Справа №: 398/708/16-ц

провадження №: 2/398/26/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"04" березня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В., з участю секретаря Колісник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Олександрія цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_2, Олександрійської районної державної адміністрації в особі сектора державної реєстрації Олександрійської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, про визнання недійсним та скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності та зобов’язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА _1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, Олександрійської районної державної адміністрації в особі сектора державної реєстрації Олександрійської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, який був уточнений 25 липня 2018 року, у якому просить:

1) визнати недійсним і скасувати рішення № 219 від 28.04.2014 р. 26 сесії VI скликання Олександрівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі/на місцевості та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2, що розташована за адресою: вул. Зелена, 30 с. Олександрівка, Олександрійського району, Кіровоградської області для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд площею 0,32 та 0,25 га.

2) визнати недійсним і скасувати свідоцтво про право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Зелена, 30 с. Олександрівка, Олександрійського району, Кіровоградської області для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд (кадастровий номер 3520380400:51:000:0152, площею 0,25 га серія САК 243506, виданий 28.03.2014 року.

3) визнати недійсним і скасувати свідоцтво про право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Зелена, 30 с. Олександрівка, Олександрійського району, Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3520380400:51:000:0153, площею 0,32 га, серія САК 243597, виданий 28.03.2014 року.

4) зобов’язати Олександрійську районну державну адміністрацію в особі сектора державної реєстрації Олександрійської районної державної адміністрації зняти з реєстрації: право власності за ОСОБА_2на земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Зелена, 30 с. Олександрівка, Олександрійського району, Кіровоградської області для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд (кадастровий номер 3520380400:51:000:0152, площею 0,25 га серія САК 243506, виданий 28.03.2014 року; право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Зелена, 30 с. Олександрівка, Олександрійського району, Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3520380400:51:000:0153, площею 0,32 га, серія САК 243597, виданий 28.03.2014 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11 квітня 1977 року вона за договором купівлі-продажу придбала будинок з надвірними спорудами, який розташований на земельній ділянці площею 0,69 га та знаходиться за адресою: вул. Зелена, 31, с. Олександрівка, Олександрійського району, Кіровоградської області. Отже, позивач вважає, що за нею зберігається право на земельну ділянку площею 0,69 га, яка розташована за вказаною вище адресою. Однак це право позивача було порушене у зв’язку з приватизацією відповідачем ОСОБА_2 суміжної земельної ділянки, оскільки встановлені межі цієї ділянки порушують межі ділянки, якою володіє і користується позивач, площа накладення складає 0,03 га. Також позивач посилається на те, що технічна документація та свідоцтва на право власності на земельні ділянки площею 0,25 га та 0,32 га, які належать відповідачу ОСОБА_2, виготовлені та видані з грубим порушенням законодавства, тому за таких підстав вони є недійсними, тому підлягають скасуванню та зняттю їх з реєстрації.

24 червня 2016 року відповідачем ОСОБА_2 були подані письмові на позовну заяву, у яких вона зазначає, що зміст позовної заяви ОСОБА_1 та додатків до неї вказують на самовільне зайняття позивачем земельної ділянки та відсутність факту порушення її прав власника або прав землекористувача при прийнятті рішення Олександрівською сільською радою 24.03.2014 року, а отже вказаний вище позов відповідач не визнає, та вважає його таким, що задоволенню не підлягає. Своє заперечення обґрунтовує тим, що у договорі купівлі-продажу, який був укладений позивачем про продаж землі не йдеться, відсутні докази того, що позивачу виділялась у власність чи користування земельна ділянка площею 0,69 га. Водночас відповідно до ст. 77, 78 ЗК УРСР у редакції від 08.07.1970 не було передбачено право власності громадян на земельні ділянки, у розмір земельних ділянок, які могли видаватися у користуванн ягромадянам не міг перевищувати 0,40 га.

1 жовтня 2018 року заперечення на уточнену позовну заяву були подані Олександрівською сільською радою Олександрійського району Кіровоградської області, у яких відповідач просить визнати таким, що рішення прийнято без порушень рішення сільської ради протокол сесії 26 VI скликання № 219 від 28.04.2014 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 3520380400:51:000:0152 площею 0,25 та для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3520380400:51:000:0153 площею 0,32 га . Також у запереченні зазначено, що свідоцтва про право власності на нерухоме майно САК № 243597 кадастровий номер 3520380400:51:000:0153 та САК № 243506 кадастровий номер 3520380400:51:000:0152 видані реєстраційною службою службою Олександрійського міськрайонного управління юстиції Кіровоградської області видані без порушень. Свої заперечення обгрунтовують тим, що відповідно до ОСОБА_3 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та рішення сільської ради було видано свідоцтва про право власносності Олександрійським міськрайонним управлінням юстиції від 28.03.2014 року. Олександрівська сільська рада не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 про скасування рішення 26 сесії VI скликання № 219 від 28.04.2014 року тому, що межовий спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тягнеться з 2013 року. Комісія по земельним питанням Олександрівської сільської ради та державні управління Олександрійського району неодноразово виїжджали на місце знаходження земельної ділянки, про що свідчать Акти обстежень за 2013, 2014, 2015, 2016, 2018 роки, які в свою чергу супроводжувались нецензурною лайкою та непогодженням межових знаків. Адже, було чітко видно, що земельна ділянка ОСОБА_1, яка являється не приватизованою зі сторони прогону заростає бур’янами та дерезою, яку потрібно корчувати, залазить на межі ОСОБА_2 Крім того, ОСОБА_1, згідно ст. 121 ЗК України не може приватизувати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, так як вона використала своє право, маючи за межами населеного пункту ділянку для ведення ОСГ площею 1,59 га ріллі, кадастровий номер 3520380400:02:000:5075. Тому сільська рада надала земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га для ведення садівництва 0,12 рішення сесії від 11.06.2013 № 157, яка на даний час не приватизована. При обмірах земельної ділянки ОСОБА_2 приватним підприємством Геосвіт-ЛСО ОСОБА_1 відмовилась підписувати межі, тому їх підписала сільська рада так як земельна ділянка ОСОБА_1 не приватизована. Сільською радою з’ясовано і доведено всі обставини, які свідчать про те, що ОСОБА_4 використовує не приватизовану земельну ділянку, постійно порушуючи межу, крім того 29.08.2018 року землевпорядником ОСОБА_5 та сільським головою ОСОБА_3 було складено акт № 25 про те, що ОСОБА_1 знімає межовий забір сітку та встановлює шиферний зі сторони ОСОБА_2 переставляючи стовпці, які були встановлено в натурі на місцевості ОСОБА_2 відповідно до свідоцтв на земельну ділянки виданих 28.03.2014 року САК № 243597 кадастровий номер 3520380400:51:000:0153 та САК № 243506 кадастровий номер 3520380400:51:000:0152.

Державний реєстратор сектору державної реєстрації Олександрійської РДА подав відзив, у якому зазначив, що вимога позивача про скасування свідоцтв про право власності на земельні ділянки не є способом цивільно-правового захисту і не може бути предметом розгляду у цій справі. У разі визнання незаконними рішень сесій Олександрійської сільської ради про розробку та затвердження технічної документації рішення суду виконується відповідно до ч.1 ст. 27 ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 підтримали позов та просили його задовольнити. Ні позивачем, ні представником позивача будь-які клопотання, зокрема і про призначення експертизи не заявлялись. Позивач та її представник також повідомили, що вони подали усі наявні у них докази.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

Представник відповідача сектору державної реєстрації Олександрійської РДА у судове засідання не з’явився. 31 січня 2019 року подав до суду заяву, у якій розгляд справи проводити без його участі. Рішення по справі прийняти на розсуд суду.

Представник відповідача - Олександрівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області у судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області у судове засідання не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи прийшов таких висновків.

Відповідно до договору купівлі продажу, який був укладеного 11.04.1977 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_1 купила будинок, що знаходиться у с. Олександрівка Олександрійського району Кіровоградської області і розташований на присадибній земельній ділянці 0,69 га. Вказаний вище договір зареєстрований у реєстрі під № 23. У договорі не зазначено адреси будинку, однак вказано, що “на зазначеній присадибній земельній ділянці розташований один глинобитний будинок, критий соломою загальною площею 35 кв. метрів з надвірними будівлями. Цей житловий будинок належить продавцю ОСОБА_9 на підставі запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Олександрівської сільської ради депутатів трудящих за №177, що підтверджується записом в погосподарській книзі”. Договір також містить штамп про реєстрацію у БТІ права власності на будинок за адресою вул. Зелена, 31 у с. Олександрівка за ОСОБА_1.

Також судом був досліджений технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду № 31 по вул. Зеленій у с. Олександрівка, відповідно до якого на земельній ділянці 0,689 га розташовані будинок та надвірні споруди, сад, город та луг.

Водночас у листі-відповіді КП “Олександрійське МБТІ” від 18.08.2015 р. № 39, яка була надана позивачу, зазначено, що при купівлі ОСОБА_1 житлового будинку у ОСОБА_9 у договорі купівлі-продажу, посвідченому секретарем сільської ради ОСОБА_10 зазначено, що будинок розташований на земельній ділянці 69,1 га. Технічний паспорт не містив генплану, так як для сільської місцевості така норма на той час (11.04.77 року) передбачена не була. За замовленням позивача від 20.09.2010 року працівник КП “Олександрійське МБТІ” Калініна 24.09.2010 р. провела обмір земельної ділянки для виготовлення генплану. На абрисі чітко зазначено, що розмір земельної ділянки (ширина по вул. Зеленій) складає 33,5 м. Абрис підписано ОСОБА_1 Також ОСОБА_1 була надана схема земельної ділянки, яка видана та підписана сільським головою та спеціалістом-землевпорядоком від 22.09.10 р. З цієї схеми видно, що розмір земельної ділянки по вул. Зелена, 31 складає 33,5 м. Загальна площа земельної ділянки 0,689 га. У оригіналі технічного паспорта від 27.09.2010 р. працівником КП “Олександрійське МБТІ” була допущена помилка. Був проставлений розмір 40,0 м замість 33,5 м.

У довідці виконавчого комітету Олександрівської сільської ради № 26 від 22.02.1986 року зазначено, що ОСОБА_1 згідно з записом № 138 в погосподарській книзі № 2 виконкому Олександрівської сільської ОСОБА_7 народних депутатів за сім’єю значиться жилий будинок, що знаходиться в с. Олександрівка, Олександрійського району, Кіровоградської області. Загальна площа будинку 1919 року побудови 44 кв. метри. Будинок розташований на присадибній земельній ділянці, закріпленій за колгоспом ім. Свердлова. До нього прилягають надвірні будівлі, времянка, побудована в 1979 році, сарай. Також у довідці зазначено, що “двір відноситься до колгоспного типу”.

Відповідно до рішення виконкому Олександрівської сільської ради народних депутатів Олександрійського району Кіровоградської області від 27 грудня 1993 року №46 “Про приватизацію земельних ділянок” виконком сільської ради вирішив передати безоплатно у приватну власність земельні ділянки громадянам, переліченим у списку, що додається. Зазначено також, що державні акти на право приватної власності на землю громадянам, переліченим у п.1 цього рішення, будуть видані і зареєстровані виконкомом після встановлення меж земельних ділянок в натурі по місцевості. Якщо при встановленні меж земельних ділянок будуть виявлені розбіжності в даних про розмір земельної ділянки, переданої у власність, з фактичними розмірами, то остаточний розмір площі такої ділянки буде визначено виконкомом додатково. Разом з цим рішенням надано список громадян, серед яких зазначено ОСОБА_1 любов Іванівну. Будь-яких відомостей про виконання цього рішення виконкому сільради суду не надано.

Відповідно до Рішення Олександрівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області № 157 від 11.06.2013 року ОСОБА_1 був наданий дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,2500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код КВЦПЗ - В02.01, з них 0,09 га - землі одно- та дво поверхової житлової забудови, 0,16 га сільськогосподарські угіддя із земель житлової і громадської забудови для ведення садівництва- 0,12 га із земель сільськогосподарського призначення за рахунок земель, не наданих власність або постійне користування в межах населеного пункту за адресою: вул. Зелена, 31, с. Олександрівка.

Відповідно до актів щодо вирішення земельного спору від 29.04.2016 р., 18.05.2015 р., 03.04.2014 р., 28.10.2013 р., 23.10.2013 р. 15.04.2013 р., в який встановлено, що ОСОБА_1 не має технічної документації на земельну ділянку, забирає частину земельної ділянки у сусідки ОСОБА_2, свій город зі сторони прогону залишає, який заростає дерезою, на мирне врегулювання спору не погоджується.

Відповідно до акту щодо вирішення земельного спору від 18.11.2015 р. №с12 встановлено, що межа між громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 була правильною, згідно приватизованої ділянки ОСОБА_2 Але при доказуванні своєї позиції ОСОБА_1 твердить, що сусідка ОСОБА_2 зайняла у неї два метри городу.

Відповідно до рішення Олександрівської сільської ради протокол сесії 26 VI скликання № 219 від 28.04.2014 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у власність ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 3520380400:51:000:0152 площею 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 3520380400:51:000:0153 площею 0,32.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.03.2014 ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,32 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3520380400:51:000:0153. Це право зареєстроване, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.03.2014.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.03.2014 ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3520380400:51:000:0152. Це право зареєстроване, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.03.2014.

Відповідно до довідки Олександрівської сільської ради від 21.06.2013 року ОСОБА_1 має земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту загальною площею 1,59 га ріллі.

Відповідно до акту № 25 від 29.08.2018 року, складеного землевпорядником ОСОБА_5 та сільським головою ОСОБА_3 було встановлено, що ОСОБА_1 знімає межовий забір сітку та встановлює шиферний зі сторони ОСОБА_2 переставляючи стовпці, які були встановлено в натурі на місцевості ОСОБА_2 відповідно до свідоцтв на земельну ділянки виданих 28.03.2014 року САК № 243597 кадастровий номер 3520380400:51:000:0153 та САК № 243506 кадастровий номер 3520380400:51:000:0152.

При вирішення справи суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 16 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37-41 цього Кодексу. Порядок порушення і розгляду клопотань про надання земельних ділянок встановлюється ОСОБА_5 Міністрів Української РСР.

Відповідно ч. 5 ст. 20 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських ОСОБА_5, а в містах і селищах міського типу - в реєстрових книгах виконавчих комітетів міських, селищних ОСОБА_5 депутатів трудящих.

Відповідно до ст. 77 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) Радгоспи та інші державні сільськогосподарські підприємства, організації і установи надають присадибні ділянки або городи із земель, призначених для цієї мети, постійним робітникам і службовцям, а також вчителям, лікарям та іншим спеціалістам, які працюють і проживають у сільській місцевості. Надання присадибних ділянок або городів провадиться на основі рішення адміністрації радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств, організацій і установ. Колгосп за рішенням загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) надає присадибні земельні ділянки вчителям, лікарям та іншим спеціалістам, які працюють і проживають у сільській місцевості. Робітникам, службовцям, пенсіонерам та інвалідам, які проживають у сільській місцевості, при наявності вільних присадибних земель у колгоспах, радгоспах, інших державних сільськогосподарських підприємствах, організаціях і установах, присадибні ділянки можуть надаватися відповідно за рішенням загальних зборів членів колгоспу (зборів уповноважених) або адміністрації радгоспу, підприємства, організації чи установи, затверджуваним виконавчим комітетом сільської ОСОБА_5 депутатів трудящих. Робітники, службовці та інші громадяни, які проживають у сільській місцевості, використовують надані їм присадибні земельні ділянки для будівництва жилих будинків та господарських будівель, а також ведення особистого підсобного господарства.

Відповідно до ст. 78 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) встановлювалися розміри присадибного землекористування робітників, службовців і інших громадян, які проживають у сільській місцевості Так, робітники, службовці і інші громадяни, які проживають у сільській місцевості, користуються присадибними земельними ділянками, включаючи площу, зайняту будівлями, у таких розмірах:

1) постійні робітники, спеціалісти та службовці радгоспів і лісових господарств - не більше 0,40 гектара, а на поливних землях і в радгоспах Південного берега Криму - не більше 0,15 гектара на сім'ю; за робітниками радгоспів, які постійно проживають на території цих господарств, але працюють в них сезонно за неможливістю надати їм постійну роботу, присадибні ділянки зберігаються в таких же розмірах, як і за постійними робітниками;

2) спеціалісти сільського і водного господарства, які працюють в сільськогосподарських і водогосподарських підприємствах, організаціях, установах і проживають у сільській місцевості, робітники і службовці учбових, дослідних, підсобних, відгодівельних та інших сільськогосподарських підприємств і організацій, сільські вчителі, медичні та фармацевтичні працівники з спеціальною освітою, які проживають і працюють у сільській місцевості, а також робітники і службовці підприємств зв'язку, розташованих в сільській місцевості, - не більше 0,25 гектара, а на поливних землях - не більше 0,13 гектара на сім'ю;

3) всі інші робітники і службовці, які проживають у сільській місцевості, але не працюють у сільському господарстві, - не більше 0,15 гектара, а на поливних землях - не більше 0,08 гектара на сім'ю;

4) генерали, адмірали і старші офіцери, що прослужили не менше 25-ти календарних років в ОСОБА_11, Військово-Морському флоті, органах Державної безпеки та Міністерства внутрішніх справ, а також генерали, адмірали і старші офіцери, які прослужили не менше 25-ти років і звільнені в запас або відставку за станом здоров'я чи віком і проживають у сільській місцевості, користуються присадибними земельними ділянками в розмірах: генерали і адмірали - до 0,25 гектара, старші офіцери - до 0,15 гектара, а на поливних землях відповідно до 0,13 і 0,08 гектара на сім'ю.

Відповідно до ч.2 ст.78 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) присадибні ділянки в попередніх розмірах зберігаються за вказаними в пунктах 1 і 2 частини першої цієї статті робітниками і службовцями при переході їх на пенсію по старості чи інвалідності, а також за сім'ями робітників і службовців, що призвані на дійсну строкову службу в ряди Збройних Сил СРСР або пішли вчитися, - на весь строк перебування на військовій службі або в учбовому закладі.

Також статтею 63 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) було врегульовано право колгоспного двору на присадибну земельну ділянку. Кожний колгоспний двір має право на присадибну земельну ділянку, яка надається в порядку і в межах норм, передбачених статутом колгоспу. Присадибна земельна ділянка надається для будівництва житлового будинку, господарських будівель, під город, сад та на інші потреби. До присадибної ділянки входить вся площа, в тому числі і зайнята будівлями. Присадибна ділянка не може передаватися в користування іншим особам або оброблятися з застосуванням найманої праці. Право колгоспного двору на присадибну ділянку засвідчується записом в земельній шнуровій книзі колгоспу.

Статтею 70 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) було врегульовано користування присадибною земельною ділянкою при переході права власності на жилий будинок, належний колгоспному двору. Набуття права власності на жилий будинок і господарські будівлі, належні до цього колгоспному двору, не дає права на користування присадибною земельною ділянкою в розмірі, яким користувався колгоспний двір. Надання присадибних земельних ділянок членам колгоспу, які набули право власності на жилий будинок і господарські будівлі, проводиться в порядку, визначеному статтями 63, 64 цього Кодексу. Якщо особа, яка набула право власності на жилий будинок і господарські будівлі, не є колгоспником, земельна ділянка їй може бути надана в порядку і розмірах, передбачених статтями 77, 78 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені у справі обставини і зазначені норми права суд дійшов висновку, що позивач не довела, що її право на земельну ділянку було порушене і тому у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

У позовній заяві позивач посилається на те, що право на земельну ділянку виникло у неї на підставі договору купівлі-продажу будинку, який, як зазначено у договорі розташований на земельній ділянці площею 0,69 га. Разом з тим, чинні на момент укладення цього договору Земельний і Цивільний кодекс УРСР не передбачали можливості купівлі-продажу земельної ділянки і також не місили норм про автоматичний перехід до нового власника прав на земельну ділянку, які мав попередній власник будинку. Як зазначено вище, надання земельних ділянок у користування відповідно до ст. 16 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) здійснювалось в порядку відведення. Як встановлено з довідки виконавчого комітету Олександрівської сільської ради № 26 від 22.02.1986 року ОСОБА_1 згідно з записом № 138 в погосподарській книзі № 2 виконкому Олександрівської сільської ОСОБА_5 народних депутатів володіє жилим будинком, який розташований на присадибній земельній ділянці, закріпленій за колгоспом ім. Свердлова, також у довідці зазначено, що “двір відноситься до колгоспного типу”. Разом з тим, суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 після купівлі нею будинку компетентними органами у передбаченому статтями 16, 20, 77, 78 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) порядку відводилася земельна ділянка у зазначеному у договорі розмірі, тобто 0,69 га. Суду не надано відповідних рішень колгоспу ім. Свердлова або виконкому сільської ради щодо виділення ОСОБА_1 земельної ділянки. Більш того, норми ст. 78 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) передбачали максимальний розмір площу земельної ділянки, яка могла бути виділена громадянам, що проживають у сільській місцевості - 0,40 га. Суду також не надано належним чином засвідчені витяги із земельно-шнурових книг сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських ОСОБА_5, які відповідно ч. 5 ст. 20 Земельного Кодексу Української РСР (редакції від 08.07.1970 року) можуть засвідчувати право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості. Отже, позивач не надала правовставнолюючиїх документів, що підтвердужють у неї виникнення права користування земельною ділянкою відповідно до норм Земельного Кодексу Української РСР.

Окрім цього, позивач не надала доказів надання їй у власність або передачу у користування земельної ділянки за адресою с. Олександрівка, вул. Зелена, 31 після набрання чинності Земельним кодексом України у редакції від 13.03.1992. Правовстановлюючий документ на цю земельну ділянку, а саме державний акт їй не видавався. Рішення виконкому Олександрівської сільської ради народних депутатів Олександрійського району Кіровоградської області від 27 грудня 1993 року №46 “Про приватизацію земельних ділянок” не є правовстановлюючим документом, суду не надані будь-які відомості про його виконання та видачу ОСОБА_1 державного акту.

Окрім цього, позивач не надала доказів того, у яких межах їй було надано земельну ділянку. Наданий суду технічний паспорт не є достатнім доказом меж земельної ділянки, оскільки він складений у 2010 році і у ОСОБА_1 відсутні правовстановлюючі документи, що підтверджують зазначені у технічному паспорті межі земельної ділянки.

Також позивач не довела, що видані відповідачу у власність суміжні земельні ділянки накладаються на земельну ділянку, яка виділялася позивачу і таким чином порушено її права як користувача цієї ділянки. Позивач також не подавала клопотання про проведення земельно-технічної експертизи для встановлення наявності накладання цих земельних ділянок та розмір накладання.

Також суд відхиляє доводи позивача про порушення процедур при розробці технічної документації та видачі відповідачу свідоцтв про право власності на земельну ділянку, оскільки суду не надано доказів того, що вони призвели до накладання земельних ділянок, а отже до порушення прав позивача.

Отже, у задоволенні позовної заяви слід відмовити у зв’язку з її необгрунтованістю.

Керуючись ст. 258-273 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, ОСОБА_2, Олександрійської районної державної адміністрації в особі сектора державної реєстрації Олександрійської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, про визнання недійсним та скасування рішення, скасування свідоцтва про право власності та зобов’язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду у порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України.

Повне судове рішення складено 14 березня 2018 року.

Суддя В.В. Орловський