open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 500/624/19
Моніторити
Ухвала суду /11.09.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.08.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.08.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.08.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /20.08.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /16.08.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /23.07.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.06.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Рішення /24.04.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Рішення /24.04.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.04.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /15.03.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /31.01.2019/ Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
emblem
Справа № 500/624/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /11.09.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /27.08.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.08.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /21.08.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /20.08.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /16.08.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /23.07.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /21.06.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Рішення /24.04.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Рішення /24.04.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.04.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /15.03.2019/ Тернопільський окружний адміністративний суд Ухвала суду /31.01.2019/ Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/624/19

24 квітня 2019 року

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі: судді Осташа А. В.

за участю: секретаря судового засідання Косюк О., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Матуса Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _3 (далі - позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач) із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.04.2019 (аркуш справи 43) просить:

- визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком;

- зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_3 до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком наступні періоди роботи:

- з 01.09.1990 по 01.11.1992 в Тернопільському міському об'єднанні громадського харчування (об'єднання "Промтовари"), кафе "Молочарня";

- 02.11.1992 по 02.12.2001 в Тернопільському об'єднанні "Промтовари" магазин №28;

- 01.04.2016 по 31.10.2018 період здійснення підприємницької діяльності;

- зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком з 15.11.18.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 звернулась 15.11.2018 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідач за наслідками розгляду заяви позивача прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії, так як відсутній достатній страховий стаж роботи для призначення пенсії за віком. Беручи до уваги те, що факт роботи з 01.09.1990 по 01.11.1992 в Тернопільському міському об'єднанні громадського харчування (об'єднання "Промтовари"), кафе "Молочарня", з 02.11.1992 по 02.12.2001 в Тернопільському об'єднанні "Промтовари" магазин №28 та з 01.04.2016 по 31.10.2018 період здійснення підприємницької діяльності підтверджується відомостями трудової книжки та відомостями про сплату нею страхових внесків в період здійснення підприємницької діяльності, позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 15.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.

Тернопільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 04.04.2019 подано до суду відзив на позовну заяву (аркуш справи 30-34), у якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що згідно поданих позивачем документів до страхового стажу зараховано 12 років 10 місяців 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Зокрема зазначено:

- період роботи з 01.09.1990 по 01.11.1992 в Тернопільському міському об'єднанні громадського харчування (об'єднання "Промтовари"), кафе "Молочарня" не зараховано у зв'язку з тим, що в трудовій книжці не читається печатка та згідно архівних довідок не підтверджено факт звільнення;

- період роботи з 02.11.1992 по 02.12.2001 в Тернопільському об'єднанні "Промтовари" магазин №28 не зараховано, оскільки в трудовій книжці на печатці підприємства відсутній код страхуваника, який повинен бути зазначений з 22.01.1996 згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118, відповідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутні дані по даному підприємству, а також згідно архівних довідок відсутні документи про факт роботи;

- період здійснення підприємницької діяльності з 01.04.2016 по 31.10.2018 не зараховано, оскільки відсутня сплата страхових внесків за даний період підприємницької діяльності, тому зарахувати його до страхового стажу не має можливості.

За даних обставин, вважає, що рішення про відмову у призначенні пенсії за віком прийнято правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судовому засіданні представник підтримав позовні вимоги, з мотивів, наведених в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, просив позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, показання свідків, розглянувши наявні матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як випливає із матеріалів справи, ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7) народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 та протягом трудової діяльності працювала на різних підприємствах, що підтверджується відомостями трудової книжки НОМЕР_2 (аркуш справи 12-15).

Позивач 15.11.2018 звернулась до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідач листом від 03.01.2019 №104/05 повідомив ОСОБА_3, що згідно поданих нею документів до страхового стажу зараховано 12 років 10 місяців 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Зокрема зазначено:

- період роботи з 01.09.1990 по 01.11.1992 в Тернопільському міському об'єднанні громадського харчування (об'єднання "Промтовари"), кафе "Молочарня" не зараховано у зв'язку з тим, що в трудовій книжці не читається печатка та згідно архівних довідок не підтверджено факт звільнення;

- період роботи з 02.11.1992 по 02.12.2001 в Тернопільському об'єднанні "Промтовари" магазин №28 не зараховано, оскільки в трудовій книжці на печатці підприємства відсутній код страхуваника, який повинен бути зазначений з 22.01.1996 згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118, відповідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутні дані по даному підприємству, а також згідно архівних довідок відсутні документи про факт роботи (аркуш справи 10-11).

Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

За змістом ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 58 років 6 місяців - які народилися з 01.10.1959 року по 31.03.1960 року.

Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ст.48 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічна норма передбачена постановою Кабінету Міністрів "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), де регламентовано порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58).

У відповідності до п.2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження (п.2.9 Інструкції №58).

Як встановлено судом, стаж роботи ОСОБА_3 у період з 01.09.1990 по 01.11.1992 в Тернопільському міському об'єднанні громадського харчування (об'єднання "Промтовари"), кафе "Молочарня", (яка прийнята на посаду бармена відповідно до наказу №169-к від 31.08.1990 та звільнена за власним бажанням відповідно до наказу №26 від 31.10.1992), а з 02.11.1992 по 02.12.2001 в Тернопільському об'єднанні "Промтовари" магазин №28 (яка прийнята на посаду старшого продавця відповідно до наказу №33-к від 02.11.1992 та звільнена з роботи згідно ст.38 КЗпП України відповідно до наказу №28-к від 02.12.2001) підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_2 (аркуш справи 12-15).

Відповідач, відмовляючи позивачу в зарахуванні до стажу роботи з 01.09.1990 по 01.11.1992 в Тернопільському міському об'єднанні громадського харчування (об'єднання "Промтовари"), кафе "Молочарня" посилається на те, що в трудовій книжці не читається печатка та згідно архівних довідок не підтверджено факт звільнення, а період роботи з 02.11.1992 по 02.12.2001 в Тернопільському об'єднанні "Промтовари" магазин №28 не зараховано, оскільки в трудовій книжці на печатці підприємства відсутній код страхуваника, який повинен бути зазначений з 22.01.1996 згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118, відповідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відсутні дані по даному підприємству, а також згідно архівних довідок відсутні документи про факт роботи.

Із дослідженої судом під час розгляду справи трудової книжки ОСОБА_3 випливає, що вказані записи виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто фактично здійснені відповідно до Інструкції №58.

Серед іншого, Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17 (провадження №К/9901/4552/17), від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18), висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до архівної довідки архівного відділу Тернопільської міської ради від 22.11.2018 №1484/26-3.02 у документах архівного фонду "Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр громадського харчування" (Тернопільського міського об'єднання громадського харчування), у відомостях про нарахування заробітної плати працівникам за 1990 рік, є відомості про заробітну плату ОСОБА_3, яка значиться на посаді бармена кафе "Молочарня" та одночасно повідомлено, що документів з кадрових питань (особового складу) Тернопільського міського об'єднання громадського харчування за 1991-1992 роки, на зберігання до Трудового архіву не надходило та про їх місце знаходження у архівному відділі немає ніяких відомостей (аркуш справи 19).

Відповідно до листа архівного відділу Тернопільської міської ради від 22.11.2018 №1480/26-3.02 документальні матеріали з особового складу (накази про прийняття та звільнення працівників, відомості про нарахування заробітної плати, тощо) магазину №28 "Промтовари", до архівного відділу Тернопільської міської ради на зберігання не надходили і про їх місце знаходження у відділі не має ніяких відомостей (аркуш справи 20).

Також, відповідно до листа Державного архіву Тернопільської області від 22.11.2018, документи з особового складу кафе "Молочарня" (Об'єднання громадського харчування) та магазину №28 на зберігання в державний архів Тернопільської області не надходили (аркуш справи 23).

Щодо посилання відповідача на те, що згідно архівних довідок не підтверджено факт звільнення позивача з кафе "Молочарня", суд зазначає, що відповідно до архівної довідки архівного відділу Тернопільської міської ради від 23.08.2018 №1078/26-3.02 у документах архівного фонду "Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр громадського харчування), в наказах з особового складу за 1990 рік є відомості, що наказом від 31.08.1990 за №169-к п.1.2 ОСОБА_3,, з 01.09.1990 прийнято на роботу барменом 4-го розряду кафе "Молочарня" та одночасно повідомлено, що підтвердити факт її звільнення з роботи за 1992 рік немає можливості, оскільки документи з особового складу товариства з обмеженою відповідальністю "центр громадського харчування" (Тернопільського міського об'єднання громадського харчування) до архівного відділу передані лише по 1990 рік (аркуш справи 24).

Пунктом 18 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Допитані судом в ході розгляду справи свідки - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які знають позивача по спільній роботі в Тернопільському міському об'єднанні громадського харчування (об'єднання "Промтовари"), кафе "Молочарня", що підтверджується відомостями їхніх трудових книжок, підтвердили факт роботи позивачки на зазначеному підприємстві протягом спірного періоду з 01.09.1990 по 01.11.1992.

Щодо періоду трудового стажу з 02.11.1992 по 02.12.2001 в Тернопільському об'єднанні "Промтовари" магазин №28, який не зараховано відповідачем, оскільки в трудовій книжці на печатці підприємства відсутній код страхувальника, який повинен бути зазначений відповідно до вимог законодавства, суд зазначає наступне.

Суд наголошує, що із записів трудової книжки позивача убачається, що у період з 02.11.1992 по 02.12.2001 вона працювала в Тернопільському об'єднанні "Промтовари" магазин №28 із зазначенням посади та підписом уповноваженої особи підприємства.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що позивачем ужито усіх можливих заходів для документального підтвердження наявності трудового стажу для призначенні пенсії, а відсутність коду підприємства на печатці підприємства у трудовій книжці жодним чином не спростовує факту роботи позивача на підприємстві, достовірності зазначеної у ній інформації у спірний період та не може позбавити позивача конституційного права на соціальний захист, оскільки невідповідність печатки установленим законодавством вимогам може ставитись у провину лише підприємству та його посадовим особам.

Щодо не зарахування періоду підприємницької діяльності з 01.04.2016 по 31.12.2018 з підстав, оскільки відсутня сплата страхових внесків за цей період, суд не погоджується з такою позицією відповідача виходячи з наступного.

ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа 16.07.2003, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (аркуш справи 18).

Відповідно до ч. 3-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Тобто, вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб - підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_3 є відомості про те, що вона з 01.04.2016 по 31.10.2018 сплачувала страхові внески (аркуш справи 45).

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що робота позивача у період: з 01.09.1990 по 01.11.1992 в Тернопільському міському об'єднанні громадського харчування (об'єднання "Промтовари"), кафе "Молочарня", з 02.11.1992 по 02.12.2001 в Тернопільському об'єднанні "Промтовари" магазин №28 та з 01.04.2016 по 31.10.2018 період здійснення підприємницької діяльності підлягають зарахуванню до страхового стажу, оскільки такий підтверджений записами в її трудовій книжці та відомостями про сплату страхових внесків, недостовірності або інших ознак юридичної неточності не встановлено, а тому їх належить розглядати як належні та допустимі докази у справі, про що також свідчать покази свідків.

Водночас, необхідно зазначити, що позитивним обов'язком держави в цілому та її державних органів, в тому числі Пенсійного фонду України, є забезпечення можливості збереження на підприємствах первинних документів про роботу працівників від яких залежить виникнення і реалізації майнових прав громадянин при призначені пенсії. Не забезпечення належного зберігання вказаних документів на підприємствах, не витребування вичерпної інформації органами пенсійного фонду і невиконання своїх гарантійних функції державою, незалежно від надзвичайності підстав та як наслідок обмеження громадянам в реалізації та підтвердженні прав на пенсійне забезпечення, не повинно нівелювати або обмежувати конституційні права позивача.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Таким чином, відмова відповідача у зарахуванні зазначених періодів роботи позивача для призначення пенсії за віком є неправомірною.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи та досягнення нею віку 58 років та 6 місяців на час звернення до відповідача із заявою, наявність страхового стажу понад 25 років, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

Отже, відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн. (аркуш справи 3) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком.

3. Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області зарахувати ОСОБА_3 до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком наступні періоди роботи:

- з 01.09.1990 по 01.11.1992 в Тернопільському міському об'єднанні громадського харчування (об'єднання "Промтовари"), кафе "Молочарня";

- 02.11.1992 по 02.12.2001 в Тернопільському об'єднанні "Промтовари" магазин №28;

- 01.04.2016 по 31.10.2018 період здійснення підприємницької діяльності.

4. Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком з 15.11.18.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір в розмірі 768 грн 40 коп.

Реквізити сторін:

- позивач - ОСОБА_3: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1;

- відповідач - Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області: 46001. м.Тернопіль, вул.Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 квітня 2019 року.

Головуючий суддя Осташ А.В.

копія вірна

Суддя Осташ А.В.

Джерело: ЄДРСР 81475624
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку