ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2019 року

м. Дніпро

справа № 280/85/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09.01.2019 в адміністративній справі №280/85/19 , ухвалене суддею Артуозом О.О., по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Ізолятора тимчасового тримання №1 про визнання протиправною бездіяльність,-

в с т а н о в и В:

У січні 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1, поданий адвокатом Плецькою Юлією Вікторівною, до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Ізолятора тимчасового тримання №1(далі - відповідач), в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не переведенні підозрюваного у встановлений законом строк із Ізолятора тимчасового тримання № 1 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до Державної установи "Запорізький слідчий ізолятор", що мало наслідком застосування до позивача недозволених методів ведення досудового розслідування.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.01.2019р. Відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №280/85/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Ізолятора тимчасового тримання №1 про визнання протиправною бездіяльність. Роз'яснено ОСОБА_1 його право на звернення з позовом до місцевого суду в порядку кримінального судочинства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції , позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив прийняти нове рішення , яким ухвалу суду скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що національна поліція входить до системи центральних органів виконавчої влади, таким чином, посадові особи національної поліції (в тому числі посадові особи ізолятора тимчасового тримання) є суб»єктами владних повноважень і виконують управлінські функції шляхом прийняття відповідних рішень.

Позивач зазначив, що спори з приводу законності дій чи бездіяльності посадових осіб національної поліції в особі ізолятора тимчасового тримання щодо переведення підозрюваних до слідчого ізолятора, є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб»єкта владних повноважень під час реалізації наданих йому законодавством владних управлінських функцій стосовно забеспечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено що, 14.09.2018 о 16:25 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України позивача було затримано в порядку ст..208 КПК України. Того ж дня позивача було доставлено до ІТТ №1 ГУ НП в Запорізькій області. Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17.09.2018 у справі №335/10857/18 (провадження №1-кс/335/72-2/2018) до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.11.2018 включно, який обчислювався з 14.09.2018, без визначення розміру застави. Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 27.092.10 ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу змінена: абзац третій доповнено словами "в межах строків досудового розслідування".

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2018 у справі №335/9599/18 (провадження 1-кс/335/7534/2018 задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області майора поліції Єрємєєва О.В., продовжено підозрюваному ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 26.11.2018 включно, в задоволенні клопотання захисників про зміну запобіжного заходу та звільнення з-під варти відмовлено. Разом з тим, до 09.10.2018 позивач утримувався в місці із спеціальним режимом тримання (Ізоляторі тимчасового тримання №1 ГУ НП в Запорізькій області) і лише 09.10.2018 був переведений до Державної установи "Запорізький слідчий ізолятор". Таким чином, на думку позивача, він утримувався в місці із спеціальним режимом тримання протягом 25 діб і був переведений до установи пенітенціарної служби з порушенням строків встановлених законом. Вважає таку бездіяльність відповідача щодо не переведення підозрюваного у строк, передбачений законом, протиправною.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до п.2 ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Параграфом 1 глави 18 КПК встановлено порядок застосування запобіжних заходів, затримання особи в порядку кримінального провадження.

Частиною першої статті 206 КПК України встановлено, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Статтею 22 Закону України "Про попереднє ув'язнення" встановлено, що нагляд за додержанням законів у місцях попереднього ув'язнення здійснюється прокурором шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Крім того, ч. 1 ст. 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в особі Ізолятора тимчасового тримання №1 про визнання протиправною бездіяльність не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки спірні правовідносини регулюються кримінально - процесуальним законодавством та їх вирішення передбачено в порядку кримінального судочинства.

За положеннями ч. 1 ст.5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення ( ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Як зазначалося, оскільки оскаржувані дії вчинялися у межах проведення досудового розслідування та врегульовані нормами КПК України, то й оскарження процесуальних актів, дій органів досудового розслідування здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки, даний спір підлягає вирішенню в порядку кримінального процесуального судочинства, а тому правомірно відмовлено у відкритті провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом, відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09.01.2019 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 250, 310, 312, 313, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09.01.2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя С.М. Іванов

суддя Ю.В. Дурасова