open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
33 Справа № 720/454/17
Моніторити
Постанова /26.03.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /26.03.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /22.03.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /22.03.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /11.09.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /11.09.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /19.07.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /13.07.2017/ Вищий адміністративний суд України Постанова /20.06.2017/ Вінницький апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.06.2017/ Вінницький апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /29.05.2017/ Вінницький апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /29.05.2017/ Вінницький апеляційний адміністративний суд Постанова /18.05.2017/ Новоселицький районний суд Чернівецької області Постанова /16.05.2017/ Новоселицький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /16.05.2017/ Новоселицький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /31.03.2017/ Новоселицький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /22.03.2017/ Новоселицький районний суд Чернівецької області
emblem
Справа № 720/454/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /26.03.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /26.03.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /22.03.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /22.03.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /11.09.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /11.09.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /19.07.2017/ Вищий адміністративний суд України Ухвала суду /13.07.2017/ Вищий адміністративний суд України Постанова /20.06.2017/ Вінницький апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /06.06.2017/ Вінницький апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /29.05.2017/ Вінницький апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /29.05.2017/ Вінницький апеляційний адміністративний суд Постанова /18.05.2017/ Новоселицький районний суд Чернівецької області Постанова /16.05.2017/ Новоселицький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /16.05.2017/ Новоселицький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /31.03.2017/ Новоселицький районний суд Чернівецької області Ухвала суду /22.03.2017/ Новоселицький районний суд Чернівецької області

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №720/454/17

адміністративне провадження №К/9901/23041/18

№К/9901/23043/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області та ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року (головуючий суддя Совгира Д.І., судді: Курко О.П., Білоус О.В.) у справі №720/454/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Хотинському районі Чернівецької області (надалі - також - Управління ПФУ), правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (надалі також - Головне УПФ, відповідач), в якому, з урахуванням остаточних уточнень, просив:

зобов'язати відповідача врахувати половину навчання за денною формою на юридичному факультеті, зарахувавши до спеціального стажу роботи на посаді судді половину періоду навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. І.Франка на юридичному факультеті 2 роки 4 місяці 22 дні;

зобов'язати відповідача провести відповідний перерахунок з включенням матеріальної допомоги до суми з якої слід враховувати довічне утримання судді з 31 січня 2017 року з дня звернення з заявою про проведення перерахунку;

зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці починаючи з 1 грудня 2016 року у розмірі 88% з заробітної плати працюючого суді, без обмеження граничного розміру відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернівецькій області (надалі також ТУ ДСА) від 1 грудня 2016 року №36 та від 20 лютого 2017 року за №6 з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16 травня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову Управління ПФУ від 13 лютого 2017 року №41М-08 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із стажу роботи судді повних 24 роки у розмірі 88% заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, зарахувавши до спеціального стажу роботи на посаді судді половину періоду навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. І.Франка на юридичному факультеті 2 роки 4 місяці 22 дні. Визнано протиправною відмову Управління ПФУ від 8 березня 2017 року за № 91М-11 про відмову у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із включенням матеріальної допомоги на оздоровлення до суддівської винагороди та зобов'язати відповідача провести відповідний перерахунок з 31 січня 2017 року. Зобов'язано Головне УПФ здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці починаючи з 1 грудня 2016 року у розмірі 88% заробітної плати працюючого суді, без обмеження граничного розміру відповідно до довідок ТУ ДСА від 1 грудня 2016 року №36 та від 20 лютого 2017 року за №6 з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову про часткове задоволення позову. Визнано протиправною відмову Управління ПФУ від 13 лютого 2017 року № 41М-08 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із стажу роботи судді повних 24 роки у розмірі 88% заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, зарахувавши до спеціального стажу роботи на посаді судді половину періоду навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. І Франка на юридичному факультеті 2 роки 4 місяці 22 дні. Визнано протиправною відмову Управління ПФУ від 8 березня 2017 року за № 91М-11 про відмову у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 1 грудня 2016 року. Зобов'язано Головне УПФ здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці починаючи з 1 грудня 2016 року у розмірі 88% заробітної плати працюючого суді, без обмеження граничного розміру відповідно до довідок ТУ ДСА від 1 грудня 2016року №36 з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що позивач ОСОБА_1 у 1970 році вступив до Львівського державного університету імені І.Франка за спеціальністю правознавство, у якому навчався за денною формою, та рішенням державної екзаменаційної комісії від 24 червня 1975 року йому присвоєно кваліфікацію юрист.

Рішенням Чернівецької обласної ради народних депутатів від 26 січня 1993 року ОСОБА_1 був обраний народним суддею Хотинського районного суду. Приступив до виконання своїх службових обов'язків відповідно до наказу №07 начальника управління юстиції Чернівецької облдержадміністрації з 27.01.1993 року.

Постановою Верховної Ради України від 17 квітня 2003 року за №731-ІV ОСОБА_1 був обраний безстроково суддею Хотинського районного суду Чернівецької області.

Постановою Верховної Ради України від 25 грудня 2014 року за №59-VІІ ОСОБА_1 був звільнений з посади судді Хотинського районного суду Чернівецької області, у зв'язку з поданою заявою про відставку.

З 1 січня 2015 року позивачу було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

1 грудня 2016 року звернувся до управління Пенсійного фонду України в Хотинському районі із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці в розмірі 88% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 1 грудня 2016 року без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Суддівська винагорода судді, працюючого на відповідній посаді, яка враховується при перерахунку щомісячного грошового утримання суддів у відставці станом 1 грудня 2016 року складає 24 000 (двадцять чотири тисячі) гривень, що підтверджується довідкою Територіального управління державної судової адміністрації України в Чернівецькій області від 01 грудня 2016 року № 036.

18 січня 2017 року позивач на свою заяву отримав відповідь з якої вбачається, що відповідач визнає його право на перерахунок але про остаточне рішення йому повідомлено додатково. 13 лютого 2017 року позивач отримав відповідь, що дане питання у стадії вирішення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що до спеціального стажу роботи на посаді судді слід зарахувати половину періоду навчання за денною формою у Львівському державному університеті ім. І.Франка на юридичному факультеті, тобто 2 роки 4 місяці 22 дні. Також суд дійшов висновку про наявність підстав для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, у зв'язку зі зміною з 1 січня 2016 року суддівської винагороди працюючого судді, а також врахування при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання матеріальної допомоги як складової системи оплати праці судді.

З такими висновками частково не погодився апеляційний суд, вказавши, що розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром суддівської винагороди. При цьому, матеріальна допомога на оздоровлення не є складовою суддівської винагороди, а тому відсутні підстави для її врахування при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання. В той же час, апеляційний суд погодився з наявністю підстав для врахування до спеціального стажу роботи на посаді судді половини періоду навчання, а також здійснення перерахунку з 1 грудня 2016 року у розмірі 88% суддівської винагороди працюючого судді.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, Головне УПФ подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, в частині щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із стажу роботи судді повних 24 роки у розмірі 88% заробітної плати судді працюючого на відповідній посаді без обмеження граничного розміру, зарахувавши до спеціального стажу роботи на посаді судді половину періоду навчання, просить постанову апеляційного суду скасувати.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затверджений постановою правління ПФУ від 25 січня 2008 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1, у редакції постанови правління ПФУ від 20 березня 2017 року № 5-1), яким передбачено що перерахунок щомісячного грошового утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Крім того, не взято до уваги, що з 1 січня 2017 року набрав чинності Закон № 1774-VIII, яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII), а саме, пункт 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом третім і четвертим, за змістом яких розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не може перевищувати 10 740 грн. При цьому, з набранням чинності 05 січня 2017 року Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя (далі - Закон № 1798-VIII) таке обмеження відсутнє.

Тому, як вказує відповідач, позивачу з 1 січня 2017 року здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки ТУ ДСА від 1 грудня 2016 року №36, при цьому з 1 січня по 4 січня 2017 року - з обмеженням його максимального розміру, а з 5 січня 2017 року - без обмеження, тобто у розмірі 82% від посадового окладу та доплат.

Таким чином, на думку відповідача, ним дотримано вимоги чинного законодавства. При цьому, Головне УПФ вказує, що відсутні підстави для збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 82% до 88%, оскільки стаж роботи на посаді судді складає 21 рік 11 місяців 06 днів, і підстави для врахування половини періоду навчання на юридичному факультеті, а не вищому юридичному закладі, відсутні, як відсутні і підстави для врахування матеріальної допомоги на оздоровлення при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки вона не є складовою суддівської винагороди.

ОСОБА_1 також подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на помилковість висновків апеляційного суду про відсутність підстав для врахування матеріальної допомоги на оздоровлення при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, просить в цій частині скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга фактично, обґрунтована правильністю висновків суду першої інстанції, що за правовою позицією Верховного Суду України отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Враховуючи, що матеріальна допомога є складовою системи оплати праці судді, вона має бути врахована при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до частини першої ст.341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З огляду на доводи касаційних скарг, предметом касаційного перегляду є застосування судами норм матеріального права при з'ясуванні таких питань: наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді з 1 грудня 2016 року та виплати його без обмеження максимальним розміром у період з 1 січня 2017 року по 4 січня 2017 року включно; наявність підстав для зарахування до спеціального стажу роботи на посаді судді половини періоду навчання позивача за денною формою у Львівському державному університеті ім. І.Франка на юридичному факультеті; наявність підстав для врахування матеріальної допомоги на оздоровлення при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (січень 2015 року) частиною четвертою статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI) було передбачено, що умови та порядок перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України визначаються Кабінетом Міністрів України. Частиною третьою статті 141 цього Закону в його новій редакції, чинній з 28 березня 2015 року, було передбачено, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

30 вересня 2016 року набрав чинності новий Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, положеннями частини четвертої статті 142 також передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України (частина п'ята статті 142 Закону № 1402-VIII).

На підставі статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (з відповідними змінами та доповненнями; далі - Закон № 928-VIII) з 1 грудня 2016 року було підвищено розмір мінімальної заробітної плати та з 1 грудня 2016 року, як наслідок, підвищилось грошове утримання судді, який працює на відповідній посаді, тому у ОСОБА_1 виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по заробітній платі також з 1 грудня 2016 року.

З 1 грудня 2016 року відповідно до статті 8 Закону № 928-VIII та частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода (заробітна плата) працюючого на відповідній посаді судді була підвищена до 24 000 грн, та складається із посадового окладу у розмірі 16 000 грн. і надбавки за вислугу років - 50 відсотків в розмірі 8 000 грн.

Колегія суддів зазначає, що Законом № 1402-VIII не визначена процедура здійснення перерахунку такого утримання.

При цьому, Порядок № 3-1, у редакції постанови від 20 березня 2017 року № 5-1, визначає процедуру перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.

Пунктом 4 розділу ІІ цього Порядку визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.

Разом з тим, дана редакція Порядку не діяла на час подання позивачем заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (1 грудня 2016 року), а тому, не може бути застосована до даних правовідносин.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскільки з 1 грудня 2016 року підвищилась заробітна плата судді, який працює на відповідній посаді, то, в даному випадку, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по заробітній платі позивач отримав також з 1 грудня 2016 року.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 7 лютого 2019 року у справі № 127/16570/17.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що 1 січня 2017 року набрав чинності Закон № 1774-VI, яким, зокрема внесено зміни до Закону № 1402-VIII, а саме, пункт 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом третім, відповідно до якого тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

У свою чергу Законом № 1798-VIII, який набрав чинності 5 січня 2017 року пункт 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII викладено в новій редакції, та в ній відсутнє таке обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, з 1 по 4 січня 2017 року були чинними обмеження максимального розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а тому немає правових підстав визнавати протиправними дії відповідача щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 1 по 4 січня 2017 року з урахуванням встановлених обмежень та зобов'язувати його здійснювати перерахунок за цей період без будь-яких обмежень.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №686/6637/17.

Отже постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року підлягає скасуванню в цій частині, з ухваленням нового рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо наявності підстав для зарахування до спеціального стажу роботи на посаді судді половини періоду навчання позивача за денною формою у Львівському державному університеті ім. І.Франка на юридичному факультеті колегія суддів зазначає наступне.

Позиція відповідача полягає в тому, що половину строку навчання на юридичному факультеті не може бути зараховано до спеціального стажу, оскільки вказаний університет не є вищим юридичним навчальним закладом, а юридичний факультет є структурним підрозділом університету.

За правилами частини першої статті 120 Закону № 2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із вимогами статті 135 Закону № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Водночас відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ (далі - Закон №2862-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

За встановленими судами обставинами справи, позивач працював суддею Хотинського районного суду з 26 січня 1993 року по 25 грудня 2014 року. Відрахований зі штату 31 грудня 2014 року.

На час роботи позивача суддею і набуття ним стажу роботи на посаді судді 10 років, діяла постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», а тому суди дійшли правильного висновку, що половина строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу зараховується до спеціального стажу.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 686/23450/16-а.

Таким чином, апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права та дотримано норми процесуального права в цій частині, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Щодо врахування матеріальної допомоги на оздоровлення при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці колегія суддів зазначає наступне.

Конституційний Суд України у Рішенні від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).

Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов'язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

При цьому в рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 Конституційний Суд України охарактеризував щомісячне довічне грошове утримання як особливу форму соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування (абзаци п'ятий, шостий, сьомий пункту 7 мотивувальної частини).

Відповідно до статті 133 Закону № 2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Аналогічне правове регулювання закріплено в Законі України від 2 червня 2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30 вересня 2016 року.

Таким чином, спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.

Посилання позивача на статтю 2 Закону України «Про оплату праці», пункт 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13 січня 2004 року № 5, згідно яких матеріальна допомога на оздоровлення повинна включатися до складу суддівської винагороди є безпідставним, оскільки спеціальним законом, яким в даному випадку є Закон України «Про судоустрій і статус суддів», визначено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.

Безпідставними є посилання позивача на положення статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також необхідність застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, від 6 листопада 2013 року у справі № 21-350а13 про те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та щомісячного грошового утримання, оскільки застосовані норми та правові висновки стосувались інших правовідносин, а саме - призначення та перерахунку пенсій державних службовців, в той час як даному випадку предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що регулюється спеціальним законом.

За такого правового регулювання матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та правильність висновку суду апеляційної інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог у вказаній частині.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №751/7138/17.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За вищенаведених висновків, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню в частині визнання протиправними дій та зобов'язання Головного УПФ провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 1 по 4 січня 2017 року без будь-яких обмежень максимальним розміром. В іншій частині постанову апеляційного суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 345, 350, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі №720/454/17 скасувати в частині: визнання протиправною відмови управління Пенсійного фонду України у Хотинському районі Чернівецької області від 13 лютого 2017 року № 41М-08 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання за період з 1 по 4 січня 2017 року; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання за період з 1 по 4 січня 2017 року. В цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року у справі №720/454/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду

Джерело: ЄДРСР 80728974
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку