грошову виплату по пораненню у сумі 30450 грн. (а.с.9)

27.03.2018 року відповідачем направлено позивачу повідомлення «Про розгляд заяви на виплату ОГД» за № 19/331 від 27.03.2018 року, відповідно до якого у виплаті ОГД позивачу було відмовлено, з посиланням на приписи ст.97 Закону України «Про Національну поліцію». (а.с.10)

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

7 листопада 2015 року набрав чинності Закон України № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Закон України № 580-VIII «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. № 580-VІІІ (в редакції чинній на час спірних правовідносин) (далі - Закон № 580-VІІІ) і Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України № 4 від 11.01.2016 року (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 163/28293 (далі -Порядок № 4).

Пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону № 580-VІІІ встановлено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Згідно із частиною 1 статті 100 Закону № 580-VІІІ, визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров'я відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Частиною 6 статті 100 Закону № 580-VІІІ чітко встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Підпунктом «в» пункту 3 частини 1 статті 99 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, а саме визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на 2018 рік від 07.12.2017 р. № 2246-VІІІ, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1 762 грн.

Статтею 101 Закону № 580-VІІІ встановлені підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком: а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням; б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом); г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 р. № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, яким визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т.ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).

Абзацом 2 п.1 розділу 2 Порядку № 4 визначено, що днем виникнення права на отримання ОГД є у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, законодавець закріпив лише граничний строк для встановлення інвалідності для звільнення і не обмежив поліцейських у часі щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції.

Жодна норма вказаного Закону № 580-VІІІ заборони щодо можливості встановлення інвалідності ще за час проходження служби в поліції не містить.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач отримав травму, що пов'язана з безпосередньою участю в антитерористичній операції при виконанні службових обов'язків, перебуваючи при цьому на службі в Національній поліції України, що підтверджується свідоцтвом про хворобу № 331 від 29 вересня 2017 року та актом № 34/15 про нещасний випадок (у тому числі поранення) від 19 травня 2015 року. (а.с.13-17)

Отже, матеріалами справи підтверджується, що у відповідача відсутні підстави не призначення та не виплати одноразової грошової допомоги позивачу.

Зважаючи на викладене, а також на те, що єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги стало посилання на п.4 ч.1 ст.97 Закону № 580-VІІІ, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач, якому встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому п.п. «в» п.3 ч.1 ст.99 Закону України «Про Національну поліцію».

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, пояснень про докази до апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 25.04.2019 та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 26.04.2019.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров