ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року Справа № 903/836/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.

секретар судового засідання Величко К.Я.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області на рішення Господарського суду Волинської області від 14 січня 2019 року (повний текст складено 17.01.2019) у справі №903/836/18 (суддя Войціховський В.А.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Волинській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка"

про стягнення 2 235,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 14 січня 2019 року у справі 3903/836/18 в позові Державної екологічної інспекції у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка" про стягнення 2 235,30 грн відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Волинської області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи.

В судове засідання представники сторін не з'явились. При цьому, від останніх на адресу апеляційного суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на аншу дату.

Розглянувши вказані клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Враховуючи те, що ухвалою апеляційного суду від 05 березня 2019 року, якою призначено розгляд справи, явку сторін визнано на власний розсуд, а також те, що з поданого клопотання про відкладення не вбачається поважних причин, які б свідчили про необхідність перенесення судового засідання на іншу дату, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаних клопотань та з огляду на належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час і місце розгляду справи - відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Наказу №96 від 28.03.2018 начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області (а.с. 28-30) та направлення начальника Державної екологічної інспекції у Волинській області від 04.04.2018 №196 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Захід-Агро-Техніка" (а.с. 23) у період з 06 квітня 2018 року по 10 квітня 2018 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка".

У відповідності до вищевказаного направлення предметом перевірки було: дотримання вимог Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища", Закону України "Про охорону атмосферного повітря", Закону України "Про відходи", Закону України "Про рослинний світ", Закону України "Про тваринний світ", Земельного та Водного кодексів України, Лісового кодексу України, кодексу України "Про надра", Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно направлення на проведення перевірки №196 від 04.04.2018 для проведення планової перевірки ТОВ "Захід-Агро-Техніка" направлялись: старший державний інспектор з охорони навколишнього середовища у Волинській області ОСОБА_1; головний спеціаліст - державний інспектор з охорони навколишнього середовища у Волинській області ОСОБА_2

За результатами перевірки 10.04.2018 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_1 було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №125, яким було встановлено, що на орендованій земельній ділянці (кадастровий номер 07722880700:04:001:6552) ТОВ "Захід-Агро-Техніка", розташованій в селі Рованці Луцького району по вул. Веселкова, 54а, облаштовано площадку з твердим покриттям де зберігаються сільськогосподарські машини й устаткування (а.с. 18-22).

Вказаний акт перевірки №125, яким було зафіксовано факт нецільового використання ТОВ "Захід-Агро-Техніка" земельної ділянки площею 0,2218га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6552 було підписано зі сторони позивача лише старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_1 (участі в перевірці не приймав та підпис в акті не проставляв ОСОБА_2В.), а зі сторони відповідача - директором ТОВ "Захід-Агро-Техніка" ОСОБА_3, головним бухгалтером ТОВ "Захід-Агро-Техніка" ОСОБА_4

В ході перевірки інспекцією було встановлено, що 05 квітня 2018 року між ОСОБА_5 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка" (орендар) було укладено договір оренди приміщення, згідно пунктів 1.1.-1.2. якого орендодавець зобовязався передати орендарю приміщення під офіс загальною площею 164,0м.кв., що знаходиться за адресою: 45606, Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54А. Приміщення, що передається в оренду, належить орендодавцю на праві приватної власності, зареєстрованої в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №1521741607228. Орендар вступає у володіння та користування обєктом, що надається в оренду, одночасно із підписанням сторонами акта приймання-передачі орендованого приміщення, який підписується сторонами протягом двох календарних днів з моменту підписання даного договору.

Водночас, згідно пункту 6.1. договору оренди приміщення від 05.04.2018р. даний договір набуває чинності з моменту передачі майна в тимчасове користування і діє з моменту його укладення по 31 грудня 2018 року.

Даний договір було підписано сторонами (а.с. 55-56).

Згідно акту приймання-передачі приміщення від 05.04.2018р., ОСОБА_5 передав, а ТОВ "Захід-Агро-Техніка" прийняло у користування приміщення загальною площею 164 м.кв., розташоване за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54 А (а.с. 58).

Крім того, інспекцією було встановлено, що 07.11.2017 року між ОСОБА_5 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з пунктами 1.1.-1.2. якого орендодавець зобовязався передати орендарю земельну ділянку у строкове платне володіння і користування без зміни цільового призначення, а орендар зобовязався прийняти і використовувати земельну ділянку відповідно до умов цього договору та вимог земельного законодавства. Земельна ділянка, яка є обєктом оренди, належить орендодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №352133, виданого Боратинською сільською радою Луцького району Волинської області від 04.09.2012 року, який зареєстровано 05.09.2012 в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №072280001011098 (а.с. 40-42).

Згідно пункту 2.1. договору оренди землі обєктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування-Волинська область, Луцький район, село Рованці, розмір-0,2218га, цільове призначення-для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер-0722880700:04:001:6552.

Даний договір укладено строком на 2 роки (п.3.1 договору).

Вказаний договір підписано сторонами, посвідчено 07.11.2017 року приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №1226.

