У Х В А Л А

12 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 753/15739/18

провадження № 61-6480ск19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Усика Г. І.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2018 рокута постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (далі - ТОВ «Сучасний Факторинг») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

12 грудня 2018 року ОСОБА_4 звернулася із зустрічним позовом до ТОВ «Сучасний Факторинг», фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та Меблевої фабрики «Гермес» про відшкодування моральної шкоди та стягнення пені.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року зустрічну позовну заяву повернуто особі, яка її подала.

Постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду Київської області від 13 грудня 2018 року - без змін.

21 березня 2019 року ОСОБА_4 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 грудня 2018 рокута постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати суд першої інстанції прийняти зустрічний позов, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, оскільки судами неповно встановлено обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення. Оскаржувані судові рішення не відповідають положенням підпунктів 3, 4 частини п'ятої статті 12, частині першій статті 185 та частинам першій, другій статті 194 ЦПК України, оскільки суди не дали належної правової оцінки тому, що зустрічний позов подано до фактичного розгляду справи. Про пропуск строку ОСОБА_4 дізналась з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, а надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства не відповідає практиці Європейського суду з прав людини і є обмеженням її права на доступ до суду.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною п'ятою статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до частин першої другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Форма і зміст зустрічної позовної заяви визначені статтею 194 ЦПК України відповідно частин першої, другої якої, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина третя статті 194 ЦПК України).

Судами встановлено, що з позовом до суду ТОВ «Сучасний Факторинг» звернулось у серпні 2018 року. Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 24 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження або заяви про визнання позову. Вказаною ухвалою справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного провадження на 07 листопада 2018 року.

Ухвалу від 24 вересня 2018 року про відкриття провадження ОСОБА_4 отримала 19 жовтня 2018 року, що підтверджується матеріалами справи і нею не заперечується.

У судове засідання ОСОБА_4 не з'явилась, у зв'язку з чим суд визначив іншу дату розгляду справи - 13 грудня 2018 року.

Зустрічний позов ОСОБА_4 подала лише 12 грудня 2018 року, тобто після закінчення процесуального строку для подання відзиву, встановленого ухвалою суду першої інстанції від 24 вересня 2018 року.

Враховуючи те, що зустрічний позов подано з порушенням строків встановлених статтею 193 ЦПК України, суд першої інстанції повернув її особі, яка її подала.

Перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня2018 року, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про повернення зустрічного позову у зв'язку з пропуском строку, передбаченого частиною першою статті 193 ЦПК України.

Доводи ОСОБА_4 про обмеження права на доступ до суду, відхиляються Верховним Судом, оскільки суд апеляційної інстанції зазначив, що повернення зустрічного позову не перешкоджає особі пред'явити такий позов у загальному порядкуі, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Постійною колегією суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не встановлено порушень вимог цивільного процесуального закону судами першої та апеляційної інстанції щодо з'ясування обставин справи.

За змістом пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу випадку оскарження ухвали (крім ухвали якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на те, що доводи та аргументи, наведені ОСОБА_4 у касаційній скарзі не дають підстав для висновків про незаконність оскаржуваних судових рішень, оскільки правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись пунктом 5 частини другої, пунктом 2 частини четвертої, частинами п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 13 грудня 2018 рокута постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

В.О. Кузнєцов

Г. І. Усик