Справа № 823/174/17

провадження № 2-а/694/4/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

10.04.2019 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області

в складі:головуючого судді Гончаренко Т.В.

за участі:секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району

Черкаської області ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5 управління Держгеокадастру

у Черкаській області ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Звенигородка в залі судових засідань в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області, ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов»язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_7 31.01.2017 року звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовм до ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області,в явкому просив:-визнати протиправними дії ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо застосування у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №303 від 06.09.2016 року за №10-28-0.7-2015/2-16,№302 від 06.09.2016 року за №10-28-.7-2015/2-16,невірного коефіцієнта,який враховує віддаленість кадастрового кварталу від населених пунктів та зобов»язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області видати ОСОБА_7 новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із застосуванням відповідного правильного коефіцієнту.

20.03.2017 року ухвалою Черкаського окружного суду залучено до участі у справі в якості другого відповідача відділ Держгеокадастру у Звенигородському районі Черкаської області.

20.03.2017 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду залучено до участі у справі, в якості третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 сільську раду.

29.04.2017 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду зупинено провадження у справі №823/174/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області,відділу Держгеокадастру у Звенигородському районі Черкаської області, третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на сторні відповідача ОСОБА_3 сільська рада про визнання протиправними дій та зобов»язання вчинити певні дії.

Позивачем ОСОБА_7 10.04.2017 року до Черкаського окружного адміністративного суду подано заяву про зміну предмету позову в якій він просить:-допустити заміну первинних відповідачів на належного відповідача-Стецівську сільську раду Звенигородського району, Черкаської області; -визнати протиправним рішення ОСОБА_3 сільської ради,Звенигородського району Черкаської області №24-5/6 від 23.05.2013 року про затвердження технічної документації; продовжити строк для захисту порушеного права,в зв»язку з тим,що порушення йому стали відомі лише під час розгляду справи Черкаським окружним адміністративним судом, мотивуючи свою заяву тим,що ОСОБА_5 управлінням Держгеокадастру у Черкаській області суду були надані документи:-технічну документацію про нормативно грошову оцінку земель с.Стецівка, ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області ,яка була виготовлена ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»,на підставі рішення ОСОБА_3 сільської ради №12 від 12.03.2013 року та рішення ОСОБА_3 сільської ради,Звенигородського району,Черкаської області №24-5/6 від 23.05.2013 року «Про затвердження технічної документації».

07.10.2010 року між ним та Звенигородською райдержадміністрацією було укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб.які знаходяться в адміністративних межах ОСОБА_3 сільської ради,який зареєстровано 23.11.2010 року у звенигородському районному відділі ЧРФ ДП «Центр ДЗК» за №041078300001.Відповідно до умов даного договору він прийняв у строкове платне користування земельні ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб загальною площею 7,1730 га (у тому числі 6,9330 га під ставками та 0,2413 га під гідроспорудами),які знаходяться в адміністративних межах ОСОБА_3 сільської ради в межах с.Стецівка.На підставі рішення №12 від 12.03.2013 року голова ОСОБА_3 сільської ради звернувся до ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з клопотанням про виконання робіт з нормативно-грошової оцінки земель с.Стецівки.Технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки була виготовлена ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі рішення ОСОБА_3 сільської ради №12 від 12.03.2013 року.Рішенням ОСОБА_3 сільської ради №24-5/6 від 23.05.2013 року було затверджено розроблену технічну документацію з нормативної оцінки земель с.Стецівки Звенигородського району Черкаської області.На підставі технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки,06.09.2016 року Звенигородським відділом Держгеокадастру, ОСОБА_5 управління Держгекадастру у Черкаській області було виготовлено витяг №303 від 10-28-0.7-2015/2-16 та витяг №302 №10-28-0.7-2015/2-16,відповідно до яких йому було збільшено розмір орендної плати.

При виготовленні технічної документації про нормативну грошову оцінку земель с.Стецівки Звенигородського району Черкаської області,а саме водойми,які він орендує для риборозведення, Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою припустився помилки, оскільки не було враховано п.1.5 «Порядку грошової нормативної оцінки земель сільськогосподарського призначення та населеного пункту»,№18/15/11 від 27 січня 2006 року,де вказано,що нормативна грошова оцінка несільськогосподарських угідь,що розміщені під дорогами,спорудами,лісосмугами,водоймами,болотами, чагарниками,ярами та іншими не придатними для сільськогосподарського виробництва земельними ділянками,визначається за їх фактичним використанням,відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів),тобто в даному випадку необхідно було застосувати Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів,затверджений Наказом Деркомзему України,Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Держкомлісгоспу України, Держводгоспу України,Української академії аграрних наук 27.01.2006 року, №19/16/22/11/17/12,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2006 року за №389/12263,який встановлює порядок визначення нормативної грошової оцінки земель водного фонду.

При прийнятті оспорюваного рішення ОСОБА_3 сільської ради №24-5/6 від 23.05.2013 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель ОСОБА_3 сільської ради»,був відсутній аналіз регуляторного впливу,проект регуляторного акту не був оприлюднений відповідно до ст.ст.9,13 ч.2,36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та ст.21 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні»,а тому дана обставина вказує на протиправність рішення ОСОБА_3 сільської ради №24-5/6 від 23.05.2013 року.

10.04.2017 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі №823/174/17.

Також 10.04.2017 року ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду допущено заміну первинних відповідачів – ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області та відділу Держгеокадастру у Звенигородському районі Черкаської області на належного відповідача-Стецівську сільську раду Звенигородського району Черкаської області.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року адміністративну справу №823/174/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області про визнання протиправним рішення передано на розгляд до Звенигородського районного суду Черкаської області,як адміністративного суду.

До Звенигородського районного суду адміністративна справа №823/174/17 надійшла 30.05.2017 року.

Ухвалою Звенигородського районного суду від 01.06.2017 року дану справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.12.2017 року адміністративну справу №823/174/17 передано на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.01.2018 року адміністративну справу №823/174/17 повернуто до Звенигородського районного суду Черкаської області.

30.01.2018 року до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла справа №823/174/17.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 31.01.2018 року адміністративну справу №823/174/17 прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 19.02.2018 року залучено до участі у справі співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

В судове засідання не з»явилися:позивач ОСОБА_7 та представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області-сільський голова ОСОБА_8 про день,час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

За ухвалою суду справа розглядається у відсутності позивача ОСОБА_7 та представника відповідача ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області-сільський голова ОСОБА_8 за участю їх представників.

Представник позивача ОСОБА_2А в судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити в повному об»ємі з підстав зазначених в заяві про зміну предмету позову від 10.04.2017 року та пояснив,що рішенням ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області №24-6/6 від 23.05.2013 року було затверджено розроблену технічну документацію з нормативної оцінки земель с.Стецівка, Звенигородського району,Черкаської області. Технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки була виготовлена до ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на підставі рішення ОСОБА_3 сільської ради №12 від 12.03.2013 року.Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №303 від 06.09.2016 року за №10-28-0.7-2015/2-16,№302 від 06.09.2016 року за №10-28-0.7-2015/2-16 були виготовлені Звенигородським відділенням ОСОБА_5 управління Геокадастру у Черкаській області.На підставі зазначених витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №303 від 06.09.2016 року за №10-28-0.7-2015/2-16,№302 від 06.09.2016 року за №10-28-0.7-2015/2-16 ,рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.02.2017 року було внесено зміни до договору оренди землі від 07.10.2010 року,який укладений між Звенигородською районною державою адміністрацією в особі голови райдержадміністрації ОСОБА_9 та приватним підприємцем ОСОБА_7,а саме договір оренди земельної ділянки водного фонду для рибогосподарських потреб,які знаходяться в адміністративних межах ОСОБА_3 сільської ради та який зареєстровано 23.11.2010 року у Звенигородському районному відділі ЧРФ ДП «Центр ДЗК» за 041078300001,вважає,що рішення ОСОБА_3 сільської ради та витяги з технічної документації є протиправними і підлягають скасуванню.Рішення ОСОБА_3 сільської ради від 24-6/6 від 23.05.2013 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель ОСОБА_3 сільської ради»,є офіційним письмовим документом,що прийнято уповноваженим регуляторним органом та окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських та адміністративних відносин.Відповідно до ст.9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» кожний проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб,їх об»єднань.Про оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб,передбачений статтею 13 даного закону,а саме оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту.Відповідно до ст.21 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні» засобами масової інформації діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого маоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження,а згідно до вимог ст.36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування,якщо наявна хоча б одна з таких обставин:відсутній аналіз регуляторного впливу,проект регуляторного акту не був оприлюднений.При прийнятті оспорюваного рішення ОСОБА_3 сільської ради від 24-6/6 від 23.05.2013 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель ОСОБА_3 сільської ради»,був відсутній аналіз регуляторного впливу,проект регуляторного акту не був оприлюднений.Як вбачається з «Технічної документації про нормативну грошову оцінку земель с.Стецівка,ОСОБА_3 сільської ради,Звенигородського району»,яка була виготовлена ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» методичну основу виконаної роботи складають:1) «Методика нормативної грошовї оцінки земель сільськогосподарського призначення та населеного пункту»,затверджена Постановою КМУ №213 від 23.03.1995 року;2) «Порядок грошової нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населеного пункту»,затверджений наказом Держкомзему України,Мінагрополітики України,Мінархітектури України та Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27.01.2006 року та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2016 року,відповідно до п.3,нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду,що використовуються для риборозведення).При виготовленні Технічної документації про нормативну грошову оцінку земель с.Стецівка,ОСОБА_3 сільської ради, Звенигородського району,а саме водойм,які орендує ОСОБА_7 для риборозведення,відповідачі припустилися помилки,оскільки дані нормативні акти регламентують визначення нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населеного пункту,а тому в даному випадку (оренда для риборозведення) необхідно було застосувати:1)Методику нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів),затверджено КМУ від 23.11.2011 року,№1278;2)Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів),який затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 22.08.2013 року №508,зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2013 року за №1573/24105-встановлює порядок визначення нормативної грошової оцінки земель водного фонду.Також просив поновити строк для захисту порушеного права,оскільки про оспорювані документи він дізнався з рішення Господарського суду Черкаської області від 22.02.2017 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради ОСОБА_4,позовні вимоги заявлені позивачем не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову,мотивуючи тим,що позивач вважав,що рішення неправомірне ,так як Черкаський науково-дослідний інститут землеустрою,на думку позивача,припустився помилки,оскільки не врахував п.1.5 «Порядку грошової нормативної оцінки земель сільськогосподарського призначення та населеного пункту» №18/15/21/11 від 27.01.2006 року та не застосував «Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів),внаслідок чого розрахунки нормативної грошової оцінки земельної ділянки під водою,яку орендує позивач,проведені невірно та суперечать вищевказаним Порядкам.Вказане твердження позивача безпідставне,так як відповідно до Висновку державної експертизи землевпорядної документації №291 від 14.05.2013 року,проведеної на замовлення ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»,представлена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель с.Стецівка.Звенигородського району,Черкаської області,відповідає вимогам земельного законодавства та діючих нормативно-методичних документів з нормативної грошової оцінки земельних ділянок,встановленим нормам і правилам та оцінюється позитивно при умові врахування пропозиції про внесення відомостей про нормативну грошову оцінку до Державного земельного кадастру.Проведені в описовій частині позову розрахунки не стосуються оскаржуваного рішення,так як рішенням затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки і визначена базова вартість 1 кв.м землі,а не грошова оцінка земельних ділянок,що перебувають в оренді позивача.У вказаній документації у розділі «друга економіко-планувальна зона» визначена базова вартість всіх земель та середня вартість всіх земель в розмірі 19,67 грн. за 1 кв.м.Також визначені коефіцієнти,які характеризують функціональне використання ділянки (Кф).Відповідно до вказаної документації у розділі «друга економіко-планувальна зона» для інших земель (ставків) визначено Кф-0,5,а для земель житлової забудови визначено КФ-1.При детальному вивченні витягів №302 та №303 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки встановлено,що при їх підготовці були внесені записи,що не відповідають записам в технічній документації (друга економіко-планувальна зона).Так,у витягах замість інших земель (ставків) записано землі житлової забудови,внаслідок чого замість коефіцієнту Кф-0,5 «інші землі (ставки)»,вказано помилково коефіцієнт Кф-1 «землі житлової забудови».Внаслідок допущеної помилки у витягу нарахування орендної плати збільшено майже вдвічі.Сільська рада немає ніякого відношення до підготовки витягів,тому заявлений позов ніяким чином не вирішує питання про порушення права позивача.Проект оскаржуваного рішення №24-6/6 був оприлюднений шляхом його розміщення на стенді повідомлень ОСОБА_3 сільської ради за місяць до його прийняття,як це визначено ч.5 ст.13 Закону україни «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діляності»-якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації,а місцеві органи виконавчої влади,територіальні органи центральних органів виконавчої влади,органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет,документи,зазначені у частинах першій-третій цієї статті,можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб,який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.Перед опублікуванням був проведений аналіз впливу регуляторного акту проекту рішення сесії ОСОБА_3 сільської ради «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель ОСОБА_3 сільської ради»,який був наданий постійній комісії,що стверджується копією аналізу регуляторного впливу.Відповідно до рішення постійної комісії з питань планування, місцевого бюджету,фінансів ОСОБА_3 сільської ради №3 від 16 травня 2013 року:1)рекомендовано депутатам сільської ради затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с.Стецівка,Звенигородського району,Черкаської області;2)затвердити базову вартість 1 кв.м. землі,яка становить для с.Стецівки-20,70 грн./кв.м.;3)встановити,що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки с.Стецівка,ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району вводиться в дію з 01.01.2014 року.

Представник співвідповідача ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_6 ,позов не визнала та просила суд відмовити у їх задоволенні, мотивуючи тим,що спеціалізованим законом,який регулює порядок проведення нормативної грошової оцінки є Закон України «Про оцінку земель».Відповідно до ст.15 Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування грунтів,економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування,а згідно ст.23 Закону технічна документація з бонітування грунтів,економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською,селищною,міською радою.Згідно п.3.3 Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів),затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.08.2013 року №508,результати нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки на замовлення фізичної або юридичної особи видаються відповідним територіальним органом Держзеагенства України як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району.З аналізу викладених норм вбачається,що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель є документом,який фіксує інформацію щодо розрахунку нормативної грошової оцінки певної земельної ділянки із застосуванням значень факторів,що характеризують відповідну земельну ділянку та не є правовстановлюючим документом,не є «рішенням»,оскільки не породжує жодних прав,обов»язків,правових наслідків.На підставі рішення №12 від 12.03.2013 року голова ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області звернувся до ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з клопотанням про виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель с.Стецівки.Відповідно до затвердженого завдання Інститут розробив відповідну документацію,яка пройшла обов»язкову експертизу,яка передбачена ст.21 Закону.В подальшому,як передбачено Законом України «Про оцінку земель»,рішенням ОСОБА_3 сільської ради №24-5/6 від 23.05.2013 року розроблена технічна документація затверджена.Відповідно до затвердженої документації визначено,що даний ставок відноситься до другої економіко-планувальної зони,до першого пункту.Враховуючи всі необхідні встановлені коефіцієнти 1 кв.м. земельної ділянки під ставком коштує 9.84 грн.Дана технічна документація є чинною і не скасованою.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки,на підставі якої здійснюється нарахування орендної плати,затверджується відповідною сільською,селищною,міською радою,а отже рішенням, що впливає на права та обов»язки позивача є саме рішення ОСОБА_3 сільської ради від 23.05.2013 року №24-5/6,яким затверджено матеріали технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с.Стецівка ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області.Юридичною формою рішення державного чи іншого органу є виданий ним акт (офіційний письмовий документ),що породжує певні правові наслідки та спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов»язковий характер для суб»єктів цих відносин.Стаття 20 Закону встановлює,що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель,тобто роблячи витяг спеціаліст не вносить жодних правок до коефіцієнтів,які були застосовані розробником під час складання технічної документації.Відповідно до норм податкового законодавства нормативна грошова оцінка підлягає індексації.Стосовно предмету позову,а саме витягу від 06.09.2016 року №10-28-0.7-2015/2-16,то даний витяг був виданий на запит Звенигородської місцевої прокуратури,а саме видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок,які перебувають в користуванні ФОП ОСОБА_7 Петровича.Відповідно до Положення про Управління (Відділ) Держгеокадастру у районі,який затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку,будівництва та житлово-комунального господарства України 03.02.2015 року №14,який був чинний на момент видачі витягу,Управління (Відділ) відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки,пункт 4.16.Також, відповідно до положення про Міськрайонне управління у Звенигородському районі та м.Ватутіному,затвердженого Наказом ОСОБА_5 управління від 25.01.2017 року №17 пунктом 4.16 визначено,що Управління відповідно до покладених на нього завдань видає витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки,а тому враховуючи вищезазначене,спеціалістами було правомірно проведено розрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази у справі, надавши їм оцінку з точки зору достовірності, належності, допустимості та повноти, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Звенигородською РДА Черкаської області укладено з позивачем договір від 07.10.2010 року оренди земельної ділянки, площею 7,1730 га, яка знаходиться в адміністративних межах ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району. Згідно з п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки не визначена.

У подальшому, рішенням ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 23.05.2013 №24-6/6 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області.

06.09.2016 ОСОБА_5 управлінням Держгеокадастру у Черкаській області надано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку вищевказаної земельної ділянки №302 та №303.

Надаючи оцінку встановленим в контексті позовних вимог, суд врахував таке.

Згідно із частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Разом з тим суд зауважує, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відтак,з огляду на заявлені позовні вимоги, визначальними обставинами, для вирішення спірних правовідносин, є визначення правомірності оскаржуваного рішення відповідача, а саме чи прийняте таке рішення на підставі та у спосіб, що передбачені законами України.

Здійснюючи таку перевірку суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 24 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо повноважень ОСОБА_3 сільської ради на прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить з того, що статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" передбачені випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні, визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок площею понад 50 гектарів, що належать до державної або комунальної власності, для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд.

Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» передбачено проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок:

- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років;

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оцінку земель»).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оцінку земель» технічна документація з бонітування грунтів,економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською,селищною,міською радою.

Отже, процедура встановлення нормативної грошової оцінки включає ряд стадій, передбачених чинним законодавством України. Зокрема, це прийняття уповноваженим органом влади рішення про проведення нормативної грошової оцінки земель, розробка технічної документації з нормативної грошової оцінки спеціалізованою установою, погодження технічної документації органами влади, прийняття відповідною радою рішення про затвердження технічної документації.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відтак суд приходить до висновку, що під час прийняття спірного рішення відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому вищенаведеними нормами законодавства України.

Щодо відповідності оскаржуваного рішення ОСОБА_3 сільської ради звенигородського району Черкаської області вимогам законодавства України, суд погоджується з доводами позивача, про те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм Закону України від 11.09.2003 № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №1160), зокрема: не оприлюднено проект оскаржуваного рішення та аналізу його регуляторного впливу; прийняте рішення не оприлюднено у порядку, визначеному законодавством України, з огляду на таке.

За приписами ч.1 Закону №1160 державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 КАС України суб’єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

Оскаржуване рішення відповідача має ознаки нормативно-правового акту, оскільки прийняте уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень (органом місцевого самоврядування), поширюються на невизначене коло осіб (платників орендної плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямоване на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання.

Відтак на спірні правовідносини поширюються положення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Разом з тим, прийняттю регуляторного акту має передувати встановлена зазначеним Законом процедура, оскільки ці обставини є істотними і впливають на оцінку правомірності оскаржуваного рішення.

Відповідно до статті 59 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (Закон № 280/97-ВР) визначено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію, а також відповідно до Закону №1160-IV ці рішення є регуляторними актами, приймаються з урахуванням вимог цього ж закону .

Згідно зі статтею 9 Закону №1160-IV (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) кожний проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Так, згідно з частиною 2 статті 13 цього Закону повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Частина 5 даної статті регламентує, що якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації, а місцеві органи виконавчої влади, територіальні органи центральних органів виконавчої влади, органи та посадові особи місцевого самоврядування не мають своїх офіційних сторінок у мережі Інтернет, документи, зазначені у частинах першій - третій цієї статті, можуть оприлюднюватися у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці чи до відповідної територіальної громади.

Тобто, Законом передбачена можливість повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, у будь-який інший спосіб, який гарантує доведення інформації до мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці лише у випадку якщо в межах адміністративно-територіальної одиниці чи в населеному пункті не розповсюджуються друковані засоби масової інформації.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні» діяльність місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування висвітлюється в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження. До таких ЗМІ відносятся обласні, міські, районні.

Разом з тим відповідачем не надано доказів нерозповсюдження на території с. Стецівка Звенигородського району Черкаської області районних ЗМІ. Довідка ОСОБА_3 сільської ради №1683 від 20.10.2017 року про те, що ОСОБА_3 сільська рада в 2013 році власними друкованими ЗМІ не володіла не може бути таким доказом, оскільки вона не доводить нерозповсюдження на території с. Стецівка регіональних друкованих ЗМІ.

Крім того, посилання відповідача на оприлюднення проекту регуляторного акту та аналізу регуляторного впливу на інформаційному стенді ОСОБА_3 сільської ради суд оцінює критично.

Суд зазначає про вимоги щодо форми та змісту повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту, яке відповідно до частини пятої статті 9 Закону № 1160-IV повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п'ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.

Разом з тим таке повідомлення, здійснене відповідачем не відповідає формі та змісту визначеними Законом № 1160-IV, зокрема відсутні - стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями зауважень та пропозицій.

В свою чергу, суд вказує на те, що саме шляхом опублікування повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту та відповідного аналізу регуляторного впливу виконуються вимоги законодавства щодо дотримання такого принципу державної регуляторної політики, як прозорість та врахування громадської думки (тобто, відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов'язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, обов'язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності).

На думку суду, порушення вимог Закону № 1160-IV щодо обов’язкового опублікування повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту та аналізу регуляторного впливу порушує такий принцип державної регуляторної політики, як прозорість та врахування громадської думки, позбавляє права фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань на участь у здійсненні державної регуляторної політики, надання зауважень та пропозицій.

Відповідно до вимог статті 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

Відтак, суд приходить до висновку, що при прийнятті рішення ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області від 23.05.2013 №24-6/6, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області, відповідачем не дотримано вимог, передбачених Законом № 1160-IV.

Оцінка інших доводів сторін.

Щодо посилань відповідача на відсутність порушення прав позивача оскаржуваним рішенням суд зазначає наступне.

Статтею 6 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" надано в рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 р. "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)",в якому зафіксовано тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес". Зокрема, в даному рішенні Конституційного Суду України вказано, що поняття "охоронюваний законом інтерес", яке вживається в ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до частини другої статті 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто оскаржити такий акт інші особи не можуть.

Право на захист - це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач є суб'єктом правовідносин, на які розповсюджується дія оскаржуваного рішення, оскільки є орендарем земельної ділянки, яка розташована на території ОСОБА_3 сільської ради.

Відтак затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області, впливатиме на розмір орендної плати, яку повинен сплачувати позивач, а отже вказане оскаржуване рішення безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.

Посилання позивача на необхідність визнання протиправними дій ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо застосування у витягах з технічної документації невірного коефіцієнта суд не може розглядати як позовну вимогу, оскільки така не була заявлена в порядку та строки, передбачені ст. 47 КАС України, тобто до закінчення підготовчого засідання, а лише вказана в промові в судових дебатах (т.2 а.с. 60-66).

Разом з тим зазначені на обгрунтування даної вимоги обставини вказані у позові в якості однієї з його підстав, а відтак суд вважає за необхідне надати таку оцінку доводам позивача.

Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

За правилами ч. 3 ст. 23 зазначеного Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Також, відповідно до п. 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Враховуючи, що витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за своєю суттю не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а лише фіксує у собі розроблену та затверджену відповідним рішенням в установленому законом порядку технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, суд вважає дій ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо застосування у витягах з технічної документації невірного коефіцієнта такими, що не підлягають визнанню неправомірними, оскільки на момент вчинення вказаних дій (видачі витягу) рішення про затвердження технічної документації про нормативно-грошову оцінку земель с. Стецівка було чинним.

Стосовно пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом суд виходить з наступного.

Позивач в обгрунтування пропуску строку на оскарження спірного рішення вказує, що вказане рішення стали підставою для звернення прокурора до Господарського суду з позовом про внесення змін до договору оренди землі, укладеного між позивачем і Звенигородською РДА і саме з цього позову позивачеві стало відомо про наявність спірного рішення. Такий позов було подано заступником керівника Звенигородської місцевої прокуратури 27.09.2016 року, а з адміністративним позовом позивач звернувся до суду Черкаського окружного адміністративного суду 31.01.2017 року,а тому вважає, що строк на оскарження пропущено з поважних причин.

При вирішенні даної справи в силу приписів частини пятої статті 242 КАС України суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 461/8220/13-а, відповідно до якої порушення процедури прийняття регуляторного акту є підставою для визнання нечинним такого акту.

Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем правомірність прийняття оскаржуваного рішення не доведена.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), зокрема у п.58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04 повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є переконливими та дають адміністративному суду підстави для постановлення висновків, які спростовують правову позицію відповідача суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини девятої статті 264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку, що рішення ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району від 23.05.2013 №24-6/6, яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області прийняте з порушенням вимог статті 13, частини п’ятої статті 9 Закону № 1160-IV, що призвело до порушення такого принципу державної регуляторної політики, як прозорість та врахування громадської думки, тому позовні вимоги в цій частині належить задовольнити шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправним та нечинним зазначеного рішення.

На підставі рішення №12 від 12.03.2013 року голова ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області звернувся до ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» з клопотанням про виконання робіт з нормативної грошової оцінки земель с.Стецівки.Відповідно до затвердженого завдання Інститут розробив відповідну документацію,яка пройшла обов»язкову експертизу,яка передбачена ст.21 Закону.В подальшому,як передбачено Законом України «Про оцінку земель»,рішенням ОСОБА_3 сільської ради №24-5/6 від 23.05.2013 року розроблена технічна документація затверджена.Відповідно до затвердженої документації визначено,що даний ставок відноситься до другої економіко-планувальної зони,до першого пункту.Враховуючи всі необхідні встановлені коефіцієнти 1 кв.м. земельної ділянки під ставком коштує 9.84 грн.Дана технічна документація є чинною і не скасованою.Нормативна грошова оцінка земельної ділянки,на підставі якої здійснюється нарахування орендної плати,затверджується відповідною сільською,селищною,міською радою,а отже рішенням, що впливає на права та обов»язки позивача є саме рішення ОСОБА_3 сільської ради від 23.05.2013 року №24-5/6,яким затверджено матеріали технічної документації з нормативної грошової оцінки земель с.Стецівка ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області.Юридичною формою рішення державного чи іншого органу є виданий ним акт (офіційний письмовий документ),що породжує певні правові наслідки та спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов»язковий характер для суб»єктів цих відносин.Стаття 20 Закону встановлює,що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель,тобто роблячи витяг спеціаліст не вносить жодних правок до коефіцієнтів,які були застосовані розробником під час складання технічної документації.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель є документом,який фіксує інформацію щодо розрахунку нормативної грошової оцінки певної земельної ділянки із застосуванням значень факторів,що характеризують відповідну земельну ділянку та не є правовстановлюючим документом,не є «рішенням»,оскільки не породжує жодних прав,обов»язків,правових наслідків,а тому заявлена вимога позивача про визнання протиправними дії ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо застосування у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №303 від 06.09.2016 року за №10-28-0.7-2015/2-16,№302 від 06.09.2016 року за №10-28-.7-2015/2-16,невірного коефіцієнта,який враховує віддаленість кадастрового кварталу від населених пунктів до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.6, 9, 14, 121,241-245,255,295,370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області,ОСОБА_5 управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов»язання вчинити певні дії-задовольнити частково.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду за адміністративним позовом та поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 пропущений строк на подання позовної заяви визнання протиправним рішення та зобов»язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним рішення ОСОБА_3 сільської ради Звенигородського району Черкаської області №24-6/6 від 23.05.2013 року про затвердження технічної документації.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Повний текст рішення складений 19.04.2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Звенигородський районний суд Черкаської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя