КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/1153/2019 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1

Категорія КК: ч.1 ст. 358 КК України Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

16 квітня 2019 року м.Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого: судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, кримінальне провадження за апеляційною скаргою з уточненням захисника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року, якою ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції 2000 року) на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017000000002167 від 05.07.2017 закрито,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_10 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року, ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.367 КК України (в редакції 2000 року) на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017000000002167 від 05.07.2017 закрито.

Даною ухвалою також скасовано арешт майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2017 року, справа № 757/12694/17-к.

Судом встановлено, що згідно висунутого ОСОБА_8 обвинувачення йдеться про наступне: Указом Президента України ОСОБА_11 № 278 від 23.02.2000 «Про державне управління справами», з метою скорочення апарату, що здійснює матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, зменшення управлінських витрат і витрат на утримання нерухомого майна, транспорту, іншого майна, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України,інших державних органів, та на виконання завдань, що випливають з адміністративної реформи, утворено Державне управління справами, як єдиний орган з матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, інших державних органів.

Постановою Ради Міністрів Української РСР № 455 від 06.04.1955 створено дачне господарство «Пуща-Водиця», яке починаючи з 1964 року, відповідно до Розпорядження Ради Міністрів Української РСР № 1932 та наказу Управління справами Ради Міністрів Української РСР № 415 функціонувало як будинок відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я».

У відповідності до положень державного протоколу і міжнародної практики щодо забезпечення діяльності глав держав, парламентів і урядів, Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.1994 №18 «Про державні резиденції та державні дачі» статус державної резиденції з назвою «Резиденція «Межигір`я» надано усім об`єктам, які розташовані та території урочищ «Межигір`я» та «Валки».

Тим же Указом Президента України №278 від 23.02.2000 «Про державне управління справами», а також Розпорядженням Кабінету Міністрів України №165 від 06.04.2000, наряду з іншим державним майном, до управління Державного управління справами з метою забезпечення діяльності Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України та деяких інших державних органів, передано будинок відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я» /ЄДРПОУ03539047/ з усіма його будівлями, спорудами, іншими об`єктами інфраструктури.

У період часу з 21.11.2002 по 05.01.2005 посаду Прем`єр-міністра України обіймав ОСОБА_12 .

У відповідності до положень Конституції України та ст. 30Закону Української РСР «Про Раду Міністрів Української РСР»від 19.12.1978 ОСОБА_12 ,очолюючиКабінет Міністрів України, керував його роботою та спрямовував його діяльність, приймав у невідкладних випадках рішення в окремих питаннях державного управління, згідно з функціональними повноваженнями Прем`єр-міністра України, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України № 1904 від 13.12.2002, а також спрямовував та координував діяльність міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади.

У 2002 році ОСОБА_12 , як державному службовцю виділено для проживання та забезпечення його соціальних потреб один із будинків урочища «Межигір`я» (Київська область, Вишгородський район), а саме: будинок АДРЕСА_1 , який разом з 93 об`єктами, входив до складу будівель та споруд будинку відпочинку «Пуща-Водиця» (ЄДРПОУ 03539047) урочища /резиденції/ «Межигір`я», та перебував в управлінні Державного управління справами.

У відповідності до положень ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992, такий будинок разом із вищеперерахованим іншим державним майном, переданим згідно п.6Указу Президента України № 278 від 23.02.2000до управління Державного управління справами, приватизації або відчуженню у будь-який спосіб не підлягав.

Приблизно у 2002 році, більш точного часу слідством не встановлено, під час того, як ОСОБА_12 проживав у будинку АДРЕСА_1 та користувався ним, останній вирішив використати владні повноваження Прем`єр-міністра України, тобто зловжити своїм службовим становищем в особистих інтересах, задля заволодіння безпосередньо цим будинком та іншими об`єктами державної власності, розташованими у цьому ж урочищі, у спосіб їх протиправного безоплатного вилучення із об`єктів державної власності з подальшим набуттям у приватну.

Для створення правового підґрунтя, спрямованого на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, 12.02.2003 ОСОБА_12 , знаходячись у своєму службовому кабінеті, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , видав Постанову Кабінету Міністрів України №169, якою виключив усіоб`єкти розташовані на території урочищ «Межигір`я» та «Валки», у тому числі будинок АДРЕСА_1 , у якому він проживав,з розділу «Державні резиденції»,включивши їх до розділу «Державні дачі», що передбачало можливість в подальшому уникнути обмежень, визначенихнормами Закону України «Про приватизацію державного майна», зокрема, імперативну заборону приватизації та будь-якого відчуження будівель, споруд та іншого майна, які забезпечують виконання державою своїх функцій і життєдіяльності держави в цілому.

При цьому, подальші злочинні наміри ОСОБА_12 передбачали наступне, послідовне, виключення цих об`єктів із переліку державних дач для остаточного уникнення застосування до такого майна обмежень, визначених Законом України «Про приватизацію державного майна».

Надалі, ОСОБА_12 , усвідомлюючи факт того, що повноваження, якими він наділений як Прем`єр-міністр України, не надають безпосередньо йому та підпорядкованим по службі службовим особам міністерств та відомств повноваження по управлінню та розпорядженню такими об`єктами державної власності, оскільки вони перебували в управлінні Державного управління справами, а тому, з метою створення передумов прийняття у своїх власних інтересах управлінських рішень щодо цього державного майна, зокрема, щодо будинку АДРЕСА_1 та інших об`єктів будинку відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я», приблизно в 2004 році ініціював перед Держаним управлінням справами передачу такого майна до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України - структурного підрозділу, підконтрольного безпосередньо Прем`єр-міністру України.

Розпорядженням Керівника Державного управління справами ОСОБА_13 № 549 від 27.01.2004 «Про створення «Будинку відпочинку «Межигір`я», з мотивів, нібито, ефективного використання державного майна, закріпленого за підприємствами, установами та організаціями, що перебувають в управлінні Державного управління справами, а в дійсності для задоволення особистих потреб ОСОБА_12 , шляхом виділу частини майна, прав та обов`язків Будинку відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я»- створено будинок відпочинку «Межигір`я» /код ЄДРПОУ 33169113/.

Розпорядженням Керівника Державного управління справами ОСОБА_13 , до об`єктів новоствореного будинку відпочинку «Межигір`я» включено ряд об`єктів державного майна, розташованих на території урочища «Межигір`я», у тому числі будинок АДРЕСА_1 , де на той час проживав ОСОБА_12 , та будинок АДРЕСА_3 .

У подальшому, 03.09.2004 Керівник Державного управління справами ОСОБА_13 , під виглядом ініціативи ефективного використання державного майна, задовольнив клопотання Прем`єр-міністра України ОСОБА_12 , скерувавши останньому необхідний проектРозпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу будинку відпочинку «Межигір`я» до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

У свою чергу, маючи за ціль одержати повноваження за Кабінетом Міністрів України щодо управляння будівлями та спорудами, які увійшли до складу будинку відпочинку «Межигір`я», у тому числі, будинком АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_12 , для подальшого їх обернення на свою користь, переслідуючи корисливий мотив та маючи мету незаконного збагачення за рахунок заволодіння чужим (державним) майном, ОСОБА_12 , 14.09.2004, перебуваючи в своєму службовому кабінеті за адресою: вул. Грушевського, 12/2, у місті Києві, видав у своїх інтересах Розпорядження Кабінету Міністрів України № 657-р «Про передачу будинку відпочинку «Межигір`я». Цим розпорядженням ОСОБА_12 передав вищевказаний об`єкт державної власності до сфери управління господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, тим самим отримав можливість як особисто, так і опосередковано, через підпорядкованих йому службових осіб міністерств та відомств, здійснювати управляння цим майном.

Подальші злочинні наміри ОСОБА_12 щодо заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, а саме: будівлями, спорудами та іншою інфраструктурою будинку відпочинку «Межигір`я», у тому числі будинком АДРЕСА_1 , у якому він проживав, передбачали міну такого державного майна на нерівноцінне інше майно.

За описаних вище обставин ОСОБА_12 створено штучні передумови для управляння державним майном -будівлями, спорудами, об`єктами інфраструктури будинку відпочинку «Межигір`я», у тому числі будинком АДРЕСА_1 , де він проживав,очолюваним ним Кабінетом Міністрів України при дійсній меті обернення його на свою користь.

У січні 2005 року Кабінет Міністрів України відправлено у відставку, а самого ОСОБА_12 позбавлено повноважень. Разом з цим, Розпорядженням Президента України ОСОБА_11 №9/2005-рп від 12.01.2005 ОСОБА_12 , як екс-Прем`єр-міністру України, в довічне користування надано будинок АДРЕСА_1 з необхідним обслуговуванням.

Надалі, за результатами повторного голосування в другому турі чергових виборів на пост Президента України, 26.12.2004 оголошено переможцем ОСОБА_14 .

Указом Президента України ОСОБА_15 № 572/2005 від 01.04.2005 на посаду Керівника Державного управління справами призначено ОСОБА_8 .

У відповідності до Положення про Державне управління справами, затвердженого Указом Президента України №1180/2002 від 17.12.2002, вказаний спеціальний державний орган створює належні матеріально-технічні і господарського-побутові умови здійснення повноважень Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки і оборони України, забезпечує функціонування державних резиденцій та державних дач, а тому і усіх об`єктів, розташованих та території урочища «Межигір`я», приватизація та відчуження яких заборонена згідноположень ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992,їх будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання, тощо.

Цим же Положенням визначено, що Державне управління справами очолює Керівник, який для виконання покладених на нього обов`язків наділенийорганізаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями, зокрема:

- представляє Державне управління справами у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями;

- організовує роботу Державного управління справами, несе відповідальність за її результати;

- видає в межах повноважень, наданих Управлінню, на основі і на виконання актів законодавства розпорядження, організовує та контролює їх виконання;

- призначає на посади і звільняє з посад працівників Державного управління справами;

- розпоряджається коштами в межах кошторису, затвердженого в установленому порядку, має право підпису на фінансових документах;

- укладає від імені Державного управління справами договори /контракти/, видає довіреності на представництво Державного управління справами перед третіми особами;

- вирішує інші питання, віднесені законодавством до компетенції Керівника державного управління справами;

Таким чином, ОСОБА_8 , обіймаючи постійно з 01.04.2005 посаду Керівника Державного управління справами,постійно виконуваворганізаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та являвся службовою особою.

У період перебування ОСОБА_8 на посадіКерівника Державного управління справами, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.10.2005 № 442-р управління усім майном будинку відпочинку «Пуща-Водиця» та будинку відпочинку «Межигір`я» повернуто до очолюваного ним Управління.

На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України, ОСОБА_8 , як Керівником Державного управління справами, видано Розпорядження №105 від 24.03.2006 «Про реорганізацію будинку відпочинку «Пуща-Водиця» ЄДРПОУ 03539047 та будинку відпочинку «Межигір`я» ЄДРПОУ 33169113 шляхом їх злиття в комплекс відпочинку «Пуща-Водиця» /ЄДРПОУ 34477817/ та одночасним включенням в єдиний майновий комплекс у тому числі: будинку АДРЕСА_1 , площею 619,6 квадратний метр, разом з 93 об`єктами.

Постановою Верховної Ради України № 77-Vвід 04.08.2006 ОСОБА_12 , якому раніше упродовж 2002-2005 років не вдалося реалізувати злочинний намір у заволодінні об`єктами, розташованими на території урочища «Межигір`я», та про що ОСОБА_8 на той час не здогадувався та не міг здогадуватись, вдруге призначено на посаду Прем`єр-міністра України.

Згідно обвинувачення, у зв`язку з цим та з урахуванням отриманих учерговий раз владних повноважень, ОСОБА_12 , приблизно у період серпня 2006 року квітня 2007 року, вирішив повернутись до раніше задуманого злочинного плану, направленого на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, а саме: на заволодіння об`єктами комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», розташованими в урочищі «Межигір`я».

Розробляючи приблизно у цей же період часу такий план із своїм сином ОСОБА_16 та іншими невстановленими на даний час особами, з якими ОСОБА_12 обговорив можливий механізм його виконання, що в залежності від обставин розвитку подій міг змінюватись та передбачав залучення до його реалізації інших осіб.

Зокрема, зважаючи на те, що згідно положень ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992, будинок АДРЕСА_1 та інше державне майно, розташоване в урочищі «Межигір`я»(майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» /ЄДРПОУ 34477817/, що перебував в управлінні Державного управління справами), яке мало статус державної дачі, приватизації або відчуженню у будь-який спосіб не підлягало, співучасники злочину, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , одночасно та дещо пізніше залучені до його виконання (співвиконання) і усунення перешкод в його реалізації директор ТОВ «Танталіт» ОСОБА_17 , Міністр охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_18 , Голова Правління НАК «Надра України» ОСОБА_7 , інші високопосадовці держави, які обіймали особливо відповідальні та відповідальні становища, тощо, дійшли згоди про можливість реалізації цього злочину у спосібзастосування до правовідносин, пов`язаних із розпорядженням вказаним державним майном елементів іншого права, аніж прямо передбачених зазначеним вище Законом.

Згідно обвинувачення, вказані злочинні домовленості, реалізація яких була можливою виключно у спосіб застосування до правовідносин, пов`язаних із розпорядженням об`єктів, розташованих в урочищі «Межигір`я»(майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» /ЄДРПОУ 34477817/) елементів іншого права, аніж прямо передбаченихУкраїни «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992, та згода на що була досягнута, передбачали:

- вилучення комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» із управління Державного управління справами;

- передачу Кабінету Міністрів України повноважень з управління об`єктами комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», з послідуючою передачею таких повноважень одному із підконтрольних ОСОБА_12 . міністерств;

- вилучення об`єктів комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» з переліку «Державних дач», шляхом винесення ОСОБА_12 , як Прем`єр-міністром України окремого відповідного розпорядження;

- послідовну передачу повноважень з управління об`єктами комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» від міністерства до підпорядкованого суб`єкта господарської діяльності, шляхом внесення державного майна до його статутного фонду з метою можливості маніпулювання у трактуванні його форми власності;

- штучне наділення відповідного господарюючого суб`єкта повноваженнями самостійного розпорядження об`єктами нерухомості та інфраструктури комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» задля укладення цивільно-правових угод в інтересах ОСОБА_12 , які передбачали відчуження такого майна на користь юридичної особи, підконтрольної останньому та заздалегідь придбаної ОСОБА_16 для прикриття незаконної діяльності та легалізації майна, здобутого злочинним шляхом;

- укладення таким господарюючим суб`єктом договору міни на нерівноцінне майно на користь вищевказаної, заздалегідь придбаної ОСОБА_16 , юридичної особи;

- переоформлення права власності на майно, здобуте злочинним шляхом, на підконтрольну ОСОБА_12 через його сина - ОСОБА_16 , іншу юридичну особу, створену останнім в інтересах свого батька, з метою прикриття незаконної діяльності, що в свою чергу дозволило б ОСОБА_12 безперешкодно володіти, користуватись та розпоряджатись таким майном, і одночасно з цим з метою приховання факту належності всіх об`єктів комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» ОСОБА_12 , а так само для формування суспільної думки щодо правомірності його проживання на території цього комплексу - оформлення права власності на один із об`єктів комплексу безпосередньо за ОСОБА_12 .

Згідно обвинувачення, на виконання розробленого плану, направленого на заволодіння державним майном будівлями, спорудами і іншими об`єктами інфраструктури комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», та з метою подальшого прикриття незаконної діяльності під час реалізації злочинної схеми заволодіння державним майном, у квітні 2007 року, ОСОБА_16 організовано придбання корпоративних прав ТОВ «Медінвесттрейд», якому на той період часу на праві власності належали нежитлові приміщення, розташовані у АДРЕСА_4 , (літери А, Б) вартістю близько 30 мільйонів гривень, які можливо було б використати в схемі, начебто, рівноцінного обмінуна будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» вартістю понад 500 мільйонів гривень.

При цьому, для подальшого підписання договору міни начебто рівноцінних об`єктів - нежитлових об`єктів у АДРЕСА_4 , (літери А, Б) вартістю близько 30 мільйонів гривеньта будівель, споруд і іншого майна комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» вартістю понад 500 мільйонів гривень,приблизно у цей же період часуна роль одноосібного учасникаТОВ «Медінвестрейд» та його директора, ОСОБА_16 залучено ОСОБА_19 , який працював охоронцем будинку ОСОБА_12 у місті Донецьк. Останній, не будучи обізнаним із дійсними злочинними намірами ОСОБА_16 щодо його пособництва ОСОБА_12 у заволодінні державним майном в особливо великих розмірах, погодився на пропозицію ОСОБА_16 про документальне оформлення на його ім`я корпоративних прав ТОВ «Медінвесттрейд» та призначення директором указаного товариства, підтвердивши разом з цим готовність виконувати усі вказівки ОСОБА_16 з приводу підписання документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності цього товариства.

Як вбачається з обвинувачення, слідуючи механізму реалізації злочинного умислу, 11.04.2007 ОСОБА_12 ,відповідним листом за № 2508/0/2-07 звернувся до Президента України ОСОБА_15 з прохання здійснити обмін об`єкту державної власності комплексу споруд урочища «Межигір`я», розташованого в селі Нові Петрівці, які перебувають у сфері управління Державного управління справами на об`єкт приватної власності - споруди за адресою АДРЕСА_4 , (літера А, Б), належні приватній структурі, заздалегідь придбаної спільниками ОСОБА_12 задля досягнення злочинної мети.

Опрацювання та прийняття відповідних управлінських рішень щодо порушеного питання обміну, 16.04.2017 Президентом України доручено Керівнику Державного управління справами ОСОБА_8 , тобто Керівнику спеціального державного органу, на який покладено функцію контролю за ефективністю використання та збереження державного майна, у тому числі - об`єктів комплексу споруд урочища «Межигір`я», які пропонувались для обміну.

У відповідності до обвинувачення, виконуючи доручення Президента України, Керівник Державного управління справами ОСОБА_8 , не будучи обізнаний зі злочинними намірами ОСОБА_12 , направленими на заволодіння державним майном в особливо великих розмірах, а саме:об`єктами комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я», оцінуючи ініціативу передачі об`єктів комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я» з управління очолюваного ним Державного управління справами до сфери управління Кабінету Міністрів України, як зміну балансоутримувача цього державного майна з метою його подальшого відчуження шляхом укладення договору міни на рівноцінний об`єкт будівлі по АДРЕСА_4 , надав вказівку підпорядкованим йому структурним підрозділам Державного управління справами на підготовку документів щодо передачіоб`єктів комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» урочища «Межигір`я» до Кабінету Міністрів України в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, очолюваного ОСОБА_18 .

Разом з цим, відповідно до обвинувачення, ОСОБА_8 як Керівник Державного управління справами, неналежно виконуючи свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, що виразилось у невжитті заходів, направлених на з`ясування усіх суттєвих обставин майбутнього обміну, зокрема його рівноцінності, вважаючи, що отримані у державну власність за таким договором міни об`єкти будуть більш ефективні для їх використання Державним управлінням справами порівняно з об`єктами комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», підписав лист №01-10-1020 від 24.04.2007до Кабінету Міністрів України щодо потреби зняття статусу державної дачі із усіх об`єктів «Резиденції «Межигір`я», що у свою чергу перешкоджало такому обміну.

У свою чергу, ОСОБА_12 , використовуючи штучно створені ним же підстави для прийняття в своїх інтересах рішення та недбалість ОСОБА_8 , 30.07.2007видавПостанову Кабінету Міністрів України від № 978 «Про внесення змін до переліку будинків, яким надається статус державних резиденцій і державних дач», виключивши комплекс споруд « ІНФОРМАЦІЯ_1 » /с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області/ з переліку державних дач.

Одночасно з цим, діючи послідовно та узгоджено, відповідно до злочинного плану, з метою створення передумов та усунення тим самим перешкод у виконанні злочину, з ціллю визначення суб`єкта управління державним майном суб`єкта управління будівлями, спорудами та іншими об`єктами комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» за підконтрольним ОСОБА_12 міністерством, Міністр охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_18 , у червні 2007 року, в місті Києві, ініціював перед Кабінетом Міністрів України питання щодо передачі вищевказаного майна із управління Державного управління справами, в управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища, що дозволяло ОСОБА_12 прийняти розпорядження, необхідне для подальшої реалізації злочинної схеми в заволодінні державним майном будівлями, спорудами та іншими об`єктами комплексу відпочинку «Пуща-Водиця».

Згідно обвинувачення, Прем`єр-міністр України ОСОБА_12 діючи послідовно, у своїх корисливих інтересах та всупереч інтересам служби, 13.06.2007 у приміщенні Кабінету Міністрів України, що за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, видав Розпорядження Кабінету Міністрів України № 405-р «Про передачу комплексу споруд до сфери управління Мінприроди», очолюваного ОСОБА_18 , тим самим передав до сфери управління вказаного міністерства комплекс споруд «Урочище «Межигір`я» /с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області/. 25.07.2007, шляхом видачі Розпорядження№ 584-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 № 405», ОСОБА_12 конкретизував, що із сфери управління Державного управління справами до сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, очолюваного ОСОБА_18 , мають бути передані будівлі, споруди та інше майно саме комплексу відпочинку «Пуща-Водиця».

Як зазначається в обвинуваченні, одночасно з цим, Міністр охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_18 ,усвідомлюючи факт, що відповідно до статуту підвідомчої йому, як Міністру, НАК «Надра України», така Компанія не вправі відчужувати майно, внесене до її статутного фонду, з метою створення правових підстав до винесення ОСОБА_12 розпорядження, необхідного для реалізації злочинного плану, у червні 2007 року ініціював перед Кабінетом Міністрів України питання щодо внесення змін до статуту НАК «Надра України», які передбачали повноваження Компанії щодо самостійного розпорядження майном, переданого до його статутного фонду. Така ініціатива ОСОБА_18 обґрунтовувалась, начебто: необхідністю приведення Статуту НАК «Надра України» у відповідність до чинного законодавства України; забезпеченням виконання Компанією своїх статутних завдань; підвищенням ефективності управління активами НАК «Надра України» та підвищенням оперативності вирішення поточних питань фінансово-господарської діяльності, а в дійсності для усунення перешкод, направлених на заволодіння ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та іншими, на даний час невстановленими особами, державним майном в особливо великих розмірах.

ОСОБА_12 , отримавши у вищеописаний спосіб підстави до винесення Постанови Кабінету Міністрів України, яка б надавала правове підґрунтя унаділенні, очолюваної ОСОБА_7 НАК «Надра України», повноваженнями щодо розпорядження державним майном, переданим до статутного фонду такої Компанії, упродовж робочого дня 27.06.2007 в приміщенні Кабінету Міністрів України, що за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, видав Постанову Кабінету Міністрів України № 886 «Про внесення змін до Статуту Національної акціонерної компанії «Надра України», якою внесено ініційовані ОСОБА_18 зміни до статуту НАК «Надра України» та наділив цю Компанію повноваженнями самостійно розпоряджатися державним майном, переданим до її статутного фонду.

10.07.2007між Державним управлінням справами та Міністерством охорони навколишнього природного середовища України підписано акт прийому-передачі комплексу споруд «Урочище Межигір`я», згідно з яким міністерство, очолюване ОСОБА_18 отримало в своє управління об`єкти комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», у тому числі будинок АДРЕСА_1 площею 619,6 квадратний метр, у якому на той період часу проживав ОСОБА_12 , разом з 93 об`єктами.

За обвинуваченням, у подальшому, 09.07.2007, ОСОБА_18 , діючи узгоджено, використовуючи надані йому, як Міністру охорони навколишнього природного середовища України, повноваження, та зловживаючи ними, погодив проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу до статутного фонду НАК «Надра України» майна комплексу відпочинку «Урочище Межигір`я», для того щоб надати очолюваній ОСОБА_7 НАК «Надра України» можливість провести відчуження державного майна на користь ОСОБА_12 , а тим самим заволодіти ним за попередньою змовою з останнім, ОСОБА_7 та іншими, на даний час невстановленими слідством особами.

У свою чергу, 11.07.2007, ОСОБА_12 , дотримуючись злочинного плану,упродовж робочого дня в приміщенні Кабінету Міністрів України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, видавРозпорядження Кабінету Міністрів України№ 521-р «Про передачу майна до статутного фонду НАК «Надра України», яким комплекс споруд «Урочище Межигір`я» /с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області/ передав до статутного фонду НАК «Надра України», що в свою чергу, з урахуванням змін до статуту НАК «Надра України», внесених незадовго до цього його ж розпорядженням, начебто, дозволяло здійснити Компанії, очолюваній ОСОБА_7 , відчуження комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_12 .

Разом з цим, усерпні 2007 року, з метою визначення суб`єкта господарювання, якому за злочинною схемою заволодіння державним майном мала відводилась роль добросовісного набувача майна, ОСОБА_16 , вчиняючи дії щодо пособництва в заволодінні державним майном в особливо великих розмірах та його легалізації, організував створення ТОВ «Танталіт» з метою використання цього підприємства у прикритті їх незаконної діяльності, пов`язаної із заволодінням державним майном та його легалізації.

Для створення даного підприємства, метою якого було прикриття незаконної діяльності, пов`язаної із заволодінням державним майном та його легалізації, приблизно в серпні 2007 року, у місті Донецьку, ОСОБА_16 , виконуючи відведену йому роль пособника в заволодінні ОСОБА_12 державним майном у особливо великих розмірах, запропонував наближеному до нього ОСОБА_17 виступити одним із засновників ТОВ «Танталіт» та приступити до виконання обов`язків його директора. Одночасно з цією пропозицією, ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_17 про злочинні наміри його батька, та необхідність створення ТОВ «Танталіт» і відведену участь цього товариства в злочинній схемі.

На вищевказану пропозицію ОСОБА_16 ОСОБА_17 відповів згодою, при цьому 06.08.2007 провів у м. Донецьку збори засновників ТОВ «Танталіт» на яких прийнято рішення про створення цього підприємства та призначення ОСОБА_17 його директором.

У цей же період часу,27.08.2007 між НАК «Надра України», в особі голови правління ОСОБА_7 , та відібраним Фондом державного майна України переможцем конкурсу оцінщиків для оцінки майна, яке передається до статутного фонду НАК «Надра України», - ПП «Автоексперт», в особі директора ОСОБА_20 , укладено договір на проведення оціночних робіт № 5/08 об`єктів нерухомого майна, а саме будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця», що знаходяться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, територія урочища «Межигір`я».

На виконання умов вказаного договору,03.09.2007 ПП «Автоексперт» проведено оцінкуоб`єктів нерухомого майна, а саме будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця», що знаходяться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, територія урочища «Межигір`я»та складено відповідний звіт. Таким звітом визначено вартістьбудівель, споруд та іншого майно комплексу відпочинку «Пуща Водиця» /Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, територія урочища «Межигір`я»/, що передається до статутного фонду НАК «Надра України» у розмірі 91 771 620, 00 грн.

Після проведення оцінки майна, ОСОБА_7 , отримавши данні щодо вартості будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходяться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, територія урочища «Межигір`я», яка складала 91 771 620, 00 грн., передав ці відомості іншим учасникам злочинної змови.

Одночасно, ОСОБА_16 доручив своєму знайомому ОСОБА_17 , організувати проведення ПП «Автоексперт» оцінки будівель, розташованих по АДРЕСА_4 , (літера А, Б), дійсна ринкова вартість яких на той час складала 33 984 827, 00 грн., з відображенням у звіті про оцінку цього майна збільшення її ринкової вартості в декілька разів для того, щоб використати такі дані та сам звіт для подальшого використання у схемі начебто рівноцінного обміну цього об`єкту на будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця».

Виконуючи вказівку ОСОБА_16 та надані ним поради, ОСОБА_17 зустрівся 03.09.2007 із засновникомПП «Автоексперт» ОСОБА_21 за адресою розташовування будівель, а саме: АДРЕСА_4 , (літера А, Б). У розмові з останнім ОСОБА_17 домовився про підготовку ПП «Автоекперт» оцінки вартості будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 , (літера А, Б).

Цього ж дня, між ПП «Автоексперт» та підконтрольним ОСОБА_16 фіктивним ТОВ «Медінвесттрейд» укладено договір № 1/09 на проведення оціночних робіт, відповідно до умов якого ПП «Автоексперт» взяло на себе зобов`язання провести незалежну оцінку будівель по АДРЕСА_4 , які належать «Медінвесттрейд», з метою визначення їх ринкової вартості для подальшого відчуження.

Згідно обвинувачення, надалі, ОСОБА_17 , виконуючи вказівки ОСОБА_16 та його поради, з метою усунення перешкод у заволодінні державним майном, за невстановлених слідством обставин у місті Києві запропонував власнику ПП « ОСОБА_22 визначити в звіті про оцінку вартість вказаних будівель їх вартість у сумі, яка б складала не менше 90 млн. грн., на що останній погодився.

На виконання досягнутих домовленостей із ОСОБА_17 , 06.09.2007ПП «Автоексперт» підготовлено та видано для ТОВ «Медінвесттрейд» звіт про ринкову вартість /оцінку/ будівель, розташованих у АДРЕСА_4 , (літери А, Б) дійсною ринковою вартістю 33 984 827, 00 грн. у бік збільшення на суму понад 59 млн. грн., з зазначенням у такій оцінці відомостей про ринкову вартість об`єктів у розмірі 93 115 419, 00 грн.

Надалі, 13.09.2007 ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою та в інтересах ОСОБА_12 , усуваючи для учасників попередньої змови перешкоди в заволодінні державним майном, ініціював перед правлінням НАК «Надра України» розгляд питання про проведення обміну будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця», яке знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, територія урочища «Межигір`я» на нежитлові будівлі, розташовані в місті Києві по вул. Паркова дорога, 3-5-7 /літера А, Б/, які на праві власності належали ТОВ «Медінвесттрейд», підконтрольному ОСОБА_12 та ОСОБА_16 .

У той же день, під впливом голови правління НАК «Надра України» ОСОБА_7 членами цього дорадчо-консультативного органу управління НАК «Надра України» погоджено ініціативу останнього щодо винесення питання обміну майна на розгляд компетентному органу управління, який наділений виключною компетенцію та повноваження на прийняття таких рішень - спостережній раді НАК «Надра України».

21.09.2007 будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», «Урочище Межигір`я», що перебували в державній власності, а саме:будинок АДРЕСА_1 площею 619,6 квадратний метр, у якому на той час проживав ОСОБА_12 , разом з 93 об`єктами, передано із сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища, очолюваного ОСОБА_18 , до статутного фонду НАК «Надра України», очолюваної ОСОБА_7 та проведено державну реєстрацію щодо збільшення статутного фонду цієї Компанії.

Того ж дня проведено ініційоване ОСОБА_7 засідання спостережної ради НАК «Надра України».

Згідно обвинувачення, під час проведення засідання спостережної ради НАК «Надра України» ОСОБА_7 , діючи у змові та в інтересах ОСОБА_12 , намагаючись усунути перешкоди для вчинення злочину, пов`язаного із заволодінням державним майном в особливо великих розмірах, за попередньою змовою, а так само з метою уникнення в подальшому своєї відповідальності за вчинення вказаного злочину, у доповіді на засіданні спостережної ради спробував обґрунтувати та переконати її членів про необхідність прийняття рішення щодо відчуження вищевказаного державного майна, шляхом укладення договору міни, на майно, належне підконтрольному ОСОБА_12 , ОСОБА_16 фіктивному підприємству ТОВ «Медінвесттрейд». Проте, зважаючи на велику ймовірність відсутності необхідної кількості голосів для прийняття такого рішення членами спостережної ради НАК «Надра України», розголосу деякими членами спостережної ради сумнівів щодо законності прийняття рішення про обмін державного майна на майно належне фіктивному підприємству ТОВ «Медінвесттрейд», підконтрольному ОСОБА_12 та ОСОБА_16 на голосування спостережної радою НАК «Надра України» 21.09.2007 це питання не ставилось, та, відповідно, голосування за рішення щодо відчуження будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця» шляхом міни на будівлі, розташовані у АДРЕСА_4 , не проводилось.

Разом з цим, Голова правління НАК «Надра України» ОСОБА_7 , усуваючи перешкоди для досягнення злочинних домовленостей та намагаючись догодити ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою з метою заволодіння державним майном в особливо великих розмірах із ним, ОСОБА_18 та іншими невстановленими на даний час особами, усвідомлюючи необхідність обов`язкового нотаріального посвідчення договору міни вищевказаного майна, за невстановлених слідством обставин, приблизно в період серпня-вересня 2007 року, залучив до вчинення цього злочину як пособника - нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_23 .

Згідно обвинувачення, ОСОБА_23 , 25.09.2007, всупереч положень ст.49, 51 Закону України «Про нотаріат», ст.293 Господарського кодексу України, безпосередньо виконуючи відведену їй роль посібника у вчинені вищевказаного злочину, діючи умисно з використанням наданих їй повноважень та переслідуючи при цьому корисливий мотив, пов`язаний з отриманням майнового зиску у вигляді оплати її послуг за посвідчення протиправної угоди, та маючи на меті отримати у подальшому преференції немайнового характеру від ОСОБА_7 , з урахуванням службового становища останнього та його наближеності до найвищих посадових осіб держави, перебуваючи в приміщені будинку АДРЕСА_5 , умисно посвідчила, як нотаріус Київського міського нотаріального округу, договір міни державного майна, яке віднесено до основних фондів НАК «Надра України» на майно суб`єкта господарювання не державної форми власності - ТОВ «Медінвесттрейд», тим самим вчинила дії направлені на усунення перешкод ОСОБА_7 в заволодінні за попередньою змовою з ОСОБА_12 , ОСОБА_18 та іншими невстановленими на даний час особами, державним майном в особливо великих розмірах, зокремабудинком АДРЕСА_1 площею 619,6 квадратний метр, який разом з 93 об`єктами,вартістю 540 млн. 092 тис. 00 гривень.

Одночасно з цим, ОСОБА_8 , не будучи обізнаним зі схемою та механізмом заволодіння ОСОБА_12 вищевказаним державним майном, не маючи на меті спричинення шкоди державним інтересам, а вважаючи, щоотримані у державну власність за договором міни об`єкти, розташовані по АДРЕСА_4 є більш ефективні для їх використання Державним управлінням справами порівняно з об`єктами комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», доручив підпорядкованим йому по службі працівникам підготовити лист на ім`я Міністра охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_18 , з проханням передати в управління Державного управління справами такі нежитлові будівлі, тобто ті, які у схемі заволодіння ОСОБА_12 державним майном використані, як безпосереднє знаряддя вчинення злочину.

26.09.2007 ОСОБА_12 видано Розпорядження Кабінету Міністрів України №782-р «Про передачу нежитлових будівель у м. Києві», тобто про передачу будинківпо АДРЕСА_4 , дійсна ринкова вартість яких складала 33 984 827, 00 грн., тобто була меншою на 506 107 173, 00 грн. аніж вартість об`єктів комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», до Державного управління справами.

За описаних вище обставин, згідно обвинувачення, ОСОБА_8 , вважаючи, щооб`єкти, які передаються ТОВ «Медінвесттрейд» на підставі договору міни від 25.09.2007 є більш ефективні для їх використання Державним управлінням справами порівняно з об`єктами комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» та є рівноцінними по вартості,неналежно виконуючи свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, не забезпечивши ефективність використання та збереження державного майна, яке перебувало у віддані очолюваного ним спеціального державного органу об`єктів комплексу відпочинку «Пуща-Водиця», спричинив тяжкі наслідки державним інтересам у розмірі506 107 173, 00гривень.

02.03.2017 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченогоч.5ст.27, ч.5 ст.191КК України.

У подальшому, постановою від 05.07.2017 матеріали кримінального провадження за підозрою ОСОБА_8 виділені із кримінального провадження №42015000000002833 від 25.12.2015.

Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні виникли підстави до зміни ОСОБА_8 раніше повідомленої підозри, у зв`язку з встановленням відсутності у його діях умисної форми вини, з ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 КК України на ч.2 ст.367 КК України (в редакції 2000 року)., який свою вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі.

18.07.2017 прокурор першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

За результатом розгляду даного клопотання суд мотивував свої рішення тим, що згідно зі ст.12 КК України, злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 відноситься до злочину середньої тяжкості.

Відповідно до ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

Інкриміноване ОСОБА_8 діяння вчинене ним в період з квітня по вересень 2007 року,тобто строки притягнення до кримінальної відповідальності збігли.

В судовому засіданні встановлено, що строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, який вчинив ОСОБА_8 не зупинявся та не переривався, в зв`язку з чим строк притягнення його до кримінальної відповідальності зач.2 ст.367КК України (в редакції 2000 року) закінчився.

Згідно зі ст.286 КПК України питання, щодо звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності віднесено до компетенції суду, при умові, що обвинувачений згоден на його звільнення від кримінальної відповідальності.

ОСОБА_8 роз`яснено право на подальший судовий розгляд, під час якого може бути встановлена його невинність. Обвинувачений надав свою згоду на закриття кримінального провадження за відповідних підстав.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції встановлені підстави для звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків притягнення його до кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадках виправдування обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З урахуванням викладеного, суд також вважав за необхідне скасувати арешт, що накладений ухвалами слідчих суддів у даному кримінальному провадженні.

Не погоджуючись з ухвалою суду захисник ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу з уточненням та просить змінити ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року, виключивши з мотивувальної частини текст наступного змісту: «Зокрема, зважаючи на те, що згідно положень ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992, будинок АДРЕСА_1 та інше державне майно, розташоване в урочищі «Межигір`я» (майно комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» /ЄДРПОУ 34477817/, що перебував в управлінні Державного управління справами), яке мало статус державної дачі, приватизації або відчуженню у будь-який спосіб не підлягало, співучасники злочину, а саме: ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , одночасно та дещо пізніше залучені до його виконання (співвиконання) і усуненняперешкод в його реалізації директор ТОВ «Танталіт» ОСОБА_17 , Міністр охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_18 , Голова Правління НАК «Надра України» ОСОБА_7 , інші високопосадовці держави, які обіймали особливо відповідальні та відповідальні становища, тощо, дійшли згоди про можливість реалізації цього злочину у спосіб застосування до правовідносин, пов`язаних із розпорядженням вказаним державним майном елементів іншого права, аніж прямо передбачених зазначеним вище Законом.»(сторінка 5, абзац 4 оскаржуваної ухвали)

«Як зазначається в обвинуваченні, одночасно з цим, Міністр охорони навколишнього природного середовища України ОСОБА_18 , усвідомлюючи факт, що відповідно до статуту підвідомчої йому, як Міністру, НАК «Надра України», така Компанія не вправі відчужувати майно, внесене до її статутного фонду, з метою створення правових підстав до винесення ОСОБА_12 розпорядження, необхідного для реалізації злочинного плану, у червні 2007 року ініціював перед Кабінетом Міністрів України питання щодо внесення змін до статуту НАК «Надра України», які передбачали повноваження Компанії щодо самостійного розпорядження майном, переданого до його статутного фонду. Така ініціатива ОСОБА_18 обґрунтовувалась, начебто: необхідністю приведення Статуту НАК «Надра України» у відповідність до чинного законодавства України; забезпеченням виконання Компанією своїх статутних завдань; підвищенням ефективності управління активами НАК «Надра України» підвищенням оперативності вирішення поточних питань фінансово-господарської діяльності, а в дійсності для усунення перешкод, направлених на заволодіння ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та іншими, на даний час невстановленими особами, державним майном в особливо великих розмірах.» (сторінка 7, абзац 4 оскаржуваної ухвали)

« ОСОБА_12 , отримавши у вищеописаний спосіб підстави до винесення Постанови Кабінету Міністрів України, яка б надавала правове підґрунтя у наділенні, очолюваної Ставицьким Е.А. НАК «Надра України», повноваженнями щодо розпорядження державним майном, переданим до статутного фонду такої Компанії, упродовж робочого дня 27.06.2007 в приміщенні Кабінету Міністрів України, що за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, видав Постанову Кабінету Міністрів України № 886 «Про внесення змін до Статуту Національної акціонерної компанії «Надра України», якою внесено ініційовані ОСОБА_18 зміни до статуту НАК «Надра України» та наділив цю Компанію повноваженнями самостійно розпоряджатися державним майном, переданим до її статутного фонду.» (сторінка 7, абзац 5 з продовженням на сторінці 8 оскаржуваної ухвали)

«...09.07.2007, ОСОБА_18 , діючи узгоджено, використовуючи надані йому, як Міністру охорони навколишнього природного середовища України, повноваження, та - зловживаючи ними, погодив проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу до статутного фонду НАК «Надра України» майна комплексу відпочинку «Урочище Межигір`я», для того щоб надати очолюваній ОСОБА_7 НАК «Надра України» можливість провести відчуження державного майна на користь ОСОБА_12 , а тим самим заволодіти за попередньою змовою з останнім, ОСОБА_7 та іншими, на даний час невстановленими слідством особами.» (сторінка 8, абзац 2 оскаржуваної ухвали)

«У свою чергу, 11.07.2007, ОСОБА_12 , дотримуючись злочинного плану, упродовж робочого дня в приміщенні Кабінету Міністрів України за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 12/2, видав Розпорядження Кабінету Міністрів України № 521-р «Про передачу майна до статутного фонду НАК «Надра України», яким комплекс споруд «Урочище Межигір`я» с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області/ передав до статутного фонду НАК «Надра України», що в свою чергу, з урахуванням змін до статуту НАК «Надра України», внесених незадовго до цього його ж розпорядженням, начебто, дозволяло здійснити Компанії, очолюваній ОСОБА_7 , відчуження комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» на користь ОСОБА_24 » (сторінка 8, абзац 3 оскаржуваної ухвали)

«Разом з цим, у серпні 2007 року, з метою визначення суб`єкта господарювання, якому за злочинною схемою заволодіння державним майном мала відводилась роль добросовісного набувача майна, ОСОБА_16 , вчиняючи дії щодо пособництва в заволодінні державним майном в особливо великих розмірах та його легалізації, організував створення ТОВ «Танталіт» з метою використання цього підприємства у прикритті їх незаконної діяльності, пов`язаної із заволодінням державним майном та його легалізації.» (сторінка 8, абзац 4 оскаржуваної ухвали)

«Для створення даного підприємства, метою якого було прикриття незаконної дільності, пов`язаної із заволодінням державним майном та його легалізації, приблизно в серпні 2007 року, у місті Донецьку, ОСОБА_16 , виконуючи відведену йому роль пособника в володінні ОСОБА_12 державним майном у особливо великих розмірах, запропонував наближеному до нього ОСОБА_17 виступити одним із засновників ТОВ «Танталіт» та приступити до виконання обов`язків його директора. Одночасно з цією пропозицією, ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_17 про злочинні наміри його батька, та необхідність створення ТОВ «Танталіт» і відведену участь цього товариства в злочинній схемі.»(сторінка 8, абзац 5 оскаржуваної ухвали)

«На вищевказану пропозицію ОСОБА_16 . ОСОБА_17 відповів згодою, при цьому 06.08.2007 провів у м. Донецьку збори засновників ТОВ «Танталіт» на яких прийнято рішення про створення цього підприємства та призначення ОСОБА_17 його директором.» (сторінка 8, абзац 6 оскаржуваної ухвали)

«У цей же період часу, 27.08.2007 між НАК «Надра України», в особі голови правління Ста ОСОБА_25 , та відібраним Фондом державного майна України переможцем конкурсу оцінщиків для оцінки майна, яке передається до статутного фонду НАК «Надра України», - ПП «Автоексперт», в особі директора ОСОБА_20 , укладено договір на проведення оціночних робіт № 5/08 об`єктів нерухомого майна, а саме будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Нові Петрівці, територія урочища «Межигір`я».» (сторінка 8, абзац 7 оскаржуваної ухвали)

«На виконання умов вказаного договору, 03.09.2007 ПП «Автоексперт» проведено оцінку об`єктів нерухомого майна, а саме будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця», що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Нові Петрівці, територія урочища «Межигір`я» та складено відповідний звіт. Таким звітом визначено вартість будівель, споруд та іншого майно комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 » /Київська область, Вишгородський район, с.Нові Петрівці, територія урочища «Межигір`я»/, що передається до статутного фонду НАК «Надра України» у розмірі 91771620, 00 грн.» (сторінка 8, абзац 8 з продовженням на сторінці 9 оскаржуваної ухвали)

«Після проведення оцінки майна ОСОБА_7 , отримавши данні щодо вартості будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Нові Петрівці, територія урочища «Межигір`я», яка складала 91 771 620, 00 грн., передав ці відомості іншим учасникам злочинної змови.» (сторінка 9, абзац 1 оскаржуваної ухвали)

«Одночасно, ОСОБА_16 доручив своєму знайомому ОСОБА_17 , організувати проведення ПП «Автоексперт» оцінки будівель, розташованих по АДРЕСА_4 ), дійсна ринкова вартість яких на той час складала 33 984 827, 00 грн., з «відображенням у звіті про оцінку цього майна збільшення її ринкової вартості в декілька разів для того, щоб використати такі дані та сам звіт для подальшого використання у схемі начебто рівноцінного обміну цього об`єкту на будівлі, споруди та інше майно комплексу « відпочинку «Пуща-Водиця».» (сторінка 9, абзац 2 оскаржуваної ухвали)

«Виконуючи вказівку ОСОБА_16 та надані ним поради, ОСОБА_17 зустрівся 03.09.2007 із засновником ПП «Автоексперт» ОСОБА_26 за адресою розташовування будівель, а саме: АДРЕСА_4 , (літера А, Б). У розмові з останнім ОСОБА_17 домовився про підготовку ПП «Автоекперт» оцінки вартості будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_4 , (літера А, Б).»(сторінка 9, абзац 3 оскаржуваної ухвали)

«Цього ж дня, між ПП «Автоексперт» та підконтрольним ОСОБА_16 фіктивним ТОВ «Медінвесттрейд» укладено договір № 1/09 на проведення оціночних робіт, відповідно до умов якого ПП «Автоексперт» взяло на себе зобов`язання провести незалежну оцінку будівель по АДРЕСА_4 , які належать «Медінвесттрейд», з метою визначення їх ринкової вартості для подальшого відчуження.» (сторінка 9, абзац 4 оскаржуваної ухвали)

«Згідно обвинувачення, надалі, ОСОБА_17 , виконуючи вказівки ОСОБА_16 та його поради, з метою усунення перешкод у заволодінні державним майном, за невстановлених слідством обставин у місті Києві запропонував власнику ПП «Автоексперт» ОСОБА_26 визначити в звіті про оцінку вартість вказаних будівель їх вартість у сумі, яка б складала не менше 90 млн. грн., на що останній погодився.»(сторінка 9, абзац 5 оскаржуваної ухвали)

«На виконання досягнутих домовленостей із ОСОБА_17 , 06.09.2007 ПП «Автоексперт» підготовлено та видано для ТОВ «Медінвесттрейд» звіт про ринкову вартість /оцінку/ будівель, розташованих у АДРЕСА_4 , (літери А,Б) дійсною ринковою вартістю 33 984 827, 00 грн. у бік збільшення на суму понад 59 млн. грн., з зазначенням у такій оцінці відомостей про ринкову вартість об`єктів у розмірі 93 115 419, 00 грн.» (сторінка 9, абзац 6 оскаржуваної ухвали)

«Надалі, 13.09.2007 ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою та в інтересах ОСОБА_12 , усуваючи для учасників попередньої змови перешкоди в заволодінні державним майном, ініціював перед правлінням НАК «Надра України» розгляд питання про проведення обміну будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця», яке знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, територія урочища «Межигір`я» на нежитлові будівлі, розташовані в АДРЕСА_4 , /літери А, Б/, які на праві власності належали ТОВ «Медінвесттрейд», підконтрольному ОСОБА_12 та ОСОБА_16 » (сторінка 9, абзац 7 оскаржуваної ухвали)

«У той же день, під впливом голови правління НАК «Надра України» ОСОБА_7 членами цього дорадчо-консультативного органу управління НАК «Надра України» погоджено ініціативу останнього щодо винесення питання обміну майна на розгляд компетентному органу управління, який наділений виключною компетенцію та повноваження прийняття таких рішень - спостережній раді НАК «Надра України».» (сторінка 9, абзац 8 оскаржуваної ухвали)

«21.09.2007 будівлі, споруди та інше майно комплексу відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Урочище Межигір`я», що перебували в державній власності, а саме: будинок АДРЕСА_1 площею 619.6 квадратний метр, у якому на той час проживав ОСОБА_12 , разом з 93 об`єктами, передано із сфери управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища, очолюваного ОСОБА_18 , до статутного фонду НАК «Надра України», очолюваної ОСОБА_7 та проведено державну реєстрацію щодо збільшення статутного фонду цієї Компанії.» (сторінка 9, абзац 9 з продовженням на сторінці 10 оскаржуваної ухвали)

«Того ж дня проведено ініційоване ОСОБА_7 засідання спостережної ради НАК «Надра України».» (сторінка 10, абзац 1 оскаржуваної ухвали)

Далі в ухвалі зазначено встановленим, що «...під час проведення засідання спостережної ради НАК «Надра України» ОСОБА_7 , діючи у змові та в інтересах ОСОБА_12 , намагаючись усунути перешкоди для вчинення злочину, пов`язаного із заволодінням державним майном в особливо великих розмірах, за попередньою змовою, а так само з метою уникнення в подальшому своєї відповідальності за вчинення вказаного злочину, у доповіді на засіданні спостережної ради спробував обґрунтувати та переконати її членів про необхідність прийняття рішення щодо відчуження вищевказаного державного майна, шляхом укладення договору міни, на майно, належне підконтрольному ОСОБА_12 , ОСОБА_16 фіктивному підприємству ТОВ «Медінвесттрейд». Проте, зважаючи на велику ймовірність відсутності необхідної кількості голосів для прийняття такого рішення членами спостережної ради НАК «Надра України», розголосу деякими членами спостережної ради сумнівів щодо законності прийняття рішення про обмін державного майна на майно належне фіктивному підприємству ТОВ «Медінвесттрейд», підконтрольному ОСОБА_12 та ОСОБА_16 на голосування спостережної радою НАК «Надра України» 21.09.2007 це питання не ставилось, та, відповідно, голосування за рішення щодо відчуження будівель, споруд та іншого майна комплексу відпочинку «Пуща Водиця» шляхом міни на будівлі, розташовані у АДРЕСА_4 , не проводилось».» (сторінка 10 абзац 2 оскаржуваної ухвали)

Далі в ухвалі зазначено, що«Разом з цим, Голова правління НАК «Надра України» ОСОБА_7 , усуваючи перешкоди для досягнення злочинних домовленостей та намагаючись догодити ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою з метою заволодіння державним майном в особливо великих розмірах із ним, ОСОБА_18 та іншими невстановленими на даний час особами, усвідомлюючи необхідність обов`язкового нотаріального посвідчення договору міни вищевказаного майна, за невстановлених слідством обставин, приблизно в період серпня-вересня 2007 року, залучив до вчинення цього злочину як пособника - нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_23 » (сторінка 10, абзац 3 оскаржуваної ухвали)

«Згідно обвинувачення, ОСОБА_23 , 25.09.2007, всупереч положень ст.49, 51 Закону України «Про нотаріат», ст.293 Господарського кодексу України, безпосередньо виконуючи відведену їй роль посібника у вчинені вищевказаного злочину, діючи умисно з використанням наданих їй повноважень та переслідуючи при цьому корисливий мотив, пов`язаний з отриманням майнового зиску у вигляді оплати її послуг за посвідчення протиправної угоди, та маючи на меті отримати у подальшому преференції немайнового характеру від ОСОБА_27 , з урахуванням службового становища останнього та його наближеності до найвищих посадових осіб держави, перебуваючи в приміщені будинку № 12 по бульвару Кольцова, у м. Києві, умисно посвідчила, як нотаріус Київського міського нотаріального округу, договір міни державного майна, яке віднесено до основних фондів НАК «Надра України» на майно суб`єкта господарювання не державної форми власності - ТОВ «Медінвесттрейд», тим самим вчинила дії направлені на усунення перешкод ОСОБА_7 в заволодінні за попередньою змовою з ОСОБА_12 , ОСОБА_18 та іншими невстановленими на даний час особами, державним майном в особливо великих розмірах, зокрема будинком № 20-а площею 619,6 квадратний метр, який разом з 93 об`єктами, вартістю 540 млн. 092 тис. 00 гривень.» (сторінка 10, абзац 4 оскаржуваної ухвали).

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу у підготовчому судовому засіданні, суд не досліджував обставини та не перевіряв факти, які в наступному виклав у судовому рішенні, як встановленні, а тому не мав підстав, посилатися на зазначене усупереч вимогам статті 370 КПК України.

Апелянт наголошує, що факти та обставини, які викладені судом, як встановлені щодо інших, ніж обвинувачений ОСОБА_8 , осіб, відносно яких не ухвалений обвинувальний вирок є неприпустимим з огляду на засади кримінального провадження, визначені КПК України.

Апелянт вважає, що зазначене вище дає підстави в майбутньому констатувати істотне порушення принципу презумпції невинуватості по відношенню до підозрюваних осіб, щодо яких виділені матеріали досудового розслідування в окреме кримінальне провадження, але які зазначаються як співучасники скоєння кримінального правопорушення в обвинувальному акті та ухвалі суду.

Іншими учасниками судового провадження, які мають право подати апеляційну скаргу, ухвала суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржена.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу повністю з наведених в ній обставин, захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , який поклався на розсуд суду, прокурора ОСОБА_9 , який заперечував щодо поданої апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення, суду першої інстанції, в межах апеляційної скарги.

Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Проте суд першої інстанціївищевказаних вимог не дотримався.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 409 КПК Українипідставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цьогоКодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

У відповідності до усталеної практики Верховного Суду Українита Верховного Суду, у разі виділення матеріалів кримінального провадження стосовно інших співучасників кримінального правопорушення в окреме провадження, посилання в обвинуваченні на прізвища вказаних осіб є неприпустимим.

Як зазначено в обвинувальному акті та оскаржуваній, ОСОБА_8 інкримінується вчинення злочину у співучасті з директором ТОВ «Танталіт» ОСОБА_17 , міністром охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_18 , головою Правління НАК «Надра України» ОСОБА_7 та прем`єр-міністром ОСОБА_12 та ОСОБА_16 , які не є сторонами кримінального провадження № 42017000000002167 від 05.07.2017 у розумінніст. 3 КПК України, а досудове розслідування відносно них здійснюється в окремих провадженнях.

Вказавши в обвинувальному акті прізвища ОСОБА_8 , як співучасників вчинення злочину наряду з ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_16 , орган досудового розслідування мав би виконати зними вимогист. 290 КПК України, висунути обвинувачення, а в обвинувальному акті зазначити їх повні анкетні дані.

За таких обставин, на думку колегії суддів, при здійсненні судового розгляду кримінального провадження в межах поданого прокурором клопотання про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, в якому зазначаються як співучасники скоєння кримінального правопорушення особи, щодо яких виділені матеріали досудового розслідування в окреме кримінальне провадження, не представляється за можливе реалізувати їх право на особисту присутність в судовому засіданні зокрема та право на захист загалом.

Натомість, міжнародні стандарти у галузі, судочинства послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцієюневинуватості та правом, на справедливий судовий розгляд.

Так, відповідно до частини другоїстатті 6 Конвенції про захист, прав людини і основоположних свобод, частини другої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні, права, частини першої статті 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Тому, колегія суддів погоджується з доводами захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , викладених в апеляційній скарзі, що такий виклад обвинувачення щодо ОСОБА_8 є неприпустимим, оскільки містить посилання на вчинення злочинів у співучасті з особами, які не є обвинуваченими в даному кримінальному провадженні та вказують на порушення вимогКонституції УкраїнитаКПК України, і порушують принцип презумпції невинуватості по відношенню до підозрюваних осіб, щодо яких виділені матеріали досудового розслідування в окреме кримінальне провадження, але вони зазначені як співучасники скоєння кримінального правопорушення в даному клопотанні та рішенні суду.

За таких обставин ухвалу суду не можна визнати такою, що відповідає вимогам закону та є обґрунтованою. Судом першої інстанції не дотримані вимогист. 370 КПК України про ухвалення законної та обґрунтованоїухвали, що відповідно до положень ч.1ст. 412 КПК України є істотним порушенням кримінального процесуального закону, яке тягне скасування судового рішення.

Тому, виходячи з системного аналізу положень ст. ст.404,407,412 КПК України, застосовуючи положення ч.6 ст. 9 КПК України, колегія суддів вважаєнеобхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з призначенням нового розгляду судом першої інстанції.

Під час нового судового розгляду справи, суду необхідно усунути вказані порушення закону, повно й всебічно, з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону проаналізувати викладенні обставини в клопотанні, дати їм юридичну оцінку з огляду на їх допустимість та достатність та постановити законне, обґрунтоване й вмотивоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404,405,407,409, 412,419 КПК України, колегія суддів Київського апеляційного суду, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , - задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2017 року, якою ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК України (в редакції 2000 року) на підставі ст. 49 КК України, та закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42017000000002167 від 05.07.2017 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

.

Судді:

_____________ _______________ _____________

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3