Як вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №352133, зареєстрованого 05.09.2012р. в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №072280001011098 (а.с. 24) та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №102818093 від 07.11.2017р. (а.с. 61), цільове призначення земельної ділянки площею 0,2218 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6552, яка розташована за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, є для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

З довідки Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області №1207/2-18 від 11.12.2018р. вбачається, що цільове призначення земельної ділянки площею 0,2218 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6552, яка розташована за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54, є для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 63).

Водночас, з довідки Боратинської сільської ради Луцького району Волинської області №20 від 11.01.2019р., виданої громадянину ОСОБА_5, вбачається, що на належній йому, згідно державного акта ЯМ №352133, земельній ділянці, площею 0,2218га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6552, яка розміщена в селі Рованці Луцького району Волинської області, знаходиться недобудоване приміщення без асфальтованих та бетонних площадок.

Отже, відповідно до вищезазначених правовстановлюючих документів орендована відповідачем земельна ділянка площею 0,2218га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6552 відноситься до земель житлової та громадської забудови і її використання під офісні приміщення та під стоянку для сільськогосподарських машин й устаткування є нецільовим використанням даної земельної ділянки, що є порушенням статті 20 Земельного кодексу України.

З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення планової перевірки, Державною екологічною інспекцією у Волинській області було винесено припис від 10.04.2018р. №000231, яким було зобовязано директора ТОВ "Захід-Агро-Техніка", зокрема, забезпечити зміну цільового використання орендованої земельної ділянки (а.с.17).

10.04.2018 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Волинської області Державної екологічної інспекції у Волинській області ОСОБА_1 стосовно директора ТОВ "Захід -Агро-Техніка" ОСОБА_7 було складено протокол №000502 про адміністративне правопорушення (а.с.14) та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 10.04.2018 року №000421 (а.с.16).

При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що перебуваючи на посаді комерційного директора ТОВ "Захід -Агро- Техніка" ОСОБА_7 відповідальний за природоохоронну діяльність не забезпечив зміну цільового використання орендованої земельної ділянки, за що закон передбачає адміністративну відповідальність відповідно до ст.53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій зазначено, що використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

17.04.2018 адміністративний штраф було добровільно сплачено, що підтверджується квитанцією № 200 від 17.04.2018р. на суму 340,00 грн. (а.с.15).

У відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963 Державною екологічною інспекцією у Волинській області було здійснено розрахунок розмірів відшкодування шкоди, які заподіяні державі в результаті нецільового використання земельної ділянки площею 0,2218 га, за кадастровим номером 07722880700:04:001:6552, що належить на праві оренди ТОВ "Захід-Агро-Техніка", с. Рованці, вул. Веселкова, 54а.

Відповідно до проведеного Державною екологічною інспекцією у Волинській області розрахунку розміру відшкодування шкоди, яка заподіяна державі в результаті нецільового використання земельної ділянки площею 0,2218 га, за кадастровим номером 07722880700:04:001:6552 ТОВ "Захід - Агро-Техніка" загальна сума збитків становить 2 235,30 грн. (а.с. 27).

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Волинській області було направлено на адресу ТОВ "Захід -Агро-Техніка" претензію №2/1104 від 14.05.2018р., якою зобовязано відповідача у даній справі відшкодувати завдану навколишньому природному середовищу шкоду в розмірі 2 235,30 грн, однак дана претензія відповідачем залишена без належного реагування та задоволення (а.с. 25-26).

Враховуючи викладене, Державна екологічна інспекція у Волинській області звернулася до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Захід-Агро-Техніка" збитків у розмірі 2235,30 грн.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про державний контроль за використанням і охороною земель", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Згідно із ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно із статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Вказані правові норми кореспондуються з положеннями статті 56 ЗУ "Про охорону земель", згідно якої юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про охорону земель", власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів; надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів; сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням і охороною земель" невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Відповідно до ч.1 ст.19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Також статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як, зокрема, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Державна екологічна інспекція у Волинській області для виконання покладених на неї завдань має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та пред'являти претензії.

Відповідно до ч.1 ст.79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з ч.1 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Ідентифікуючими ознаками земельної ділянки для її визначення, як обєкту цивільних прав, відносно якої здійснювалась планова перевірка старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища у Волинській області ОСОБА_1, є кадастровий номер 0722880700:04:001:6552, площа та її місце розташування, що зазначені в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №352133, який виданий ОСОБА_5, який являється власником орендованої відповідачем земельної ділянки. Згідно даного державного акту, орендована земельна ділянка знаходиться за адресою: с. Рованці, Луцького району, Волинської області та має загальну площу 0,2218 га.

Як вбачається з матеріалів справи, орендована відповідачем земельна ділянка розташована за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54, має кадастровий номер 0722880700:04:001:6552, загальну площу 0,2218 га, що в свою чергу спростовує інформацію про її розташування за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а, як про це зазначено старшим державним інспектором з охорони навколишнього середовища у Волинській області ОСОБА_1 в акті за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №125 від 10.04.2018 року.

Документи, здобуті під час перевірки, у відповідності до уніфікованого акту перевірки №125 від 10.04.2018 року дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Захід-Агро-Техніка", а саме: договір оренди приміщення від 05.04.2018 року за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а; договір оренди земельної ділянки від 07.11.2017 року Р№1226; державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №352133 від 04.09.2012 року; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №102818093 від 07.11.2017 року лише підтверджують те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722880700:04:001:6552 не знаходиться за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Рованці, вул. Веселкова, 54а.

Факт облаштування твердого покриття відповідачем на земельній ділянці доводиться лише поясненнями позивача у справі. Разом з тим, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду жодних доказів (речових, письмових, пояснення свідків) на підтвердження вказаного позивачем не надано.

Також позивачем не було визначено у чому саме полягає протиправна дія чи бездіяльність відповідача.

В акті, складеному позивачем за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання субєктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №125 від 10.04.2018 року, не вказано яка площа земельної ділянки покрита твердим покриттям та не зазначено яке саме тверде покриття слід розцінювати як нецільове використання земельної ділянки.

Відповідно до п.5 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963, обовязковим у визначенні розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням є показник "Пн" - площа земельної ділянки, яка використовується не за цільовим призначенням, гектарів.

Однак, як вбачається, в розрахунку розміру шкоди зумовленої нецільовим використанням земельної ділянки площею 0,2218 га, кадастровий номер 0722880700:04:001:6552 та належить на правах оренди ТОВ "Захід-Агро-Техніка", с. Рованці, вул. Веселкова, 54а, який долучено до позовної заяви, показник "Пн" зазначено: "за актом перевірки від 10.04.2018 №125", проте в ОСОБА_1 дана величина відсутня, оскільки в процесі перевірки не зясовувалась та не була доведена позивачем під час розгляду даної справи.

Частиною 7 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обовязків субєкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах субєкта господарювання.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди.

При цьому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов'язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв'язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас на заподіювача шкоди покладається обов'язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди. Аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 18.04.2018 у справі № 904/4933/17 та Вищий господарський суд України в постанові від 26.10.2016 у справі № 908/498/16.

Відповідно до ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1166 ЦК України встановлено загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. У деліктних зобов'язаннях діє принцип відповідальності за вину. Тобто, деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Зобов'язання із заподіяння шкоди є цивільно-правове зобов'язання, за якого потерпілий має право вимагати від особи, що заподіяла шкоду, цілковитого відшкодування протиправно заподіяної шкоди.

Загальним підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст.1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду, шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювана шкоди, причинний звязок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" ч.1 ст.156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов'язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України). Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. (Аналогічного висновку дійшла Велика палата Верховного Суду у справі №922/3412/17 від 20.11.2018 року).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Державною екологічною інспекцією у Волинській області не доведено наявність протиправної поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка", що полягає у нецільовому використанні земельної ділянки з кадастровим номером 0722880700:04:001:6552, площею 0,2218 га; наявність завданої шкоди внаслідок нецільового використання вище вказаної земельної ділянки і, відповідно, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою і, як наслідок, вину завдавача шкоди.

Разом з тим, відповідачем надано достатньо доказів, необхідних для встановлення відсутності вини та деліктної відповідальності ТОВ "Захід-Агро-Техніка" і необхідних, для притягнення до відповідальності, складових цивільного правопорушення, що в свою чергу виключає юридичну відповідальність ТОВ "Захід-Агро-Техніка" та обовязок відшкодовувати шкоду в розмірі 2 235,30 грн.

Крім того слід зазначити, що в ОСОБА_1 міститься інформація про огляд балансів ТОВ "Захід-Агро-Техніка" та встановлено, які основні/неосновні засоби перебувають на обліку, однак позивачем не встановлено перебування на балансі можливого асфальтованого покриття, оскільки облікування даного основного засобу на балансі підприємства передбачено Обліком основних засобів у розрізі груп, визначених пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, здійснюється з використанням Державного класифікатора України "Класифікація основних фондів", затвердженого наказом Державного комітету України зі стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.1997 №507. За зазначеним Класифікатором дороги, вулиці, автостради (код КОФ 120103) належать до групи основних засобів "Будинки, споруди та передавальні пристрої". В свою чергу, листом Міністерство Фінансів України від 06.10.2006 №31-34000-30-25/20896 "Щодо бухгалтерського обліку основних засобів" розяснив, що асфальтове покриття, в бухгалтерському обліку відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, відображається на балансі підприємства.

Викладене, в свою чергу, додатково підтверджує той факт, що позивач в ОСОБА_1 зазначив відомості не про ту земельну ділянку, яка перебуває в користуванні відповідача.

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що позивачем у встановленому порядку не доведено, а матеріалами справи не встановлено факту заподіяння державі збитків внаслідок порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Агро-Техніка" вимог природоохоронного законодавства, а також те, що позивач в установленому порядку обставини, які повідомлені відповідачем, не спростував, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача збитків в сумі 2 235,30 грн.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Волинської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 129, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Волинській області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 14 січня 2019 року у справі №903/836/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №903/836/18 повернути Господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "04" квітня 2019 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.