open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 904/2518/18
Моніторити
Ухвала суду /20.06.2019/ Касаційний господарський суд Судовий наказ /08.04.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Постанова /04.04.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /25.02.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Рішення /15.01.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /17.12.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /19.10.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /01.10.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /12.09.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /22.08.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /13.08.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /26.06.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /12.06.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області
emblem
Справа № 904/2518/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /20.06.2019/ Касаційний господарський суд Судовий наказ /08.04.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Постанова /04.04.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /25.02.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Рішення /15.01.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /17.12.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /19.10.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /01.10.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /12.09.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /22.08.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /13.08.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /26.06.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /12.06.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2019 року м.Дніпро Справа № 904/2518/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Вечірка І.О., Чус О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Металомонтаж" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 (повний текст рішення складено та підписано 22.01.2019, суддя Воронько В.Д.) у справі

за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м.Дніпро

до Приватного підприємства "Металомонтаж", м.Дніпро

про стягнення 38 610, 29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Металомонтаж" про стягнення заборгованості по оплаті рахунку, виставленого за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 38 610,29 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у даній справі позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного підприємства "Металомонтаж" на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради заборгованість по оплаті рахунку, виставленого за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, у розмірі 38 610,29 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Зазначене рішення мотивовано посиланням на те, що у відібраній позивачем пробі стічних вод каналізаційної мережі відповідача у червні 2017 року виявлено перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, і відповідачем не надано суду доказів належного виконання покладеного на нього обов'язку по оплаті виставленого позивачем рахунку на суму 38610,29 грн за скид понаднормативних забруднень.

Приватне підприємство "Металомонтаж" подало апеляційну скаргу, в якій заявник, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Скаржник зазначає, що в порушення частин 2, 4, 8, 9 статті 80 ГПК України суд на протязі всього судового розгляду як в підготовчому засіданні, так і в процесу розгляду справи по суті приймав від позивача нові докази, не додані до позову. Заперечення відповідача проти поданих доказів суд ігнорував, про що свідчить в тому числі ухвала суду від 17.12.2018, в якій суд згадує про заперечення відповідача, але уникає від правової оцінки такого заперечення.

Відповідно до договорів купівлі-продажу та технічного паспорту відповідачу належать дві насосні станції: насосна ППМ літ. Р-1 та насосна літ. Щ-1, які не мають жодного відношення до справи, не під’єднані до водопроводу і каналізації, знаходяться поза межами території розташування каналізаційних мереж.

Каналізаційна насосна станція - КНС - з якої позивачем проведений відбір проби, позначена в техпаспорті літерою "С", так само як і будівля офісу літ. A-З, є власністю іншого підприємства, що підтверджується як загальним планом з технічного паспорту, так і договором купівлі-продажу нерухомості.

Таким чином, на думку апелянта, рішення суду прямо суперечить наявним доказам та обставинам справи, суд фактично позбавив права приватної власності сторонню особу - власника КНС - Приватне підприємство "Завод Металомонтаж", встановивши факт належності КНС відповідачу.

Суд в оскарженому рішенні проігнорував залучені відповідачем до справи висновки Верховного Суду з аналогічних справ. В даному випадку відбір проби відбувся з КНС, яка належить іншому підприємству, відсутня і в додатку №1 до договору, і в переліку контрольних колодязів з того ж додатку. Тобто місце відбору проб не має нічого спільного із змістом договору.

Суд дійшов висновку, що контрольні колодязі та місце відбору проб сторонами взагалі не визначені і всупереч принципам змагальності і диспозитивності розтлумачив таку невизначеність на користь позивача, фактично надавши Водоканалу право відбирати проби в будь-якому місці на розсуд самого позивача.

При цьому в якості доказу відсутності контрольних колодязів суд послався на надану відповідачем схему водопровідних та каналізаційних мереж (випусків до міської каналізації) в масштабі 1:500 (т.1, а.с.69). Однак така схема не є додатком до договору, не регулює правовідносин сторін, не замінює додатку до договору, а тому і не повинна містити контрольних колодязів для відбору проб стічних вод.

Суд також дійшов ряду нічим не підтверджених висновків про те, що КНС, з якої позивачем було відібрано разову (пробу), (1) є частиною каналізаційної системи відповідача та (2) у межах земельної ділянки останнього є єдиним колодязем на трубопроводі, яким стічні води відповідача випускаються у (3) головний колектор, тобто - (4) єдиним можливим місцем відбору проб стічних вод відповідач.

Як зазначалось раніше, КНС належить іншому підприємству і не є частиною каналізаційних мереж відповідача. Висновок про межі земельної ділянки відповідача - абсолютне припущення, оскільки відповідач не має на цій території земельної ділянки, межі такої ділянки не встановлювались, інформація в ДЗК судом не перевірялась, нерухомість належить іншій особі. Інформація про головний колектор незрозуміла, оскільки відсутня в будь-якому доказі. Так само припущенням є висновок про єдине можливе місце відбору проб, і таке припущення не може слугувати підставою для відповідальності підприємства за всі проби, відібрані Водоканалом на власний розсуд.

Таким чином, скаржник вважає, суд всупереч Правилам приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації №129 від 19.02.2015, затверджених рішенням комітету Дніпропетровської міської ради та змісту договору дійшов помилкового висновку про належність місця відбору проби в КНС, чим фактично дозволив свавільну поведінку з боку позивача.

Висновок суду про те, що відсутність контрольного колодязя не позбавляє позивача права на контроль за якістю стічних вод, передбаченого пунктами 2.1.2, 2.1.6 Правил №129, здійснювати регулярний та/або позаплановий контроль за якістю, режимом скиду стічних вод до системи каналізації міста Дніпра (аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 13.08.2012 у справі №21/269-10) слід визнати лише в частині можливості контролю за якістю стічних вод, але такий контроль позивач може здійснювати для власних внутрішніх потреб без можливості застосування до користувачів будь-якої відповідальності.

Для покладення відповідальності за якість стічних вод на конкретного споживача обов'язкове дотримання всіх умов, передбачених законодавством для такої відповідальності: наявності правопорушення, вина споживача (відсутня, оскільки споживач не відповідає за проби, які відібрані з невизначених у встановленому порядку джерел), неправомірна поведінка споживача (відсутня, оскільки недоведений факт скиду забруднюючих речовин саме з боку споживача з огляду на місце відбору), зв’язок неправомірної поведінки і наслідків (відсутні з тих же причин).

Позивач 21.06.2017 здійснив відбір разової проби лише для основного аналізу, чим фактично унеможливив проведення паралельного та арбітражного аналізів проби.

Відповідно до положень Правил № 129 паралельний аналіз проводиться за ініціативою споживача виключно в разі його незгоди із основним аналізом, який проводить Водоканал. Тобто, ініціювання паралельного аналізу можливе лише після проведення основного аналізу. В момент відбору разової проби споживач не знає і не може знати, чи буде він в майбутньому ініціювати паралельний аналіз такої проби.

В справі відсутні докази про направлення позивачем відповідачу протоколу вимірювань показників складу та властивостей стічних вод.

У відзиві на апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду залишити без змін.

Позивач зазначає, що з аналізу п.6 ч.3, ч.6 ст.165, ч.4 ст.166 ГПК України вбачається, що позовна заява це не єдиний процесуальний документ разом з яким позивач має право/повинен подавати відповідні докази на підтвердження чи спростування відповідних обставин, а отже докази подані як додатки до відповіді на відзив є такими, що подані у відповідності до вимог процесуального закону та не потребують ніяких клопотань щодо обґрунтування поважності причин пропуску строку для їх подання.

Позивач правомірно відібрав проби з КНС оскільки в порушення вимог правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м.Дніпропетровська (далі - Правила № 129) відповідач не облаштував контрольний колодязь для відбору проб. Окрім того, під час проведення відбору проб 21.06.2017 та попередніх відборів які мали місце 28.03.2016 та 07.07.2016 проби відбиралися з КНС буз будь-яких зауважень зі сторони відповідача щодо місця відбору проб. Більш того, виставлені рахунки за попередніми відборами були оплачені відповідачем, що є свідчення згоди відповідача з обставинами відбору проб, зокрема щодо місця відбору.

Актом визначення точки розподілу надання послуг та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж який, є Додатком №1 до договору зафіксовано місце підключення мереж водопостачання та водовідведення позивача до мереж відповідача. Як вбачається із вказаного акту відповідач скидає свої стічні води безпосередньо до Лівобережної станції аерації (ЛСА), а саме: границя каналізаційних мереж визначається по вводу 1: «напорная канализация до приемной камери ЛСА» (фразу «камери ЛСА» перенесено на іншу строку по вводу 2). Тобто, відповідач здійснює скид стічних вод лише через один каналізаційний випуск а не через два, як зазначає відповідач в апеляційній скарзі. Ніякого іншого, другого, каналізаційного випуску взагалі не існує.

Також не існує ніякого контрольного колодязя для відбору проб, оскільки відповідач в супереч положень правил 129 його не облаштував, доказів його існування відповідач не надавав.

У позивача відсутні договори з іншими абонентами, окрім відповідача, на скидання стічних вод відповідно до яких останні здійснюють скид власних стічних вод до Лівобережної станції аерації (ЛСА) позивача через зазначену КНС.

З аналізу пунктів 2.3.4, 7.15 Правил 129 вбачається, що відібрання проби як для паралельного так і для арбітражного аналізу під час проведення відбору здійснюється Водоканалом в обов'язковому порядку але за умови бажання абонента на проведення такого аналізу.

Під час проведення відбору проб позивач відібрав проби для основного аналізу, оскільки відповідач не виявив бажання проведення паралельного та арбітражного аналізу, ніяких зауважень з даного приводу в актах не зазначив.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.09.2016 між Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі – водоканал, позивач) та Приватним підприємством "Металомонтаж" (далі – абонент, відповідач) укладено договір №6736 на надання послуг централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі – договір), за умовами пункту 2.1 якого водоканал зобов'язується надавати абоненту послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення, а абонент зобов'язується оплачувати послуги в порядку і на умовах, визначених договором та чинним законодавством.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що місцем надання послуг водоканалом абоненту є точка розподілу, визначена сторонами в акті визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (додаток №1 до договору).

Об’єкти абонента, на які надаються послуги за договором, та їх адреси визначені в додатку №2 до договору (п. 2.3 договору).

Пунктом 3.15 договору передбачено, що абонент, на балансі якого знаходяться мережі водовідведення, несе відповідальність за порушення норм щодо кількості та концентрації шкідливих речовин в стічних водах, які скидають до вказаних мереж субабоненти, орендарі, суборендарі.

Допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах встановлені рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради №129 від 19.02.2015 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська" та наводяться в додатку №4 до договору.

Згідно з п.3.16 договору нарахування проводяться по нормативу плати за очищення 1 куб.м стічних вод з вмістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Відповідно п.3.18 договору для визначення вмісту забруднень у стічних водах використовуються як дані лабораторії водоканалу, так і результати вибіркового контролю, виконаного лабораторіями місцевих органів Держсанепіднагляду, охорони навколишнього природного середовища або іншими лабораторіями, акредитованими у даній галузі.

Пунктом 3.19 договору встановлено, що плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь об'єм стічних вод, скинутих абонентом протягом календарного місяця, коли було зафіксоване перевищення допустимої концентрації. У випадку повторного встановлення факту перевищення ДК забруднюючих речовин - три календарних місяця (місяця, у якому відібрана проба і було зафіксовано перевищення ДК, та двох попередніх).

У п.4.10 договору зазначено, що величина плати за скид стічних вод у систему водовідведення водоканалу з понаднормативними забрудненнями розраховується згідно Інструкції №37.

Така оплата здійснюється абонентом не пізніше 10 днів з дати отримання листа-повідомлення рахунку.

Пунктом 5.1 договору визначено, що між водоканалом та абонентом встановлюється межа відповідальності за стан і експлуатацію водопровідних мереж згідно Правил №190, відповідно до акту визначення точки розподілу та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (додаток №1 до договору) та Генерального плану об'єкту в масштабі 1:500 з нанесеними на ньому водопровідною та каналізаційною мережами та випусками до каналізації водоканалу.

Згідно з пунктом 6.1 договору водоканал має право, зокрема: проводити технічні та профілактичні огляди водопровідних і каналізаційних мереж абонента, знімати контрольні показники приладів і засобів обліку на них та виявляти нераціональне використання води питної (пп.6.1.1); складати акти з приписом щодо усунення порушень абонентом вимог чинного законодавства у сфері водопостачання, водовідведення та умов договору при їх виявленні з визначенням строку на їх усунення. Невиконання припису водоканалу, що стосується порушень правил обліку послуг, є підставою для нарахувань згідно п.3.3 Правил №190.

Акт складається представником водоканалу і підписується його представником та представником абонента. Якщо абонент (його представник) відмовляється підписати такий акт, то він підписується представником водоканалу одноосібно, про що в акті робиться відповідний запис про таку відмову з зазначенням прізвища, посади представника абонента, який відмовився від підпису. У такому випадку акти обстежень, підписані представником водоканалу в односторонньому порядку, вважаються дійсними та є підставою для нарахувань об'ємів спожитих Послуг (п. 6.1.2).

Підпунктом 7.2.5 договору передбачено, що абонент зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ до мереж, арматури, засобів обліку, розподільних систем та іншого обладнання водопостачання та водовідведення абонента представників водоканалу, за наявності в них відповідного посвідчення, для контролю за технічним станом, за рівнем споживання води питної, а також для виконання відключення і обмеження водопостачання та водовідведення; не перешкоджати здійсненню контролю інженерного обладнання в приміщеннях абонента.

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та скріплення печатками, і в частині надання послуг діє до 28.09.2019, а в частині їх оплати - до повного виконання.

Відповідно до п.9.1 договору з моменту набуття чинності договору будь-які діючі до цього моменту договори, угоди, що укладені сторонами з правовідносин, що регулюються договором, втрачають чинність, крім зобов'язань абонента з оплати.

В пункті 9.2 договору визначено, що усі правовідносини, що виникають з договору та не врегульовані ним, регламентуються відповідними нормами законодавства України, зокрема Правилами №190, Інструкцією №37, Правилами №37, тощо, а також застосовуваними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

21.06.2017 представниками Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради – інженерами з якості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у присутності уповноваженого представника відповідача – головного інженера ОСОБА_3 було проведено відбір проб стічних вод у каналізаційних мережах абонента по вул. Олександра Оцупа, 2, про що складено акт від 21.06.2017 (а.с. 20).

Вказаний акт підписано представником відповідача без заперечень і зауважень та отримано ним копію цього акту.

Для визначення вмісту забруднень у стічних водах лабораторією позивача по контролю якості стічних вод підприємств проведено вимірювання показників складу та властивостей відібраної разової проби стічних вод відповідача.

За результатами дослідження, проведеного у період 21 червня – 27 червня 2017 року, оформленого протоколом вимірювань показників складу та властивостей стічних вод (а.с. 21), в пробі було виявлено перевищення допустимих концентрацій шкідливих речовин по показникам азот амонійний, біохімічне споживання кисню за 5 діб ( БСК5), залізо загальне та ортофосфати.

На підставі вищевказаного протоколу, відповідно до розділу 8 Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, затверджених рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 №129, позивачем був здійснений розрахунок величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за квітень, травень, червень 2017 року та нараховано плату за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах у розмірі 38610,29 грн (а.с.22).

На оплату нарахування за перевищення допустимої концентрації (ДК) забруднюючих речовин позивачем виставлено відповідачу рахунок №65814 від 31.07.2017 на суму 38610,29 грн (а.с. 23).

Рахунок №65814 від 31.07.2017 (поряд з іншими рахунками), а також акти звіряння за скид понаднормативних забруднень від 14.09.2017 №363324 (у двох примірниках) були направлені позивачем відповідачу 18.09.2017 із супровідним листом №11255/2604 від 14.09.2017, про що свідчать опис вкладення у цінний лист на адресу ПП "Металомонтаж" від 18.09.2017 (а.с. 25).

Також, з метою досудового врегулювання позивачем 19.04.2018 було направлено відповідачу претензію з вимогою оплатити рахунок №65814 від 31.07.2017 у місячний строк, що підтверджується фіскальним чеком ДД ПАТ "Укрпошта" та описом вкладення у цінний лист на адресу ПП "Металомонтаж" від 19.04.2018 (а.с. 26-28).

Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 38610,29 грн плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням у міську систему каналізації.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є укладення господарського договору та інших угод.

Зі змістом зазначеної норми кореспондуються приписи ч.2 ст.11 ЦК України, відповідно до яких підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради №129 від 19.02.2015 затверджені Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємства в систему каналізації м. Дніпропетровська (далі - Правила №129), що поширюються на КП "Дніпроводоканал" та підприємства, установи, організації усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста (п. 1.2 Правил).

Правила №129 на момент розгляду справи є чинними, тому встановлені ними приписи є обов'язковими до виконання суб'єктами, визначеними у цих Правилах.

В пункті 1.5 Правил №129 зазначено, що Правила встановлюють вимоги до підприємств, які скидають свої стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки підприємств і водоканалу, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Пунктами 2.1.2-2.1.4 цих Правил передбачено, що водоканал має право згідно графіку відбору контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред'являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням нормативу плати за очищення та коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень при порушенні Правил приймання, проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем та складати акти за результатами цих обстежень.

Пунктом 2.1.6 Правил №129 водоканалу надано право здійснювати позаплановий (в будь-яку годину доби), непогоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосовувати на підставі результатів контролю (при виявленні порушень Правил приймання та умов договору на надання послуг водопостачання та водовідведення) відповідні заходи. Присутність представника підприємства при відборі проб обов'язкова.

Підприємство несе відповідальність за якість стічних вод, які скидає у міську каналізаційну мережу. Якщо підприємство має на своєму балансі КНС (каналізаційну насосну станцію) та каналізаційні мережі і по ним транспортуються стічні води до міських каналізаційних очисних споруд, то воно відповідає за якість не тільки своїх стоків, але і за якість стічних вод своїх субабонентів та інших споживачів, які користуються їх мережами (п. 3.2 Правил №129).

Пунктом 2.4.8 Правил №129 передбачено обов'язок підприємств забезпечувати можливість проведення уповноваженими працівниками Водоканалу у будь-який час доби обстеження роботи локальних очисних споруд та контролю за скиданням стічних вод у міську каналізаційну мережу, включаючи надання необхідних документів, визначених цими Правилами.

Розділом 7 Правил №129 визначено порядок контролю за скидом стічних вод у каналізацію міста і заходи впливу за порушення правил.

Так, відповідно до п. 7.2 Правил №129 відбір проб здійснюється з контрольних колодязів (КК), які споруджуються та обслуговуються підприємством. Місця відбору проб визначають, ґрунтуючись на схемі випусків до міської каналізації, згідно з генеральним планом підприємства в масштабі 1:500 і урахуванням особливостей виробництва.

При цьому, пунктом 1.4 Правил №129 визначено, що контрольним колодязем є колодязь на каналізаційному випуску підприємства (трубопроводі, яким стічні води підприємства випускаються у збірний чи головний каналізаційний колектор) безпосередньо перед приєднанням до збірного чи головного каналізаційного колектора.

Підприємства, які скидають стічні води до міської каналізації, повинні забезпечити можливість проведення водоканалом у будь-який час доби контролю за скидом стічних вод, включаючи надання необхідних відомостей та документів. Періодичність відбору контрольних проб не менше, ніж один раз на півроку (п. 7.7 Правил №129).

Відповідно до п. 7.11 Правил №129 з метою контролю якості стічних вод підприємств водоканал здійснює відбір разових (контрольних) проб. Ці проби характеризують склад та властивості стічних вод і відповідність фактичних концентрацій забруднюючих речовин допустимим. Виявленні в цих пробах перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах (ДК) є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

Як визначено в п. 1.4 цих Правил, разова (контрольна) проба - це окрема проба, яку відбирають довільно (стосовно часу) з об'єму стічної води підприємства.

Згідно з п. 7.12 Правил №129, відбір разових проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у актах (додатки 3, 5), які підписують як представник водоканалу, так і представник підприємства. Акти складаються у двох примірниках - для водоканалу та підприємства. Обов'язково робиться примітка про отримання підприємством свого екземпляра акту. Такий акт має юридичну силу і є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень (у разі виявлення перевищення допустимої концентрації).

За призначенням з разової (контрольної) проби виконують основний, паралельний та арбітражний аналізи (п. 7.14 Правил №129).

Основний аналіз – аналіз якості стічних вод підприємства, за результатами якого робиться висновок щодо якісних показників, наявності або відсутності в стічних водах підприємства перевищення ДК; паралельний аналіз – аналіз проби, відібраної одночасно з пробою, призначеною для основного аналізу.

Основний аналіз виконує лабораторія водоканалу (п. 7.14.1 Правил №129).

Паралельний аналіз виконує підприємство у будь-якій лабораторії, атестованій у даній галузі (або у своїй лабораторії при її наявності). Проби відбираються за одночасною присутністю представників водоканалу та підприємства. В актах робиться примітка про відбір проб для виконання паралельного аналізу (п. 7.14.2 Правил №129).

Відповідно до п. 7.14.3 Правил №129 у разі розбіжностей основного та паралельного аналізів у межах похибки методик вимірювання інгредієнтів приймається значення основного аналізу. Якщо розбіжності перевищують похибки, які зазначені у відповідних методиках, проводиться арбітражний аналіз проби.

Арбітражний аналіз проводиться лише стосовно тих інгредієнтів, за якими виникли розбіжності.

З цією метою: при відборі стічних вод проба маркується та оклеюється паперовою стрічкою, опечатується водоканалом і зберігається у холодильній шафі водоканалу від 2-х діб до одного місяця (згідно методик вимірювання інгредієнтів); маркувальна паперова стрічка повинна містити наступну інформацію: назва підприємства, дата та час відбору, номер контрольного колодязя, посада, прізвище та підпис представників підприємства та водоканалу; при надходженні проби у лабораторію водоканалу для її зберігання у журналі реєстрації проб обов'язково робиться запис про цілісність опечатування проби; про встановлений факт перевищення результатів аналізів водоканал повідомляє підприємство факсом або телефонограмою та інформує про остаточну дату розпечатування проби (згідно вимог МВВ) для проведення арбітражного аналізу; до відкриття проб підприємство надає на адресу водоканалу попередню інформацію (факсом або телефонограмою) щодо результатів вимірювання, виконаних своєю або іншою лабораторією; відкриття проби для арбітражного аналізу та проведення вимірювань проводиться у присутності представників водоканалу, підприємства та незалежної лабораторії. Відкриття проби для арбітражного аналізу оформлюється відповідним актом згідно з додатком №6 (п. 7.14.4 Правил №129).

Місцевим господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що представниками водоканалу (позивача) 21.06.2017 за місцезнаходженням ПП "Металомонтаж" (по вул. Олександра Оцупа, 2) у присутності уповноваженого представника відповідача було виконано відбір разової проби стічних вод з метою контролю їх складу та якості, що зафіксовано в акті відбору проб стічних вод від 21.06.2017 (т. 1, а.с. 20), який підписано як представниками позивача, так і представником відповідача без будь-яких заперечень та зауважень з боку останнього. В акті зроблено примітку про отримання представником відповідача примірника акту абонента.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що наведені дії позивача відповідають вимогам Правил №129, зокрема пунктам 2.1.6, 7.11, 7.12.

У вказаному акті відбору проб стічних вод вказано, що відбір разової проби здійснено з КНС (каналізаційної насосної станції) абонента.

Господарським судом обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача про те, що позивач відібрав проби з неналежного колодязя, а саме - з каналізаційної насосної станції перекачки стічних вод, що знаходиться за межами точки розподілу надання послуг та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж за договором, та є власністю іншого підприємства, замість контрольного колодязя для відбору проб стічних вод, враховуючи таке.

Так, з матеріалів справи вбачається, що будівлі та споруди (будівля АПК, виробничі складські, допоміжні та підсобні будівлі), розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа (попередня назва - Комісара Крилова), 2, належать відповідачу на праві власності на підставі договорів купівлі-продажу від 15.08.2012 та 17.08.2012, що підтверджується витягами з Державного реєстру правочинів №11707168 від 15.08.2012 та №11715155 від 17.08.2012 (т. 1, а.с. 201-212).

Листом №95 від 16.08.2016 (т. 1, а.с. 200) відповідач звернувся до позивача з проханням переукласти договір №6736 на надання послуг водопостачання та водовідведення по об'єкту: м. Дніпро, вул.Олександра Оцупа, 2, функціональним призначенням якого є виготовлення металевих конструкцій, автотранспортні послуги, складське зберігання, та водоспоживання яким здійснюється на підставі договору купівлі-продажу і підключення до мереж водопроводу та каналізації ГВК.

28.09.2016 між сторонами було укладено договір на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення по вказаному об'єкту строком дії до 28.09.2019 із додатками до нього.

В акті визначення точки розподілу надання послуг та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж (додаток №1 до договору), яким зафіксовано місце підключення мереж водопостачання і водовідведення відповідача до мереж позивача, визначено межу каналізаційних мереж водоканалу та абонента наступним чином: "напірна каналізація до прийомної камери ЛСА", тобто відповідач здійснює скид своїх стічних вод безпосередньо до Лівобережної станції аерації.

Проте, місце відбору проб стічних вод сторонами у договорі визначено не було, оскільки на наданій відповідачем схемі водопровідних та каналізаційних мереж (випусків до міської каналізації) в масштабі 1:500 (т. 1, а.с. 69) відсутній контрольний колодязь для відбору проб стічних вод.

Натомість, каналізаційна насосна станція, з якої позивачем було відібрано разову пробу, є частиною каналізаційної системи відповідача та у межах земельної ділянки останнього є єдиним колодязем на трубопроводі, яким стічні води відповідача випускаються у головний колектор, тобто - єдиним можливим місцем відбору проб стічних вод.

Отже, висновок суду першої інстанції, що зазначений факт свідчить про відповідність відбору позивачем разової проби стічних вод із каналізаційної насосної станції вимогам пункту 7.2 Правил №129 - є вірним.

При цьому, відповідачем не надано суду жодних доказів належності каналізаційної насосної станції, з якої відібрано разову пробу стічних вод, іншому підприємству або доказів її знаходження поза межами точки розподілу надання послуг та розмежування приналежності відповідачу каналізаційних мереж, чи доказів того, що на шляху прямування каналізаційних мереж останнього до місця приєднання до збірного чи головного колектора, підключено будь-яких інших абонентів.

Господарським судом підставно зауважено, що обов'язок по спорудженню та обслуговуванню контрольного колодязя згідно з пунктом 7.2 Правил №129 лежить на відповідачеві. Оскільки відповідачем не було облаштовано контрольного колодязя, є безпідставними посилання останнього на те, що разова проба стічних вод відібрана у неналежному місці.

Відсутність контрольного колодязя не позбавляє позивача права на контроль за якістю стічних вод, передбаченого пунктами 2.1.2, 2.1.6 Правил №129, здійснювати регулярний та/або позаплановий контроль за якістю, режимом скиду стічних вод до системи каналізації міста Дніпра (аналогічну правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 13.08.2012 у справі №21/269-10).

Крім того, матеріали справи містять акти відбору проб стічних вод від 28.03.2016 та від 07.07.2016 з тієї ж каналізаційної насосної станції та в присутності головного інженера споживача ОСОБА_3, який не зазначив в актах будь-яких зауважень щодо порядку та місця відбору проб. Нарахована на підставі цих актів плата за скид стічних вод з перевищенням забруднюючих речовин підприємством сплачена добровільно.

В акті відбору проб від 21.06.2017 головний інженер ОСОБА_3 також не вказав ніяких зауважень.

З огляду на наведене, заперечення відповідача стосовно неналежного місця відібрання позивачем проби стічних вод судом першої інстанції вірно не прийнято до уваги.

Також судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача про допущене позивачем порушення порядку відбору проби, пов'язане з невиконанням ним обов'язку взяття разової проби не лише для основного, а й для паралельного та арбітражного аналізів.

Згідно з п. 7.14 Правил №129 за призначенням з разової проби виконують основний, паралельний та арбітражний аналізи. Об'єм відібраної разової проби повинен бути достатнім для виконання основного, паралельного та арбітражного аналізів (згідно методик вимірювання інгредієнтів) (п. 7.16 Правил №129).

Основний аналіз виконує лабораторія водоканалу. Паралельний аналіз виконує підприємство у будь - якій лабораторії, атестованій у даній галузі (або у своїй лабораторії при її наявності). Проби відбираються за одночасною присутністю представників водоканалу та підприємства. В актах робиться примітка про відбір проб для виконання паралельного аналізу.

Водночас, у п.1.4 Правил №129 визначено, паралельним аналізом є аналіз проби, відібраної одночасно з пробою, призначеною для основного аналізу.

Судом першої інстанції правомірно прийнято до уваги, що відповідачем неправильно розтлумачено умови Правил №129 в частині обсягу разової проби стічних вод, який підлягає відібранню водоканалом, та порядку проведення паралельного аналізу.

Так, основний та паралельний аналізи стічних вод здійснюються з різних разових проб цих вод, відібрання яких повинно здійснюватись одночасно, з обов'язковою присутністю представників водоканалу та підприємства, і об'єм відібраної разової проби як для основного, так і для паралельного (арбітражного) аналізу повинен бути достатнім для його проведення та відповідати обсягам, визначеним у таблиці №1 до Інструкції про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств, яка є додатком №4 до Правил №129.

Однак, ініціювання проведення паралельного та арбітражного аналізів разових проб стічних вод є виключним правом абонента, а не обов'язком водоканалу. Тому у випадку відбору разової проби для виконання паралельного аналізу в акті відбору проб стічних вод робиться відповідна примітка.

При цьому, господарським судом вірно враховано, що доказів використання відповідачем вказаного права чи наявності в уповноваженого представника відповідача заперечень з приводу порядку або місця відбору позивачем разової проби стічних вод для проведення вимірювання показників їх складу та властивостей матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідачем не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, та не спростовано доводів позивача, наведених в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Згідно з п. 7.12 Правил №129 підписаний уповноваженими представниками водоканалу та підприємства акт відбору проб стічних вод, примірник якого отримано підприємством, є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень (у разі виявлення перевищення допустимої концентрації).

Відповідно до п. 7.19 Правил №129 при відсутності результатів паралельного аналізу, незгоді підприємства з порядком виконання арбітражного аналізу чи з застосуванням його результатів, усі розрахунки виконуються за результатами основного аналізу (виконаного лабораторією Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради).

Основний аналіз було виконано лабораторією водоканалу, за результатами якого виявлено перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин по показникам азот амонійний, біохімічне споживання кисню за 5 діб ( БСК5), залізо загальне, ортофосфати, що зафіксовано у протоколі вимірювання показників, на підставі якого здійснено розрахунок величин плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями за квітень-червень 2017 року та виставлено відповідачу рахунок на суму 38610,29 грн.

Пунктом 8.6 Правил №129 визначено, що плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за місяць; у випадку повторного встановлення факту перевищення забруднюючих речовин - три календарних місяці (місяця, в якому відібрана проба і було зафіксовано перевищення ДК та двох попередніх).

Враховуючи, що встановлене перевищення відповідачем допустимих концентрацій забруднюючих речовин є повторним, оскільки раніше ним вже допускалися аналогічні порушення Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що нарахування позивачем плати за скид відповідачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями здійснено вірно та у відповідності до положень п. 8.6 Правил №129.

Пунктами 7.22, 7.23 Правил №129 передбачено, що при виявленні перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин, встановлених Правилами приймання та договором, водоканал у 15-денний строк після закінчення аналізу направляє підприємству лист-повідомлення про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах та протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод; після формування рахунку за послуги водопостачання та водовідведення за місяць, у якому були відібрані проби, направляє підприємству листом-попередженням розрахунок плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин з подальшим стягненням у наступному місяці плати за скид понаднормативних забруднень; підприємство зобов'язано оплатити наданий водоканалом сформований рахунок у 10-денний строк з моменту його отримання.

Господарським судом встановлено, що позивач заперечує своєчасне отримання ним листа-повідомлення із рахунком плати за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин, та вказує, що претензія отримана ним аж через 8,5 місяців, що є порушенням Правил №129.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач листом від 29.06.2017 за №7623/2414 "Про результати лабораторних досліджень" (т.1, а.с.81) із доданим до нього протоколом вимірювань показників складу та властивостей стічних вод повідомив відповідача про встановлене перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах ПП "Металомонтаж" та подальше нарахування і пред'явлення останньому плати за скид наднормативних забруднень

В подальшому листом-попередженням від 02.08.2017 за №8807/2414 "Про порушення Правил приймання стічних вод" (т. 1, а.с. 82) із доданим до нього розрахунком величини плати за скид стічних вод з понаднормативними позивач повідомив відповідача про проведення 21.06.2017 перевірки дотримання вимог Правил приймання стічних вод підприємств у міську систему каналізації на ПП "Металомонтаж" та вимагав від останнього розробки і вжиття заходів щодо поліпшення якості стічних вод, що надходять від абонента до міського колектору (побудувати (реконструювати) локальні очисні споруди, здійснити відновлення пропускної здатності колекторів і т.і.).

Направлення вказаних листів підтверджується наявними у матеріалах справи реєстрами на відправлену кореспонденцію (т.1, а.с. 89, 90), згідно з якими УДППЗ "Укрпошта" здійснило для позивача на підставі договору №642/136 від 01.06.2016 пересилання письмової кореспонденції та поштових відправлень, а також рекомендованим повідомленням про вручення 19.08.2017 уповноваженому представнику відповідача поштового відправлення позивача від 09.08.2017 (т. 1, а.с. 91).

Отже, матеріалами справи спростовуються твердження відповідача щодо невиконання позивачем вимог п. 8.6 Правил №129 в частині своєчасного інформування абонента про виявлене в його стічних водах перевищення ДК забруднюючих речовин, що свідчить про обізнаність відповідача на момент отримання ним претензії від позивача про здійснене водоканалом нарахування плати за понаднормативне забруднення стічних вод. Проте об'єктивні заперечення відповідачем з цього приводу не надавались до моменту звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом "є" частини 2, частиною 4 статті 68 Закону Україна "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством Україна.

Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), зокрема є договори та інші правочини. Також цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

В преамбулі договору №6736 зазначено, що сторони при його укладенні та виконанні керуються, в тому числі, й рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради №129 від 19.02.2015 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємства в систему каналізації м. Дніпропетровська. Тому зобов'язання відповідача сплачувати за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин випливає як з договору, так і з Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська, а нарахування плати за перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин є наслідком неналежного виконання умов пунктів 7.2.1, 7.2.2, 7.2.8 договору та пунктів 2.4.4, 2.4.5 вказаних Правил.

Укладений між позивачем та відповідачем договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України, статтями 11, 202, 509 ЦК України та відповідно до статті 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 ЦК України та статтею193 ГК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки у відібраній позивачем пробі стічних вод каналізаційної мережі відповідача у червні 2017 року виявлено перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин, що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, і відповідачем не надано суду доказів належного виконання покладеного на нього обов'язку по оплаті виставленого позивачем рахунку на суму 38610,29 грн за скид понаднормативних забруднень, господарський суд дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, прийнятому з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Дійшовши висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів покладає витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 ГПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги Приватного підприємства "Металомонтаж" відмовити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 у справі №904/2518/18 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Суддя І.О.Вечірко

Суддя О.В.Чус

Джерело: ЄДРСР 80921419
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку