ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 918/233/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - Клим Л.В.,

відповідача - Цоя Д.С.,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Мельника І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада",

на рішення Господарського суду Рівненської області

(суддя - Церковна Н.Ф.)

від 27.09.2018

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Бучинська Г.Б.,судді - Філіпова Т.Л., Василишин А.Р. )

від 14.01.2019,

за позовом приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) адвокатського об'єднання "Ай Ем Джі Партнерс",

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Укрцемремонт",

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

В С Т А Н О В И В:

у квітні 2018 позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.09.2018 позов задоволено. Визнано інформацію про ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна", поширену ТОВ "Лювада" листом №17/11-02 від 14 листопада 2017 року, в якій зазначено, що ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна":

- вчиняє корупційні дії щодо незаконного впливу ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" на результати розв'язання суддями спору між ТОВ "Лювада" та ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна"; мало усні домовленості із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчиняло узгоджені і єдині дії із суддями Господарського суду Рівненської області; має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області;

- вчинило рейдерське заволодіння майном ТОВ "Лювада". Не має жодного документа на право власності на спірне майно, не змогло надати документів, які б могли підтвердити права власності на під'їзну залізничну колію; незаконно отримало технічний паспорт на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1);

- має незаконну домовленість із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного ТОВ "Лювада";

- здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні, зокрема, що ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" співпрацювало упродовж 2015-2017 pоків з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, систематично порушує строки з виплати заробітної плати своїм працівникам, недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" на недоторканність ділової репутації.

Рішенням зобов'язано ТОВ "Лювада" негайно відкликати листи, які містять наведену інформацію, від усіх адресатів, яким його було надіслано, а саме:

1) лист № 17/11-02 від 14 листопада 2017 року, адресований Буцці Юнісем (Луїджі Буцці, 6, 15033, місто Казале Монферрато, Італія) та Дікергофф Гмбх (69 Бібріхер Штрассе, 65203 Вісбаден, Німеччина, а/с 2247, 6512 Вісбаден, Німеччина) та іншим адресатам, вказаним у листі; в тому числі надавши підтвердження позивачу про надсилання повідомлення про відкликання листів, в яких зазначена інформація за змістом, що є об'єктом цього позову.

2) лист Державній фіскальній службі України, предметом якого було звинувачення ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" у здійсненні фінансово-господарських операцій з суб'єктами фіктивного підприємництва, порушеннях податкового законодавства та законодавства про працю.

3) лист №17/11-27 від 14 листопада 2017 року ТОВ "Лювада" до Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної ради України.

Також рішенням зобов'язано спростувати на наступний день з дня набрання рішенням суду законної сили - недостовірну інформацію про ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" аналогічним способом - шляхом направлення всім адресатам, яким було поширено недостовірну інформацію, (зазначених у позовній заяві) листа такого змісту:

"СПРОСТУВАННЯ.

Інформація, викладена у листі № 17/11-02 від 14 листопада 2017 року та інших листах подібного змісту відносно приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна", зокрема, що приватне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна":

- вчиняє корупційні дії щодо незаконного впливу приватним акціонерним товариством "Дікергофф Цемент Україна" на результати розв'язання суддями спору між товариством з обмеженою відповідальністю "Лювада" та приватним акціонерним товариством "Дікергофф Цемент Україна"; мало усні домовленості із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчиняло узгоджені і єдині дії із суддями Господарського суду Рівненської області; має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області;

- вчинило рейдерське заволодіння майном товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада". Не має жодного документа на право власності на спірне майно, не змогло надати документів, які б могли підтвердити права власності на під'їзну залізничну колію; незаконно отримало технічний паспорт на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1).

- має незаконну домовленість із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного товариству з обмеженою відповідальністю "Лювада";

- здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні, зокрема, що приватне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна" співпрацювало упродовж 2015 -2017 pоків з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, систематично порушує строки з виплати заробітної плати своїм працівникам є недостовірною.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лювада" спростовує дану недостовірну інформацію на виконання рішення, прийнятого у господарський справі за позовом приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації".

Рішення обґрунтовано тим, що інформація, викладена у відправлених відповідачем листах, є недостовірною, оскільки її було подано адресатам як перелік конкретних фактів, що відбулися, які негативно характеризують позивача в очах адресатів. Тобто, відповідачем стверджується про порушення позивачем норм чинного законодавства, які передбачають кримінальну відповідальність (вчинення корупційних дій, рейдерського захоплення майна, незаконного отримання технічного паспорту, систематичного порушення строків виплати заробітної плати і т.д.). Разом з тим, відповідачем не доведено фактів наявності обвинувальних вироків суду щодо доведеності таких злочинів, а позивач звільняється від обов'язку доведення своєї невинуватості у скоєнні таких злочинів. Відтак, така інформація порушує охоронювану законом недоторканність ділової репутації позивача. Інформація поширена відповідачем не є оціночним судженням, а відповідає ознакам фактичного твердження, оскільки ґрунтується на фактичних даних, наявних у відповідача на момент оприлюднення спірної інформації.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 рішення Господарського суду Рівненської області від 27 вересня 2018 року у справі № 918/233/18 скасовано в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада" негайно відкликати листи, які містять наведену інформацію, від усіх адресатів, яким його було надіслано, а саме: 1) лист № 17/11-02 від 14 листопада 2017 року, адресований Буцці Юнісем (Луїджі Буцці, 6, 15033, місто Казале Монферрато, Італія) та Дікергофф Гмбх (69 Бібріхер Штрассе, 65203 Вісбаден, Німеччина, а/с 2247, 6512 Вісбаден, Німеччина) та іншими адресатам, вказаним у листі; в тому числі, надавши підтвердження позивачу про надсилання повідомлення про відкликання листів, в яких зазначена інформація за змістом, що є об'єктом даного позову; 2) лист Державній фіскальній службі України, предметом якого було звинувачення приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" у здійсненні фінансово-господарських операцій з суб'єктами фіктивного підприємництва, порушеннях податкового законодавства та законодавства про працю; 3) лист №17/11-27 від 14 листопада 2017 року товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада" до Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної ради України.

В цій частині прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Викладено резолютивну частину рішення в такій редакції:

"Визнати інформацію про приватне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна", поширену товариством з обмеженою відповідальністю "Лювада" листом №17/11-02 від 14 листопада 2017 року, в якій зазначено, що приватне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна":

- вчиняє корупційні дії щодо незаконного впливу приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" на результати розв'язання суддями спору між товариством з обмеженою відповідальністю "Лювада" та приватним акціонерним товариством "Дікергофф Цемент Україна"; мало усні домовленості із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчиняло узгоджені і єдині дії із суддями Господарського суду Рівненської області; має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області;

- вчинило рейдерське заволодіння майном товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада". Не має жодного документа на право власності на спірне майно, не змогло надати документів, які б могли підтвердити права власності на під'їзну залізничну колію; незаконно отримало технічний паспорт на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1);

- має незаконну домовленість із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного товариству з обмеженою відповідальністю "Лювада";

- здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні, зокрема, що приватне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна" співпрацювало упродовж 2015-2017 pоків з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, систематично порушує строки по виплаті заробітної плати своїм працівникам

недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" на недоторканність ділової репутації.

Спростувати на наступний день з дня набрання рішенням суду законної сили - недостовірну інформацію про приватне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна" аналогічним способом - шляхом направлення листа Буцці Юнісем, Дікергофф Гмбх, CEMBUREAU, Associazione Italiana Tecnico Economica Cemento, Verein Deutsche Zementwerke, Bundesverban Baustoffe Steine und Erden e.V., Portland Cement Assosiation, Czech Cement Assosiation, Polish Cement Assosiation, Концерну "Укрцемент", світовим фондовим біржам Nasdaq, OTC, LSD, FSE, DSE, SSE, BSE, MSE, BTE, BAE, VSE, такого змісту:

"СПРОСТУВАННЯ.

Інформація, викладена у листі № 17/11-02 від 14 листопада 2017 року та інших листах подібного змісту відносно приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна", зокрема, що приватне акціонерне товариство "Дікергофф Цемент Україна":

- вчиняє корупційні дії щодо незаконного впливу приватним акціонерним товариством "Дікергофф Цемент Україна" на результати розв'язання суддями спору між товариством з обмеженою відповідальністю "Лювада" та приватним акціонерним товариством "Дікергофф Цемент Україна" мало усні домовленості із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчиняло узгоджені і єдині дії із суддями Господарського суду Рівненської області; має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області;

- вчинило рейдерське заволодіння майном товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада". Не має жодного документа на право власності на спірне майно, не змогло надати документів, які б могли підтвердити права власності на під'їзну залізничну колію; незаконно отримало технічний паспорт на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1).

- має незаконну домовленість із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного товариству з обмеженою відповідальністю "Лювада";

- здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні, зокрема, що приватним акціонерним товариством "Дікергофф Цемент Україна" співпрацювало упродовж 2015 -2017 pоків з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, систематично порушує строки по виплаті заробітної плати своїм працівникам є недостовірною.

товариство з обмеженою відповідальністю "Лювада" спростовує дану недостовірну інформацію на виконання рішення, прийнятого у господарський справі за позовом приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації."

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада" (35705, Рівненська область, Здолбунівський район, м. Здолбунів, вул. Незалежності, буд. 42, код ЄДРПОУ 38305990) на користь приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 26, код ЄДРПОУ 04880386) 3 524,00 грн судового збору за розгляд позовної заяви."

07.02.2019 відповідач звернувся з касаційною скаргою на постановлені у справі судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права - ст. 277 ЦК України, ст. 30 Закону України "Про інформацію", практики Європейського суду з прав людини у конкретних справах та порушення норм процесуального права щодо оцінки зібраних у справі доказів, просить рішення Господарського суду Рівненської області від 27.09.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 в частині визнання інформації про ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна", поширеної ТОВ "Лювада" листом від 14.11.2017 № 17/11-02, недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" на недоторканність ділової репутації скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, а в решті постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За положеннями 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про інформацію", приписи якої кореспондуються з частиною 1 статті 200 Цивільного кодексу України, під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно зі статтею 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 4 статті 32 Конституції України передбачено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до положень частини 2 статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

За змістом частини першої статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, яка порушує право на ділову репутацію юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, ТОВ "Лювада" звернулося до іноземних компаній Буцці Юнісем та Дікергофф Гмбх з листом від 14 листопада 2017 року №17/11-02 (а.с. 20-31, т. 1), нотаріально посвідчений переклад на українську мову (а.с. 32-42, т. 1), в якому було, зокрема, зазначено, що "…з цією метою, в червні 2014 року, Волинь-Цемент подав безпідставну заяву до Господарського суду Рівненської області з вимогою проголосити свідоцтво права власності ТОВ "Лювада" на залізничне полотно недійсним і скасувати його державну реєстрацію. Волинь-Цемент стверджував в своїй заяві, що він є власником цього залізничного полотна, однак, не зміг надати документів, які могли б підтвердити право власності на залізничне полотно…". "…18 червня 2014 року, Віта Бережнюк, суддя Господарського суду Рівненської області, яка розглядала справу №918/890/14 в той час, задовольнила заяву на судову заборону. Таке судове рішення не відповідає ні Закону, ні здоровому глузду, оскільки: ТОВ "Лювада" є власником майна, права власності якого зареєстровані у встановленому законом порядку, що підтверджується відповідними юридичними документами, якому фактично заборонено використовувати власне майно, та, в той же час, зобов'язано забезпечувати можливість використовувати свою власність на безкоштовній основі заводу "Волинь-Цемент", протягом всієї тривалості вищевказаних проваджень, ініційованих "Волинь-Цемент", право власності якого має бути доведене протягом розгляду даної справи, в той же час, право власності ТОВ "Лювада" на залізничне полотно було обмежено, оскільки ТОВ "Лювада", як законний власник, вживає заходів задля захисту своїх майнових прав (як дозволено законом самостійно відстоювати права людини) шляхом припинення несанкціонованого використання залізничного полотна особою, яка не надала ТОВ "Лювада" жодних документів, які б засвідчували існування будь-яких прав на доступ до залізничного полотна…". " …В той же час, Волинь-Цемент був повідомлений щодо судового слухання по цій справі, в день винесення рішення, Волинь-Цемент отримав копію цього рішення і звернувся до судді Віти Бережнюк щодо роз'яснення цього рішення. В той же день, суддя Віта Бережнюк надала Волинь-Цемент роз'яснення щодо негайного виконання постанови. Це надзвичайно несподівана спритність як для українських судів, перш за все, суди надають роз'яснення судового рішення протягом 10 днів, і, по-друге, всі особи, задіяні у справі мають бути викликані для слухання роз'яснень. Той факт, що з порушенням принципу рівності сторін, ТОВ "Лювада" була позбавлена можливості брати участь у слуханні щодо клопотання "Волинь-Цемент" на судову заборону та представити свої заперечення, тим часом, навпаки, суд дозволив "Волинь-Цемент" надати свої пояснення та докази під час розгляду заяви та сприяти швидкому виготовленню копії постанови суду на судову заборону для "Волинь-Цемент", а також, і швидкого виконання цього судового рішення, дає нам обґрунтовані підстави вважати, що "Волинь-Цемент" мав усні домовленості з суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження, за результатами якого "Волинь-Цемент" отримав вищезгадане судове рішення на судову заборону в той же день!..". "… Під час кожного судового слухання суддя або відкладає судовий розгляд на іншу дату на абсурдних підставах, або виносять незаконні рішення, які перешкоджають продовженню провадження…". "…Таким чином, розгляд справи був відкладений ще на 6 місяців з вини суддів, які призначили безглузду юридичну експертизу, і з вини "Волинь-Цемент", який не оплатив її…". "… Більш того, на судовому засіданні від 18 вересня 2017 року, колегія суддів Господарського суду Рівненської області, яка розглядала справу № 918/890/14, вчинила кричуще беззаконня, об'єднавши для спільного розгляду справи №918/890/14 та №918/1377/16, що була подана до Господарського суду Рівненської області на новий розгляд 18 вересня 2017 року, і направивши об'єднану справу на індивідуальний розгляд суддею Віктором Марачем і вчинивши наступні порушення процесуального законодавства…". "…Вищезгадані факти узгодженої, подібної і єдиної поведінки ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" і конкретних суддів Господарського суду Рівненської області створюють незаконні процесуальні перешкоди щодо вирішення справи №918/890/14 протягом більше як 3 років…". "… На додаток, ми вважаємо за необхідне проінформувати вас, що з метою використання власності ТОВ "Лювада" ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" отримало підтримку не тільки суддів, але й від посадових осіб ПАТ "Українська залізниця", представленої регіональним відділенням "Львівська залізниця"…". "…Цей факт знову підтверджує існування незаконної домовленості, згідно з якою Львівська залізниця підтримує ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" в експлуатації власності ТОВ "Лювада"…". "…Ведення бізнесу з такими сумнівними контрагентами надає обґрунтовані підстави вважати, що ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" може бути залучене в незаконні схеми для формування фіктивного податкового кредиту від податку на додану вартість, і таким чином, могло здійснити фіктивні операції з цією метою від імені ПАТ "Дікергофф Цемент Україна". Це являє собою порушення податкових законів, і це також є кримінальним злочином, за вчинення якого визначена кримінальна відповідальність. Також співробітники ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" повідомили нам, що нещодавно, керівництво ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" систематично порушує встановлені строки з виплати заробітної плати своїм працівникам, що є серйозним порушенням прав робітників…". "…Ми хочемо запевнити вас, що ми щиро сподіваємося, що Буцці Унічем та Дікергофф Гмбх не пов'язані з фактами та подіями, описаними вище…".

Зі змісту листа (а.с. 39) вбачається, що у ньому була викладена інформація щодо вчинення позивачем корупційних дій та ведення нечесної бізнес-практики в Україні шляхом незаконного впливу на суддів, рейдерського захоплення майна, що нібито належить відповідачу, співпраці із фіктивними підприємствами, систематичного порушення прав працівників товариства на оплату праці, яка була доведена відповідачем до європейських професійних асоціацій: CEMBUREAU, Associazione Italiana Tecnico Economica Cemento, Verein Deutsche Zementwerke, Bundesverban Baustoffe Steine und Erden e.V., Portland Cement Assosiation, Czech Cement Assosiation, Polish Cement Assosiation, концерн "Укрцемент" і до світових фондових бірж (Nasdaq, OTC, LSD, FSE, DSE, SSE, BSE, MSE, BTE, BAE, VSE) та їх членів.

Вищенаведену інформацію ТОВ "Лювада" було поширено також шляхом надіслання відповідного листа від 14 листопада 2017 року № 17/11-27 (т.1, а.с. 46) до Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції.

Також, в матеріалах справи міститься лист Офісу великих платників податків ДФС адресований ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" про надання інформації в якому зазначено, що відправником отримано звернення підприємства ТОВ "Лювада" щодо ймовірних фактів порушення ПАТ "Дікергофф Цемент Україна" податкового законодавства та законодавства про працю. В отриманому Офісом великих платників податків ДФС листі вказано, що від працівників ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" стало відомо, що протягом 2015-2017 року товариство здійснювало фінансово-господарські операції з суб'єктами фіктивного підприємництва, а також систематично порушує встановлені строки виплати заробітної плати своїм працівникам (а.с. 43-4, т. 1).

ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна", вважаючи, що зазначена інформація є недостовірною та такою, що принижує його ділову репутацію, звернулося до Господарського суду Рівненської області з цим позовом до відповідача, як особи, що поширила спірну інформацію, про спростування вказаної інформації.

Задовольняючи позов частково, апеляційний господарський суд виходив з того, що згідно з частиною 1 статті 73 та частиною 1 статті 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частиною 1 статті 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно з частиною 2 статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Але поширена відповідачем інформація містить посилання на обставини вчинення ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" корупційних дій щодо незаконного впливу останнім на результати розв'язання суддями Господарського суду Рівненської області спору між ТОВ "Лювада" та позивачем, наявність усних домовленостей товариства із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчинення узгоджених і єдиних дій із суддями Господарського суду Рівненської області; наявність кримінальної або корумпованої домовленості із посадовими особами Господарського суду Рівненської області; вчинення рейдерського заволодіння майном ТОВ "Лювада", незаконність отримання позивачем технічного паспорту на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1); наявність незаконної домовленості із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного ТОВ "Лювада"; здійснення нечесної практики ведення бізнесу в Україні, зокрема, що співпраці упродовж 2015 -2017 років з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, а також систематичного порушення позивачем строків з виплати заробітної плати своїм працівникам.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин:

- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Господарські суди дійшли правильного висновку про те, що спірна інформація стосувалась ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" та була доведена до відома значної кількості осіб, зокрема, іноземних компаній Буцці Юнісем та Дікергофф Гмбх, європейських професійних асоціацій: CEMBUREAU, Associazione Italiana Tecnico Economica Cemento, Verein Deutsche Zementwerke, Bundesverban Baustoffe Steine und Erden e.V., Portland Cement Assosiation, Czech Cement Assosiation, Polish Cement Assosiation, Концерн "Укрцемент" і до світових фондових бірж (Nasdaq, OTC, LSD, FSE, DSE, SSE, BSE, MSE, BTE, BAE, VSE) та їх членів, а також Комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції і Офісу великих платників податків ДФС і не є оціночним судженням, а відповідає ознакам фактичного твердження, оскільки ґрунтується на фактичних даних, наявних у відповідача на момент оприлюднення спірної інформації.

При цьому відповідачем не надано доказів на підтвердження існування будь-яких обставин, які б свідчили або дозволяли обґрунтовано припускати про здійснення позивачем діянь з незаконного впливу останнім на результати розв'язання суддями Господарського суду Рівненської області спору між ТОВ "Лювада" та позивачем, а також які б свідчили про наявність усних домовленостей позивача із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчинення узгоджених і єдиних дій із суддями Господарського суду Рівненської області; наявність кримінальної або корумпованої домовленості із посадовими особами Господарського суду Рівненської області; вчинення рейдерського заволодіння майном ТОВ "Лювада", незаконність отримання позивачем технічного паспорту на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1), наявність незаконної домовленості із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного ТОВ "Лювада"; здійснення нечесної практики ведення бізнесу в Україні, зокрема, що співпраці упродовж 2015 -2017 років з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, а також систематичного порушення позивачем строків по виплаті заробітної плати своїм працівникам, що також свідчить про недостовірність поширеної відповідачем спірної негативної інформації.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Згідно з статтею 17 Кримінального процесуального кодексу України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

За змістом статті 11 Загальної декларації прав людини, кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту.

Відповідно до частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Враховуючи зазначені вище норми законодавства України та міжнародного законодавства (ратифікованого Україною), принцип презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, передбачає невинуватість особи до тих пір, доки її вину не буде доведено в порядку, передбаченому законодавством України, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лінгенс проти Австрії" зазначено, що необхідно розрізняти факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов'язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об'єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об'єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

А тому висновок господарських судів про те, що інформація, наведена у відправлених відповідачем листах, є недостовірною, оскільки її було подано адресатам як перелік конкретних фактів, що відбулися, які негативно характеризують позивача в очах адресатів. Тобто, як вже зазначалося, відповідачем стверджується про порушення позивачем норм чинного законодавства, які передбачають кримінальну відповідальність (вчинення корупційних дій, рейдерського захоплення майна, незаконного отримання технічного паспорту, систематичного порушення строків виплати заробітної плати і т.д.). Разом з тим відповідачем не доведено фактів наявності обвинувальних вироків суду щодо доведеності таких злочинів, а позивач звільняється від обов'язку доведення своєї невинуватості у скоєнні таких злочинів. Відтак, така інформація порушує охоронювану законом недоторканність ділової репутації ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна".

Поширена ТОВ "Лювада" інформація не є оціночними судженнями, оскільки висловлювання відповідача містять конкретні звинувачення (факти) в тому, що позивач здійснив кримінальні правопорушення (корупційні дії, рейдерське захоплення майна, незаконне отримання технічного паспорту, систематичне порушення строків виплати заробітної плати і т.і.). Отже, висловлювання відповідача містять обвинувачення позивача у вчиненні кримінального правопорушення, що можна перевірити на істинність і спростувати, тому вони не є оціночними судженням, а є саме недостовірною інформацією, що порушує недоторканість ділової репутації ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна".

Суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що факти можна підтвердити, а підтвердження оціночних суджень неможливо здійснити. Вказаний висновок випливає з рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року (заява № 72713/01) у справі "Українська Прес-Група проти України", де зазначено: "п.41. У своїй практиці суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 року № 47 5/97-ВР).п.42. Однак навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя".

Твердження відповідача про те, що позивач вчиняє корупційні дії щодо незаконного впливу на результати розв'язання суддями спору між сторонами у справі; мав усні домовленості із суддею Вітою Бережнюк за межами офіційного провадження та вчиняв узгоджені і єдині дії із суддями Господарського суду Рівненської області; має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області; інформацію про те, що позивач вчинив рейдерське заволодіння майном відповідача, не має жодного документа на право власності на спірне майно, не зміг надати документів, які б могли підтвердити права власності на під'їзні залізничні колії, незаконно отримав технічний паспорт на спірне майно (під'їзні залізничні колії довжиною 2,1 км за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Шевченка, 1); інформацію про те, що позивач має незаконну домовленість із Львівською залізницею щодо експлуатації майна, належного відповідачу; інформацію про те, що позивач здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні, зокрема, стверджується, що позивач співпрацював упродовж 2015-2017 років з фіктивними підприємствами, задіяними у схемах отримання незаконних податкових пільг та компаніями, які співпрацюють із фіктивними компаніями, систематично порушує строки по виплаті заробітної плати своїм працівникам, є саме фактичними твердженнями, які містять недостовірну інформацію.

Вжиті відповідачем у словосполучення - "вчиняє корупційні дії", "має кримінальну або корумповану домовленість із посадовими особами Господарського суду Рівненської області", "вчинив рейдерське заволодіння майном", "має незаконну домовленість із Львівською залізницею", "здійснює нечесну практику ведення бізнесу в Україні", "співпрацював упродовж: 2015-2017 роках з фіктивними підприємствами", в суспільній свідомості носять вкрай негативну характеристику щодо особи, відносно якої такі словосполучення застосовані. Використання відповідачем таких словосполучень носить вкрай негативну характеристику щодо особи ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна", що свідчить про порушення особистих немайнових прав останнього на недоторканність його ділової репутації.

Враховуючи викладене, господарські суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовної вимоги про визнання поширеної інформації недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право приватного акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" на недоторканність ділової репутації та про спростування недостовірної інформації шляхом направлення листів.

Відповідно статтей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб передбачений законом або договором.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно частини 1 статті 9 Конституції України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2016 року № 3477-IV, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Статтею 6 Конвенції визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Водночас засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005, заява № 38722/02).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідно до частини 7 статті 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Право ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" на захист ділової репутації було порушено шляхом відправлення ТОВ "Лювада" листів, які містять недостовірну інформацію. Вказані листи були одержані адресатами, право позивача було порушено, недостовірна інформація була поширена. Водночас, вимога відкликати ці листи не може забезпечити поновлення прав ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна", а тому обраний спосіб захисту є неефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Тобто, виходячи з викладеного, застосування обраного заявником способу захисту своїх прав, фактично не призведе до їх відновлення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ефективним та визначеним законом спосіб захисту у даному випадку є направлення листів про спростування інформації (третя позовна вимога ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна") та відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання ТОВ "Лювада" негайно відкликати листи, які містять недостовірну інформацію, від усіх адресатів, яким його було надіслано, а саме: 1) лист № 17/11-02 від 14 листопада 2017 року, адресований Буцці Юнісем (Луїджі Буцці, 6, 15033, місто Казале Монферрато, Італія) та Дікергофф Гмбх (69 Бібріхер Штрассе, 65203 Вісбаден, Німеччина, а/с 2247, 6512 Вісбаден, Німеччина) та іншими адресатам, вказаним у листі; в тому числі надавши підтвердження позивачу про надсилання повідомлення про відкликання листів, в яких зазначена інформація за змістом, що є об'єктом даного позову; 2) лист Державній фіскальній службі України, предметом якого було звинувачення ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" у здійсненні фінансово-господарських операцій з суб'єктами фіктивного підприємництва, порушеннях податкового законодавства та законодавства про працю; 3) лист №17/11-27 від 14 листопада 2017 року ТОВ "Лювада" до Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної ради України.

Крім того, суд апеляційної інстанції правильно вказав про те, що згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Тлумачення вказаних статей свідчить, що у випадку, коли особа звертається до органів державної влади, органів місцевого самоврядування із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

Згідно з статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" до повноважень Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, серед іншого, відноситься контроль за виконанням законодавства про боротьбу з корупцією і організованою злочинністю, перевірку діяльності спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Служби безпеки України і підрозділів Національної поліції.

Згідно з пунктом 3 Положення про Офіс великих платників податків ДФС основними завданнями Офісу великих платників є забезпечення реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного (при виконанні повноважень з контрольно-перевірочної, оперативно-розшукової роботи, досудового розслідування, перевірок фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом) законодавства.

А тому, надсилання ТОВ "Лювада" листа №17/11-27 від 14 листопада 2017 року до Комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України та звернення до Офісу великих платників податків ДФС є реалізацією особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширенням недостовірної інформації (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі №207/1161/17).

Доводи касаційної скарги, які повторюють доводи апеляційної скарги про те, що поширена інформація є оціночними судженнями, є безпідставними і спростовуються висновками господарських судів попередніх інстанцій, адже викладені у листах твердження фактично є обвинуваченнями позивача у здійсненні кримінальних правопорушень і суди дали їм правильну правову оцінку, вказавши про те, що відповідачем викладені фактичні твердження.

Доводи касаційної скарги про те, що судами в основу рішення покладено неправильний переклад листа наданого позивачем, адже на першій сторінці перекладу відсутні слова, які наявні в оригіналі, а саме, слова "allegedly" (як "ймовірно", "вірогідно") у першому абзаці та некоректний переклад слова "alleged" (як "ймовірний", "вірогідний") у абзаці під цифрою "1", що призвело до прийняття неправильного рішення, також були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції та правильно відхилені ним, оскільки, враховуючи єдність мети листа та викладеної в ньому інформації, цей лист має оцінюватися саме в цілому та в комплексі, а не шляхом "виривання" з контексту певних окремих речень чи абзаців (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 липня 2018 року у справі №910/5117/17).

Таким чином, судом апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України була дана належна правова оцінка всім зібраним у справі доказам в їх сукупності на підставі їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, виправлено помилки, допущені судом першої інстанції та постановлено законне і обґрунтоване рішення.

Решта доводів касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду, а зводяться до переоцінки зібраних у справі доказів, що відповідно до ст. 300 ГПК України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Верховний Суд, переглядаючи відповідно до вимог ст. 300 ГПК України судові рішення в межах доводів касаційної скарги, дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням вимог матеріального права, з дотриманням передбачених ч. 3 ст. 6 ЦК України принципів справедливості, добросовісності, розумності, а тому підстав для її скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно з ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на ТОВ "Лювада".

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лювада" залишити без задоволення, а постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 у справі за № 918/233/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Баранець

О. Мамалуй