копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року Справа № 160/829/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Державної екологічної інспекції у Кіровоградському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпромремонт» про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2019 р. Державна екологічна інспекція у Кіровоградському районі (надалі позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпромремонт» (надалі відповідач) в якій просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпромремонт», а саме: припинити роботу щодо розробки Гурівського родовища гранітів (Гурівська сільська рада Долинського району Кіровоградської області) до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа 160/829/19 передана судді Віхровій В.С.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що підприємством не дотримано вимоги законодавства про оцінку впливу на довкілля, а саме відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля, у звязку із чим виникла необхідність застосувати до відповідача заходи реагування у вигляді припинення роботи щодо розробки Гурівського родовища гранітів (Гурівська сільська рада Долинського району Кіровоградської області) до отримання означеного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Разом з тим, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 261 КАС України відзив подається протягом пятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.ч 1, 2 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Частиною 8 ст.262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження з викликом учасників справи на 20.02.2019 р. о 10:00 год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2019 р. у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції відмовлено.

У судове засідання 20.02.2019 р. сторони не зявились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Для повторного виклику сторін розгляд справи відкладено до 13.03.2019 р. о 9:45 год.

25.02.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач повідомляє, що висновки позивача не відповідають чинному законодавству України. А саме екологічною інспекцією не було взято до уваги той факт, що ТОВ «Спецпроект» розпочало свою планову діяльність по розробці Гурівського родовища гранітів ще 22.10.2009 р., тобто до набрання чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» (закон набрав чинності 18.06.2017 р.), а відповідно до ч.2 ст. 17 даного закону його дія не поширюється на субєктів господарювання, які отримали рішення про провадження планової діяльності до набрання чинності цим законом. Датою прийняття рішення про провадження планової діяльності, на думку відповідача, слід вважати дату отримання спеціального дозволу, тобто 22.10.2009 р. Отже, Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» не поширюється на ТОВ «Спецпромремонт», до спірних правовідносин застосовується Закон України «Про екологічну експертизу», який був чинний на день прийняття рішення про провадження планової діяльності. Посилаючись на норми ч.3 ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ч.3 ст. 13 Закон України «Про екологічну експертизу», Постанову КМУ №554 від 27.07.1995 р., Постанову КМУ №827 від 12.12.1994 р. позивач вказує, що на момент отримання спеціального дозволу (прийняття рішення про початок планової діяльності) обовязку отримувати висновок державної екологічної експертизи чи оцінки впливу на довкілля не існувало, що виключає будь-які порушення законодавства з боку ТОВ «Спецпромремонт».

05.03.2019 р. засобами електронного звязку та 11.03.2019 р. засобами поштового звязку позивачем надіслано клопотання про розгляд справи без його участі на підставі наявних у справі доказів.

У судове засідання 13.03.2019 р. позивач не зявився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Для повторного виклику сторін розгляд справи відкладено до11:45 год. 27.03.2019 р.

27.03.2019 р. через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду відповідачем подано клопотання про розгляд справи у письмового провадженні та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

Згідно ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не зявилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючі визначені КАС України строки розгляду справи, гарантії додержання судом цих строків, дотримання принципу рівності сторін судового засідання та недопущення затягування судового процесу, а також клопотання сторін про розгляд справи у письмовому провадженні, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття рішення по суті справи та з огляду на положення ч. 9 ст. 205, ч. 4 ст. 229 КАС України за можливе перейти до подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що на підставі наказу №1108 від 12.11.2018 р., посвідчення (направлення) №745 від 12.11.2018 р., у період з 13.11.2018 р. по 26.11.2018 р. Державною екологічною інспекцією у Кіровоградському районі було проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпромремонт» (ЄДРПОУ 30735166), за результатами якої складено акт № 18-226 від 26.11.2018 р.

Під час проведення перевірки було встановлено наступне.

Позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Спецпромремонт» проведено відповідно до звернення мешканців с. Гурівка Долинського району Кіровоградської області (гр.ОСОБА_1 та інші) від 21.10.2018 р. щодо законності розробки ТОВ «Спецпромремонт» гранітного карєру в с.Гурівці без здійснення оцінки впливу на довкілля та відповідного погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною регуляторною службою України від 02.11.2018 р. №10662.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.05.2018 р. основним видом економічної діяльності підприємства є 08.11 добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.

В ході розробки Гурівського родовища гранітів підприємством будуть здійснюватися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, утворюватися відходи, здійснюватися надрокористування та спеціальне водокористування.

Згідно договору оренди землі від 05.09.2018 р. № 154/04-17/2018, укладеного підприємством з Долинською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, ТОВ «Спецпромремонт» надано земельну ділянку промисловості, транспорту, звязку та енергетики, оборони та іншого призначення (кадастровий номер 3521982500:02:000:8003), загальною площею 20,22 га для видобування корисних копалин яка знаходиться на території Гурівської сільської ради Долинського району. Договір укладено на строк до 22.10.2019 р.

В наявності спеціальний дозвіл на користування надрами від 22.10.2009 р. №5025 на розробку (видобування) гранітів Гурівського родовища, розташованого на відстані 0,5 км на південь від с. Гурівці, Долинського району, Кіровоградської області. Термін дії 20 років. Представлено паспорт 001-02/09 радіаційної якості (граніт) від 05.02.2009 р.

На замовлення підприємства розроблено розділ ОВНС до робочого проекту розробки Гурівської ділянки гранітів (ТОВ «Кривбасгеопроект» - 2009), згідно якого джерелами дії на навколишнє природне середовище є: екскаваторні навантажувальні роботи, буро вибухові роботи, відвало-утворення, бульдозерні роботи, здування пилу з борів карєру і відвалів, переробка гранітів у щебінь.

В процесі експлуатації проектованої Гурівської ділянки гранітів утворюються побутові і технологічні відходи (промаслене ганчіря). Робочим проектом передбачено, що зміна мастил та інших автотранспортних механізмів здійснюється на спеціальних підприємствах.

Обводнення карєру буде відбуватись за рахунок підземних вод і атмосферних опадів. Для захисту карєру від поверхневого стоку передбачено спорудження дренажних канав та земляного валу. Відкачування карєрних вод буде виконуватись по сталевому трубопроводу у р. Бокова.

Ґрунтово-рослинний шар на родовищі спостерігається в центральній і західній його частині, у східній частині відсутній. На площі проведення геологорозвідувальних робіт дерново-підзолистий малопридатний. Згідно робочого проекту ґрунтово-рослинний шар розробляється і зберігається окремо і в наступному наноситься на рекультивовані землі.

На момент проведення перевірки (обстеження земельної ділянки під родовищем) ТОВ «Спецпромремонт» розпочато підготовчі роботи до розробки Гурівського родовища гранітів - формування валу на межі карєру, експлуатується екскаватор «Катерпілер 320 Д» та самоскид «Ман».

До початку робіт ТОВ «Спецпромремонт» не проведено Державну екологічну експертизу наявного Робочого проекту «Розробка Гурівської ділянки гранітів» (розділ ОВНС) відповідно до ст.13, 40 Закону України «Про екологічну експертизу» (до набуття чинності Закону України «Про оцінку впливу на довкілля») та не отримано позитивний висновок вказаної експертизи. Після набуття чинності Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не здійснено оцінку впливу на довкілля (п.1 та пп.3 п.3 ст.3 вказаного закону).

Таким чином, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Спецпромремонт» п.1 та пп.3 п.3 ст.3, п.6 ст.15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України №275 від 19.0.2017 р. затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (надалі Положення №275).

Відповідно до Положення № 275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 Положення № 275 встановлено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пп. 3 п. 4 Положення № 275 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначеноЗаконом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Судом встановлено, що ТОВ «Спецпромремонт» (ЄДРПОУ 30735166) здійснює діяльність, повязану з розробкою Гурівського родовища гранітів (Гурівська сільська рада Долинського району Кіровоградської області).

На підставі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 15.08.2018 р. №597-р ТОВ «Спецпромремонт» надано в оренду земельну ділянку промисловості, транспорту, звязку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь забудовані землі під відкритими розробками та карєрами, шахтами, які експлуатуються, кадастровий номер 3521982500:02:000:8003 для видобування корисних копалин, які знаходяться на території Гурівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, про що укладено договір оренди землі №154/04-17/2018 від 05.09.2018 р. та акт приймання-передачі земельної ділянки, яка передається в оренду б/н.

Строк дії договору до 22.10.2029 р.

До укладення договору від 15.08.2018 р. №597-р вказана земельна ділянка перебувала у користуванні відповідача згідно договору оренди землі №165/2012 від 25.10.2012 р. укладеного на підставі розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №589-р від 01.10.2012 р., розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області №711-р від 25.10.2012 р., Акту про надання гірничого відводу, виданого Кіровоградською обласною радою 29.12.2010 р.

22.10.2009 р. Міністерством охорони навколишнього природного середовища України ТОВ «Спецпромремонт» було видано дозвіл на видобування граніту на території Гурівського родовища площею 20,22 га за реєстраційним №5025, строком дії 20 років, який попередньо було погоджено рішенням Долинської районної ради №221 від 26.09.2007 р., Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області (екологічна карта від 14.07.2009 р. №б/н) та рішенням Держгірпромнагляду від 10.08.2009 р. №01/04-07.4.1/5313.

Спеціальний дозвіл на користування надрами було придбано ТОВ «Спецпромремонт» за результатами проведеного аукціону з продажу спеціального дозволу, про що складено протокол проведення аукціону №22 від 15.09.2009 р. та договір купівлі-продажу спеціального дозволу №39/4-09 від 15.09.2009 р.

У 2009 р. ТОВ «Спецпромремонт» замовило у ТОВ «Кривбасгеопроект» виконання розділу оцінки впливу навколишнього середовища (ОВНС) до Робочого проекту «Розробка Гурівської ділянки гранітів. Заява про екологічні наслідки (ЗЕН)».

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу», який був чинний до 18.12.2017 р., здійснення державної екологічної експертизи є обовязковим для видів діяльності та обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Згідно ст. 40 означеного закону позитивний висновок державної екологічної експертизи є дійсним протягом трьох років від дня його видачі.

Якщо за цей час не розпочато реалізацію рішення щодо об'єкта державної екологічної експертизи, то він підлягає новій державній екологічній експертизі.

Стаття 15 Закону України «Про екологічну експертизу» встановлювала спеціальні вимоги до документації на об'єкти державної екологічної експертизи.

Так, в документації на об'єкти державної екологічної експертизи повинні передбачатися: 1) комплексна еколого-економічна оцінка впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів, оформлена у вигляді окремого тому (книги, розділу) документації і Заяви про екологічні наслідки діяльності; 2) обґрунтування впровадження сучасних, досконалих нематеріало- і неенергоємних, мало- і безвідхідних технологічних процесів; 3) забезпечення комплексної переробки, утилізації і ефективного використання відходів виробництва; 4) заходи щодо економії водних ресурсів, забезпечення ефективної очистки всіх видів стічних вод, а також їх використання для технічних потреб без скидання цих вод у природні водотоки і водойми; 5) дієвість і досконалість передбачуваних заходів щодо охорони атмосферного повітря від забруднення; 6) забезпечення збереження, охорони і відтворення об'єктів рослинного і тваринного світу та природно-заповідного фонду; 7) забезпечення захисту населення і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу антропогенних фізичних, хімічних та біологічних факторів.

Документація, що подається на об'єкти державної екологічної експертизи, повинна бути у встановленому порядку погоджена з заінтересованими органами та містити оцінку можливих соціальних наслідків.

Замовники державної екологічної експертизи зобов'язані підготувати Заяву про екологічні наслідки діяльності та матеріали, на яких вона ґрунтується.

Згідно ст. 33 Закону України «Про екологічну експертизу» процедура проведення екологічної експертизи передбачала вирішення еколого-експертними органами чи формуваннями завдань експертного дослідження і оцінку об'єктів екологічної експертизи, підготовку обґрунтованого об'єктивного еколого-експертного висновку.

Процедура проведення екологічної експертизи передбачала: 1) перевірку наявності та повноти необхідних матеріалів і реквізитів на об'єкти екологічної експертизи та створення еколого-експертних комісій (груп) відповідно до вимог законодавства (підготовча стадія); 2) аналітичне опрацювання матеріалів екологічної експертизи, в разі необхідності натурні обстеження і проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок ступеня екологічної безпеки, достатності та ефективності екологічних обґрунтувань діяльності об'єктів екологічної експертизи (основна стадія); 3) узагальнення окремих експертних досліджень одержаної інформації та наслідків діяльності об'єктів експертизи, підготовку висновку екологічної експертизи та подання його заінтересованим органам і особам (заключна стадія).

Суд зазначає, що діючим до 18.12.2017 р. Законом України «Про екологічну експертизу» було серед іншого передбачено подання еколого-економічної оцінки впливу запланованої чи здійснюваної діяльності на стан навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів, оформленої у вигляді окремого тому (книги, розділу) щодо обєкту державної екологічної експертизи, яка підлягає дослідженню та, зокрема з урахуванням якої, готувався відповідний висновок.

Разом з тим, замістьЗакону України «Про екологічну експертизу» з 18.12.2017 р. вступив в силуЗакон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 р., яким замість проведення «державної екологічної експертизи» запроваджено здійснення «оцінки впливу на довкілля».

Згідност. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» здійснення оцінки впливу на довкілля є обовязковим у процесі прийняття рішень про провадження планової діяльності, визначеними ч. 2 та ч. 3 цієї статті. Така планова діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планової діяльності.

За п.3 ч.3 ст. 3 вказаного Закону друга категорія видів планованої діяльності та обєктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає видобувну промисловість: видобування корисних копалин, крім корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками чи землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок з відповідним цільовим використанням; перероблення корисних копалин, у тому числі збагачення.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Забороняється провадження господарської діяльності, експлуатація обєктів, інші втручання в природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, якщо не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) обєктів, інших втручань у природне середовище і ландшафти, у тому числі видобування корисних копалин, використання техногенних родовищ корисних копалин, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» субєкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності. Повідомлення може бути подано особисто заявником (його представником), надіслано засобами поштового звязку або в електронній формі із застосуванням засобів електронних комунікацій.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - на офіційному веб-сайті уповноваженого центрального органу із зазначенням дати офіційного оприлюднення документа.

Згідно ст. 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються субєктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження (ч.1). Висновок з оцінки впливу на довкілля є обовязковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині пятій цієї статті, є обовязковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності (ч.2). При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення (ч.3).

В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про: 1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля; 2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля; 3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення (ч.4).

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган: 1) зазначає тип, основні характеристики та місце провадження планованої діяльності; 2) визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності; 3) встановлює умови використання території та природних ресурсів під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 4) встановлює умови щодо охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 5) встановлює умови щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та усунення їх наслідків; 6) встановлює умови щодо зменшення транскордонного впливу планованої діяльності, щодо якої здійснювалася процедура оцінки транскордонного впливу; 7) якщо з оцінки впливу на довкілля випливає необхідність: здійснення компенсаційних заходів - покладає обовязок із здійснення таких заходів; запобігання, уникнення, зменшення (помякшення), усунення, обмеження, а також моніторингу впливу планованої діяльності на довкілля - покладає обовязок із здійснення відповідних дій; здійснення додаткової оцінки впливу на довкілля на іншій стадії проектування - визначає строки та обґрунтовує вимоги щодо її здійснення; додаткова оцінка впливу на довкілля здійснюється за процедурою, передбаченою цим Законом; здійснення післяпроектного моніторингу - визначає порядок, строки та вимоги до його здійснення (ч.5).

Згідно з ст. 17 цього ж Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

Дія цього Закону не поширюється на субєктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбаченихпунктом 22 частини другоїтапунктом 14 частини третьої статті 3цього Закону.

Висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

З викладеного слідує висновок, що необхідною умовою провадження діяльності з видобування граніту є експертиза відповідно до вимог Закону України «Про екологічну експертизу», що втратив чинність, або ж висновок згідно з діючим Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

У разі відсутності такого рішення, діяльність суб'єктів господарювання незалежно від форми власності може бути тимчасово заборонена або припинена.

Суд зазначає, що застосування таких заходів може мати місце у тому випадку, якщо суб'єкт господарювання проводить діяльність без оцінки впливу та/або без висновку державної екологічної експертизи, одержаного до введення в дію Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Судом встановлено, що підприємством не отримані ані позитивного висновку державної екологічної експертизи ані висновку з оцінки впливу на довкілля.

Вказана обставина відповідачем не заперечувалась.

Позиція відповідача, викладена у відзиві, зводиться до того, що чинним на сьогоднішній день законодавством та законодавством на час отримання спеціального дозволу (прийняття рішення про початок планової діяльності) не передбачено обовязку на отримання висновку про державну екологічну експертизу або висновку оцінки впливу на довкілля при здійсненні діяльності, повязаної з видобуванням корисних копалин місцевого значення.

Суд критично відноситься до таких висновків відповідача з огляду на наступне.

Як встановлено судом, частиною 3 ст. 13 Закону України «Про екологічну експертизу» було передбачено обовязковість здійснення державної екологічної експертизи для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, частина 1 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» повязує обовязковість здійснення оцінки впливу на довкілля у процесі прийняття рішень про провадження планової діяльності.

Постановою КМУ від 27.07.1995 р. № 554 був затверджений Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (Перелік №554), згідно п. 7 вказано Металургію (чорну і кольорову).

Перелік №554 втратив чинність 19.11.2013 р. з прийняттям КМУ постанови від 28.08.2013 р. № 808, якою затверджено Перелік видів діяльності та обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (Перелік №808). Згідно п.п.4, 6, 7 Переліку №808 до видів діяльності та обєктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку відносяться: виробництво у галузі чорної та кольорової металургії (з використанням кольорових металів, руди, збагаченої руди чи вторинної сировини, металургійний, хімічний чи електролітичний процеси); видобування корисних копалин, за винятком корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками і землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок для господарських і побутових потреб; перероблення корисних копалин.

Перелік №808 втратив чинність від 28.02.2019 р. на підставі постанови КМУ від 23.01.2019 р. № 128.

Постановою КМУ від 12.12.1994 р. N 827 було затверджено Переліки корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до яких граніт відносився до корисних копалин місцевого значення.

Згідно переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою КМУ від 12.12.1994 р. №827 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2005 р. N 747) граніт віднесено до корисних копалин загальнодержавного значення.

Отже, граніт відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, а діяльність з видобування граніту є діяльністю, що становить підвищену екологічну небезпеку.

Суд зауважує, що Законом України «Про екологічну експертизу», Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» передбачено отримання позитивного висновку до прийняття рішення про провадження планової діяльності. В свою чергу рішення про провадження планової діяльності має бути оформлене з додержанням встановлених законодавством вимог.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» щодо не поширення дії цього Закону на субєктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, мається на увазі, що дія Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» не розповсюджує свою дію на осіб, які отримали висновок у відповідності до Закону України «Про екологічну експертизу» та такі висновки мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля. Отримання висновку передує початку планової діяльності.

Ототожнення дати прийняття рішення про провадження планованої діяльності з датою придбання спеціального дозволу, в даному випадку, не є доречним.

Слід звернути увагу, що згідно статті 15 Кодексу Законів Про надра (в редакції, чинній на час отримання спеціального дозволу на користування надрами) надра надаються у постійне або тимчасове користування. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше.

Статтею 16 Кодексу Законів Про надра було визначено, що спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок надаються спеціалізованим підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам, які мають відповідну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користування надрами.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на конкурсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції, чинній на час отримання спеціального дозволу на користування надрами) використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.

Статтею 26 даного закону було визначено, що в Україні здійснюються державна, громадська та інші види екологічної експертизи.

Проведення екологічної експертизи є обов'язковим у процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища.

Порядок проведення екологічної експертизи визначається законодавством України.

Згідно статті 27 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції, чинній на час отримання спеціального дозволу на користування надрами) екологічній експертизі підлягали: а) проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку галузей народного господарства, генеральних планів населених пунктів, схем районної планіровки та інша передпланова і передпроектна документація; б) техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти на будівництв і реконструкцію (розширення, технічне переозброєння) підприємств та інших об'єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, незалежно від форм власності та підпорядкування, в тому числі військового призначення; в) проекти інструктивно-методичних і нормативно-технічних актів та документів, які регламентують господарську діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище; г) документація по створенню нової техніки, технології, матеріалів і речовин, у тому числі та, що закуповується за кордоном; д) матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, системи й об'єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє природне середовище; е) документація щодо генетично модифікованих організмів, що призначаються для використання у відкритій системі.

Екологічній експертизі можуть підлягати екологічно небезпечні діючі об'єкти та комплекси, в тому числі військового та оборонного призначення.

У відповідності до ст.28 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції, чинній на час отримання спеціального дозволу на користування надрами) державна екологічна експертиза проводиться експертними підрозділами чи спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та його органів на місцях на основі принципів законності, наукової обґрунтованості, комплексності, незалежності, гласності та довгострокового прогнозування. Державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва здійснюється згідно із статтями 8 та 15 Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Стаття 29 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції, чинній на час отримання спеціального дозволу на користування надрами) визначала, що висновок державної екологічної експертизи після затвердження спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів є обов'язковим для виконання. Реалізація програм, проектів і рішень без позитивного висновку державної екологічної експертизи забороняється.

У статті 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (в редакції, чинній на час отримання спеціального дозволу на користування надрами) було визначено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей.

Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Таким чином, законодавством були чітко розмежовані поняття «дозволу», яким визначається право користування природними ресурсами, «висновку державної екологічної експертизи», яким зафіксовані проведені дослідження та оцінка шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та «оцінки впливу ненавколишнє природне середовище», яка відображає дані впливу шкідливих факторів на навколишнє середовище, їх характеристики та яка враховується при подальшому отриманні висновку.

Чинним законодавством передбачено проведення оцінки впливу на довкілля, яка передбачає: 1) підготовку субєктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає субєкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону (ст. 2 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

Також, чинними є вимоги щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами, оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначені Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615.

Тобто, наявність лише дозволу не звільняє субєкта господарювання від обовязку оформлення іншої необхідної документації при виконанні певних видів робіт відповідно до вимог чинного законодавства та вимог законодавства, що діяло на момент отримання спеціального дозволу.

Слідовно дата придбання (отримання) дозволу не може співпадати з датою прийняття рішення про початок провадження планової діяльності.

Належні докази наявності рішення про початок провадження планової діяльності в матеріалах справи відсутні.

Твердження відповідача про те, що дата прийняття рішення про провадження планової діяльності є датою придбання спеціального дозволу (22.10.2009 р.), яка передує набранню чинності Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», що в свою чергу нівелює до нього застосування даного закону, суд вважає хибним, оскільки висновок державної екологічної експертизи на вимогу Закону України «Про екологічну експертизу» ТОВ «Спецпромремонт» у період чинності Закону України «Про екологічну експертизу» отримано не було.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність оцінки впливу навколишнього середовища (ОВНС) до робочого проекту, виконаної ТОВ «Кривбасгеопроект» за замовленням ТОВ «Спецпромремонт» в обґрунтування відсутності позитивного висновку, оскільки дана оцінка виконана з метою визначення дій на навколишнє природне середовище Гурівської ділянки гранітів на підставі Завдання на розробку матеріалів ОВНС (додаток 1) (розділ І), та згідно вимог чинного на той час Закону України «Про екологічну експертизу» подається разом з іншою документацією на обєкт експертизи для отримання висновку державної екологічної експертизи.

Посилання відповідача на законодавство з питань придбання спеціальних дозволів з аукціонів судом не беруться до уваги, оскільки не стосуються предмету спору.

Також, судом було досліджено долучені відповідачем до матеріалів справи копії рішень судів по справі №388/1785/18.

Так, в ході перевірки підприємства були виявлені порушення, відповідальність за які передбачено ч.1 ст. 91-5 КУпАП.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 18.03.2019 р. постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 28.01.2019 р. скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у звязку із відсутністю в діях відповідальної особи ТОВ «Спецпромремонт» - директора ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 91-5 КУаАП.

Постанова Кропивницького апеляційного суду від 18.03.2019 р. набрала законної сили 18.03.2019 р.

Згідно постанови Кропивницького апеляційного суду від 18.03.2019 р. колегією суддів було встановлено наступне.

Протоколом про адміністративне правопорушення № 181483 від 27.11.2018 р. встановлено, що 26.11.2018 р. при перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності ТОВ «Спецпромремонт» щодо розробки Гурівського родовища гранітів, підприємством порушено встановлені законодавством вимоги щодо здійснення оцінки впливу на довкілля, а саме: підготовчі роботи до розробки родовища (формування меж кар'єру шляхом спорудження ґрунтового валу) розпочаті без проведення оцінки впливу на довкілля. Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги підпункту 3 пункту 3 статті 3 ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля».

22.10.2009 р. ТОВ «Спецпромремонт» отримало спеціальний дозвіл на користування нардами, виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, відповідно до якого вказаному підприємству надано дозвіл на видобування граніту в якості сировини для виробництва будівельного щебеню та каменю бутового. Площа об'єкта, території - 20,22 га. Строк дії вказаного дозволу - 20 років, тобто до 22.10.2029.

Договорами оренди земельної ділянки від 25.10.2012 № 165/2012, від 05.09.2018 № 154/04-17/2018, актом про перенесення та погодження в натурі меж земельної ділянки без дати, та актом приймання - передачі земельної ділянки, яка передається в оренду без дати, підтверджується факт передачі в оренду земельної ділянки загальною площею - 20,22 га, та її отримання Підприємством.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 зазначав, що до того моменту, як ним придбане Підприємство, воно провадило свою діяльність із видобутку та переробки граніту, на підставі отриманого спеціального дозволу.

Вказаний факт не був спростований в судовому засіданні належними та допустимими доказами особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, а саме інспектором Державної екологічної інспекції - ОСОБА_3

Підприємство, під час провадження своєї діяльності, розширило межі видобутку граніту в межах виділеної в оренду земельної ділянки, тобто продовжило свою діяльність відповідно до спеціального дозволу.

З огляду на те, що Підприємство працювало до набрання чинності Закону № 2059-VIII (що не спростовано в судовому засіданні суду апеляційної інстанції), та діяльність Підприємства не підпадає під виключення, встановлені ч. 2 ст. 17 вказаного Закону, колегія суддів дійшла висновку, що в діях ОСОБА_2, як директора Підприємства, відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 91-5 КУпАП, оскільки Підприємство, у відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону № 2059-VIII, не мало обов'язку проводити оцінку впливу на довкілля, оскільки з наданих скаржником доказів убачається, що дозвіл на провадження планової діяльності Підприємство отримало 22.10.2009 р., тобто до набрання чинності Закону № 2059-VIII.

Факт відсутності у підприємства висновку екологічної експертизи, як про це зазначив у судовому засіданні суду апеляційної інстанції інспектор Носаль В.Г., не може бути оцінений судом, оскільки не ставився в провину ОСОБА_2

У відповідності до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказане судове рішення не може враховуватись при вирішенні даної справи, оскільки межами судового дослідження у справі №388/1785/18 не було охоплено питання щодо відсутності у підприємства висновку екологічної експертизи. Відсутність події та складу адміністративного правопорушення в діях директора підприємства за порушення вимог законодавства щодо здійснення оцінки впливу на довкілля, в даному випадку, не свідчать про відсутність підстав для застосування до ТОВ «Спецпромремонт» заходів реагування у вигляді припинення роботи щодо розробки Гурівського родовища гранітів до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля (висновку екологічної експертизи).

Згідно п.6 ч.1 ст.15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» правопорушеннями у сфері оцінки впливу на довкілля є: провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» визначено, що діяльність суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, що провадиться з порушенням законодавства про оцінку впливу на довкілля, може бути: 1) тимчасово заборонена (зупинена) - до виконання встановлених у висновку з оцінки впливу на довкілля екологічних умов зупиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання; 2) припинена - повністю припиняється експлуатація підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання.

Згідно із ч. 3статті 16 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», підставою для припинення діяльності підприємства чи окремих його цехів (дільниць) і одиниць обладнання є провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних або інших причин.

Враховуючи, що висновку державної екологічної експертизи в порядкуЗакону України «Про екологічну експертизу» відповідач в момент розроблення проекту протиправно не отримав, суд приходить до висновку про необхідність отримання ним висновку про оцінку впливу на довкілля в порядку Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», не зважаючи на те, що відповідна оцінка згідно Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» проводиться на стадії планування діяльності, в той час як відповідач на теперішній час займається реалізацією даних проектів.

До отримання висновку про оцінку впливу на довкілля роботи щодо розробки Гурівського родовища гранітів мають бути зупинені.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності та доцільності застосування заходів реагування, враховуючи, що надані відповідачем заперечення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

В порядку ст.139 КАС України розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не проводиться.

Керуючись ст.ст. 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Державної екологічної інспекції у Кіровоградському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпромремонт» про застосування заходів реагування, - задовольнити;

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпромремонт», а саме: припинити роботу щодо розробки Гурівського родовища гранітів (Гурівська сільська рада Долинського району Кіровоградської області) до отримання висновку з оцінки впливу на довкілля.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.С. Віхрова

Рішення не набрало законної сили 27.03.19

Суддя В.С. Віхрова

З оригіналом згідно

Помічник судді Ю.Ю. Ковтун