Головуючий у І інстанції Писанець В.А.
Провадження № 22-ц/824/5112/2019
Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 квітня 2019 рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,
суддів: Іванової І.В., Мельника Я.С.,
при секретарі: Зубленку Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про визнання довіреності недійсною,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати недійсною з моменту посвідчення довіреність від 16 лютого 2015 року № 149, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, посилаючись на те, що 17 грудня 2014 року ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_7 40% частки статутного капіталу у ТОВ «Торговий дім «Камілла»за 8 000 000 грн. на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року за № 1491. 05 травня 2015 року між ОСОБА_7 та СПД-ФОП ОСОБА_2 був укладений нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року та про зміну первісного кредитора на нового. ОСОБА_4 грошового зобов'язання щодо розрахування за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» в обумовлений у договорі термін не здійснив.
З травня 2015 року в провадженні Макарівського районного суду Київської області знаходиться справа № 370/1226/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ «Торговий дім «Камілла».
З метою ухилення ОСОБА_4 від виконання його цивільно-правових обов'язків перед ОСОБА_2, між ОСОБА_5, яка діяла від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності, та ОСОБА_8 було укладено договори дарування, зокрема: договори дарування земельних ділянок від 15 квітня 2015 року за № 447; від 20 квітня 2015 року за № 465; від 20 квітня 2015 року за № 468; від 15 квітня 2015 року за № 439; від 20 квітня 2015 року за № 466; від 20 квітня 2015 року за 467; від 15 квітня 2015 року за № 443 та договори дарування квартир від 20 травня 2015 року за № 195; від 26 лютого 2015 року за № 246.
Таким чином, відповідач ОСОБА_4 вчиняв дії щодо приховання та відчуження належного йому майна з метою ухилення від звернення на нього стягнення, і саме з цією метою було видано довіреність, на підставі якої було укладено вищевказані договори дарування.
Позивач в позові посилався на недійсність вказаної довіреності з огляду на неможливість вчинення дев'яти договорів дарування нерухомого майна в період з 26 лютого 2015 року по 25 травня 2015 року на підставі однієї довіреності, оскільки у такій довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному, також у ній має бути зазначено місце і дата складання, прізвище, ім'я, по-батькові або повне найменування обдарованого; має бути зазначене все майно, що підлягало даруванню, із зазначенням його вартості.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи,просив рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову.
Представники відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 в апеляційному суді проти задоволення скарги заперечили та просили залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 17 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі-продажу частки у ТОВ «Торговий дім «Камілла» за № 1491, за яким останній передав ОСОБА_4 40% частки за 8 000 000,00 грн., а 14 січня 2015 року вчинено реєстраційну дію № 10681060012019860.
05 травня 2015 року між ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_2 було укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла», однак ОСОБА_4 свогообов'язку по сплаті грошових коштів не виконав, в зв'язку із чим ОСОБА_2 у травні 2015 року звернувся до суду з позовом про стягнення грошових коштів.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року у справі № 370/1226/15-ц задоволено позов ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_7 на користь ФОП ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн., як невиконання зобов'язань за договором поруки. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ФОП ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 7 980 000,00 грн.як невиконане зобов'язання за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 05 травня 2015 року, зареєстрований в реєстрі за № 330. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 та ОСОБА_5на користь ФОП ОСОБА_2 як відшкодування збитків від інфляції 4 192 000,00 грн. за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім«Камілла» від 17 грудня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №1491. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ФОП ОСОБА_2 3% річних від простроченої суми, що становить 370 189,39 грн. за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім«Камілла» від 17 грудня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1491. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь ФОП ОСОБА_2 3 683,23 грн.судових витрат. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ «Торговий дім «Камілла», відмовлено. Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі недійсним.
Рішення мотивоване тим, що відповідно до укладеного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ТД «Камілла» ОСОБА_7 відчужив, а відповідач у справі ОСОБА_4 набув право на 40% статутного капіталу та взявши на себе зобов'язання протягом 60 календарних днів оплатити вартість цієї частки в сумі 8 000 000,00 грн., не виконав його, тому суд вважав, що вказані кошти в сумі 7 980 000,00 грн. за виключенням 20 000,00 грн., які є порукою ОСОБА_7, повинні бути стягнуті з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь позивача ФОП ОСОБА_2, який набув таке право шляхом уступки права вимоги ОСОБА_7 на його користь.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2017 року залишено без змін ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2016 року, якою рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року скасовано у частині задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів, та в цій частині провадження у справі закрито. В іншій частині рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 31 травня 2017 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 15 листопада 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року в частині позовних вимог ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення грошових коштів скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про стягнення грошових коштів з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на користь ФОП ОСОБА_2, а у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів відмовлено. В решті рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року залишено без змін.
Рішення мотивоване тим, що у разі передання подружжям свого майна для здійснення підприємницької діяльності шляхом участі одного з них у створенні господарського товариства,це майно належить товариству на праві власності, а подружжя набуває відповідне майнове право, яке реалізується одним із подружжя (засновником) шляхом участі в управлінні товариством, а другий із подружжя набуває право вимоги виплати йому певних сум у разі поділу майна між подружжям. У зв'язку із чим суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про стягнення з ОСОБА_5 на користь ФОП ОСОБА_2 грошових коштів.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року вищевказані рішення суду першої інстанції та апеляційного суду залишено без змін з поновленням виконання рішення апеляційного суду Київської області від 25 листопада 2017 року.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2018 року залишено без змін постанову апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018 року, якою за заявою ФОП ОСОБА_2 ухвалено додаткове рішення, яким викладено резолютивну частину рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року в новій редакції: Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_7 на користь ФОП ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 20 000 грн. за невиконання зобов'язань за договором поруки. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 7 980 000 грн. за невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року №1491 та за договором про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 05 травня 2015 року №330. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 4 192 000 грн. за час прострочення виконання договірних зобов'язань після спливу 60 календарних днів з моменту укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року №1491. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 на користь ФОП ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 370 189 грн. 39 коп., що становить три відсотки річних від простроченої суми за час прострочення виконання договірних зобов'язань після спливу 60 календарних днів з моменту укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Торговий дім «Камілла» від 17 грудня 2014 року № 1491. Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 та з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_7 на користь ФОП ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі по 1 841 грн. 61 коп. судових витрат з кожного».
16 лютого 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 посвідчено від імені ОСОБА_4 на ім»я ОСОБА_5 довіреність на представлення його інтересів, яка зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за № 149, бланк НАМ № 457729,32 (том 1 а.с.67-68). Зазначеною довіреністю ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_5 бути його представником в усіх відповідних органах, установах та підприємствах, незалежно від їх форм власності та підпорядкування, в тому числі в органах міського самоврядування та виконавчої влади, органах БТІ, органах ЖЕД, у будь-яких державних реєстраційних органах та їх відділеннях, перед будь-якими державними реєстраторами, в тому числі в Державній реєстраційній службі, органах нотаріату, та будь-яких організаціях, перед іншими юридичними та фізичними особами, з усіх питань, пов'язаних з користуванням та розпорядженням належним довірителю будь-яким нерухомим майном, що розташоване за будь-якою адресою, в тому числі будь-якими належними йому земельними ділянками, розпоряджатись ним, в тому числі подарувати громадянці республіки Білорусь ОСОБА_10 за ціну та на умовах на свій розсуд, укладати та підписувати відповідні до цього договори дарування за ціну та на умовах на свій розсуд, укладати та підписувати договори про внесення змін та доповнень до вищевказаних договорів за ціну та на умовах на свій розсуд, розривати договори.
За цією довіреністю представник користується правом подавати та одержувати у будь-яких державних реєстраційних органах та їх відділеннях, перед будь-якими державними реєстраторами, в тому числі в Державній реєстраційній службі, в органах нотаріату, будь-які документи, в тому числі будь-які заяви, картки щодо внесення в реєстр даних про права власності, обтяження (іпотеки) вищевказаного будь-якого нерухомого майна; отримати реєстраційні документи; замовити та одержати будь-які необхідні документи у будь-яких державних реєстраторів для відчуження належного довірителювищевказаного нерухомого майна; зареєструвати у будь-яких державних реєстраторів право власності на вищевказане належне довірителюнерухоме майно та отримати будь-які реєстраційні документи, витяги, довідки.
Судом встановлено, що на підставі вищевказаної довіреності було укладено договори дарування, зокрема: договори дарування земельних ділянок від 15 квітня 2015 року за № 447; від 20 квітня 2015 року за № 465; від 20 квітня 2015 року за № 468; від 15 квітня 2015 року за № 439; від 20 квітня 2015 року за № 466; від 20 квітня 2015 року за 467; від 15 квітня 2015 року за № 443 та договори дарування квартир від 20 травня 2015 року за № 195; від 26 лютого 2015 року за № 246.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання довіреності недійсною, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості, і колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними, що передбачено ст. 1003 ЦК України.
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 глави 6 розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Установлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Установлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.
Із змісту оспорюваної довіреності вбачається, що вимоги ст.ст. 237-250, 1000-1010 ЦК України щодо поняття довіреності, її форми, строків, припинення представництва за довіреністю, скасування довіреності нотаріусом при її посвідченні дотримано. Зміст оспорюваної довіреності прочитаний ОСОБА_4 вголос, йому зрозумілий і повністю відповідає його волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина перша ст. 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази, в силу вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.
Позивачем під час розгляду справи суду не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження наявності передбачених законом підстав для визнання оспорюваної довіреності недійсною, в зв'язку із чим законним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та власного тлумачення характеру спірних правовідносин і встановлених судом обставин; ці доводи були предметом перевірки суду першої інстанції, який дав їм всебічну та об'єктивну оцінку у своєму рішенні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги позивача цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а скарги ОСОБА_2 - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
РішенняПечерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий :
Судді:
