-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
02.04.2019Постанова 22.03.2019
Ухвала суду 12.03.2019
Постанова 05.03.2019
Ухвала суду 01.02.2019
Ухвала суду 04.12.2018
Постанова 02.11.2018
Ухвала суду 10.09.2018
Рішення 10.09.2018
Рішення 20.08.2018
Ухвала суду 04.07.2018
Ухвала суду 21.06.2018
Ухвала суду 24.05.2018
Ухвала суду 27.04.2018
Ухвала суду 12.04.2018
Постанова 03.04.2018
Ухвала суду 21.02.2018
Ухвала суду 17.01.2018
Постанова 20.11.2017
Ухвала суду 17.10.2017
Рішення 18.09.2017
Ухвала суду 03.08.2017
Ухвала суду
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/12842/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,
секретар судового засідання - Овчарик В. М.,
за участю представників:
позивача - Данилової К. А. (адвокат),
відповідача - Макарчука Л. Л. (адвокат), Сушака А. О. (адвокат),
третьої особи - не з'явився,
розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 (суддя Сташків Р. Б.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 (головуючий - Дідиченко М. А., судді: Власов Ю. Л., Тищенко А. І.) у справі
за позовом Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні Інновації",
про стягнення 1080055,48 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У серпні 2017 року Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ДП "НЕК "Укренерго", Підприємство, Покупець) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (далі - ПрАТ "Айбокс Банк", Банк, Гарант), третя особа - Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні Інновації" (далі - ТОВ "Енергетичні Інновації", Постачальник, Принципал), про стягнення 1080055,48 грн. заборгованості за гарантією Банка №592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016 (далі - гарантія №2592-1216/ENI5.1v), в тому числі 1076339,90 грн. основної заборгованості та 3% річних у сумі 3715,58 грн., нарахованих за період з 20.06.2017 по 31.07.2017, з посиланням на статті 526, 530, 560, 563, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 193, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що ПрАТ "Айбокс банк" порушено гарантійні зобов'язання, якими забезпечувалось виконання третьою особою зобов'язань за договором поставки №021/4734-16 від 26.12.2016, укладеним між ДП "НЕК "Укренерго" та ТОВ "Енергетичні інновації".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Суди розглядали справу неодноразово. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 (суддя Плотницька Н. Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 (головуючий - Ткаченко Б. О., судді: Зеленін В. О., Мартюк А. І.), у задоволенні позову відмовлено повністю.
4. Рішення та постанова мотивовані обставинами недотримання позивачем умов гарантії №2592-1216/ENI5.1v при зверненні до Банку з вимогою №01/5965 від 31.05.2017 про сплату гарантійної суми, що проявилося у недолученні до вказаної вимоги документів не підтвердження повноважень її підписантів, тоді як додана до листа ДП "НЕК "Укренерго" №01/7288 від 05.07.2017 копія довіреності від 19.04.2017 №85, виданої на ім'я фінансового директора ОСОБА_7, надійшла до Гаранта вже після закінчення строку дії гарантії, відтак свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення гарантії та 3% річних.
5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.04.2018 (головуючий - Студенець В. І., судді: Баранець О. М., Вронська Г. О.) рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі №910/12842/17 скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Зазначена постанова мотивована тим, що суди попередніх інстанцій виходячи з приписів частини 2 статті 563 ЦК України, тексту гарантії №2592-1216/ENI5.1v, Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639 (далі - Положення №639), не надали належної оцінки змісту спірної гарантії, зокрема тому, чи було передбачено гарантією надання документів до вимоги, а також тому, що Гарант взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання.
7. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "Айбокс Банк" на користь ДП "НЕК "Укренерго" 1076339,90 грн. заборгованості, 3% річних у сумі 3715,58 грн., 16200,83 грн. судового збору за подання позову, 17820,92 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 32401,66 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
8. Вказані рішення і постанова мотивовані положеннями статей 526, 546, 560, 562, 563, 565, 566, 611, 612, 625, 629 ЦК України, статей 193, 200 ГК України, пунктів 2, 5 Положення №639 та статей 74, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням яких суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що Банк неправомірно відмовив Підприємству у виплаті за гарантією №2592-1216/ENI5.1v, оскільки пред'явлена позивачем вимога №01/5965 від 31.05.2017 відповідала умовам цієї гарантії та є доведеним неналежне виконання Постачальником умов договору поставки №02-1/4734-16 від 26.12.2016, а вимога позивача по виплаті не перевищувала передбачену гарантією суму.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Не погодившись із зазначеними рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, ПрАТ "Айбокс Банк" звернулося з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
10. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 530, 560-568 ЦК України, статей 65, 73 ГК України, пунктів 18.1-18.2 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492 (далі - Інструкція №492), та статей 13, 46, 82, 83, 86, 269, 282 ГПК України, наголошуючи на тому, що: 1) Покупець (бенефіціар) звернувся до Банку з листом від 05.07.2017 №01/7288, який по суті є другою вимогою, пред'явленою поза межами строку дії гарантії, тоді як умовами гарантії №2592-1216/ENI5.1v передбачено, що вимога має бути підписана з належними повноваженнями, а відтак до вимоги мають бути додані відповідні документи на підтвердження таких повноважень (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Вищого господарського суду України від 04.10.2016 по справі №910/8785/15-г), проте довіреність від 19.04.2017 №85, яка засвідчує повноваження ОСОБА_7, була направлена Банку 05.07.2017, тобто вже після закінчення строку дії зазначеної гарантії; 2) судами не досліджено та не відображено в оскаржуваних судових актах того, що підставою для сплати за гарантією у вимозі ДП "НЕК "Укренерго" від 31.05.2017 №01/5965 було вказано невиконання ТОВ "Енергетичні інновації" умов договору поставки №021/4734-16 від 26.12.2016 в частині кількості поставленої продукції (225 одиниць замість визначених 262), тоді як у другій вимозі (від 05.07.2017 №01/7288), яка надійшла до Банку після закінчення строку дії гарантії №2592-1216/ENI5.1v, зазначено іншу підставу для сплати за гарантією, а саме порушення Принципалом строку поставки, тобто Підприємством було заявлено до Гаранта дві різні за змістом вимоги; 3) на момент пред'явлення Покупцем (бенефіціаром) вимоги від 31.05.2017 №01/5965 Постачальник свої обов'язки за договором поставки №02-1/4734-16 від 26.12.2016 виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі актами приймання-передачі, тобто наразі позивач, окрім отримання належним чином виконаного зобов'язання за відсутності будь-яких претензій до Постачальника, хоче ще отримати додаткове матеріальне забезпечення за рахунок Банку за гарантією №2592-1216/ENI5.1v, що є неприпустимим (така правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.03.2013 по справі №5011-53/9330-2012); 4) в порушення норм процесуального закону оскаржувана постанова прийнята за відсутності відповідача, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, так як представник Банку з правом на зайняття адвокатською діяльністю цього ж дня попередньо був змушений прийняти участь в засіданнях Господарського суду міста Києва по справах №910/12807/18 та №44/610-б-43/145, але апеляційний суд клопотання відповідача про відкладення розгляду цієї справи не задовольнив, що, на думку скаржника, є обов'язковою підставою для скасування постанови.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
11. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених у оскаржуваних судових рішеннях.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12. 26.12.2016 між ДП "НЕК "Укренерго" та ТОВ "Енергетичні інновації" було укладено договір поставки №02-1/4734-16 (далі - Договір), за умовами пункту 1.1, 3.1 якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця продукцію у кількості, за переліком, за ціною, з характеристиками, у порядку та строки, що визначаються умовами договору, а покупець зобов'язується здійснити оплату належно поставленої продукції на умовах договору. Договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє по 18.05.2017.
13. Згідно з пунктами 4.1, 4.2, 6.1 Договору оплата постачальником здійснюється в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів через банк на поточний рахунок постачальника. Розрахунок здійснюється за кожну партію продукції у такому порядку: аванс 50% від сумарної вартості партії продукції сплачується постачальнику протягом п'яти банківських днів з дати надання ним рахунку; остаточна оплата за партію продукції, що становить 50% від вартості партії, здійснюється покупцем протягом 25 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі партії продукції. Постачальник здійснює поставку продукції протягом строку поставки: IV квартал 2016 року - I квартал 2017 року (до 31.03.2017) протягом 60 днів після заявки замовника, у кількості відповідно до Додатку 1.
14. У пунктах 5.1, 5.2 Договору сторони погодили, що Постачальник надає Покупцю забезпечення виконання договору у вигляді безумовної і безвідкличної банківської гарантії, оформленої на паперовому носії. Розмір забезпечення виконання договору (розмір банківського гарантії) становить 1076339,90 грн. Банківська гарантія є чинною від дня її видачі та протягом строку, на який вона видана (строк дії банківської гарантії закінчується через 14 банківських днів після закінчення строку дії договору, в забезпечення якого її видано): по 08.06.2017.
15. Додатком 1 до Договору (в редакції додаткової угоди №1 від 21.02.2017) передбачено поставку продукції - металоконструкцій до опор ПБ 330-7 у кількості 262 штук.
16. 11.01.2017 Постачальнику була надана заявка ДП "НЕК "Укренерго" №02-1-2/02-1-2-2/294 на поставку всього обсягу продукції згідно з Договором, 12.01.2017 позивачем було отримано рахунок-фактуру №ЕІ-0000008 від 12.01.2017 на суму 9431473,38 грн., а 16.01.2017 вказана сума була сплачена Підприємством, що підтверджується платіжним дорученням №24 від 16.01.2017. З наявних у справі актів приймання-передачі вбачається, що повне виконання Договору відбулося 19.05.2017, тоді як відповідно до пункту 6.1 Договору третя особа мала поставити продукцію протягом 60 днів після заявки замовника, тобто раніше вказаної дати.
17. Публічним акціонерним товариством "Айбокс Банк", правонаступником якого є ПрАТ "Айбокс Банк", було видано банківську гарантію №2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016, згідно з якою Банк бере на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання виплатити ДП "НЕК "Укренерго" (бенефіціар) кошти у розмірі, що не перевищують 1076339,90 грн. у разі невиконання (неналежного виконання) ТОВ "Енергетичні інновації" (Принципал) умов договору поставки №02-1/4734-16 від 26.12.2016, протягом 10 робочих днів з дня отримання Банком: першої письмової вимоги бенефіціара з посиланням на цю гарантію за підписами уповноважених осіб, у якій має зазначатися номер і дата договору, сума належна до сплати, за умови, що у вимозі буде вказано, що сума, яку бенефіціар вимагає сплатити, повинна бути виплачена йому у зв'язку із невиконанням Принципалом умов договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та строків і виключно за цінами згідно положень Договору. Ця гарантія дійсна по 08.06.2017 включно. Будь-які вимоги або повідомлення стосовно цієї гарантії мають бути надіслані в письмовій формі та в такий час, щоб Банк мав можливість отримати їх не пізніше тієї дати, після якої ця гарантія втрачає чинність та всі зобов'язання банка втрачають силу без будь-яких наслідків для нього.
18. 31.05.2017 ДП "НЕК "Укренерго" звернулося до ПрАТ "Айбокс Банк" з вимогою №01/5965, в якій повідомив Банк про порушення Принципалом (ТОВ "Енергетичні інновації") зобов'язань за договором поставки №02-1/4734-16 від 26.12.2016 та просив виплатити належну йому гарантію у сумі 1076339,90 грн. Ця вимога була підписана фінансовим директором ОСОБА_7 та головним бухгалтером - начальником Департаменту бухгалтерського обліку Бобко І.Б.
19. За результатами розгляду вказаної вимоги Банк листом №941/12-б/б-04 від 15.06.2017 відмовив бенефіціару (ДП "НЕК "Укренерго") у її задоволенні з посиланням на підписання вимоги не уповноваженою на це особою.
20. 05.07.2017 Підприємство повторно звернулося до Банку з листом №01/7288, підписаним директором з юридичного забезпечення ОСОБА_9, в якому вимагало від Гаранта виконати вимогу №01/5965 від 31.05.2017. До цього листа додано копію довіреності №85 від 19.04.2017, у якій зазначається, що тимчасово виконуючий обов'язки директора ОСОБА_10 уповноважує ОСОБА_7 представляти інтереси ДП "НЕК "Укренерго", зокрема з правом підпису від імені Підприємства вимог до поручителів щодо виконання зобов'язань за порукою, вимог до гарантів про сплату грошових сум відповідно до виданих ними гарантій.
21. У відповідь на вказану вимогу Гарант у своєму листі від 13.07.2015 №1113/12-б/б-04 зазначив, що вимога №01/5965 від 31.05.2017, яка була пред'явлена в межах строку дії гарантії, не була задоволена, оскільки не відповідала умовам гарантії стосовно необхідності підписання вимоги уповноваженими особами (додані до вимоги документи не підтверджували повноважень підписантів), а доданий до листа №01/7288 документ, який підтверджує повноваження одного з підписантів вимоги - копія довіреності на ім'я фінансового директора ОСОБА_7, надійшов у Банк після закінчення строку гарантії, що не дозволяє Банку взяти його до відома при вирішенні питання щодо відповідності вимоги умовам гарантії.
Позиція Верховного Суду
22. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
23. Частиною 1 статті 200 ГК України передбачено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
24. За змістом положень статей 546, 560, 561, 566 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією. За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
25. Таким чином у відносинах за гарантією беруть участь три суб'єкти - гарант, беніфіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов'язку перед беніфіціаром. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-беніфіціару грошову суму відповідно до умов гарантій у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. Тобто гарантія створює зобов'язання тільки для гаранта.
26. Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням №639, відповідно до пункту 2 якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант (банк, який надає гарантію на користь бенефіціара) бере на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (особа, на користь якої надається гарантія) сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.
27. Згідно з пунктом 5 розділу 1 Положення №639 банк-гарант може надавати такі види гарантій: платіжні гарантії, гарантії повернення авансового платежу, тендерні гарантії (гарантії забезпечення пропозиції), гарантії виконання, гарантії повернення позики тощо.
28. Відповідно до частини 5 статі 310 та частини 1 статті 316 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи. Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
29. Виконуючи вміщені у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 вказівки щодо необхідності надання належної оцінки змісту гарантії №2592-1216/ENI5.1v, зокрема щодо визначення нею обов'язку бенефіціара додавати до гарантії документи на підтвердження повноважень її підписанта, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено таке.
30. Право гаранта на відмову в задоволенні вимоги кредитора встановлено статтею 565 ЦК України, згідно з частиною 1 якої гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
31. Частинами 2, 3, 4 статті 563 ЦК України передбачено, що вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
32. Таким чином в частині змісту вимоги та доданих до неї документів законодавцем чітко встановлено, що обов'язковим є зазначення у вимозі або у доданих до неї документах того, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією. Проте обов'язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, закон не містить, тобто законодавець залишив на розсуд особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії певного переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.
33. Водночас Положення №639 не визначає обов'язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, і також залишає на розсуд особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією.
34. Виконуючи вміщені у постанові від 12.04.2018 вказівки касаційної інстанції, місцевий та апеляційний господарські суди дослідили зміст гарантії №2592-1216/ENI5.1v у розрізі вимог статті 563 ЦК України та Положення №639 і вірно встановили, що банківською гарантією №2592-1216/ENI5.1v від 20.12.2016 не було передбачено обов'язку Підприємства долучати до вимоги за гарантією документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала вимогу, тому Гарант необґрунтовано листом №941/12-б/б-04 від 15.06.2017 відмовив бенефіціару (ДП "НЕК "Укренерго") у її задоволенні.
35. При цьому подальше надання позивачем відповідачу разом з листом від 05.07.2017 №01/7288 документа (довіреності №85 від 19.04.2017) на підтвердження повноважень особи, яка підписала вимогу, не свідчить про те, що це було його обов'язком, оскільки чинне цивільне законодавство не обмежує бенефіціара у праві надати додаткові документи до вимоги.
36. Наведеним повністю спростовуються твердження скаржника про те, що вимога про сплату гарантійної суми має бути підписана особою з належними повноваженнями, а відтак до вимоги мають бути додані відповідні документи на підтвердження таких повноважень, проте довіреність від 19.04.2017 №85, яка засвідчує повноваження ОСОБА_7, була направлена Банку 05.07.2017, тобто вже після закінчення строку дії зазначеної гарантії.
37. В силу статті 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання. Навпаки відповідно до імперативних положень частини 3 статті 565 ЦК України у разі якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.
38. Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція відхиляє як такі, що не мають істотного значення для справи, доводи скаржника щодо відсутності дослідження та відображення судами в оскаржуваних судових актах того, що підставою для сплати за гарантією у вимозі ДП "НЕК "Укренерго" від 31.05.2017 №01/5965 було вказано невиконання ТОВ "Енергетичні інновації" умов договору поставки №021/4734-16 від 26.12.2016 в частині кількості поставленої продукції (225 одиниць замість визначених 262), тоді як у другій вимозі (від 05.07.2017 №01/7288), яка надійшла до Банку після закінчення строку дії гарантії №2592-1216/ENI5.1v, зазначено іншу підставу для сплати за гарантією, а саме порушення Принципалом строку поставки, тобто Підприємством було заявлено до Гаранта дві різні за змістом вимоги, оскільки з листа №941/12-б/б-04 від 15.06.2017 вбачається дотримання Банком положень частини 3 статті 565 ЦК України шляхом повідомлення позивача про свою обізнаність з припиненням зобов'язань Постачальника за договором поставки №021/4734-16 від 26.12.2016, яка (обізнаність) випливає з листа ТОВ "Енергетичні інновації" від 07.06.2017, що виключає правові підстави для подальшої відмови Гаранта у задоволенні повторної вимоги Підприємства про виплату гарантійної суми, оформленої листом від 05.07.2017 №01/7288.
39. Крім того, враховуючи імперативну норму частини 3 статті 565 ЦК України, апеляційний суд вірно зазначив про правомірне відхилення місцевим судом посилання відповідача на намагання позивача отримати подвійну вигоду - від виконаного (хоча і з порушенням умов) зобов'язання за договором та від отриманих коштів за гарантією.
40. Наведеним вище також повністю спростовується твердження скаржника про те, що на момент пред'явлення Покупцем (бенефіціаром) вимоги від 31.05.2017 №01/5965 Постачальник свої обов'язки за договором поставки №02-1/4734-16 від 26.12.2016 виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі актами приймання-передачі, тобто наразі позивач, окрім отримання належним чином виконаного зобов'язання за відсутності будь-яких претензій до Постачальника, хоче ще отримати додаткове матеріальне забезпечення за рахунок Банку за гарантією №2592-1216/ENI5.1v, що є неприпустимим.
41. Крім того, судами правомірно враховано те, що за змістом гарантії №2592-1216/ENI5.1v Банк взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов'язання щодо виплати позивачу суми гарантії у разі невиконання (неналежного виконання) ТОВ "Енергетичні інновації" умов договору поставки №02-1/4734-16 від 26.12.2016, а в розумінні статей 610, 612 ЦК України прострочення виконання Постачальником договірного зобов'язання, наявність якого (прострочення) достеменно встановлено судами та не спростовано скаржником, є неналежним виконанням зобов'язання.
42. З огляду на це колегія суддів не приймає до уваги помилкове посилання скаржника в поясненнях до касаційної скарги на викладену в постановах Верховного Суду від 20.06.2018 по справі №904/9536/17 від 18.10.2018 по справі №910/21641/17 правову позицію про те, що оскільки замовник (бенефіціар) жодних претензій щодо якості продукції або з інших підстав до постачальника (принципала) не висував, а вимогу бенефіціара до Банку пред'явлено після виконання постачальником (принципалом) зобов'язань з поставки продукції у повному обсязі, слід дійти висновку про відсутність правових підстав для стягнення коштів з Банку на користь Підприємства за банківською гарантією, оскільки, як зазначено вище, на відміну від зазначених справ, умовами гарантії №2592-1216/ENI5.1v. в цій справі передбачено виникнення обов'язку Гаранта сплатити суму гарантійного забезпечення у зв'язку із невиконанням Принципалом умов договору у повному обсязі стосовно асортименту, якості, кількості та строків, тобто відповідальність гаранта настає як за невиконання, так і за неналежне виконання Постачальником зобов'язання, в тому числі за його прострочення, що переконливо свідчить про різні фактичні обставини у справах №№904/9536/17; 910/21641/17 та цій справі, а відтак і виключає застосування вищевказаної правової позиції до спірних правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у згаданих справах.
43. Верховний Суд також вважає безпідставним посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на те, що в порушення норм процесуального закону оскаржувана постанова прийнята за відсутності відповідача, повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, так як представник Банку з правом на зайняття адвокатською діяльністю цього ж дня попередньо був змушений прийняти участь в засіданнях Господарського суду міста Києва по справах №910/12807/18 та №44/610-б-43/145, але апеляційний суд клопотання відповідача про відкладення розгляду цієї справи не задовольнив, що, на думку скаржника, є обов'язковою підставою для скасування постанови, оскільки, по-перше, за змістом пункту 5 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, тоді як в даному випадку відповідач навіть не заперечує факт відповідного повідомлення. По-друге, апеляційний суд, відхиляючи клопотання Банку про відкладення розгляду справи, цілком обґрунтовано зазначив, що у разі відсутності представника з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні господарський суд має виходити з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Наведені відповідачем обставини в обґрунтування причин неявки представника у судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об'єктивно непереборними. Відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
44. Апеляційним судом також враховано, що відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи наявний відзив позивача на апеляційну скаргу і участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 04.12.2018 за відсутності представника відповідача.
45. З огляду на викладене та зважаючи на належне виконання саме судами першої та апеляційної інстанцій вказівок, вміщених у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у цій справі, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про обґрунтованість позовних вимог.
46. В свою чергу касаційна інстанція погоджується з викладеними у відзиві на касаційну скаргу доводами позивача, обґрунтованість та відповідність яких чинному законодавству і фактичним обставинам справи підтверджується вищенаведеними висновками суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
47. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення і постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
48. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову в повному обсязі, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Щодо судових витрат
49. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 у справі №910/12842/17 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю. Я. Чумак
Судді: Т. Б. Дроботова
К. М. Пільков
скопійовано
-
скопійовано
-
