ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2019 р. м. Київ Справа № 911/381/18

м . Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Дудник П.С., розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

аеропорт, м. Бориспіль, Київська обл., Україна, 08300, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19477064

до Міністерства оборони Російської Федерації

Російська Федерація, 119160, м. Москва, вул. Знаменка, буд.19

про стягнення заборгованості

за участю представників:

позивача - Білецька К.К. (довіреність № 1-22-6294 від 27.12.2018, паспорт серія МЕ № 430233, виданий 19.08.2004);

відповідача - не з'явився;

обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Державне підприємство обслуговування повітряного руху України з позовною заявою до Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення 61181,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Міністерством оборони Російської Федерації грошових зобов'язань з оплати послуг з аеронавігаційного обслуговування в зоні відповідальності України, що надані Державним підприємством обслуговування повітряного руху України у серпні 2015 року та жовтні 2017 року щодо яких виставлено рахунки з реєстрами польотів до них від 10.09.2015 (№9017/152179/8) та від 10.11.2017 (№ 9017/172666/10).

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2018 прийнято позовну заяву Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 28.08.2018, звернуто із судовим дорученням до Арбітражного суду міста Москви для вручення копії даної ухвали відповідачу, зупинено провадження у справі до надходження відповіді від Арбітражного суду міста Москви на судове доручення про вручення копії ухвали відповідачу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2018 поновлено провадження у справі 911/381/18.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2018 закрито підготовче провадження у справі № 911/381/18, призначено справу до розгляду по суті на 05.03.2019, зупинено провадження у справі № 911/381/18 до надходження відповіді від Арбітражного суду міста Москви на судове доручення про вручення копії повного тексту даної ухвали відповідачу.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 18800/19 від 02.09.2018) про продовження строку для подання до суду нотаріально посвідченого перекладу документів на виконання ухвали від 28.08.2018 та клопотання про долучення документів до матеріалів справи (вх. № 19526/18 від 21.09.2018).

Через канцелярію господарського суду Київської області від Арбітражного суду міста Москви надійшла відповідь на судове доручення (вх. № 20661/18 від 09.10.2018) та клопотання відповідача про відкладення судового засідання та зобов'язання позивача надіслати відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами (вх. № 4297/ від 04.03.2019) та про закриття провадження у справі (вх. № 4296/19 від 04.03.2019).

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2019 поновлено провадження у справі № 911/381/18.

У судове засіданні 05.03.2019 з'явився представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, місце та час судового розгляду повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 05.03.2019 розглянуто клопотання відповідача про закриття провадження у справі (вх. № 4296/19 від 04.03.2019), що обгрунтоване порушенням при відкритті провадження у справі територіальної підсудності, оскільки даний спір має розглядатись за місцезнаходженням відповідача: Російська Федерація, місто Москва, на підставі частини 2 статті 4 Угоди держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності".

За результатами розгляду клопотання про закриття провадження у справі, суд зазначає таке.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про міжнародне приватне право", його норми застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: визначення застосовуваного права; процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; підсудність судам України справ з іноземним елементом; виконання судових доручень; визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Відповідно до статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Статтею 4 Угоди держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" (ратифіковано Постановою Верховної Ради України №2889-ХІІ (2889-12) від 19.12.1992) компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав: відповідач мав постійне місце проживання або місце знаходження на день висування позову. Якщо у справі беруть участь декілька відповідачів, що знаходяться на території різних держав - учасниць Співдружності, спір розглядається за місцем знаходження будь-якого відповідача за вибором позивача; здійснюється торгова, промислова або інша господарська діяльність підприємства (філіалу) відповідача; виконано або має бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору, що є предметом спору; мала місце дія або інша обставина, що стала основою для вимог щодо відшкодування шкоди; має постійне місце проживання або місце знаходження позивач за позовом про захист ділової репутації; знаходиться контрагент-постачальник, підрядник або той, хто надає послуги (виконує роботи), і спір стосується укладення, зміни і розірвання договорів.

Враховуючи предмет і підстави позову - те, що спірні послуги, стягнення заборгованості за які є предметом спору, надавались в України, у Київській області, за місцезнаходженням позивача, суд дійшов висновку про те, що господарський суд Київської області є належним судом для розгляду даної справи та, відповідно, про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі № 911/381/18, про що у судовому засіданні постановлено ухвалу в порядку частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України - без виходу до нарадчої кімнати та без оформлення окремим документом, із занесенням до протоколу судового засідання.

Відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати; ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи; ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Крім того, у судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що обґрунтоване ненаправленням позивачем відповідачу позовної заяви разом з доданими до неї документами, за результатами якого, у судовому засіданні постановлено ухвалу в порядку частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України - без виходу до нарадчої кімнати та без оформлення окремим документом, із занесенням до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні вказаного клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною 2 статті 202 цього Кодексу.

Зокрема, згідно з пунктом 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Причини неявки представника відповідачем обгрунтовано тим, що позивачем не направлено йому копії позовної заяви з доданими до неї документами, що спростовується матеріалами справи, в яких наявні докази направлення вищезазначених документів на адресу відповідача: декларація № VA 0830065734A від 19.02.2018, фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» № 215600426655 від 19.02.2018 та реєстр відправлення цінних листів (міжнародні відправлення), поданих у поштовий відділ зв'язку Бориспіль-1, за підписом уповноваженої особи.

Відтак, доводи, що суперечать матеріалам справи не можуть визнаватись судом поважними причинами та бути покладені в основу судових рішень, одночасно, судом враховано, що це не перша неявка в судове засідання відповідача, крім того, судове засідання Арбітражного суду міста Москви з виконання судового доручення господарського суду Київської обості з вручення документів у справі відбулось ще 28.05.2018, і з цього часу відповідачем не реалізоване процесуальне право на ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до частини 6 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05.03.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив :

Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (далі - позивач) надано повітряним суднам Міністерства оборони Російської Федерації (далі - відповідач) послуги з аеронавігаційного обслуговування в зоні відповідальності України (далі - послуги).

Згідно з статтею 1 Повітряного кодексу України, провайдером аеронавігаційного обслуговування є суб'єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв'язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.

Відповідно до розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України, виставлення рахунків та справляння плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух) відповідно до законодавства України, норм ІСАО і правил Євроконтроля. Подача заявки користувачем і виконання польотів в FIR України обумовлює прийняття (погодження) користувачем порядку і правил виставлення і оплати рахунків за надане аеронавігаційне обслуговування, що діють в Україні; за польоти, які виконуються з 01.09.2014 Украерорух виставляє рахунки та справляє плату за аеронавігаційне обслуговування з ACFT всіх авіакомпаній самостійно. Ставки і порядок розрахунку оплати встановлюються такими, які діяли на день виконання польоту; дата, до якої повинна бути виконана оплата, зазначається в рахунку; строк оплати - 30 календарних днів для нерезидентів України при оплаті в євро; строк письмового оскарження виставленого рахунку складає 60 днів з дня виставлення рахунку для нерезидентів України; будь-яка претензія користувача не дає йому права зменшувати суму відповідного рахунку без офіційного погодження Украероруху. За будь-яких неоплачений у визначений строк рахунок сплачується пеня у розмірі 13% річних від суми заборгованості.

Аргументи Державного підприємства обслуговування повітряного руху України

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Багатосторонньої Угоди про сплату маршрутних зборів від 12.02.1981 (далі - Угода) договірні Держави домовились запровадити спільну політику стосовно сплати зборів за користування засобами та послугами організації повітряного руху на маршрутах, далі - "маршрутні збори", у повітряному просторі районів польотної інформації (РПІ) у межах їхньої відповідної компетенції. Вони відповідно домовились про створення спільної системи визначення та стягнення маршрутних зборів і використання з цією метою послуг організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ".

Згідно з статтею 12 Угоди, справа про стягнення суми, що належить до сплати, порушується організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ" або, на її прохання, - Договірною Державою. Стягнення суми здійснюється за допомогою судових або адміністративних процедур. Кожна Договірна Держава інформує організацію "ЄВРОКОНТРОЛЬ" про процедури, застосовані у цій державі, та про компетентні суди, трибунали або адміністративні органи.

Станом на 01.14.2014 організація "ЄВРОКОНТРОЛЬ" не проводить претензійної роботи і не стягує боргів від імені Украероруху у зв'язку з припинення Двосторонньої угоди між Украeрорухом та Євроконтролем, що підтверджується листом від 29.01.2016 (вх. № DCRCO 16/0646), тобто, позивач який є провайдером аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України з 01.09.2014, самостійно стягує плату за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому).

Позивачем, у серпні 2015 року та жовтні 2017 року надано відповідачу послуги з аеронавігаційного обслуговування в зоні відповідальності України, що підтверджується реєстрами польотів повітряних суден Міністерства оборони Російської Федерації, всього на суму 1680,90 Євро, що підтверджується виставленими рахунками з реєстрами польотів: № 9017/152179/8 від 10.09.2015 у розмірі 1249,13 Євро, № 9017/172666/10 від 10.11.2017 у розмірі 431,77 Євро.

Крім того, за порушення зобов'язання з оплати наданих послуг позивачем нараховано пеню у розмірі 83,03 Євро.

Відповідачем грошові кошти за надані послуги не сплачено, в результаті чого, позивач для захисту своїх порушених прав звернувся з позовною заявою до суду.

Аргументи Міністерства оборони Російської Федерації

Відповідач участі представника у судових засіданнях не забезпечив, відзиву на позовну заяву, доказів сплати або контррозрахунку суми заборгованості суду не надав, про розгляд справи щодо нього у суді повідомлений належним чином, що підтверджується, зокрема, направленими ним на адресу суду документами.

Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про міжнародне приватне право", його норми застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: визначення застосовуваного права; процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; підсудність судам України справ з іноземним елементом; виконання судових доручень; визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Відповідно до статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Статтею 4 Угоди держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" (ратифіковано Постановою Верховної Ради України №2889-ХІІ (2889-12) від 19.12.1992) компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав: відповідач мав постійне місце проживання або місце знаходження на день висування позову. Якщо у справі беруть участь декілька відповідачів, що знаходяться на території різних держав - учасниць Співдружності, спір розглядається за місцем знаходження будь-якого відповідача за вибором позивача; здійснюється торгова, промислова або інша господарська діяльність підприємства (філіалу) відповідача; виконано або має бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору, що є предметом спору; мала місце дія або інша обставина, що стала основою для вимог щодо відшкодування шкоди; має постійне місце проживання або місце знаходження позивач за позовом про захист ділової репутації; знаходиться контрагент-постачальник, підрядник або той, хто надає послуги (виконує роботи), і спір стосується укладення, зміни і розірвання договорів.

Компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

При наявності такої угоди суд іншої держави - учасниці Співдружності припиняє виробництво у справі за заявою відповідача, якщо така заява зроблена до прийняття рішення у справі.

Відповідно до пункту "в" статті 9 Угоди «Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності» у виконанні рішення може бути відмовлено на прохання Сторони, проти якої воно направлене, тільки якщо ця Сторона надасть компетентному суду за місцем, де виклопочується виконання рішення, докази того, що спір згідно з цією Угодою вирішений некомпетентним судом.

Згідно з статтею 1 Повітряного кодексу України, провайдером аеронавігаційного обслуговування є суб'єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв'язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.

Відповідно до статті 36 Повітряного кодексу України плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов'язань України за міжнародними договорами України.

Частинами 1, 2 статті 1 Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів від 12.02.1981 встановлено, що договірні Держави домовились запровадити спільну політику стосовно сплати зборів за користування засобами та послугами організації повітряного руху на маршрутах, далі - "маршрутні збори", у повітряному просторі районів польотної інформації (РПІ) у межах їхньої відповідної компетенції. Вони відповідно домовились про створення спільної системи визначення та стягнення маршрутних зборів і використання з цією метою послуг організації "ЄВРОКОНТРОЛЬ".

Згідно з статтею 12 Угоди, справа про стягнення суми, що належить до сплати, порушується організацією "ЄВРОКОНТРОЛЬ" або, на її прохання, - Договірною Державою. Стягнення суми здійснюється за допомогою судових або адміністративних процедур. Кожна Договірна Держава інформує організацію "ЄВРОКОНТРОЛЬ" про процедури, застосовані у цій державі, та про компетентні суди, трибунали або адміністративні органи.

Відповідно до Угоди між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України та Європейською організацією з безпеки аеронавігації «ЄВРОКОНТРОЛЬ» про аеронавігаційні збори (далі - Двостороння Угода), Додатку № 1 до Двосторонньої Угоди «Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються ЄВРОКОНТРОЛЕМ від імені України», Украерорух, Україна, повинні гарантувати, що до відповідних правил і процедур, що застосовуються до аеронавігаційних зборів в Україні, внесено поправки, що відображають зміни в результаті розірвання договору та пов'язаних з ним умов. Своєчасне інформування користувачів щодо правил, що будуть застосовуватись для виставлення рахунків і стягнення аеронавігаційних зборів в Україні з 01.01.2014 (або раніше для користувачів для яких застосовується передбачений Украерорухом план поступового переходу) є відповідальністю Украероруху.

Згідно з пунктом 12 Додатку № 1 до Двосторонньої Угоди «Умови припинення дії двосторонньої угоди, що стосується аеронавігаційних зборів, які стягуються ЄВРОКОНТРОЛЕМ від імені України», цю Угоду припинено з 31.03.2014.

Конвенцією про міжнародну цивільну авіацію 1944 року (дата приєднання України 10.08.1992, набуття чинності для України 09.09.1992) (далі - Конвенція) передбачено, що Договірні Держави визнають, що кожна держава володіє повним і винятковим суверенітетом над повітряним простором над своєю територією. У цілях цієї Конвенції під територією держави розуміються сухопутні території і прилеглі до них територіальні води, які знаходяться під суверенітетом, сюзеренітетом, протекторатом або мандатом даної держави.

Згідно з статтею 68 Конвенції, кожна Договірна Держава з урахуванням положень цієї Конвенції може встановлювати маршрут, за яким у межах її території здійснюється будь-яке міжнародне повітряне сполучення, а також аеропорти, які можуть використовуватися при будь-якому такому сполученні.

Відповідно до розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України, виставлення рахунків та справляння плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух) відповідно до законодавства України, норм ІСАО і правил Євроконтроля. Подача заявки користувачем і виконання польотів в FIR України обумовлює прийняття (погодження) користувачем порядку і правил виставлення і оплати рахунків за надане аеронавігаційне обслуговування, що діють в Україні; за польоти, які виконуються з 01.09.2014 Украерорух виставляє рахунки та справляє плату за аеронавігаційне обслуговування з ACFT всіх авіакомпаній самостійно. Ставки і порядок розрахунку оплати встановлюються такими, які діяли на день виконання польоту; дата, до якої повинна бути виконана оплата, зазначається в рахунку; строк оплати - 30 календарних днів для нерезидентів України при оплаті в євро; строк письмового оскарження виставленого рахунку складає 60 днів з дня виставлення рахунку для нерезидентів України; будь-яка претензія користувача не дає йому права зменшувати суму відповідного рахунку без офіційного погодження Украероруху. За будь-який неоплачений у визначений строк рахунок сплачується пеня у розмірі 13% річних від суми заборгованості.

Статтями 365, 366 Господарського процесуального кодексу України визначено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 1, 3 статті 230 Господарського процесуального кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Практика Європейського суду з прав людини, яка була застосована під час розгляду справи

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За результатами аналізу практики Європейського суду з прав людини, судом взято до уваги рішення від 19 лютого 2009 року (справа «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) згідно з яким встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, який не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, що не мала регулювання законом.

Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

1. Відносно підсудності даної справи суд зазначає таке.

Статтями 365, 366 Господарського процесуального кодексу України визначено, що іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема, у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Статтею 4 Угоди держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" (ратифіковано Постановою Верховної Ради України №2889-ХІІ (2889-12) від 19.12.1992) компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав: відповідач мав постійне місце проживання або місце знаходження на день висування позову. Якщо у справі беруть участь декілька відповідачів, що знаходяться на території різних держав - учасниць Співдружності, спір розглядається за місцем знаходження будь-якого відповідача за вибором позивача; здійснюється торгова, промислова або інша господарська діяльність підприємства (філіалу) відповідача; виконано або має бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору, що є предметом спору; мала місце дія або інша обставина, що стала основою для вимог щодо відшкодування шкоди; має постійне місце проживання або місце знаходження позивач за позовом про захист ділової репутації; знаходиться контрагент-постачальник, підрядник або той, хто надає послуги (виконує роботи), і спір стосується укладення, зміни і розірвання договорів.

Тобто, враховуючи те, що спірні послуги з аеронавігаційного обслуговування надані на території України, тобто, з урахуванням місця виконання договору за місцезнаходженням юридичної особи позивача - 08300, Київська обл., м. Бориспіль, що підтверджується здійсненим на запит суду витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1003702350 від 03.03.2018, суд дійшов висновку, що позивач, керуючись вказаною Угодою «Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності», правомірно звернувся до господарського суду Київської області з відповідним позовом.

2. Відносно заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 1680,90 Євро, суд заначає таке.

Державним підприємством обслуговування повітряного руху України як провайдером аеронавігаційного обслуговування на виконання міжнародних договорів та законодавства України, надано повітряним суднам Міністерства оборони Російської Федерації послуги з аеронавігаційного обслуговування в зоні відповідальності України у серпні 2015 року та жовтні 2017 року, що підтверджується виставленими рахунками з реєстрами польотів до них від 10.09.2015 за № 9017/152179/8 у розмірі 1249,13 Євро, від 10.11.2017 за № 9017/172666/10 у розмірі 431,77 Євро, які направлені на адресу відповідача - Military Unit 45880, Moscow, 119160, Russia, що підтверджується реєстрами відправлених рахунків (виставлених за аеронавігаційне обслуговування міжнародним авіакомпаніям) № 43 від 10.09.2015 за підсписом документознавця 1-ї категорії Державного підприємства повітряного руху України - Бохан Т.М., № 33 від 10.11.2017 за підписом документознавця 1-ї категорії відділу документообігу Державного підприємства повітряного руху України - Шишкової Л.В. та скріплені відбитками печатки підприємства.

Відповідач за надані послуги не розрахувався, відзиву на позовну заяву, контррозрахунку суми боргу чи доказів його оплати суду не надав, отже, матеріалами справи підтверджена наявна у відповідача перед позивачем заборгованість за надані аеронавігаційні послуги у розмірі 1680,90 Євро.

3. Відносно заявленої позивачем до стягення пені, суд зазначає таке.

Враховуючи, що відповідач не виконав покладені на нього грошові зобов'язання з оплати аеронавігаційного обслуговування у визначений строк - 30 календарних днів, позивач правомірно, на підставі розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України, нарахував пеню.

Перевіривши розрахунок, що здійснений позивачем у розмірі 83,03 Євро, суд відзначає, що він обґрунтований та арифметично вірний.

4. Відносно стягнення грошових коштів в іноземній валюті, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривні. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривні, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно з статтею 1 Повітряного кодексу України, провайдером аеронавігаційного обслуговування є суб'єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного обслуговування повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв'язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.

Відповідно до статті 36 Повітряного кодексу України плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов'язань України за міжнародними договорами України.

Відповідно до розділу GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України, виставлення рахунків та справляння плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух) відповідно до законодавства України, норм ІСАО і правил Євроконтроля. Подача заявки користувачем і виконання польотів в FIR України обумовлює прийняття (погодження) користувачем порядку і правил виставлення і оплати рахунків за надане аеронавігаційне обслуговування, що діють в Україні; за польоти, які виконуються з 01.09.2014 Украерорух виставляє рахунки та справляє плату за аеронавігаційне обслуговування з ACFT всіх авіакомпаній самостійно. Ставки і порядок розрахунку оплати встановлюються такими, які діяли на день виконання польоту; дата, до якої повинна бути виконана оплата, зазначається в рахунку; строк оплати - 30 календарних днів для нерезидентів України при оплаті в євро; строк письмового оскарження виставленого рахунку складає 60 днів з дня виставлення рахунку для нерезидентів України; будь-яка претензія користувача не дає йому права зменшувати суму відповідного рахунку без офіційного погодження Украероруху. За будь-яких неоплачений у визначений строк рахунок сплачується пеня у розмірі 13% річних від суми заборгованості.

З огляду на визначене законом та міжнародним договором встановлення у правовідносинах сторін валюти оплати - євро, правомірним є стягнення боргу у цій валюті, без визначення еквіваленту у гривні у режимі використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України, відповідно до статті 533 Цивільного кодексу України.

5. Відносно заявлених позивачем судових витрат, пов'язаних з поштовими відправленнями у розмірі 1376,60 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У матеріалах справи наявний фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» про направлення кореспонденції на адресу відповідача за № 215600426655 на суму 1376,60 грн., тобто, суд дійшов висновку, що позивачем обґрунтовано та доведено розмір понесених судових витрат, пов'язаних з поштовим відправленням.

6. З огляду на вищенаведене, те, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано: розмір заборгованості за надані аереронавігаційні послуги та факт порушення строків з оплати вказаних послуг, суд, оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, що сплачений позивачем за платіжним дорученням № 0680 від 06.02.2018 у розмірі 1762,00 грн. та витрати на відправлення поштової кореспонденції у розмірі 1376,00 грн. покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 73-86, 129, 209, 210, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

1. Позов Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (аеропорт, м. Бориспіль, Київська обл., Україна, 08300, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19477064) до Міністерства оборони Російської Федерації (Російська Федерація, 119160, м. Москва, вул. Знаменка, буд.19) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони Російської Федерації (Російська Федерація, 119160, м. Москва, вул. Знаменка, буд. 19) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (аеропорт, м. Бориспіль, Київська обл., Україна, 08300, п/р 26004012826985, МФО 322313 у ВАТ "Укрексімбанк", м. Київ, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19477064) 1680,90 євро (одна тисяча шістсот вісімдесят євро дев'яносто євроцентів) основного боргу, 83,03 євро (вісімдесят три євро три євроцента) пені, 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) відшкодування судових витрат зі сплати судового збору, 1376,60 грн. (одна тисяча триста сімдесят шість гривень шістдесят копійок) відшкодування судових витрат, пов'язаних з поштовими відправленнями.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 05.04.2019.

Суддя С.О. Саванчук