ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" квітня 2019 р. Справа№ 910/21840/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Хрипуна О.О.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Дорогін К.Ю. довіреність № 2891 від 01.11.18
від ДВС: не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31 січня 2019 року (повний текст складено 05.02.2019 р.)
(за скаргою ПАТ "Українська залізниця" на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коваль Л.І.)
у справі № 910/21840/17 (суддя Привалов А.І.)
за позовом Державної екологічної інспекції у м. Києві,
до Акціонерного товариства "Українська залізниця",
в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця"
інші учасники:
1. Печерський районний відділ Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві,
2. Державний виконавець Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коваль Любов Іванівна,
про стягнення 2 672 724,46 грн., -
в с т а н о в и в :
1.ІСТОРІЯ СПРАВИ:
1.1. короткий зміст позовних вимог
1.1.1. Державна екологічна інспекція у м. Києві звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 2 672 724,46 грн.
1.1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 березня 2018 у справі №910/21840/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03 вересня 2018 року, позовні вимоги Державної екологічної інспекції у м. Києві задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ "Українська залізниця" 2672724,46 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, а також 40 090,87 грн. судового збору.
1.1.3. 13 вересня 2018 року Господарським судом міста Києва на виконання рішення від 29 березня 2018 року у справі № 910/21840/17 видано відповідні накази (а.с. 74, 92).
1.1.4. 23 листопада 2018 року ПАТ "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на рішення та дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коваль Л.І., у якій просило:
- визнати протиправними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І., щодо складення та пред'явлення до виконання платіжних вимог від 13.11.2018р. № 57555094 та № 57555906;
- скасувати платіжні вимоги Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13.11.2018 року № 57555094 та № 57555906;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 13.11.2018 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, винесену в межах виконавчого провадження № 57555094;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 13.11.2018 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, винесену в межах виконавчого провадження № 57555906;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 30.10.2018 року про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження № 57555094;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 20.11.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 57555094;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 20.11.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 57555906 (а.с.6-11).
1.1.5. Cкарга мотивована тим, що державним виконавцем в межах виконавчих проваджень №57555906 та №57555094 не виносились та не надсилались відповідачу постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, тому стягнення сум виконавчого збору та витрат виконавчого провадження з рахунків боржника за умови не винесення вказаних постанов є порушенням порядку вчинення виконавчих дій та примусового виконання рішень.
1.1.6. З огляду на вчинення державним виконавцем виконавчих дій, на думку скаржника, без достатніх правових підстав у вигляді відсутності постанов про стягнення виконавчого збору, останній просить визнати протиправними та скасувати постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 13.11.2018 р., а також постанови від 20.11.2018 р. про закінчення виконавчих проваджень №57555094 та № 57555906.
1.1.7. Необхідність скасування постанов від 20.11.2018 р. про закінчення виконавчих проваджень №57555094 та № 57555906 скаржник обґрунтовує тим, що визнання судом протиправними дій виконавця зі складення платіжних вимог та їх скасування матиме правовим наслідком повернення стягнутих виконавцем з боржника грошових коштів та, як наслідок, відсутність визначених постановами про закінчення виконавчих проваджень правових підстав для їх фактичного закінчення.
1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції
1.2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 січня 2019 року у справі №910/21840/17 закрито провадження у справі за скаргою ПАТ "Українська залізниця" на дії державного виконавця Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коваль Л.І. в частині визнання протиправними та скасування постанови від 13.11.2018 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, винесену в межах виконавчого провадження № 57555094, та постанови від 13.11.2018 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, винесену в межах виконавчого провадження № 57555906. Роз'яснено скаржнику, що спір в частині визнання протиправними та скасування постанов від 13.11.2018 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, винесену в межах виконавчого провадження № 57555094, та від 13.11.2018 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, винесену в межах виконавчого провадження № 57555906 віднесено до юрисдикції Окружного адміністративного суму міста Києва. В іншій частині скарги відмовлено (а.с. 110-117).
1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги;
1.3.1. АТ "Українська залізниця" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31 січня 2019 року у справі № 910/21840/17, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі скаргу "Українська залізниця" на дії державного виконавця від 22 листопада 2018 року.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:
2.1. Розподіл справи
2.1.1. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2019 року, апеляційна скарга АТ "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31 січня 2019 року у судовій справі № 910/21840/17 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Хрипун О.О.
2.1.2. 25 березня 2019 року, ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31 січня 2019 року у справі № 910/21840/17 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
2.1.3. 28 березня 2019 року АТ "Українська залізниця" звернулось із клопотанням про усунення недоліків.
2.1.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31 січня 2019 року у справі № 910/21840/17, яку призначено до розгляду на 23 квітня 2019 року.
2.2. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу;
2.2.1. Стягнення з АТ "Укрзалізниця" виконавчого збору на підставі постанов про відкриття виконавчого провадження, які не віднесено до виконавчих документів та які самі по собі без винесених постанов про стягнення виконавчого збору не дають державному виконавцю правових підстав для стягнення виконавчого збору за доводами відповідача є незаконним.
2.2.2. У графі "призначення платежу" платіжних вимог від 13.11.2018 р., усупереч приписам пункту 5.5 Інструкції № 22 у якості виконавчого документа зазначено судові накази та не зазначено постанов про стягнення виконавчого збору, проте зазначені платіжні вимоги містять у собі в т.ч. суми визначеного державним виконавцем виконавчого збору.
2.2.3. Частиною 1 статті 74 Закону 1404-УІІІ регламентовано оскарження дій державного виконавця з примусового виконання судових рішень саме до суду, який видав виконавчий документ, тобто до Господарського суду м. Києва в межах даної судової справи. При цьому, частина 1 статті 74 наведеного Закону не містить особливостей стосовно окремих видів постанов.
2.2.4. Відповідач вказує на неврахування судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 17.10.2018 р. по справі № 352/1777/16.
2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи (Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві).
2.3.1. У п. 3 постанов про відкриття ВП № 57555906 та 57555094, зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору, що свідчить про відсутність порушень виконавцем ЗУ "Про виконавче провадження" щодо стягнення виконавчого збору.
2.3.2. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання.
2.3.3. З посиланням на п. 5.1 глави 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБУ від 21.01.2004 № та ст. 1071 ЦК України орган ДВС вказував, що пред'явлені платіжні вимоги відповідають передбаченими Інструкцією нормам та є правомірними.
2.3.4. На момент перерахування коштів на рахунок стягувача, будь-яких заяв, щодо оскарження процесуальних документів чи самого виконавчого документу до відділу не надходило, ухвали про зупинення виконавчого провадження до відділу не надходило.
2.4. інші процесуальні дії у справі:
2.4.1. У судовому засіданні 23 квітня 2019 року представник АТ "Українська залізниця" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу задовольнити.
2.4.2. Представники Державної екологічної інспекції у м. Києві, Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві та Державний виконавець Печерського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коваль Любов Іванівна у судове засідання 23 квітня 2019 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, у розумінні ст.ст. 120, 242 ГПК України та ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", що підтверджується довідкою ПАТ "Укрпошта" про причини повернення поштового відправлення - "за терміном зберігання".
2.4.3. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
2.4.4. Ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення апеляційної скарги до розгляду явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників позивача та органу ДВС не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів. Враховуючи викладене, з урахуванням викладеного у відзиві на апеляційну скаргу прохання органу ДВС розглядати справу без участі представника відділу, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників позивача та органу ДВС.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ:
3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи;
3.1.1. Постановою від 30.10.2018 р. державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження №57555094 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.09.2018р. №910/21840/17, якою в тому числі стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 4009,09 грн. (а.с. 30-31).
3.1.2. Постановою від 30.10.2018 р. державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження №57555906 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 13.09.2018р. №910/21840/17, якою в тому числі стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 267 272,45 грн. (а.с. 32-33)
3.1.3. 30.10.2018р. державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві. винесено постанову ВП №57555094 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів (а.с. 42-43).
3.1.4. 13.11.2018 р. державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову ВП №57555094 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 201,00 грн. (а.с. 36-37).
3.1.5. 13.11.2018р. державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Коваль Л.І. винесено постанову ВП №57555906 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в сумі 301,00 грн. (а.с. 34-35).
3.1.6. 13.11.2018р. державним виконавцем сформовано та пред'явлено платіжну вимогу №57555094 про списання коштів в сумі 44 300,95 грн., яка включає заборгованість за наказом Києва від 13.09.2018р. №910/21840/17 в сумі 40 090,087 грн., виконавчий збір в розмірі 4 009,09 грн. згідно постанови ВП №57555094 від 30.10.2018р. та витрат виконавчого провадження в сумі 201,00 грн. згідно постанови ВП №57555094 від 13.11.2018р. (а.с. 28).
3.1.7. 13.11.2018р. державним виконавцем сформовано та пред'явлено платіжну вимогу №57555906 про списання коштів в сумі 2 940 297,91 грн., яка включає заборгованість за наказом Києва від 13.09.2018р. №910/21840/17 в сумі 2 672 724,46 грн., виконавчий збір в розмірі 267 272,45 грн. згідно постанови ВП №57555906 від 30.10.2018р. та витрат виконавчого провадження в сумі 301,00 грн. згідно постанови ВП №57555906 від 13.11.2018р. (а.с. 29).
3.1.8. 20 листопада 2018 року касаційну скаргу ПАТ "Укрзалізниця" у справі №910/21840/17 задоволено частково, а саме: скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 29 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018р., справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
3.1.9. 20.11.2018р. державним виконавцем винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень №57555906 та №57555094 (а.с. 38-39, 40-41).
3.2. Обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначені відповідно до них правовідносини:
3.2.1. У пункті 3 постанов від 30.10.2018 р. про відкриття виконавчого провадження зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору.
3.2.2. У постановах від 13.11.2018 р. зазначено про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, понесених в ході виконавчого провадження на підставі ст. 42 Закону (а.с. 36-37).
3.3. доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;
3.3.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що положення Закону України "Про виконавче провадження" не містить заборони щодо можливості зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження розміру виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника за проведення виконавчих дій.
3.3.2. Оскільки, в межах виконавчих проваджень №57555906 та №57555094 державним виконавцем виносились постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення витрат виконавчого провадження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність включення до платіжних вимог від 13.11.2018р. №57555906 та №57555094 сум виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що скарга в частині визнання протиправними дій державного виконавця щодо складення та пред'явлення до виконання платіжних вимог від 13.11.2018р. № 57555094 та № 57555906 та скасування платіжних вимог Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13.11.2018 року № 57555094 та №57555906 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
3.3.3. Враховуючи те, що 20.11.2018 р. касаційну скаргу ПАТ "Укрзалізниця" задоволено частково, а саме: скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 29.03.2018 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018р., справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва, на момент закінчення виконавчих проваджень (20.11.2018 р.), державний виконавець діяв згідно вимог чинного законодавства.
Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність порушень під час винесення постанов про арешт майна боржника та про закінчення виконавчих проваджень № 57555094 та № 57555906 норм Закону України "Про виконавче провадження", які б слугували підставою для визнання їх протиправними та скасування.
3.3.4. Спори про оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, що відповідає викладеній у постанові Великої палати Верховного Суду від 06.06.2018 р. у справі №921/16/14-г/15 (провадження №12-93гс18). Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття відповідно до п. 1 ч.1 ст.231 ГПК України провадження у справі скаргою в частині вимог про визнання протиправними та скасування постанов від 13.11.2018 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, винесених в межах виконавчого провадження №57555094 та №57555906.
3.4. чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;
3.4.1. Те, що в процесі розгляду скарги на дії ДВС порушень, які б слугували підставою для визнання таких дій протиправними та скасування не встановлено, свідчить про те, що права позивача внаслідок вчинення таких дій - не порушено.
4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:
4.1 висновки за результатами розгляду матеріалів справи
4.1.1. Враховуючи недоведеність відповідачем факту наявності порушень під час вчинення державним виконавцем дій щодо складення та пред'явлення до виконання платіжних вимог від 13.11.2018р. № 57555094 та № 57555906 та винесення постанов від 30.10.2018 року про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження №57555094, від 20.11.2018 року про закінчення виконавчого провадження № 57555094 та № 57555906, у межах зазначених відповідачем доводів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги у вказаній частині. Враховуючи непідсудність вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов від 13.11.2018 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для закриття про провадження у справі за скаргою у порядку статей 339-340 ГПК України у вказаній частині.
4.2 посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;
4.2.1. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
4.2.2. Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
4.2.3. Статтею 339 ГПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
4.2.4. Частиною 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
4.2.5. За змістом п. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
4.2.6. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Закону України про виконавче провадження Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
4.2.7. Згідно п.п. 5.1, 5.3 глави 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБУ від 21.01.2004 № 22 відповідно до статті 1071 ЦК України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом. Примусове списання коштів банки виконують з рахунків, які відкриті клієнтами в банках відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків. Примусове списання коштів з рахунків платників ініціюють стягувачі [орган державної виконавчої служби (державні виконавці) та приватні виконавці] на підставі виконавчих документів, установлених законами України.
4.2.8. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
4.2.9. Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (cписанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
4.2.10. Згідно ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статей 19 1 та 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15 1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
4.2.11. Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
4.2.12. Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
4.2.13. Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
4.2.14. За змістом п.1 ч. 1 ст. 175 і п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
4.2.15. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).
4.2.16. Згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
4.2.17. Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження", згідно із частиною 1 статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
4.2.18. Водночас частиною 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
4.2.19. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження").
4.2.20. З наведених норм права вбачається, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
4.2.21. Аналогічна правова позиції викладена у пунктах 20-22 постанови Великої палати Верховного Суду від 06.06.2018 року №921/16/14-г/15 (провадження №12-93гс18).
5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:
5.1 мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу
5.1.1. Можливість зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення з боржника виконавчого збору передбачена ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012.
Закон України "Про виконавче провадження" не ставить стягнення виконавчого збору в залежність від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання передбачених Законом, а пов'язується з фактом відкриття виконавчого провадження.
Положення Закону України "Про виконавче провадження" не містить заборони щодо можливості зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження розміру виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника за проведення виконавчих дій.
Вказаним спростовуються доводи апеляційної скарги про незаконність стягнення виконавчого збору на підставі постанов про відкриття виконавчого провадження
5.1.2. Відповідно до вимог пункту 5.5 Інструкції № 22, з урахуванням додатку 7 до неї,
у реквізиті "Призначення платежу" платіжної вимоги стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) виконавчого документа, разом з тим враховуючи те, що у призначенні платежу платіжних вимог від 13.11.2018 р. зазначено про примусове списання коштів в т.ч. у відповідності до ст.ст. 18, 52, 56 Закону України "Про виконавче провадження" ВП 57555094 та ВП 57555906 згідно наказів №910/21840/17, колегія суддів зазначає про безпідставність доводів відповідача щодо невідповідності визначеного державним виконавцем призначення платежу вимогам інструкції.
Той факт, що постановою Верховного Суду від 20.11.2018 р. у справі №910/21840/17 скасовано рішення Господарського суду м. Києва від 29 березня 2018 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018р., а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва, свідчить про відсутність підстав для скасування постанов від 20.11.2018 р. про закриття виконавчих проваджень з виконання наказів №910/21840/17.
5.1.3. Доводи скаржника про необґрунтованість закриття провадження за скаргою в частині визнання протиправними та скасування постанови від 13.11.2018 р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та невірне застосування ч. 1 ст. 74 Закону спростовуються викладеним у постанові Великої палати Верховного Суду від 06.06.2018 р. №921/16/14-г/15 (провадження №12-93гс18 висновком щодо застосування норм права, який в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
5.1.4. Колегія суддів зазначає про безпідставність доводів апеляційної скарги щодо необхідності врахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі №352/1777/16-ц, з огляду на відмінність правовідносин, яким надавалась оцінка Верховним Судом (виконавчі дії щодо виконання судових рішень у межах зведеного виконавчого провадження) та тим, що підлягають дослідженню у даній справі.
6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:
6.1.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувану ухвалу суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
6.1.2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31 січня 2019 року у справі №910/21840/17 залишити без змін.
6.1.3. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31 січня 2019 року у справі № 910/21840/17 залишити без задоволення.
7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:
7.1.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31 січня 2019 року у справі № 910/21840/17 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 31 січня 2019 року у справі №910/21840/17 залишити без змін.
3. Судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Українська залізниця".
4. Матеріали оскарження у справі №910/21840/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Дата складення повного тексту - 24 квітня 2019 р.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді О.О. Хрипун
О.В. Агрикова
