open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/781/18 (П/9901/781/18)

Провадження № 11-1191заі18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_3 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Білоуса О. В. від 21 вересня 2018 року та рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (головуючий суддя Білоус О. В., судді Бевзенко В. М., Данилевич Н. А., Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.) від 13 листопада 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Вищої ради правосуддя про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов?язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛА:

У вересні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Великої Палати Верховного Суду з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача;

- скасувати ухвалу Другої Дисциплінарної палати ВРП від 30 травня 2018 року № 1599/2дп/15-18 та зобов'язати відповідача повторно розглянути скаргу ОСОБА_3 у складі іншої Дисциплінарної палати;

- скасувати рішення ВРП від 03 серпня 2018 року № С-46/10-26655/0/9-18 за скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Другої Дисциплінарної палати ВРП від 30 травня 2018 року № 1599/2дп/15-18.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 вересня 2018 року передала позовну заяву ОСОБА_3 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21 вересня 2018 року відмовив позивачу у відкритті провадження в частині оскарження ухвали Другої Дисциплінарної палати ВРП від 30 травня 2018 року № 1599/2дп/15-18 «Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Бериславського районного суду Херсонської області ОСОБА_15., Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_5.», оскільки такі позовні вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалою від 12 жовтня 2018 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду відкрив провадження у цій справі в частині вимог позивача про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення ВРП від 03 серпня 2018 року № С-46/10-26655/0/9-18.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 13 листопада 2018 року відмовив ОСОБА_3 у задоволенні позову.

09 жовтня 2018 року ОСОБА_3, не погодившись з ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року про відмову у відкритті провадження в частині оскарження ухвали Другої Дисциплінарної палати ВРП від 30 травня 2018 року № 1599/2дп/15-18, звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції в цій частині, як незаконну і таку, що обмежує його право на судовий захист.

Крім того, 06 грудня 2018 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, у якій позивач просив скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.

На обґрунтування апеляційних скарг ОСОБА_3 зазначив про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що, на його думку, призвело до неповного встановлення обставин справи та неправильного вирішення спору по суті.

ВРП у відзивах на апеляційні скарги просила у їх задоволенні відмовити, оскільки Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду прийняв оскаржувані рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційних скаргах доводи не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи та перевіривши матеріали справи, ВеликаПалата Верховного Суду встановила таке.

02 січня 2018 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА_3 від 29 грудня 2017 року про неналежну поведінку судді Бериславського районного суду Херсонської області ОСОБА_15. під час розгляду кримінального провадження № 647/2066/15-к за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 Криміналього кодексу України (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), а 18 квітня 2018 року - дисциплінарна скарга ОСОБА_6 від 16 квітня 2018 року про неналежну поведінку судді Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_5. під час постановлення ухвали у справі № 647/2456/17 про повернення прокурору Миколаївської області обвинувального акту відносно ОСОБА_3

30 травня 2018 року Друга Дисциплінарна палата ВРП постановила ухвалу № 1599/2дп/15-18 про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Бериславського районного суду Херсонської області ОСОБА_15., Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_5 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 45 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII), оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди із судовими рішеннями.

Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_3 звернувся до ВРП із скаргою, у якій просив скасувати ухвалу Другої Дисциплінарної палати ВРП від 30 травня 2018 року №1599/2дп/15-18, відкрити дисциплінарну справу та притягнути суддю Бериславського районного суду Херсонської області ОСОБА_15. до дисциплінарної відповідальності.

У відповідь на таку скаргу ВРП листом від 03 серпня 2018 року

№ С-46/10-26655/0/9-18 (за підписом начальника управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян секретаріату ВРП ОСОБА_7.) повідомила позивача, що рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється Дисциплінарною палатою ВРП та оскарженню не підлягає.

Зазначені обставини стали підставою для звернення ОСОБА_3 до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційних скаргах доводи скаржника та надані на противагу їм аргументи ВРП, перевіривши матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження в частині позовних вимог про оскарження ухвали Другої Дисциплінарної палати ВРП від 30 травня 2018 року

№ 1599/2дп/15-18, Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що оскаржувана ухвала дисциплінарного органу ВРП про відмову у відкритті дисциплінарної справи не підлягає судовому оскарженню в силу закону (ч. 2 ст. 45 Закону № 1798-VIII), а також не створює для позивача жодних юридичних прав та/чи обов'язків, а тому не може порушувати його особистих прав та/або інтересів.

Велика Палата Верховного Суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

За змістом ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 124 Основного Закону України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений в цій статті.

Даючи офіційне тлумачення положень ч. 2 ст. 55 Конституції України, Конституційний Суд України в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Однак таке порушення прав має бути реальним і стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Частиною 10 ст. 131 Конституції України передбачено, що відповідно до закону в системі правосуддя утворюються органи та установи для забезпечення добору суддів, (…) розгляду справ щодо їх дисциплінарної відповідальності (…).

В Україні діє ВРП, яка розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора (п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України).

Згідно зі ст. 108 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом № 1798-VIII, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 42 Закону № 1798-VIII дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону № 1402-VIII, або за ініціативою Дисциплінарної палати чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.

Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють дисциплінарні палати ВРП.

Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження здійснюється у розумний строк. Строки здійснення дисциплінарного провадження визначаються цим Законом та регламентом ВРП.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 43 Закону № 1798-VIII передбачено, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для (…) відмови у відкритті дисциплінарної справи.

Підстави для відмови у відкритті дисциплінарної справи визначено у ч. 1 ст. 45 Закону № 1798-VIII. Зокрема, у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо: 1) факти неналежної поведінки судді, що повідомляються у дисциплінарній скарзі, вже були предметом перевірки та розгляду і щодо них відмовлено у відкритті дисциплінарної справи або ухвалено рішення у дисциплінарній справі; 2) закінчився встановлений законом строк для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; 3) очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення; 4) суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням.

У силу ч. 2 ст. 45 Закону № 1798-VIII рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється Дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.

Тобто рішення Дисциплінарної палати не може бути самостійним предметом судового розгляду.

Крім того, ВеликаПалата Верховного Суду звертає увагу, що позивач реалізував своє право на захист шляхом звернення до ВРП, подавши дисциплінарну скаргу на дії судді Бериславського районного суду Херсонської області ОСОБА_15.

У цьому випадку ОСОБА_3 не є безпосереднім учасником правовідносин, які виникли у зв'язку з вирішенням питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Оцінювати дії судді при виконанні посадових обов'язків має право виключно ВРП, і рішення останньої щодо притягнення чи відмови у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності створюють юридичні наслідки для такого судді, але не для особи-скаржника. Тому правом на оскарження рішень/дій ВРП, її органів, що здійснюють дисциплінарне провадження, наділені лише суб'єкти цього провадження в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, оскаржувана ухвала Другої Дисциплінарної палати ВРП не створює для позивача жодних юридичних прав та/чи обов'язків, незважаючи на те, що таку ухвалу прийнято у зв'язку зі зверненням останнього.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 лютого 2018 року у справі № П/800/526/17, від 15 березня 2018 року у справі № 800/414/17, від 19 квітня 2018 року у справі № 800/570/17.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження в частині вимог позивача про скасування ухвали Другої Дисциплінарної палати ВРП від 30 травня 2018 року № 1599/2дп/15-18 «Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Бериславського районного суду Херсонської області ОСОБА_15., Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_5.».

Крім викладеного, Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи в апеляційному порядку рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року, яким ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача та скасування рішення (листа) ВРП від 03 серпня 2018 року, зауважує таке.

Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності ВРП стосовно розгляду скарг та здійснення дисциплінарного провадження щодо судді визначаються Конституцією України та законами № 1402-VIII, № 1798-VIII.

Ураховуючи, що ухвала Другої Дисциплінарної палати ВРП від 30 травня 2018 року № 1599/2дп/15-18 «Про відмову у відкритті дисциплінарної справи стосовно суддів Бериславського районного суду Херсонської області ОСОБА_15., Білозерського районного суду Херсонської області ОСОБА_5.» у силу вимог ч. 2 ст. 45 Закону № 1798-VIII оскарженню не підлягає, скарга ОСОБА_3 зареєстрована і розглянута ВРП у порядку, передбаченому Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР) у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ст. 7 Закону № 393/96-ВР).

Статтею 13 Закону № 393/96-ВР установлено, що діловодство щодо звернень громадян ведеться в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами абзацу 1 п. 2 Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 348 (далі - Інструкція), у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження, а ті, що надійшли у неробочий день та час, - наступного після нього робочого дня на реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення персональними комп'ютерами, або в журналах.

Так, на виконання вказаних вимог Закону № 393/96-ВР та Інструкції, 04 липня 2018 року скарга ОСОБА_3 була зареєстрована у ВРП за № С-46/10/7-18, а відповідь на цю скаргу направлено позивачу 03 серпня 2018 року.

За приписами ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно встановив, що ВРП надала ОСОБА_3 відповідь на його скаргу (звернення) у встановлений Законом № 393/96-ВР місячний строк і з дотриманням зазначених вище вимог законодавства, а також обґрунтовано роз'яснила позивачу порядок розгляду скарги на дії судді та положення ч. 2 ст. 45 Закону № 1798-VIII, якою передбачено, що рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється Дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.

Крім того, ВеликаПалата Верховного Суду погоджується з доводами Касаційного адміністративного суду у складі Верхового Суду стосовно необґрунтованості аргументів позивача, що лист ВРП від 03 серпня 2018 року № С-46/10-26655/0/9-18 підписанийнібитонеуповноваженою особою (начальником управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян секретаріату ВРП ОСОБА_7.), оскільки відповідно до підп. 1 п. 2 наказу голови ВРП від 10 травня 2018 року № 21/0/1-18 «Про організацію роботи у ВРП зі зверненнями та запитами на інформацію» (чинний на момент виникнення спірних відносин) начальнику управління по роботі зі зверненнями, запитами на інформацію та забезпечення організації особистого прийому громадян ОСОБА_7 надано право підписувати листи за результатами розгляду звернень та запитів, що опрацьовуються відповідно до законів України «Про звернення громадян», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У зв'язку з наведеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при вирішенні цієї справи дійшов обґрунтованого висновку, що ВРП правильно розглянула скаргу ОСОБА_3 у порядку, визначеному Законом № 393/96-ВР, і надала відповідь у встановлений цим Законом строк, а тому Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Ураховуючи, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, апеляційні скарги ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 316 КАСУкраїни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 266, 310, 316, 321, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року та рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 листопада 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

судді

Н. О. Антонюк Н. П. Лященко

С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко

В. В. Британчук Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська

Л. М. Лобойко

Джерело: ЄДРСР 81288683
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку