СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2019 р. Справа № 913/337/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі судового засідання Пархоменко О.В.

за участю представників сторін:

позивача –ОСОБА_1 наказ № 171-03 від 02.03.2019 року;

1-го відповідача – адвокат ОСОБА_2, довіреність від 28.12.2018 року, свідоцтво серія ДН №5305 від 26.12.2018 року;

2-го відповідача – не з’явився;

1-третя особа-не з’явився;

2-третя особа- не з’явився;

3-третя особа- не з’явився;

4-третя особа- не з’явився;

5-третя особа- не з’явився;

6-третя особа- не з’явився;

7-третя особа- не з’явився;

8-третя особа- не з’явився;

9-третя особа- не з’явився;

10-третя особа- не з’явився;

11-третя особа- не з’явився;

12-третя особа- не з’явився;

13-третя особа- не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Попаснянський районний водоканал" (вх. № 343Л /1-18)

на рішення господарського суду Луганської області від 19.12.2018 року у справі №913/337/18, ухвалене в приміщенні господарського суду Луганської області (головуючий суддя Р.М. Шеліхіна, суддя О.С. Фонова, суддя Є.А. Лісовицький.), повний текст якого складено 29.12.2018 року.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об’єднання», м. Луганськ

до відповідача 1-Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ

відповідача 2-Комунального підприємства "Попаснянський районний водоканал", м.Попасна Попаснянського району Луганської області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1) Військово-цивільна адміністрація сіл Нижня Вільхова, Верхня Вільхова, Малинове, Плотина та Пшеничне Станично-Луганського району Луганської області, с.Нижня Вільхова Станично-Луганського району Луганської області;

2) Вовчоярівська селищна рада Попаснянського району Луганської області, смт.Вовчоярівка Попаснянського району Луганської області;

3) Гірська міська рада Попаснянського району Луганської області, м.Гірське Попаснянського району Луганської області;

4) Військово-цивільна адміністрація міста Золоте та села Катеринівка Попаснянського району Луганської області, м.Золоте Попаснянського району Луганської області;

5) Мирнодолинська селищна рада Попаснянського району Луганської області, смт.Мирна Долина Попаснянського району Луганської області;

6) Малорязанцівська селищна рада Попаснянського району Луганської області, смт.Малорязанцеве Попаснянського району Луганської області;

7) Нижнєнська селищна рада, смт.Нижнє Попаснянського району Луганської області;

8) Нижньотеплівська сільська рада Станично-Луганського району Луганської області, с.Нижньотепле Станично-Луганського району Луганської області;

9) Військово-цивільна адміністрація селища Новотошківське та села Жолобок Попаснянського району Луганської області, смт.Новотошківківське Попаснянського району Луганської області;

10) Попаснянська міська рада, м.Попасна Луганської області;

11) Розквітненська сільська рада Станично-Луганського району Луганської області, с.Розквіт Станично-Луганського району Луганської області;

12)Тошківська селищна рада, смт.Тошківка Попаснянського району Луганської області;

13) Станично-Луганська селищна рада Станично-Луганського району Луганської області, смт.Станиця Луганська Станично-Луганського району Луганської області,

про зобов’язання припинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Луганської області від 19.12.2018 року у справі №913/337/18 позов задоволено повністю; зобов’язано Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” припинити дії по відмові ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” здійснювати відключення ПС 110 кВ ЗФС-1 та ЗФС-2 , які належать КП "Попаснянський районний водоканал", від ПС 220 кк Ювілейна, яка знаходиться на балансі Відокремленого підрозділу “ОСОБА_3 електроенергетична система” Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”, з підстав виникнення ризиків технологічних порушень та з використанням норм Закону України “Про питну воду та питне водопостачання”, оскільки такі дії порушують право ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” на відключення від електропостачання об’єктів КП "Попаснянський районний водоканал" ПС 110 кВ ЗФС-1 та ЗФС-2; зобов’язано КП "Попаснянський районний водоканал" забезпечити безперешкодний доступ представникам ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” до електричних установок КП "Попаснянський районний водоканал" для здійснення відключення та обмеження споживання електричної енергії; стягнуто з Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго”, на користь ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання”, витрати на судовий збір у сумі 1762 грн..

КП "Попаснянський районний водоканал" з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 19.12.2018 року у справі №913/337/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ст.6 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», п.2 Закону України «Про природні монополії», розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2001 року №133-р «Про систему заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для розвитку електроенергетичної галузі», Закону України «Про електроенергетику», ст.1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та вказує наступне.

Припинення споживання електричної енергії КП «Попаснянський районний водоканал» призведе до повної зупинки постачання населенню та підприємствам питної води та послуг з прийняття та очищення стоків, що спровокує екологічну, санітарно-епідеміологічну та соціальну катастрофу в регіоні; зупинення водопостачання абонентів призведе до припинення розрахунків з абонентами та позбавить підприємство єдиного джерела надходження коштів, у зв’язку з чим неможливо буде здійснювати виплату заробітної плати працівникам та проводити обов’язкові платежі.

У зв’язку з відсутністю у КП «Попаснянський районний водоканал» рівня, до якого може бути обмежено або припинено постачання, запобігання техногенної катастрофи, припиненням енергопостачання неможливе без настання безповоротних наслідків; підприємство здійснює свою діяльність фактично в зоні бойових дій, забезпечує населення та підприємства України водою та водовідведенням, забезпечувало та продовжує забезпечувати питною водою підрозділи ВСУ України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2019 року, суддею – доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Попаснянський районний водоканал" на рішення господарського суду Луганської області від 19.12.18 року у даній справі; учасникам справи встановлено строк до 11.02.2019 року на протязі якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам частини 2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України; призначено справу до розгляду на 19.02.2019 року.

11.02.2019 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1459), в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, який долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу позивач посилається на наступне.

Правова позиція позивача узгоджується із усталеною судовою практикою по вирішенню аналогічних питань: постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 року у справі №922/2763/16 та постановою Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 922/1554/17, в яких суди дійшли висновків про законодавче та договірне право електропостачальників припиняти постачання електроенергії за порушення споживачами умов оплати за договорами постачання та про пряму дію норм законодавства про електроенергетику у правовідношеннях поставки електроенергії.

Для ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” передбачено право доступу до електрообладнання споживачів для огляду засобів вимірювання, зняття їх показів, для усунення аварій, а також і для обмеження електропостачання споживачів; у взаємовідносинах із КП «Попаснянський районний водоканал» та за умовами договору про постачання електричної енергії від 01.07.2015 року №2 передбачена обов’язковість допуску персоналу ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” до електрообладнання КП «Попаснянський районний водоканал».

18.02.2019 року на адресу суду від 1-го відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на апеляційну скаргу (вх.1747), в якому останній просить поновити строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу на рішення господарського суду Луганської області 19.12.2018 року у справі №913/337/18, яке долучено до матеріалів справи.

18.02.2019 року на адресу суду від 1-го відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.1748), в якому останній просить рішення господарського суду Луганської області від 19.12.2018 року у справі скасувати повністю; задовольнити вимоги апеляційної скарги; судовий збір покласти на позивача ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання”, який долучено до матеріалів справи.

В обґрунтування своєї правової позиції 1-й відповідач зазначає, що у заявках ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” до Бахмутських МЕМ Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” не міститься жодного посилання на безпечне припинення функціонування об’єктів КП «Попаснянський районний водоканал» згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 року №93, диспетчери Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” правомірно та своєчасно відмовляли у обмеженні електропостачання, у зв’язку із системним невиконанням вимог чинного законодавства з боку диспетчерів ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” .

У судовому засіданні 19.02.2019 року представники 1-го відповідача просили відкласти розгляд апеляційної скарги на іншу дату у зв’язку з неявкою в судове засідання апелянта; в судове засідання 19.02.2019 року представник апелянта та треті особи не з’явилися.

На підтвердження направлення копії ухвали суду від 30.01.2019 року апелянту та третім особам у справі додано фіскальні чеки УДППЗ "Укрпошта" від 31.01.2019 року: №6102227388586, №6102227388640, №6102227388616, №6102227388667, №61022273388705, №6102227388659, №6102227388691, №6102227388721, №6102227388632, №61022227388683, №6102227388578, №61022227388624 з яких вбачається, що апелянт та треті особи отримали копію ухвали (а.с.27-38, том 5).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 року оголошено перерву у розгляді справи до 20.03.2019 року.

У судовому засіданні 20.03.2019 року представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін, представники 1-го та 2-го відповідача просили задовольнити апеляційну скаргу, рішення господарського суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В судове засідання 20.03.2019 року треті особи не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

На підтвердження направлення копії ухвали суду від 19.02.2019 року третім особам у справі додано фіскальні чеки УДППЗ "Укрпошта" від 21.02.2019 року: №6102227607393, №6102227607334, №6102227607415, №6102227607423, №6102227607300, №6102227607369, №6102227607377, №6102227607318, №6102227607342, №6102227607326, №6102227607385, №6102227607350, №6102227607407 з яких вбачається, що треті особи отримали копію ухвали (а.с.141-157, том 5).

Крім того, вказану ухвалу суду від 19.02.2019 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 року оголошено перерву у розгляді справи до 27.03.2019 року.

У судовому засіданні 27.03.2019 року представник 1-го відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Луганської області від 19.12.2019 року скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю; представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання 27.03.2019 року представник 2-го відповідача та треті особи не з’явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Апелянт окрім того, був повідомлений про дату та час наступного судового засідання, що підтверджується протоколом та звукозаписом судового засідання від 20.03.2019 року, який долучено до матеріалів справи (а.с. 190 , том 5).

На підтвердження направлення копії ухвали суду від 20.03.2019 року 2-му відповідачу та третім особам у справі додано витяги із сайту «Укрпошта» від 26.03.2019 року: №6102227853653, №6102227853670, №6102227853785, №6102227853696, №6102227853700, №6102227853726, № 6102227853726, №6102227853742, №6102227853769, № 6102227853718 № 6102227853777, №6102227853661, №6102227853734, №6102227853688 (а.с.158-173, том 5).

Крім того, вказану ухвалу суду від 20.03.2019 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Згідно статуту ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” підприємство позивача відноситься до приватної форми власності.

Згідно статуту Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” є державним унітарним комерційним підприємством, що засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

Відповідно до статуту КП «Попаснянський районний водоканал», предметом діяльності КП «Попаснянський районний водоканал», зокрема, є задоволення споживчого попиту на послуги водопостачання, водовідведення; забір, очищення, та постачання води; каналізація, відведення та очищення стічних вод. Підприємство є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Попаснянського району Луганської області, управління яким здійснює Попаснянська районна рада або уповноважений нею орган. Майно КП «Попаснянський районний водоканал» є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Попаснянського району і закріплюється за КП «Попаснянський районний водоканал» на праві господарського відання.

Між ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» , як енергопостачальником, та КП «Попаснянський районний водоканал», як споживачем, було укладено договір про постачання електричної енергії від 01.07.2015 року №2 (далі договір №2).

Відповідно до п.1.1 договору №2 постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок 2-го відповідача з загальною дозволеною потужністю 63 581,8 кВт, величини якої по кожному об’єкту зазначені у додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору.

Відповідно до п.п. 2.3.4, 2.3.6 договору №2 споживач зобов’язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами додатку «Порядок розрахунків», сплачувати плату за перетікання реактивної енергії між електричною мережею постачальника та електричними установками споживача згідно додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Згідно п. 2.3.11 договору №2 споживач зобов’язаний забезпечити безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника та/або відповідальних представників підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого правилами користування електричною енергією порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень.

У п.3.1.3 договору №2 зазначено про те, що постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 договору відповідно до порядку, передбаченого правилами користування електричною енергією та діючим законодавством України.

Відповідно до п. 3.1.6 договору №2 постачальник має право на безперешкодний доступ до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів (систем) обліку електричної енергії, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, вимірювання потужності, контролю показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контролю огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та технічної перевірки засобів обліку споживача, а також для виконання відключення, обмеження та інших робіт відповідно до договору.

За умовами п.6.1.4 договору №2 енергопостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за три робочих дні, в тому числі і у разі несплати споживачем спожитої електричної енергії в строки, встановлені додатком "Порядок розрахунків", та несплати інших рахунків відповідно до умов договору.

Між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» та ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» укладено договір від 12.02.2016 року №80/0272-16 про паралельну роботу об’єктів ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, у складі ОЕС України (далі договір №80/0272-16).

На виконання умов договору №80/0272-16 сторонами було затверджено «Положення про оперативно-технологічні відносини між відокремленим підрозділом «ОСОБА_3 енергетична система» Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» та енергопостачальною компанією ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» під час їх взаємодії в умовах паралельної роботи у складі ОЕС України» .

Відповідно до вказаного Положення було погоджено «Інструкцію про взаємовідносини оперативного персоналу ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» та Бахмутських магістральних електричних мереж».

Пунктом 2.11. Інструкції визначено порядок відключення приєднань 6-110 кВ за несплату спожитої електричної енергії з підстанцій Бахмутських магістральних електричних мереж.

Так, усі заявки ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” на відключення приєднання 6-110 кВ за несплату спожитої електричної енергії з підстанцій Бахмутських магістральних електричних мереж повинні подаватися до Бахмутських магістральних електричних мереж та, за необхідності, до ОСОБА_3 Заявки подаються після попередньої передачі копії повідомлення споживача Бахмутських магістральних електричних мереж ОСОБА_3 У заявці необхідно вказати наявність аварійної броні. Відключення за несплату з підстанцій Бахмутських магістральних електричних мереж проводиться за розпорядженням диспетчера Бахмутських магістральних електричних мереж з дозволу диспетчера ЦДС ОСОБА_3, диспетчера ЦДС (ОДС регіонів) ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” , керівника ОСОБА_3, Бахмутських магістральних електричних мереж при наявності дозволеної і узгодженої заявки, тобто, за участю робітників позивача та 1-го відповідача.

При виконанні відключень споживачів згідно «Порядку обмеження електроспоживання споживачів до рівня екологічної броні або повного припинення електропостачання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 року №93, які живляться від підстанції магістральних електромереж ОСОБА_3, у зв’язку з тим, що у відключенні задіяно обладнання і персонал ОСОБА_3, необхідно надсилати до ОСОБА_3 письмове повідомлення (п. 4 Порядку), в якому слід зазначити: факт своєчасного попередження споживачів і, при необхідності, місцевих органів влади (п. 2. Порядку); факт повідомлення Держенергонагляду (п. 4 .Порядку); наявність (рівень) або відсутність екологічної броні (п. 5 Порядку); відсутність стратегічного значення даного споживача для економіки і безпеки держави (п. 1 Порядку). Перед виконанням обмеження повинна бути оформлена оперативна заявка щодо оперативної належності обладнання, яке відключається, у строк та за формою, встановленою Інструкцією Д-8, із зазначенням причини відключення і факту повідомлення споживача.

Відключення (включення) споживачів має здійснюватись за командою чергового диспетчера електропостачальної компанії, при цьому схема проходження розпорядження повинна відповідати існуючій схемі оперативно-диспетчерського управління та вимогам «Положення про оперативно-технологічні відносини між відповідними підприємствами». Усю відповідальність за видане розпорядження несе персонал електропостачальної компанії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав на таке.

Порушення договірних відносин з 2-м відповідачем в частині сплати заборгованості КП «Попаснянський районний водоканал» за договором від 01.07.2015 року №2, у зв’язку з чим позивач відповідно до п. 2.11. Інструкції звертався до відокремленого підрозділу «ОСОБА_3 електроенергетична система» Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” та Бахмутського МЕМ (1 відповідач) з листами-повідомленнями про обмеження постачання електричної енергії 2-го відповідача: від 20.09.2016 року №01-29/2/439, від 17.05.2017 року №01-17/2/246, від 22.05.2017 року №01-17/2/256, від 31.05.2017 року №01-17/2/261, від 07.06.2017 року №01-17/2/275, від 13.06.2017 року №01-17/2/282, від 27.06.2017 року №01-17/2/310, від 05.07.2017 року №01-17/2/323, від 18.07.2017 року №01-17/2/354, від 26.07.2017 року №01-17/2-371, від 08.08.2017 року №01-17/2/393, від 23.06.2017 року №01-17/2/426, від 11.09.2017 року №01-1/2/455, від 13.09.2017 року №01-17/52/469, від 01.11.2017 року №01-17/2/556, від 13.12.2017 року №01-17/2/631, від 10.01.2018 року №01-17/2/16, від 31.01.2018 року №01-17/2/48, від 28.02.2018 року №01-17/2/102, від 14.03.2018 року №01-17/2/122, від 04.04.2018 року №01-17/2/152, від 16.05.2018 року №01-17/2/223, від 30.05.2018 року №01-17/2/244.

У вказаних повідомленнях зазначалось про своєчасне повідомлення КП «Попаснянський районний водоканал» обмеження постачання електричної енергії, повідомлення місцевих органів влади, Держенергонагляду, про відсутність у 2-го відповідача аварійної та екологічної броні та відсутність стратегічного значення КП «Попаснянський районний водоканал» для економіки та безпеки держави; до вказаних листів були подані оперативні заявки на обмеження електропостачання; заявка №16 була узгоджена з Державним підприємством “Національна енергетична компанія “Укренерго” в установленому порядку; з жовтня 2016 року Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” в особі ОСОБА_3 не узгоджувало відповідні заявки ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” на відключення КП «Попаснянський районний водоканал».

До матеріалів справи позивачем надано: попередження про обмеження постачання електроенергії: від 01.08.2016 року №2/9/1/П1, від 16.05.2017 року №79, від 23.05.2017 року №88, від 30.05.2017 року №89, від 07.06.2017 року №116, від 12.06.2017 року №117, від 20.06.2017 року №127, від 03.07.2017 року №132, від 14.07.2017 року №141, від 25.07.2017 року, від 02.08.2017 року №185, від 21.08.2017 року №187, від 04.09.2017 року №191, від 13.09.2017 року №194, від 31.10.2017 року №225, від 12.12.2017 року №262, від 09.01.2018 року, від 29.01.2018 року №24, від 21.03.2018 року №71, від 02.04.2018 року №102, 29.05.2018 року №181, в яких міститься сума заборгованості 2-го відповідача перед позивачем, посилання на умови Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року №28, в частині права позивача на припинення енергопостачання у зв’язку з заборгованістю та несплатою рахунків за електроенергію.

Позивачем виконано усі вимоги законодавства щодо попередження 2-го відповідача про обмеження постачання електроенергії у встановлені строки та що КП «Попаснянський районний водоканал», в порушення умов укладеного між ними договору не допускав позивача до власних енергоустановок для відключення та обмеження електропостачання, на підтвердження чого додав до матеріалів справи акти про не допуск робітників позивача до електроустановок: від 06.06.2017 року №103, від 11.06.2017 року №109, від 19.06.2017 року №110, від 11.07.2017 року №131, від 11.10.2017 року №10, від 18.10.2017 року №12, від 06.11.2017 року №17, від 21.11.2017 року б/н, від 07.02.2018 року №49, від 06.03.2018 року №58, від 19.03.2018 року №62.

Згідно із Законом України «Про електроенергетику», правилами користування електричною енергією та договором про постачання електроенергії від 01.07.2015 року №2, укладеним між позивачем та 2-м відповідачем та Інструкцією про взаємовідносини оперативного персоналу ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” та Бахмутських магістральних електричних мереж, ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” має право і зобов’язано обмежувати або припиняти постачання електроенергії на об’єкти 2-го відповідача, обумовлені договором, у разі несплати заборгованості за спожиту електроенергію; КП «Попаснянський районний водоканал» зобов’язаний допустити працівників ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” на територію підприємства для вчинення дій щодо припинення йому постачання електричної енергії та обмежити самостійно власне споживання, а Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” зобов’язано відреагувати на заявки позивача для здійснення припинення постачання КП "Попаснянський районний водоканал" електричної енергії.

Правилами користування електричною енергією, затверджено форму типового договору та передбачено обов’язкові додатки до договору, зокрема додаток «Акт екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача». Проте, під час укладання договору від 01.07.2015 року №2 такий акт сторонами не підписувався, а тому позивач вказує, що у КП «Попаснянський районний водоканал» не має погодженої екологічної чи аварійної броні. Відсутність екологічної броні також підтверджує КП «Попаснянський районний водоканал» у своїх поясненнях на підтвердження власної правової позиції по справі.

Обгрунтовуючи заперечення за позов 1-й відповідач зазначав на таке.

Позивач не враховує особливий статус 2-го відповідача, як підприємства, яке надає житлово комунальні послуги з водопостачання та водоочищення населених районів Луганської області, тоді як державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах, зокрема, заборони відключення об’єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об’єктів життєзабезпечення і стратегічного значення (стаття 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»); порушення норм цього закону можуть завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємствам та громадянам.

Не здійснюючи відключення об’єктів водопостачання від системи електропостачання, він забезпечував виконання принципів державної політики, а також попереджав можливу епідемічну кризу, яка могла виникнути у випадку тривалого відключення водопостачальних вузлів від електроустановок; вважає, що підприємство діяло в межах чинного законодавства України.

Встановлена заборона відключення об’єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об’єктів життєзабезпечення і стратегічного значення; відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України «Про природні монополії» суб’єкти природних монополій, такі як Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” та ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” не можуть вчиняти дії, які призводять або можуть привести до неможливості виробництва (реалізації) товарів, до числа яких входять, зокрема, центральне водопостачання та водовідведення.

Відповідно до зведеного переліку реєстру суб’єктів природних монополій, який розміщений на сайті Антимонопольного комітету України, підприємство 2-го відповідача є суб’єктом природних монополій у сфері централізованого водопостачання та водовідведення у Луганській області і є єдиним підприємством, що здійснює забезпечення таких населених пунктів, як смт. Малозарянське, смт. Вовчоярівка, с Лоскутівка, с. Підлісне, м. Гірське, м. Золоте, м. Попасна, с. Устинівка, смт. Тошківка, смт. Тошківка-2, смт. Нижнє, смт. Нижнє-1, смт. Новотошківське, с. Артема, с. Верхня Вільхова, с. Розквіт. Зазначені населені пункти відносяться до зони обслуговування підприємства 2-го відповідача та не мають альтернативних джерел забезпечення питною водою.

Для безпечного використання і зберігання рідкого хлору, який є надзвичайно небезпечною речовиною та використовується на протязі всього технологічного процесу водопостачання, який є безперервним, необхідна наявність таких засобів захисту, як водяна завіса, для роботи якої необхідне безперебійне енергопостачання.

Будь-які дії, спрямовані на обмеження або припинення енергопостачання його підприємства, будуть суперечити п. 5 Порядку обмеження електропостачання споживачів до рівня екологічної броні електропостачання або повного припинення їх електропостачання.

До матеріалів справи додав платіжні доручення та акти звірки розрахунків за електроенергію від 08.10.2018 року в підтвердження здійснення заходів щодо часткової оплати заборгованості перед ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання”.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, зазначали на те, що у сфері діяльності КП "Попаснянський районний водоканал" склалася критична ситуація, яке є єдиним підприємством на території Попаснянського та Станично-Луганського районів Луганської області від сталої роботи якого залежить життєзабезпечення близько 90 тисяч населення вказаних районів. Відключення об’єктів водопостачання, які є об’єктами життєзабезпечення і стратегічного значення від системи енергопостачання призведе до негативних наслідків та суперечить статті 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Луганської області.

19.12.2018 року господарським судом Луганської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов’язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо. Договір є обовязковим для сторін, що його уклали (ст.629 ЦК України).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електроенергетику» (який діяв в повній редакції під час настання та тривалості конфлікту між сторонами по справі), та згідно з Законом України «Про ринок електричної енергії» (в редакції від 04.11.18) - електроенергія є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії (позивач) зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

У статті 6 вказаного Закону зазначено на те, що постачання електроенергії здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між енергопостачальником та споживачем, споживач зобов’язаний безумовно виконувати умови договору на постачання електричної енергії, в тому числі в частині її своєчасної оплати енергопостачальнику.

Підпунктом 2. п. 10.2 Правил користування електричною енергією №28, визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору.

Згідно з умовами договорів, укладених між сторонами по справі, (п. 9 додатку) порядок розрахунків до договорів, розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за перетікання реактивної електричної енергії, оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.

За змістом ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно ч.9 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію споживач зобов'язаний обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» та ст.46 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.

Відповідно до ч. 1 п. 7.5 Правил користування електричною енергією №28, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими правилами.

Згідно з абз. 2 ч. 8 п. 7.5 Правил користування електричною енергією №28, попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

Сторони в договорах погодили, що електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником не пізніше ніж за три робочих дні у разі несплати споживачем спожитої електричної енергії у встановлені договором строки.

З матеріалів справи вбачається, що 2-й відповідач має перед позивачем заборгованість за спожиту електроенергію.

Отже, у зв’язку з невиконанням 2-м відповідачем умов договору щодо оплати обсягу спожитої електричної енергії, йому були надіслані попередження про обмеження постачання електроенергії на законних та обґрунтованих підставах.

Господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що намір позивача вчинити дії по обмеженню та частковому припиненню енергопостачання об’єктів 2-го відповідача не є зловживанням правом і порушенням законодавства в сфері постачання та очищення водних ресурсів, а є наміром вчинити правомірні дії, тобто такі, які мають бути вчинені на підставі умов договору та у відповідності до положень діючого законодавства, згідно з яким відповідач має право і зобов’язаний вчиняти дії по направленню попереджень та припиненню електропостачання до споживачів, які нерегулярно та не у повному обсязі сплачують вартість спожитої електроенергії.

Так, з 11.06.2018 року набрала чинності постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року №312, якою встановлені зокрема наступні права позивача, як оператора системи з розподілу електроенергії.

Отримувати своєчасно плату за надання послуги з розподілу або передачі електричної енергії та плату за перетікання реактивної електричної енергії відповідно до умов договорів та законодавства України; на безперешкодний доступ (за пред’явленням представником службового посвідчення) до розрахункових засобів вимірювання електричної енергії, що встановлені на об’єктах споживачів та інших учасників роздрібного ринку, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності оператора системи;

На безперешкодний доступ (за пред’явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору;

Тимчасово припиняти розподіл (передачу) електричної енергії, обмежувати обсяг розподілу (передачі) електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках та порядку, передбачених цими правилами та Кодексом систем розподілу, зокрема у звязку із заборгованістю споживача за договором про користування електричною енергією та/або договором про постачання електричної енергії, які продовжують свою дію в частині регулювання відносин сторін щодо заборгованості (переплати) за цими договорами, нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії.

Також, Законом України «Про ринок електричної енергії» в редакції від 04.11.2018 року встановлено право позивача своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за продану електричну енергію на балансуючому ринку; проводити необхідні перевірки та/або випробування обладнання постачальників допоміжних послуг та постачальників послуг з балансування у порядку, визначеному кодексом системи передачі; припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи розподілу.

Господарський суд першої інстанції вірно вказав на те, що позовні вимоги відповідають приписам діючого законодавства, а дії відповідачів по недопущенню представників позивача на об’єкти КП «Попаснянський водоканал» для обмеження або відключення від постачання електроенергії та не відключенню об’єктів водоканалу від електроенергії у зв’язку з невірно оформленим попередженням - є, відповідно, порушенням вказаних норм права і законних прав позивача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання КП «Попаснянський районний водоканал» на постанову Кабінету Міністрів України «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів» та Наказ державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду «Про затвердження Правил безпечної експлуатації насосних станцій водогосподарських систем» є безпідставними.

Правилами ринку електроенергетики і договорами про постачання електроенергії та договорами про надання послуг з розподілу електроенергії, для ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” передбачено право доступу до електрообладнання споживачів для огляду засобів вимірювання, зняття їх показів, для усунення аварій, а також і для обмеження електропостачання споживачів.

Пряму дію мають норми законодавства про електроенергетику у взаємовідносинах із КП «Попаснянський районний водоканал» по виконанню договору про постачання електричної енергії від 01.07.2015 року №2 і про обов’язковість допуску персоналу ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” до електрообладнання КП «Попаснянський районний водоканал» згідно умов договору про постачання.

Також, місцевий господарський суд вірно зазначив щодо посилання відповідачів на ст. 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», як на нормативне обґрунтування своїх вимог, згідно якої державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах: заборони відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.

Так, вказана норма права є декларативною та містить перелік принципів формування державної політики в сфері водопостачання, на виконання яких повинні прийматись імплементаційні норми, що встановлюють, зокрема, порядок та підстави заборони відключення. Припис цієї статті не зобов’язує позивача до вчинення дій, які б суперечили умовам укладених з відповідачами договорів на постачання електроенергії і законодавства про електроенергетику.

Також, статтею 2 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначена сфера дії цього Закону та вказано, що дія цього Закону поширюється на всіх суб'єктів господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, надають послуги з водовідведення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води та/або послуг з водовідведення, станом джерел, систем питного водопостачання та водовідведення, а також споживачів питної води та/або послуг з водовідведення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не є вказаним суб’єктом господарювання.

Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії, регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» (преамбула вказаного Закону), Законом України «Про електроенергетику», відповідно до яких позивач не тільки має право, але й зобов’язаний обмежувати, частково припиняти або відключати від енергопостачання об’єкти споживача при несплаті заборгованості за поставлену електроенергію.

Місцевий господарський суд вірно зазначив щодо правомірності надсилання та Правил щодо оформлення позивачем попередження (вимоги) про обмеження або відключення об’єктів 2-го відповідача від електроенергії вказавши на те, що доводи 1-го відповідача, як власника електрообладнання на межі балансової належності, не є доречними, оскільки такі доводи суперечать приписам вказаного вище діючого законодавства, а дії 1-го відповідача по перешкоджанню виконання 2-м відповідачем попереджень позивача є такими, що порушують законні вимоги та економічні інтереси ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання”.

Безпідставним є посилання 1-го відповідача на те, що у заявках ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” до Бахмутських МЕМ Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” не міститься жодного посилання на безпечне припинення функціонування об’єктів КП «Попаснянський районний водоканал» згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 року №93 та що диспетчери Державного підприємства “Національна енергетична компанія “Укренерго” правомірно та своєчасно відмовляли у обмеженні електропостачання, оскільки доказів системного невиконанням вимог чинного законодавства з боку диспетчерів ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання” матеріали справи не містять.

Аргументи апелянта щодо того, що припинення споживання електричної енергії КП «Попаснянський районний водоканал» призведе до повної зупинки постачання населенню та підприємствам питної води та послуг з прийняття та очищення стоків, що спровокує екологічну, санітарно-епідеміологічну та соціальну катастрофу в регіоні; зупинення водопостачання абонентів призведе до припинення розрахунків з абонентами та позбавить підприємство єдиного джерела надходження коштів, у зв’язку з чим неможливо буде здійснювати виплату заробітної плати працівникам та проводити обов’язкові платежі не приймаються, оскільки не доведені доказами в розумінні ст.ст. 76-79 ГПК України.

За аналогічних обставин не приймаються і аргументи апелянта про відсутність у КП «Попаснянський районний водоканал» рівня, до якого може бути обмежено або припинено постачання, та у зв’язку з чим запобігання техногенної катастрофи, припиненням енергопостачання неможливе без настання безповоротних наслідків.

Окрім того, згідно приписів ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 922/1554/17 та в постанові Вищого господарського суду України від 02.08.2017 року у справі №922/2763/16 та зазначає, що право позивача обмежити або припинити енергопостачання 2-му відповідачу у разі несплати ним своєчасно вартості спожитої електричної енергії є таким, що підтверджується встановленими фактичними обставинами справи та відповідає положеннями ст. 629 ЦК України.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов’язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року)

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Попаснянський районний водоканал" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 19.12.2018 року у справі №913/337/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01.04.2019 року.

Головуючий суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін

Суддя М.М. Слободін