open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/6048/18Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Бойка А.В., Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення 15.01.2018р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, 3-ї особи ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

В С Т А Н О В И В:

21.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ПФ України в Одеській області та 3-ї особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому, з урахуванням уточнень, просив суд зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області здійснити йому з 01.03.2018 року перерахунок та виплатити пенсію виходячи з розрахунку 80% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки Державного підприємства з обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 23.08.2018р. №1-26.7-3909 без обмежень максимального розміру, а також стягнути заборговану суму згідно проведеного перерахунку, з урахуванням індексації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач незаконно та безпідставно не здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 23.08.2018р. №1-26.7-3909, чим порушив його соціальні права та допустив протиправну бездіяльність.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Зобов`язано ГУПФ України в Одеській області з 01.03.2018 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 80 процентів від грошового забезпечення для обчисленню пенсії, на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 23.08.2018 року №1-26.7-3909, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України без обмежень максимального розміру та стягнути заборговану суму згідно проведеного перерахунку, з урахуванням індексації пенсії. Стягнуто на користь позивача судові витрати за сплату судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Одеській області. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області 13.02.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2018 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач підполковник ОСОБА_1 , з 04.08.1981 року по 25.10.2013 року проходив військову службу у Збройних Силах України.

19.10.1999 року наказом Міністра оборони України №600 позивача було відряджено у розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

14.10.2013 року наказом Міністра оборони України, відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» підполковника ОСОБА_1 , заступника керівника польотів районного диспетчерського центру Одеського РСП Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, звільнено у запас за п. б (т.б. за станом здоров`я).

Також, зазначеним наказом була визначена і вислуга років позивача у Збройних Силах України, яка, в свою чергу, складає: в календарному обчисленні - 32 роки 02 місяців, пільгова - 33 роки 07 місяців.

25 жовтня 2013 року наказом директора УкрАероРуху №582/о, на підставі наказу Міністра оборони України №343 від 14.10.2013р., позивача було звільнено з займаної посади - заступника керівника польотів районного диспетчерського центру Одеського РСП.

При звільненні, Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, позивачу видано довідку про розмір грошового забезпечення, на підставі якої Головним управлінням ПФУ в Одеській області останньому з 26.10.2013 року було призначено пенсію за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення (а.с.36, 44).

В подальшому, як свідчать матеріали справи, перерахунок пенсії позивачу неодноразово здійснювався пенсійним органом саме з розрахунку 80% грошового забезпечення (з/б а.с.38, а.с.39 та з/б а.с.39).

30.08.2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів зазначених осіб.

З метою виконання вказаної Постанови КМУ та положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Кабінетом Міністрів України 21.02.2018р. було прийнято Постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою установлено пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Далі, Пенсійний фонд України своїм листом від 26.02.2018 року №6194/02-23 повідомив Головні управління та Міністерство оборони України про прийняття Постанови КМУ №103, та зазначив, що дана постанова є підставою для проведення перерахунку пенсій.

На виконання листа ПФУ, Головне управління ПФУ в Одеській області, в свою чергу, направило до Одеського обласного військового комісаріату запит від 28.02.2018 року №3192/03 щодо надання довідок про розміри грошового забезпечення для проведення перерахунку пенсій та надано списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

На виконання приписів вказаної Постанови КМУ «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018р. та згідно Постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», позивачу з 01.05.2018 року було здійснено перерахунок пенсії з урахуванням основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі 70% на підставі довідки Одеського ОВК від 02.04.2018р. №ЮО 112484 (а.с.40, 47).

07.05.2018 року Державне підприємство обслуговування повітряного руху України своїм наказом №227 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами за прирівняними посадами» усім військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху з 01.03.2018 року збільшило розмір грошового забезпечення, в т.ч. і за посадою заступника керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу (яким був позивач).

23.08.2018 року Державне підприємство обслуговування повітряного руху України направило супровідним листом №1-26.7-3908 до Одеського ОВК довідки про розмір грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсії військовослужбовцям, звільненим з військової служби безпосередньо з посад на яких вони перебували в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, зокрема, і довідку на ім`я ОСОБА_1 від 23.08.2018р. №1-26.7-3909.

Однак, на звернення позивача із заявою від 10.10.2018 року до Одеського обласного військового комісаріату з проханням надіслати йому довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії, 22.10.2018 року ІНФОРМАЦІЯ_2 своїм листом за №7554 повідомив позивача, що довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку його пенсії за вих. від 14.09.2018 року №6572 вже була надіслана до ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області.

01.11.2018 року позивач звернувся до ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2018 року виходячи з розрахунку 80% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 23.08.2018р. №1-26.7-3909 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України без обмежень максимального розміру (а.с.21).

Проте, у відповідь на це звернення позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області 14.11.2018 року повідомило останнього, що на підставі наданої Одеським ОВК довідки від 02.04.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій за нормами, чинними на 01.03.2018 року, позивачу 17.04.2018 року проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року. Щодо проведення перерахунку пенсії на підставі наданої позивачем копії довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 23.08.2018 року №1-26.7-3909 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що 02.10.2018 року направило запит до Пенсійного фонду України щодо надання роз`яснень про можливість проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки наданої Украерорухом. Станом на 14.11.2018 року роз`яснень до головного управління не надійшло (а.с.22).

Крім того, в доповнення до листа від 14.11.2018р. №2567/С-11 Головне управління ПФУ в Одеській області своїм листом від 11.12.2018р. №2567/С-11, зокрема, повідомило, що відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2018р. №103, перерахунок пенсій колишнім військовослужбовцям, які були відряджені для проходження служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України проведено на підставі довідок, виданих уповноваженим органом Міністерства оборони України за посадами, які ці особи займали до відрядження. Проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 23.08.2018р. №1-26.7-3909 підстави відсутні.

Не погоджуючись з такими діями та бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як встановлено з матеріалів справи та вже зазначалося вище, позивач 01.11.2018 року звернувся до ГУ ПФ України в Одеській області з вимогою здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2018 року, виходячи з розрахунку 80% від грошового забезпечення для обчислення пенсії, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 23.08.2018 року №1-26.7-3909, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України без обмежень максимального розміру.

Проте, ГУ ПФ України в Одеській області повідомило останнього, що з даного приводу 02.10.2018 року управлінням було направлено запит до Пенсійного фонду України щодо надання роз`яснень про можливість проведення такого перерахунку пенсії відповідно до довідки наданої Украерорухом. Однак, станом на 14.11.2018 року жодних роз`яснень до Головного управління ПФУ не надходило.

Так, приписами ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу, в пункті 6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно з п.11 ч.1 ст.11 вказаного Закону, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Військовий обов`язок і військову службу».

Так, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Пунктом "а" ч.1 ст.13 Закону №2262 передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт а статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Як видно зі змісту приписів ч.2 ст.13 Закону №2262, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, 100%, до категорії 2 95%.

Частиною 4 ст.63 Закону №2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та у строки, передбачені частиною 2 статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Крім того, слід зазначити, що п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1999р. №1281 «Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» передбачено, зокрема, що грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Украероруху, потрібно здійснювати у порядку, визначеному Постановою КМУ від 07.02.2001р. №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій».

З метою впорядкування грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №104 затверджено Порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій.

Приписами пункту 1 цього Порядку №104 визначено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби. При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до пункту 80 «Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців» (затв. Указом Президента України від 07.11.2001р. №1053/2001), пенсійне забезпечення звільнених у запас або у відставку відряджених військовослужбовців здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців.

Положеннями п.п.1,4 вказаного «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до Постанови КМУ від 17.07.1992р. №393» (затв. Постановою КМУ від 13.02.2008р.) визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч.ч.2,3 ст.51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Абзацом 7 п.3 цього ж Порядку №45 встановлено, що особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачено, що керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у відповідних випадках.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищенаведених норм діючого законодавства можна дійти висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Так, як вже зазначалося вище, наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 07.05.2018р. №227 «Про затвердження переліку посад, з яких були безпосередньо звільнені військовослужбовці та переліку окладів за займаними посадами за прирівняними посадами» відрядженим до УкрАероРуху військовослужбовцям з 01.03.2018 року збільшено розмір грошового забезпечення за посадою заступника керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу.

Саме з цих підстав Державним підприємством обслуговування повітряного руху України і було видано позивачу довідку від 23.08.2018 року №1-26.7-3909 для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням нового розміру грошового забезпечення за посадою заступника керівника польотів районного диспетчерського центру регіонального структурного підрозділу.

Як встановлено судами 1-ї та 2-ї інстанцій, позивач проходив службу та був звільнений наказом директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 25.10.2013р. №582/о на підставі наказу Міністра оборони України №343 від 14.1.2013р. з займаної посади - заступника керівника польотів районного диспетчерського центру Одеського регіонального структурного підрозділу.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, у позивача є пряма підстава для перерахунку пенсії, а саме - ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в зв`язку із чим, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з посиланням на відсутність законних підстав для такого перерахунку на підставі довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 23.08.2018р. №1-26.7-3909 - є протиправною та суперечить вимогам діючого законодавства.

При цьому, слід зазначити, що аналогічної правової позиції з цього спірного питання дотримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 12.03.2019 року у справі №522/3049/17, від 10.07.2018 року у справі №461/6479/16-а, від 16.10.2018 року у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 року у справі № 522/3093/17.

Що ж стосується зменшення відсоткового значення грошового забезпечення позивача при здійсненні перерахунку пенсії, то колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011 року та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 року №1166-VII, який набрав чинності з 01.04.2014 року, до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується відповідачем, що позивачу першочергово призначено пенсію та неодноразово здійснено її перерахунок з розрахунку 80 % грошового забезпечення.

Законом України №3668-VI від 08.07.2011 року до ст.43 Закону №2262 внесено зміни, згідно яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10-ти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, судова колегія зазначає, що внесені зміни до ст.ст.13,43 Закону №2262 щодо розміру пенсії у відсотках та її максимального розміру стосуються виключно Порядку призначення пенсії особам у разі реалізації ними права на первинне призначення пенсії за цим Законом, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Внесені зміни жодним чином не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічної правової позиції з цього спірного питання дотримується і Верховний Суд, зокрема, у постанові від 03.04.2018 року по справі №175/1665/17, та Верховний Суд України у постановах від 10.05.2016 року по справі №21-278а16, від 05.07.2016 року по справі №461/2167/14-а, від 06.07.2016 року по справі №2-а/638/70/15.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку про те, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.

Вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІ в часі, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Також, згідно ст.ст.22,64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в т.ч. і ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Окрім того, слід зазначити й про те, що Конституційний Суд України вже неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999р. №8-рп/99 та від 20.03.2002р. №5-рп/2002).

Так, у вищенаведених рішеннях Конституційний Суд України зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із зазначеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Таким чином, зміна максимального розміру пенсії до 70% сум грошового забезпечення у ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку на підставі довідки.

З урахуванням системного аналізу діючих норм законодавства та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач, в даному випадку, не мав права зменшувати позивачу відсоткове значення розміру його посадового окладу при здійсненні перерахунку пенсії, а тому, такі дії відповідача є протиправними, а відтак, позов підлягає задоволенню.

Щодо максимального розміру пенсії, який не може перевищувати 10-ти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016 у справі №1-38/2016 вирішено, зокрема, визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-XII.

Відповідно до п.2.3 вказаного рішення Конституційний Суд України та керуючись частиною 3 статті 61 Закону України «Про Конституційний Суд України», КСУ вважає, що підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини 7 статті 43 Закону №2262, згідно з якими «максимальний розмір пенсії» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10-ти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з резолютивною частиною вказаного рішення КСУ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) і положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-XII (зі змінами), а саме: - частини 7 статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Отже, з 20 грудня 2016 року в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» фактично відсутня частина 7 статті 43.

Але при цьому, частиною 3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282-XII.

Так, положеннями ст.2 вказаного Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

А відповідно до положень ст.4 зазначеного Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103%. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначені «Порядком проведення індексації грошових доходів населення» (затв. Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078).

Так, п.1-1 вказаного вище Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003р. №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Крім того, пунктом 5 даного Порядку №1078 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1% або 100%. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.

Отже, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядком проведення індексації грошових доходів населення» №1078 чітко визначено правила та порядок проведення індексації грошових доходів населення який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання.

Так, в апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що позивачу з моменту призначення пенсії проводилась індексація пенсії, проте, у зв`язку з тим, що позивач з 2015 року постійно звертається до суду щодо проведення перерахунку пенсії на підставі довідок, виданих Украерорухом, індексація пенсії не проводилася, оскільки після проведення відповідних перерахунків пенсії розмір грошового забезпечення збільшується.

Однак, колегія суддів не може прийняти до уваги посилання пенсійного органу на постійні звернення позивача до суду щодо проведення перерахунку пенсії як на підставу не проведення індексації пенсійних виплат, оскільки вказана обставина є порушенням суб`єктом владних повноважень принципу захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов`язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty), і є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права.

Сутність принципу «правової визначеності» Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Отже, враховуючи наведене, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що відповідач не проводивши виплату індексації пенсійних виплат (право на яку передбачено ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення») діяв протиправно, а тому, позовні вимоги в цій частині дійсно є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, позивач у своїх п/вимогах не зазначає конкретного періоду, з якого має бути проведена індексація, а тому судова колегія вважає, що вимога позивача щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 01.03.2018 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 80 процентів від грошового забезпечення для обчисленню пенсії, на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 23.08.2018 року №1-26.7-3909 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України без обмежень максимального розміру, підлягає задоволенню з урахуванням періоду, з якого має бути перерахована пенсія, а саме: з 01.03.2018 року.

Однак при цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позовні вимоги стосовно стягнення заборгованої суми згідно проведеного перерахунку є передчасними та необґрунтованими, оскільки порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, повністю відновлюється відповідним зобов`язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 02.04.2019р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач:Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук

Джерело: ЄДРСР 80893430
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку