ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/1117/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дробтової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Підгірська Г. О.,

за участю представників:

позивача - не з'явилися,

відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД)

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 (судді: Принцевська Н. М., Ярош А. І., Савицький Я. Ф.) і рішення Господарського суду Одеської області від 01.10.2018 (суддя Літвінов С. В.) у справі № 916/1117/18

за позовом Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД)

до Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області

про визнання права постійного користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У червні 2018 року Фірма "Київ" у виді Товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) (далі - Фірма "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) звернулася до Господарського суду Одеської області з позовом до Новодофінівської сільської ради Лиманського району Одеської області (далі - Новодофінівська сільська рада) про визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою площею 2,8 га, кадастровий номер 512278.3900:02:001:0423,Є для розміщення протизсувних і берегоукріплювальних споруд, розташованої на території Новодофінівської сільської ради в селі Нова Дофінівка.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 92, 123 Земельного кодексу України обґрунтовано тим, що Фірма "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) є підприємством громадської організації інвалідів і користувачем (орендарем) земельної ділянки згідно з договором оренди від 21.11.2005.

20.10.2017 Фірма "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) звернулася до Новодофінівської сільської ради з клопотанням щодо прийняття рішення про надання земельної ділянки Фірмі "Київ" у постійне користування. Однак відповіді надано не було, рішення не прийнято, що стало підставою для звернення до суду.

1.3. У відзиві Новодофінівська сільська рада просила відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи про їх безпідставність і наголошуючи, що за результатами розгляду клопотання Фірми "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) Новодофінівською сільською радою 22.11.2017 прийнято рішення № 442-ІV про відмову у передачі земельної ділянки позивачеві у постійне користування. Зазначене рішення прийнято радою у межах строків, визначених законодавством для розгляду відповідних клопотань.

Відповідач наголосив, що згідно з чинним законодавством передача земельної ділянки комунальної власності у постійне користування належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування - Новодофінівської сільської ради, а відсутність рішення цього органа про передачу земельної ділянки свідчить, що право постійного користування у позивача не виникло.

Новодофінівська сільська рада у відзиві також зазначила, що Фірма "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) у позовній заяві просить визнати право постійного користування на земельну ділянку, проте не наводить підстав виникнення такого права.

Відповідач наголосив, що згідно з інформацією із Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Громадську організацію "Центр захисту інвалідів" до складу учасників Фірми "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) включено тільки 05.10.2017. Фірма "Київ" у виді ТОВ (ЛТД), на думку Новодофінівської сільської ради, не відповідає вимогам до підприємства (об'єднання), установи, організації, створених громадською організацією інвалідів, а отже права на оформлення постійного користування землею у позивача немає.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.10.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Суди зазначили, що згідно з чинним законодавством передача земельної ділянки комунальної власності у постійне користування належить до виключної компетенції Новодофінівської сільської ради як органу місцевого самоврядування і власника земельної ділянки.

Згідно з рішенням Новодофінівської сільської ради від 22.11.2017 № 442-VI Фірмі "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) відмовлено у передачі у постійне користування земельної ділянки. При цьому зазначене рішення відповідно до статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не оскаржено і не визнано незаконним у судовому порядку.

Крім того, суди зазначили, що позивач як на момент свого створення, так і на момент звернення до суду має організаційно-правову форму Товариства з обмеженою відповідальністю. Включення 05.10.2017 до числа учасників Фірми "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) громадської організації інвалідів не змінює організаційно-правової форми підприємства. Отже, суди дійшли висновку, що Фірма "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) ознакам підприємства (об'єднання), установи та організації інвалідів не відповідає.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 і рішенням Господарського суду Одеської області від 01.10.2018, Фрма "Київ" у виді ТОВ "(ЛТД) у касаційній скарзі просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, акцентуючи на помилковості висновку судів, що Фірма "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) не є підприємством організації інвалідів, оскільки стаття 92 Земельного кодексу України наділяє правом постійного користування земельною ділянкою, зокрема, громадську організацію інвалідів України та їх підприємства (об'єднання). Фірма "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) є зареєстрованим підприємством, єдиним учасником (засновником) якого з 05.10.2017 стала Громадська організація "Центр захисту інвалідів".

Заявник касаційної скарги також вважає помилковим твердження судів, що у спірних правовідносинах не застосовується принцип "мовчазної згоди" до рішення про передачу земельної ділянки у постійне користування.

Крім того, висновок судів, що спірну земельну ділянку має бути вилучено із користування до її передачі у постійне користування, на думку скаржника, також є помилковим, оскільки згідно із законодавством, не можуть бути передані земельні ділянки, які перебувають саме у користуванні іншим користувачам. У цьому випадку Фірма "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) багато років користується земельною ділянкою на підставі договору оренди і має намір користуватися нею у подальшому. При цьому у частині 5 статті 116 Земельного кодексу України не зазначено про заборону користувачеві змінювати підстави користування цією ж земельною ділянкою.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу Новодофінівська сільська рада просить у її задоволенні відмовити, а судові рішення залишити без змін з огляду на безпідставність доводів скаржника і правомірність висновків судів, наголошуючи, зокрема, на наявності чинного рішення органу місцевого самоврядування про відмову у передачі Фірмі "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) земельної ділянки у постійне користування, відсутності правових підстав для застосування до спірних правовідносин принципу "мовчазної згоди", відсутності у позивача можливості оформити право постійного користування земельною ділянкою відповідно до статті 92 Земельного кодексу України, оскільки позивач не відповідає вимогам до підприємства (об'єднання), установи, організації, створених громадською організацією інвалідів.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 21.11.2005 між Новодофінівською сільською радою (орендодавець) і Фірмою "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Новодофінівської сільської ради від 11.10.2005 № 319 надав орендареві у строкове (49 років) платне користування земельну ділянку площею 2,800 га інших земель без рослинного покриву для розміщення протизсувних і берегоукріплювальних споруд, розташовану на території Новодофінівської сільської ради в селі Нова Дофінівка по вул. Морській, 25 (пункти 1, 2, 5 договору).

20.10.2017 Фірма "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) звернулася до Новодофінівської сільської ради з клопотанням про передачу земельної ділянки, розташованої на території Новодофінівської сільської ради в селі Нова Дофінівка по вул. Морській, 25, кадастровий номер 5122783900:02:001:0423, у постійне користування (вих. № 8/10) (а. с. 18-19), обґрунтовуючи це клопотання тим, що Фірма "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) є підприємством громадської організації інвалідів та орендарем земельної ділянки і відповідно до положень статті 92 Земельного кодексу України має право постійного користування зазначеною земельною ділянкою.

4.3. За змістом частин 1, 2 статті 92 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час звернення позивача з клопотанням про передачу земельної ділянки у постійне користування) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; г) публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; ґ) заклади освіти незалежно від форми власності; д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтями 122 і 124 цього Кодексу передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у постійне користування або в оренду із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Конституційний Суд України у пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009 № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Згідно зі статтями 140, 143 і 144 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України, що здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування; територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи управляють майном, що є в територіальній власності, вирішують інші питання, віднесені законом до їх компетенції; вирішуючи питання місцевого значення, органи місцевого самоврядування в межах визначених законом повноважень приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За змістом положень чинного законодавства питання розпорядження землею, у тому числі передачі у користування, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування.

4.4. Суди попередніх інстанцій установили, що 24.10.2017 до Новодофінівської сільської ради надійшло клопотання Фірми "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) від 20.10.2017 про передачу земельної ділянки у постійне користування.

22.11.2017 Новодофінівською сільською радою за результатами розгляду цього клопотання прийнято рішення № 442-VI, яким Фірмі "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) відмовлено у передачі у постійне користування земельної ділянки площею 2,8 га, кадастровий номер 5122783900:02:001:0423, розташованої на території Новодофінівської сільської ради в селі Нова Дофінівка по вул. Морській, 25 (а. с. 41).

Доказів оскарження, скасування чи визнання незаконним рішення Новодофінівської сільської ради від 22.11.2017 № 442- VI учасниками справи не надано.

4.5. За змістом статті 15 Цивільного кодексу України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Для визначення предмета позову як способу захисту права чи інтересу важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за змістом якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовленого загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкованого у суб'єктивному праві простого легітимного дозволу, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право особи, яка звернулася за таким захистом до суду.

4.6. Ураховуючи установлений судами попередніх інстанцій факт прийняття Новодофінівською сільською радою рішення від 22.11.2017 № 442-VI про відмову передачі Фірмі "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) у постійне користування земельної ділянки площею 2,8 га, кадастровий номер 5122783900:02:001:0423, розташованої на території Новодофінівської сільської ради в селі Нова Дофінівка по вул. Морській, 25, з огляду на те, що згідно з положеннями чинного законодавства вирішення питання про передачу земельної ділянки у користування належить до повноважень, зокрема, органу місцевого самоврядування, колегія суддів вважає правомірним висновок судів про відмову у задоволенні позову Фірми "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) про визнання за нею права постійного користування земельною ділянкою.

4.7. Крім того, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову Фірми "Київ" у виді ТОВ (ЛТД), не взяли до уваги доводів позивача про наявність у нього права постійного користування земельною ділянкою на підставі статті 92 Земельного кодексу України, оскільки Фірма "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) є підприємством громадської організації інвалідів.

Так, за змістом пункту "б" частини 2 статті 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

За змістом статей 12, 14 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" громадські організації осіб з інвалідністю, їх спілки створюються з метою забезпечення рівних прав і можливостей осіб з інвалідністю та їх соціального захисту, виявлення, усунення перепон і бар'єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб таких осіб, у тому числі стосовно доступу їх нарівні з іншими громадянами до об'єктів фізичного оточення, транспорту, інформації та зв'язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту, надання соціальних послуг, залучення осіб з інвалідністю до суспільної діяльності, здійснення громадського контролю за дотриманням прав осіб з інвалідністю, представництва їхніх інтересів та усунення будь-яких проявів дискримінації стосовно осіб з інвалідністю та мають право користуватися пільгами і преференціями, передбаченими законодавством. З метою виконання статутних завдань і цілей зареєстровані громадські організації осіб з інвалідністю, їх спілки мають право здійснювати необхідну господарську діяльність без мети отримання прибутку, а також господарську та підприємницьку діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, а також підприємств, заснованих на колективній власності громадських організацій.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з урахуванням положень чинного законодавства підприємства (об'єднання), установи та організації громадських організації інвалідів повинні одночасно відповідати двом ознакам: бути створеними 1) громадською організацією осіб з інвалідністю; 2) у формі госпрозрахункових установ, організацій або підприємств, заснованих на колективній власності громадських організацій.

Натомість, як установлено судами із наявного у матеріалах справи витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, станом на 15.08.2006 учасниками Фірми "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) були юридична особа - нерезидент Корпорація ANB INTERNATIONAL CORPORATION і фізичні особи, а громадську організацію "Центр захисту інвалідів" до складу учасників Фірми "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) включено тільки 05.10.2017, у зв'язку з чим суди дійшли правильного висновку, що Фірма "Київ" у виді ТОВ (ЛТД) не була створена як громадська організація інвалідів.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для відмови у позові, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскарженої у справі постанови суду апеляційної інстанції і рішення суду першої інстанії не вбачається.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 і рішення Господарського суду Одеської області від 01.10.2018 у справі № 916/1117/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак