Справа № 214/5528/18

2/214/266/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 квітня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гриня Н.Г.,

при секретарі судового засідання – Печарник З.І.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Донецького національного університету економіки і торгівлі імені ОСОБА_4 про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3, діючи через свого представника ОСОБА_5, звернувся до суду з позовом в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь 44 775 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди.

Пред’явлені вимоги мотивовано тим, що 29.09.2014 року між ОСОБА_6 – матір’ю позивача та Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені ОСОБА_4 було укладено договір про підготовку студента за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» та напрямком підготовки «економіка підприємства». Після зарахування ОСОБА_3 належним чином виконував покладені на нього обов’язки як студента зазначеного навчального закладу. Після складання сесії в грудні 2017 року він поїхав додому, проте через деякий час дізнався, що з навчального закладу його відраховано за невиконання вимог навчального плану. У лютому 2018 року при ознайомленні з матеріалами особової справи позивач побачив витяг з наказу про відрахування №648-с від 15.12.2017 року. На його переконання, відрахування здійснено відповідачем в результаті невиконання умов договору саме навчальним закладом, а саме надання неякісних послуг з навчання, в результаті чого студент може допустити невиконання вимог навчального плану. Через це позивач втратив чотири роки свого життя та зараз йому необхідно знову поступати на навчання. Такими діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, яку він оцінює в 100 000 грн.

Ухвалою суду від 23.08.2018 року позов прийнято до провадження суддею Гринем Н.Г. з відкриттям провадження та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 10.12.2018 року за клопотанням представника відповідача здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання.

Присутня в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 пред’явлені вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримавши позицію, викладену у відзиві на позов (а.с.30-34). Так, представник зазначив, що дійсно 29.09.2014 року між Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (замовником) було укладено договір №0679 про підготовку студента ОСОБА_3 за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» та напрямком підготовки «економіка підприємства» (спеціалізація – «економіко-правове забезпечення підприємства»). Згідно з розділом 2 договору відповідач зобов’язався проводити навчання у відповідності з вимогами діючого законодавства України про освіту; забезпечити якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик бакалавра згідно з державними стандартами освіти; забезпечити дотримання прав учасників навчального процесу відповідно до законодавства; видати студенту документ про освіту державного зразка. В свою чергу, студент (позивач) згідно з розділом 5 договору взяв на себе обов’язки успішно вивчати в повному обсязі дисципліни у відповідності з обраним напрямом підготовки та виконувати всі вимоги, передбачені відповідною кваліфікаційною характеристикою бакалавра, виконувати програми практики; ретельно виконувати вимоги законодавства України та Правила внутрішнього розпорядку Університету. Відповідно до п. 6.3 договору при порушенні замовником або студентом умов договору кошти, отримані університетом, залишаються у розпорядженні університету для виконання його статутних завдань згідно з чинним законодавством. Крім того, підпунктом 7.2.3 п.7.2 договору передбачено, що дія договору припиняється у випадку відрахування студента з університету згідно із законодавством України. При наданні здобувачам вищої освіти освітніх послуг відповідач керується документами, що підтверджують здійснення ним процедур, передбачених системами внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освіти відповідно до ч.ч.2, 3 ст.16 Закону України «Про вищу освіту», у тому числі Положенням про організацію освітнього процесу, виконання якого згідно з договором є обов’язковим для позивача та відповідача. Так, п.7.22 Положення передбачено, що здобувачам, які одержали під час семестрового контролю не більше двох незадовільних оцінок, директор навчально-наукового інституту може дозволити ліквідувати академічну заборгованість: для денної форми навчання - протягом двох тижнів після їх отримання за підсумками осіннього семестру і протягом двох місяців після їх отримання за підсумками весняного семестру. Крім того, абз.35 п.7.22 Положення передбачено, що здобувачі, які одержали під час семестрового контролю три і більше незадовільних оцінок або які не пересклали комісії один із них з певної навчальної дисципліни, відраховуються з університету. Здобувач вищої освіти допускається до складання семестрового екзамену або заліку, якщо він виконав усі види робіт у семестрі, передбачені відповідною робочою програмою навчальної дисципліни, та не допускають до екзамену з певної навчальної дисципліни, якщо він не виконав усіх видів робіт, завдань, передбачених робочим навчальним планом на семестр, та набрав менше 20 балів (абзац 22 п.7.22 Положення). Здобувача вищої освіти, який не з'явився на екзамен без поважних причин, вважають таким, що одержав незадовільну оцінку (абзац 29 п. 7.22 Положення). Згідно з відомостями обліку поточної і підсумкової успішності здобувачів вищої освіти академічної групи ЕП-14, у якій навчався позивач, за сьомий семестр 2017-2018 навчального року він мав академічні заборгованості: 30.11.2017 року - одержав незадовільну оцінку з навчальної дисципліни «Проектний аналіз»; 04.12.2017 року - не з’явився без поважних причин на екзамен з навчальної дисципліни «Фінансовий облік»; 07.12.2017 року - не допущений до складання іспиту з навчальної дисципліни «Економіка малого бізнесу». В порушення норм Положення та вимог Договору позивачем після отримання зазначених незадовільних оцінок не було ліквідовано академічну заборгованість з перелічених навчальних дисциплін. В результаті цих дій відповідач відрахував його з числа студентів навчального закладу. У зв’язку з наведеним, жодних протиправних дій відповідач не вчиняв, а відтак жодної шкоди позивачеві не завдав.

Письмової відповіді на відзив позивач та його представник не надали, додаткового часу для цього не потребували.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію сторін, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 29.09.2014 року між Донецьким національним університетом економіки і торгівлі імені ОСОБА_4 як «університетом» в особі ректора ОСОБА_7, що діє на підставі Статуту, та ОСОБА_6 як «замовником» укладено договір №0679 про підготовку студента ОСОБА_3 (а.с.5).

Відповідно до п.1 договору, предметом договору визначено, що університет бере на себе зобов’язання за рахунок коштів замовника підготувати фахівця за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» за напрямом підготовки 6.060504 «Економіка підприємства» (спеціалізація – економіко-правове забезпечення підприємства) в Інституті економіки та управління на денній формі навчання. Строк надання освітніх послуг – 4 роки.

Як слідує з п.4 договору, загальна вартість освітньої послуги становить 46 400 грн., у тому числі: 1 рік – 8 000 грн., 2 рік – 10 500 грн., 3 рік – 12 600 грн., 4 рік – 15 300 грн. Замовник вносить плату безготівково, кожного семестру.

З наданих позивачем копій квитанцій слідує, що замовник своєчасно та належним чином здійснювала оплату за навчання ОСОБА_3 щосеместрово наступними платежами: 31.10.2014 року – 4000 грн. (а.с.8), 06.02.2015 року – 4000 грн. (а.с.11), 03.04.2015 року – 2 000 грн. (а.с.9), 15.06.2015 року – 2000 грн. (а.с.10), 14.09.2015 року – 5250 грн. (а.с.13), 15.02.2016 року – 5250 грн. (а.с.12), 15.08.2016 року – 6300 грн. (а.с.15), 28.11.2016 року – 630 грн. (а.с.16), 06.02.2017 року – 6930 грн. (а.с.14), 15.08.2017 року – 8415 грн. (а.с.17), а загалом сплачено 44 775 грн. Відомості про внесення оплати за останній семестр в матеріалах справи відсутні.

Положеннями п.п.2,5 договору визначено обов’язки сторін, а саме:

-університет зобов’язаний: проводити навчання у відповідності з вимогами діючого законодавства України про освіту; забезпечувати якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик бакалавра згідно з державними стандартами освіти; забезпечити дотримання прав учасників навчального процесу відповідно до законодавства; видати студенту документ про освіту державного зразка;

-студент зобов’язаний: успішно вивчати в повному обсязі дисципліни у відповідності з обраним напрямом підготовки та виконувати всі вимоги, передбачені відповідною кваліфікаційною характеристикою бакалавра, виконувати програми практики; ретельно виконувати вимоги законодавства України та Правила внутрішнього трудового розпорядку університету.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.

Згідно зі ст.ст. 525-526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Забороняється одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регламентовано Законами України «Про захист прав споживачів», «Про вищу освіту», главою 63 розділу ІІІ книги 5 ЦК України.

Частиною першою статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.18, 29 ч.1 ст.1 Закону України «Про освіту», освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб’єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання; якість освіти - відповідність результатів навчання вимогам, встановленим законодавством, відповідним стандартом освіти та/або договором про надання освітніх послуг.

Основним нормативним документом, що регламентує організацію та проведення освітньої діяльності в університеті є Положення про організацію освітнього процесу в Донецькому національному університеті економіки і торгівлі імені ОСОБА_4, затверджене Вченою радою ДонНУЕТ, протокол №7 від 23.12.2016 року (а.с.35-65).

Пунктом 7.22 Положення передбачено, що здобувачі вищої освіти зобов’язані складати заліки та екзамени відповідно до робочого навчального плану у терміни, передбачені графіком освітнього процесу і відповідних розкладів. Здобувачам, які одержали під час семестрового контролю не більше двох незадовільних оцінок, директор навчально-наукового інституту може дозволити ліквідувати академічну заборгованість: для денної форми навчання - протягом двох тижнів після їх отримання за підсумками осіннього семестру і протягом двох місяців після їх отримання за підсумками весняного семестру. Крім того, абз.35 п.7.22 Положення передбачено, що здобувачі, які одержали під час семестрового контролю три і більше незадовільних оцінок або які не пересклали комісії один із них з певної навчальної дисципліни, відраховуються з університету. Здобувач вищої освіти допускається до складання семестрового екзамену або заліку, якщо він виконав усі види робіт у семестрі, передбачені відповідною робочою програмою навчальної дисципліни, та не допускають до екзамену з певної навчальної дисципліни, якщо він не виконав усіх видів робіт, завдань, передбачених робочим навчальним планом на семестр, та набрав менше 20 балів (абзац 22 п.7.22 Положення). Здобувача вищої освіти, який не з'явився на екзамен без поважних причин, вважають таким, що одержав незадовільну оцінку (абзац 29 п.7.22 Положення).

Зі змісту названого пункту вбачається, що одним з проявів академічної неуспішності є випадок, коли студент не ліквідував академічної заборгованості у встановлений термін. Такий висновок суду ґрунтується на аналізі відповідного п.7.22 Положення, в якому окремі самостійні випадки (прояви) академічної неуспішності деталізовані.

Крім того, п.7.22 Положення регламентовано оцінки за національною шкалою (National grade): відмінно – 90-100, добре – 75-89, задовільно – 60-74, незадовільно – 0-59, та шкалою ECTS: А – 90-100, В – 80-89, С – 75-79, D – 70-74, E – 60-69, Fx – 35-59, F – 34-0.

Так, згідно з відомостями обліку поточної і підсумкової успішності здобувачів вищої освіти академічної групи ЕП-14, у якій навчався позивач ОСОБА_3, за сьомий семестр 2017-2018 навчального року він мав академічні заборгованості: 30.11.2017 року - одержав незадовільну оцінку з навчальної дисципліни «Проектний аналіз» (21 бал) (а.с.66, 67); 04.12.2017 року - не з’явився без поважних причин на екзамен з навчальної дисципліни «Фінансовий облік» (а.с.68, 69); 07.12.2017 року - не допущений до складання іспиту з навчальної дисципліни «Економіка малого бізнесу» (а.с.70, 71).

Як слідує з академічної довідки (а.с.73-77) студент ОСОБА_3 протягом періоду навчання в університеті з 01.10.2014 року по 15.12.2017 року навчався на задовільному рівні, відмітки «добре» мав лише з 7 дисциплін, 6 з яких вивчав на першому курсі, всі інші відмітки «задовільно» по 49 предметах.

Відповідно до Витягу з Наказу №648-с від 15.12.2017 року (а.с.6), ОСОБА_3 відраховано з університету з 15.12.2017 року за невиконання вимог навчального плану. Зазначена підстава для відрахування здобувача вищої освіти також визначена у п.4 ч.1 ст.46 Закону України «Про вищу освіту». Право на поновлення на навчання в межах ліцінзованого обсягу вищого навчального закладу ОСОБА_3 як особа, відрахована з вищого навчального закладу до завершення навчання за відповідною освітньою програмою, не реалізовував.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку, що у студента ІНФОРМАЦІЯ_1, де він отримав незадовільну оцінку, на один іспит взагалі не з’явився без поважних причин, до іншого іспиту був недопущений. При цьому позивач не звертався ні до представників кафедри, ні до адміністрації вищого навчального закладу з будь-якими заявами, клопотаннями для вжиття заходів з метою ліквідації академічної заборгованості до 15.12.2017 року, чи для встановлення іншого строку для її ліквідації.

При цьому суд також приймає до уваги ту обставину, що позивач протягом навчального семестру не звертався до викладачів з навчальної дисципліни «Проектний аналіз», «Економіка малого бізнесу» для виправлення незадовільних оцінок, а також не звертався до адміністрації навчального закладу із скаргами на незадовільний рівень викладання предметів чи на упереджене ставлення до себе з боку викладачів.

Отримання здобувачем освіти неочікуваних результатів, а саме незадовільна оцінка з навчальної дисципліни «Проектний аналіз», не недопущення до іспиту з екзаменаційної дисципліни «Економіка малого бізнесу» внаслідок отримання незадовільних оцінок не вказують на надання неякісних освітніх послуг відповідачем, адже з наданих відомостей слідує, що інші студенти, які навчались одночасно з ОСОБА_3 в одній групі та отримували той же обсяг знань, в того ж викладача і в тій же формі, засвоїли навчальний матеріал та пройшли підсумковий контроль на рівні добре або відмінно.

Вказані обставини в їх сукупності є свідченням легковажного ставлення позивача до навчального процесу, а ніяк не свідченням неналежного виконання своїх обов’язків з надання освітніх послуг належної якості саме відповідачем. До того ж в судовому порядку наказ про відрахування позивач не оспорює.

При зверненні до суду позивач зазначив, що наданням неякісних освітніх послуг відповідач завдав йому моральної шкоди, яку він оцінює в 100 000 грн.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Таким чином, Закон України «Про захист прав споживачів» визначає єдину підставу відшкодування моральної шкоди, завданої споживачу, і не передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої споживачу внаслідок порушення умов договору.

З огляду на те, що між сторонами укладений договір, умови якого не передбачають відшкодування моральної шкоди, а в ході розгляду справи не встановлено порушення його прав споживача освітніх послуг наданням неякісних освітніх послуг, відтак вимога про стягнення моральної шкоди є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо заявленої позивачем матеріальної шкоди в розмірі 44 775 грн., суд зазначає наступне.

Дійсно, судовим розглядом встановлено, а наявними доказами доведено, що за надання освітніх послуг замовник ОСОБА_6 сплатила відповідачеві грошові кошти в загальному розмірі 44 775 грн.

Згідно вимог ч.1 ст.906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Так, відповідно до п.6.3 договору (а.с.5), при порушенні замовником або студентом умов договору кошти, отримані університетом, залишаються у розпорядженні університету для виконання його статутних завдань згідно з чинним законодавством.

Зміст норм ст.22 ЦК України вказує на те, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд зауважує, що кошти, сплачені за умовами договору про надання освітніх послуг, не є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України, а оскільки порушення умов договору мало місце з боку саме позивача, тому підстави для їх відшкодування в аспекті моральної шкоди відсутні, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині також.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст.141 ЦПК України суд враховує звільнення позивача від сплати судового збору в силу ст.22 Закону України «Про судовий збір», у зв’язку з чим судові витрати по сплаті судового збору слід компенсувати за рахунок коштів з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258-259, 263-265, 268, 354, 355, п.15 Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Донецького національного університету економіки і торгівлі імені ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ 01566057, юридична адреса: м. Кривий Ріг, вул. Курчатова 13) про захист прав споживача, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частковою.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня складання повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 08.04.2019 року.

Суддя Гринь Н.Г.