ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 березня 2019 року № 640/21828/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні сторін справу

за позовом

Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту»,

ОСОБА_1,

ОСОБА_2

до

Міністерства екології та природних ресурсів України

третя особа

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські мінеральні добрива»

про

визнання протиправними та скасування висновку, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (далі також - позивач 1), ОСОБА_1, (далі також - позивач 2), ОСОБА_2 (далі також - позивач 3) звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські мінеральні добрива» (далі також - третя особа), в якому просять визнати протиправним та скасувати виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські мінеральні добрива» висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Реконструкція будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив, розташованого за адресою: вул. Заводська 1г, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область».

В обґрунтування вимог позивачі зазначають, що оскаржуваний висновок підлягає скасуванню через порушення процедури проведення оцінки впливу на довкілля у частині здійснення оцінки впливу на довкілля (далі також - ОВД) без урахування стану довкілля; не врахування територіальної альтернативи розміщення планового хімічного виробництва за межами міста Кривого Рогу, а також відповідачем зроблені завідомо неправдиві висновки, що виробництво розташоване поза межами районів щільної житлової забудови м. Кривий Ріг; необґрунтованості висновку Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального і науково-дослідного об'єднання «УКРНДІАГРОПРОЕКТ» про віднесення до складів комплексу по переробці і зберіганню мінеральних добрив; неврахування необхідності розташування підприємства з підповітряної сторони відносно житлової забудови та врахування рози вітрів; відсутності документа, що посвідчує згоду власника на проведення будівельних робіт, а також відсутності документів на користування земельною ділянкою; не розміщення оголошення про початок громадського обговорення в інших громадських місцях на території, де планується провадити планову діяльність; необхідність розміщення адміністративно-побутових будівель на відстані не менше 200 м від виробничих будинків і споруд.

Враховуючи викладене, позивачі просять позов задовольнити.

Разом із позовною вимогою, в прохальній частині позову заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії розміщеного в Єдиному реєстрі Міністерства екології та природних ресурсів України висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності «Реконструкція будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив, розташованого за адресою: вул. Заводська 1г, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область» на підставі абзацу 2 частини десятої статті 4¹ Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Заявники просять розглядати клопотання про забезпечення позову на підставі наведених в описовій частині позовної заяви обґрунтувань.

Ухвалою суду від 22.12.2018 року клопотання позивачів про забезпечення позову повернуто без розгляду.

Ухвалою від 28.12.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статей 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними в матеріалах судової справи доказами після спливу строків для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські мінеральні добрива»; задоволено заяву позивача 1 про звільнення від сплати судового збору та звільнено позивача 1 від сплати судового збору.

Через канцелярію суду 23.01.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву з посиланнями на матеріали оцінки впливу на довкілля. Крім іншого вважає, що позов подано особами, які не брали участі у громадському обговоренні, вважає, що позивачами не доведено, які конкретно права та охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваним висновком. Отже, із зазначеним позовом звернулися не ті особи, яким належить право вимоги. Враховуючи викладене, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Разом з відзивом до суду надійшла заява відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 28.01.2019 заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження повернуто відповідачу без розгляду.

Через канцелярію суду 01.02.2019 третьою особою подано пояснення на позовну заяву.

Третя особа проти позову заперечує посилаючись на приписи частини другої статті 12 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», якою встановлений вичерпний перелік підстав скасування висновку з оцінки на довкілля. При цьому, на думку третьої особи, в цьому випадку такі підстави відсутні.

Щодо здійснення ОВД без урахування стану довкілля, третьою особою звернуто увагу, що у Звіті з ОВД стан довкілля враховано.

Щодо здійснення ОВД без територіальної альтернативи третьою особою повідомлено, що виправдних альтернатив в ході проведення підготовки до початку планованої діяльності не виявлено, а також наголошено, що у Висновку з ОВД відповідачем зобов'язано третю особу провести відкрите обговорення із органами місцевого самоврядування та представниками громад, прилеглих до території планованої діяльності мікрорайонів м. Кривий Ріг, для роз'яснення вибору виправданої альтернативи місця розташування об'єкта планованої діяльності.

Щодо неврахування результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про провадження планової діяльності звернуто увагу на те, що відповідне рішення ще не приймалось.

Щодо неврахування необхідності розташування підприємства з підповітряної сторони відносно житлової забудови та врахування рози вітрів зазначено, що згідно з ситуаційною картою схеми розташування джерел викидів проектованого комплексу та згаданої довідки в напрямку спальних мікрорайонів дмуть східні, південно-східні, північно-східні вітри, тобто багаторічне повторювання вказаних напрямків вітру становить 41,6 %, а отже місце розташування об'єкта планової діяльності знаходиться з підвітряної сторони.

Щодо зобов'язання третьої особи здійснити захист території зеленими багаторічними насадженнями звернув увагу, що у Висновку з ОВД відповідачем зобов'язано третю особу привести у належний стан територію підприємства після закінчення будівельних робіт, здійснюється благоустрій території шляхом поновлення рослинного покрову з засівом трав та висадженням дерев.

Щодо розміщення адміністративно-побутових приміщень на відстані не менше 200 м від виробничих будинків і споруд, третя особа послалася на ГОСТ 9097-82, відповідно до якого сульфат амонію має тверду форму, а отже допускається розміщення адміністративно-побутових приміщень в прибудованих до складів приміщеннях.

Враховуючи викладене, третя особа просить відмовити у задоволенні позову.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) суду 07.02.2019 року представником Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту", позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано клопотання.

Через канцелярію суду 07.02.2019 року позивачами подано відповідь на відзив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 року у задоволенні клопотань представника Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту", позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 07.02.2019 року відмовлено.

Через канцелярію суду 15.02.2019 року та 20.02.2019 року надійшли заяви «про приєднання до судового позову як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача».

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.03.2019 року заяви від 15.02.2019 року та 20.02.2019 року «про приєднання до судового позову як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача» повернуто заявникам без розгляду у зв'язку з їх безпідставністю.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

У Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля зареєстровано справу про оцінку впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «Українські мінеральні добрива» (код ЄДРПОУ 41589812) за №2018327428.

Відповідно до матеріалів справи, в газеті «Червоний Гірник» від 29.03.2018 року №22 (21831) та газеті «Зірка-4» від 29.03.2018 року №13-1989, а також на дошках оголошення Криворізької міської ради опубліковано/розміщено Повідомлення про планову діяльність ТОВ «Українські мінеральні добрива».

Оголошення про початок громадських обговорень звіту з оцінки впливу на довкілля суб'єктом господарювання - третьою особою опубліковано у газеті «Червоний гірник» від 07.06.2018 року №39 (21848) та у газеті «Сегодня» від 08.06.2018 року №7 (відповідні копії оголошень містяться у матеріалах справи).

У матеріалах справи наявні зауваження і пропозиції від громадськості, а саме від депутатської фракції «Об'єднання Самопоміч» у Криворізькій міській раді (від 23.07.2018 року вх.№20821/6-18), народного депутата України В.М. Купрія (від 02.08.2018 року вх.№1848-дз), коаліції громадської організації «Досить труїти Кривий Ріг» (від 04.07.2018 року №37, від 06.07.2018 року №38), громадян ОСОБА_5 (від 27.08.2018 року) та ОСОБА_6 (від 21.08.2018 року №С-1367) та ін., щодо планової діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з ОВД.

Організацією - виконавцем ТОВ «Центр екології та розвитку нових технологій» складено Звіт з оцінки впливу на довкілля ТОВ «Українські мінеральні добрива» «Реконструкція будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив, розташованого за адресою: вул. Заводська 1г, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область».

Громадські слухання з обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності відбулися 20.06.2018 року у приміщенні конференц-залу готелю «PARK HOUSE» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, 11, за результатами чого складено Звіт про громадське обговорення планової діяльності від 21.09.2018 року №7-03/12-2018327428/2.

За результатами оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «Українські мінеральні добрива» 26.09.2018 року Міністерством екології та природних ресурсів України прийнято Висновок оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Реконструкція будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив, розташованого за адресою: вул. Заводська 1г, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область».

Вважаючи цей Висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню через порушення процедури проведення оцінки впливу на довкілля, позивачі звернулися до суду із позовом.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України від 23.05.2017 року №2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон № 2059).

Згідно з частинами першою-другою статті 2 Закону №2059, оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

1) підготовку суб'єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб'єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об'єктів, планованої діяльності та об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Щодо дотримання процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин третьої - п'ятої, десятої статті 4 Закону №2059 повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб'єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації (не менше двох), визначених суб'єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої планується розміщення об'єкта, чи до відповідної територіальної громади, яка може зазнати впливу планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.

Інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюється суб'єктом господарювання протягом трьох робочих днів з дня їх отримання суб'єктом господарювання шляхом розміщення в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті.

Звіт з оцінки впливу на довкілля та надана суб'єктом господарювання інша документація, необхідна для оцінки впливу на довкілля, є відкритими (з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті) і надаються уповноваженим органом, органом місцевого самоврядування та суб'єктом господарювання для ознайомлення. Доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої наданої суб'єктом господарювання документації щодо планованої діяльності забезпечується шляхом їх розміщення у місцях, доступних для громадськості у приміщеннях уповноваженого органу, органу місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яка може зазнати впливу планованої діяльності, у приміщенні суб'єкта господарювання та, додатково, може розміщуватися в інших загальнодоступних місцях, визначених суб'єктом господарювання. Громадськості надається можливість робити копії (фотокопії) та виписки із зазначеної документації, а також можливість ознайомлення з інформацією за місцем розміщення.

Уповноважений центральний орган веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Інформація, внесена до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, є відкритою, вільний доступ до неї забезпечується через мережу Інтернет. Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля визначається Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи судом встановлено, що у Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля зареєстровано справу про оцінку впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «Українські мінеральні добрива» (код ЄДРПОУ 41589812) за №2018327428, процедуру оцінки впливу на довкілля розпочато 27.03.2018 року шляхом оприлюднення повідомлення про плановану діяльність (реєстраційний номер справи в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля НОМЕР_1). В подальшому, 05.06.2018 року, до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля внесено звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля.

Повідомлення про плановану діяльність опубліковано в газетах «Червоний гірник» від 29.03.2018 № 22 (21831) та «Зірка-4» від 29.03.2018 № 13-1989, а також на дошках оголошення Криворізької міської ради.

У газеті «Червоний гірник» від 07.06.2018 року №39 (21848) та у газеті «Сегодня» від 08.06.2018 року №7 опубліковано оголошення про початок громадських обговорень звіту з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до частин шостої, сьомої, десятої статті 5 Закону №2059 Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження.

Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб'єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

Суб'єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Як встановлено з матеріалів справи, депутатською фракцією «Об'єднання Самопоміч» у Криворізькій міській раді (від 23.07.2018 року вх.№20821/6-18), народним депутатом України В.М. Купрієм (від 02.08.2018 року вх.№1848-дз), коаліцією громадської організації «Досить труїти Кривий Ріг» (від 04.07.2018 року №37, від 06.07.2018 року №38), громадянами ОСОБА_5 (від 27.08.2018 року) та ОСОБА_6 (від 21.08.2018 року №С-1367) та ін. подано зауваження і пропозиції щодо планової діяльності.

20.06.2018 року проведено громадські слухання з обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності у приміщенні конференц-залу готелю «PARK HOUSE» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, 11, за результатами проведення яких складено Звіт про громадське обговорення планової діяльності від 21.09.2018 року №7-03/12-2018327428/2.

З матеріалів справи встановлено, що до Звіту про громадське обговорення планової діяльності додано таблицю врахування зауважень та пропозицій громадськості, отриманих протягом строку громадського обговорення (копії яких містяться у матеріалах справи).

Відповідно до частини першої, другої статті 6 Закону №2059 суб'єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

Звіт з оцінки впливу на довкілля включає: 1) опис планованої діяльності, зокрема: опис місця провадження планованої діяльності; цілі планованої діяльності; опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати; оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; 2) опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків; 3) опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань; 4) опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров'я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об'єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв'язки між цими факторами; 5) опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого: виконанням підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої діяльності; використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття; викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері поводження з відходами; ризиками для здоров'я людей, об'єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій; кумулятивним впливом інших наявних об'єктів, планованої діяльності та об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов'язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів; впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату; технологією і речовинами, що використовуються; 6) опис методів прогнозування, що використовувалися для оцінки впливів на довкілля, зазначених у пункті 5 цієї частини, та припущень, покладених в основу такого прогнозування, а також використовувані дані про стан довкілля; 7) опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів; 8) опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом'якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації; 9) визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля; 10) усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону; 11) стислий зміст програм моніторингу та контролю щодо впливу на довкілля під час провадження планованої діяльності, а також (за потреби) планів післяпроектного моніторингу; 12) резюме нетехнічного характеру інформації, зазначеної у пунктах 1-11 цієї частини, розраховане на широку аудиторію; 13) список посилань із зазначенням джерел, що використовуються для описів та оцінок, що містяться у звіті з оцінки впливу на довкілля.

З матеріалів справи встановлено наявність Звіту про громадські обговорення, що є невід'ємною частиною Висновку з оцінки впливу на довкілля, розміщеного в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля.

Організацією - виконавцем ТОВ «Центр екології та розвитку нових технологій» складено Звіт з оцінки впливу на довкілля ТОВ «Українські мінеральні добрива» «Реконструкція будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив, розташованого за адресою: вул. Заводська 1г, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область», який містить 13 пунктів та додатки до Звіту, у відповідності до частини другої статті 6 Закону №2059.

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону № 2057 уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов'язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п'ятій цієї статті, є обов'язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

Так, 26.09.2018 року за результатами оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «Українські мінеральні добрива» Міністерством екології та природних ресурсів України прийнято Висновок оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Реконструкція будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив, розташованого за адресою: вул. Заводська 1г, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область».

Отже, враховуючи встановлені судом обставини та з аналізу норм законодавства, слід дійти висновку про відсутність порушень Міністерством екології та природних ресурсів процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, що підтверджується матеріалами справи.

Щодо інших доводів позивачів, суд дійшов наступних висновків.

Щодо твердження позивачів в частині здійснення відповідачем оцінки впливу на довкілля без урахування стану довкілля, суд зазначає наступне.

У розумінні частини другої статті 2 Закону № 2059-VIII оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об'єктів, планованої діяльності та об'єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

Звіт з оцінки впливу на довкілля, відповідно до статті 6 Закону № 2059-VIII, включає опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань.

Відповідно до змісту копії Звіту з оцінки впливу на довкілля № 2018327428/1948, наявного у матеріалах справи, у розділі 3-4 Звіту опис стану довкілля відображено, що спростовує твердження позивачів.

Щодо твердження позивача про неврахування відповідачем результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про провадження планової діяльності щодо реконструкції існуючої будівлі ЦКЛ ПРАТ «КЦРЗ» з перепрофілюванням в комплект по переробці і зберіганню мінеральних добрив, призначений для прийому, зберігання, гранулювання, упаковки і відвантаження гранильного сульфату амонію та експлуатації двох цехів: цеху по прийому, зберіганню, пакуванню, відвантаженню сульфату амонію і цеху гранулювання сульфату амонію, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 2059-VIII здійснення оцінки впливу на довкілля є обов'язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 2059-VIII звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб'єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

Частиною восьмою статті 1 Закону України від 19.05.2011 року № 3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (із змінами) (далі також - Перелік) встановлено, що необхідність одержання документів дозвільного характеру, встановлена законами, виникає виключно після внесення таких документів до Переліку, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з пунктом 4 Додатку до Переліку висновок з оцінки впливу на довкілля є документом дозвільного характеру.

Відповідно до частини першої, абзацу 2 частини другої статті 37 Закону України 17.02.2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Таким чином, з аналізу вказаних норм Закону №2059-VIII Висновок з оцінки впливу на довкілля є лише підставою для отримання права на початок провадження планової діяльності, а документом дозвільного характеру щодо «Реконструкції будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці та зберіганню мінеральних добрив за адресою: вул. Заводська, 1г, м. Кривий Ріг, 50057, Дніпропетровська область» слід вважати документ дозвільного характеру, передбачений Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру» - дозвіл на виконання будівельних робіт.

Як встановлено з матеріалів справи та пояснень третьої особи, останньою не отримало зазначений дозвіл, оскільки відповідну заяву про намір його отримання не подано, з огляду на що, роботи з реконструкції будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці та зберіганню мінеральних добрив за адресою: вул. Заводська, 1г, м. Кривий Ріг, 50057, Дніпропетровська область, на цей час не проводяться.

Таким чином, заява про неврахування результатів оцінки впливу на довкілля при прийнятті рішення про провадження планової діяльності «Реконструкції будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці та зберіганню мінеральних добрив за адресою: вул. Заводська, 1г, м. Кривий Ріг, 50057, Дніпропетровська область» є передчасною.

Щодо твердження позивачів в частині не врахування відповідачем територіальної альтернативи розміщення планового хімічного виробництва за межами міста Кривого Рогу, а також, що відповідачем здійснено завідомо неправдиві висновки, що виробництво розташоване поза межами районів щільної житлової забудови м. Кривий Ріг, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у пункті 2 Звіту з оцінки впливу на довкілля зазначено, альтернатива реалізації мети проекту - реконструкція існуючої будівлі ЦКЛ ПРАТ «КЦРЗ» з перепрофілюванням в комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив - відсутня.

Згідно з пунктом 10 Звіту оцінки впливу на довкілля, викладеного у формі таблиці, у якій ТОВ «Українські мінеральні добрива» викладено аналіз усіх зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, та, крім інших ТОВ «Українські мінеральні добрива» зроблено інформацію щодо зауважень коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» (лист від 12.04.2018 року №21) щодо прохання описати виправдані альтернативи (варіанти технологічних рішень планової діяльності або територіальні альтернативи цієї планової діяльності) із обґрунтуванням причин вибору основного варіанту; представити ситуаційну схему із альтернативними варіантами (виправданими варіантами), із зазначенням про відхилення такої пропозиції (І том, а.с.85). Відхилення пропозиції обґрунтовано тим, що «… місце провадження планової діяльності шукали виходячи з умов специфіки проведення даної діяльності: 1. віддаленість від житлових та комунальних об'єктів на відстань не менш 1000 м, наявність порожнього промислового приміщення та наявність під'їзних залізничних та автомобільних шляхів.». З огляду на викладене, не може бути обрано виправданої альтернативи у Звіті ОВД.

Також, третьою особою у письмових поясненнях зазначено, що при виборі місця впровадження планованої діяльності останньою використовувались всі наявні можливості для того, щоб розглянути всі ділянки, які на практиці можуть бути використані: розглядалися всі ділянки, існуючі на ринку нерухомості у відкритому доступі (оголошення в мережі Інтернет, агентства нерухомості та ін.), ділянки, власники яких відомі та з якими можливо встановити контакт. На етапі відбору потенційних майданчиків встановлено критерії: розмір ділянки від 2 до 4 га, відсутність житлової забудови в радіусі 1км, віддаленість від водних об'єктів понад 1 км та відсутність сезонного затоплення ґрунтовними водами, відсутність критичних юридичних обстежень.

Третьою особою звернуто увагу на те, що процес пошуку майданчика тривав близько півроку, в результаті чого, ТОВ «Українські мінеральні добрива» розглянуто кілька десятків площадок у 22 містах. Більшу частину з них відхилено через явну невідповідність одному або декільком зазначеним вище критеріям.

Як вказано ТОВ «Українські мінеральні добрива», одним з основних факторів відмови була наявність житлових будинків в радіусі 1000 метрів (багатоповерхові будинки, дачі, будинки тощо). По іншим майданчикам проведено глибоке вивчення (due diligence), за результатами чого, чотири з п'яти майданчиків знайдено критичні ризики, що роблять неможливим дотримання законодавчих та нормативних вимог при будівництві та експлуатації об'єкта планової діяльності: Новомосковськ і Звенігородка - житлова забудова 207 і 300 метрів; Аули - ґрунтові води, близькі до поверхні та житлова забудова в 800 метрах; Кривий Ріг - судові спори щодо законності одержання майданчика у власність.

В зв'язку з зазначеним, жоден з десятків розглянутих варіантів не може забезпечити умови для дотримання усіх законодавчих та нормативних вимог при експлуатації об'єкта планової діяльності.

Крім іншого, відповідачем у висновку ОВД звернуто увагу на відсутність такої альтернативи, з огляду на що, зобов'язано третю особу перед початком проведення робіт провести відкрите обговорення із органами місцевого самоврядування та представниками громад, прилеглих до території планованої діяльності мікрорайонів м. Кривий Ріг, для роз'яснення вибору виправданої альтернативи місця розташування об'єкта планової діяльності.

Щодо розташування території ЦКЛ ПРАТ «КЦРЗ» в промисловій зоні міста, то відповідно до пункту 3 Загальних даних Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва, затверджених наказом управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради від 07.03.2018 року №10 «Реконструкції будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці та зберіганню мінеральних добрив за адресою: вул. Заводська, 1г, м. Кривий Ріг, 50057, Дніпропетровська область», відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні «відповідає Генеральному плану м. Кривого Рогу, затвердженому рішенням Криворізької міської ради від 21.12.2011 року №789. Відповідно до Плану зонування території м. Кривий Ріг (затвердженого рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 року №2044), долучена до матеріалів справи третьою особою, вищезазначена ділянка розташована в зоні «В», яка призначається для підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон від 50 м до 1000-3000 м. Розміщення комплексу по переробці та зберіганню мінеральних добрив на земельній ділянці виробничого призначення не суперечить вимогам Плану зонування території м. Кривий Ріг».

На думку суду, вищевказане спростовує твердження позивачів, якими доказів зворотного не надано.

Щодо твердження позивачів, що висновок про віднесення складів комплексу по переробці і зберіганню мінеральних добрив на підставі листа Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального і науково-дослідного об'єднання «УКРНДІАГРОПРОЕКТ» від 20.04.2018 року №10-18, в якому, на думку позивачів, Українським державно-кооперативним проектно-вишукувальним науково-дослідним об'єднанням «УКРНДІАГРОПРОЕКТ» перевищено повноваження та узгоджено віднесення комплексу по переробці і зберіганню мінеральних добрив до діяльності склади та сховища, суд зазначає наступне.

Основні завдання і функції базової організації з науково-технічної діяльності у будівництві (далі - базова організація) та критерії отримання статусу базової організації визначено Положенням про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2010 року № 589.

Відповідно до підпункту 6 пункту 12 цього Положення, базова організація відповідно до основного завдання виконує такі функції: проводить моніторинг будівельних норм, надає роз'яснення, консультації, інформаційну підтримку.

Як встановлено з копії листа ДП «ДПІ «Кривбаспроект» від 11.04.2018 року №015-862 стосовно норм ВНТП-АПК-15.07, розробляючи проектну документацію по об'єкту: вул. Заводська, 1г, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ДП «ДПІ «Кривбаспроект» звернувся до розробника ВНТП-АПК-15.07 - Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального і науково-дослідного об'єднання «УКРНДІАГРОПРОЕКТ» за роз'ясненнями, на що останнім у листі від 20.04.2018 року №10-18 надано консультацію щодо віднесення комплексу по переробці і зберіганню мінеральних добрив до категорії «склади», що не є узгодженням вихідних даних, а твердження позивачів, в свою чергу, є помилковим.

Крім іншого, помилковими є твердження позивачів в частині, що відповідачем не зобов'язано третю особу здійснити захист території зеленими багаторічними насадженнями, в той час, як у оскаржуваному висновку (пункт 4 розділу Екологічні умови провадження планової діяльності), на ТОВ «Українські мінеральні добрива» покладено обов'язок із здійснення таких компенсаційних заходів впродовж 1 року з моменту введення в експлуатацію комплексу по переробці і зберіганню мінеральних добрив, профінансувати озеленення відповідно до проекту благоустрою в обсязі 300 дерев за умови погодження місця висадки дерев із органами місцевого самоврядування та представниками громад, прилеглих до території планової діяльності мікрорайонів м. Кривий Ріг.

Щодо твердження позивача про неналежне засвідчення копій документів, що додані до звіту з ОВД, суд зазначає наступне.

З аналізу статті 6 Закону №2059-VIII вбачається, що порядок складання Звіту з оцінки впливу на довкілля не встановлює вимог щодо оформлення копій документів.

Так, відповідно до Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженої Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики 07.04.2003 року, вимог щодо посвідчення копій документів, якщо вони є додатками до основного документу та зброшуровані - не передбачено.

Таким чином, враховуючи, що копії документів, які долучено третьою особою до Звіту з ОВД є його додатками, про що зазначено на аркушах 1-3 Звіту з ОВД, такі документи не підлягають обов'язковому посвідченню кожен окремо.

Щодо твердження позивачів про невідповідність планової діяльності третьої особи категорії видів планової діяльності, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, суд зазначає наступне.

Так, на думку позивача, плановану діяльність третьої особи слід віднести до першої категорії видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вилив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, а саме хімічне виробництво, в тому числі виробництво основних хімічних речовин, хімічно-біологічне, біотехнічне, фармацевтичне виробництво з використанням хімічних або біологічних процесів, виробництво засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин, мінеральних добрив, полімерних і полімервмісних матеріалів, лаків, фарб, еластомерів, пероксидів та інших хімічних речовин; виробництво та зберігання наноматеріалів потужністю понад 10 тонн на рік (пункт 6 частина друга статті 3 Закону №2059-VIII).

Водночас, третьою особою зазначено, що його планова діяльність відноситься до другої категорії видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля, а саме хімічна промисловість: установки для виробництва вибухових речовин: установки, в яких хімічні і біологічні процеси використовуються для виробництва білкових кормових добавок, ферментів та інших білкових речовин: зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади, сховища, бази) (пункт 7 частини третьої статті 3 Закону №2059-VIII).

Відповідно до пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 року № 560 «Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом вияснення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва.

Відповідно до пункту 15 вказаної Постанови експертна організація за результатами проведеної експертизи надсилає її замовникові письмовий звіт, який містить інформацію про: дотримання вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва; допущення помилок та недотримання зазначених вимог.

Відповідно до абзаців 1-х частин другої та третьої статті 3 Закону №2059-VIII, визначено дві категорії планової діяльності.

Так, судом встановлено, що третьою особою, як замовником планової діяльності та суб'єктом оцінки впливу на довкілля, долучено до матеріалів справи копії Експертних звітів щодо розгляду проектної документації від 23.10.2018 року №04-0360-18 та від 05.12.2018 року №04-0940-18, відповідно до яких, плановану діяльність третьої особи віднесено до другої категорії видів планової діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.

З огляду на те, що ці зазначені Експертні звіти не оскаржено, та проектною документацією пройдено комплексу експертизу відповідно до норм чинного законодавства, слід дійти висновку, що планова діяльність третьої особи підпадає під другу категорію видів планової діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.

Щодо розташування території складів пестицидів і агрохімікатів з підвітряної сторони відносно житлової забудови, суд зазначає наступне.

Відповідно до копії Довідки про кліматичні умови та коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин у м. Кривий Ріг та Криворізькому районі Дніпропетровської області, виданої Дніпропетровським регіональним центром з гідрометеорології від 14.02.2017 року №1002-47, переважаючими вітрами є північно-східний (багаторічне повторювання напрямів вітру становить 16,1 %, північний 15,4%, східний 15,2 %, західний 11,5%,північно-західний 11,4%).

Відповідно до п. 1.3 Методичних рекомендацій щодо застосування кінологічних підрозділів МИС України під час проведення пошуково-рятувальних робіт, затверджених наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 17.09.2014 року № 527, навітряна сторона - сторона, звернена в напрямку звідки дме вітер; підвітряна сторона, звернена в напрямку куди дме вітер.

Так , третьою особою зазначено, що згідно з ситуаційною картою схеми розташування джерел викидів проектованого комплексу та зазначеної довідки, в напрямку спальних мікрорайонів дмуть східні, південно-східні, північно-східні вітри, багаторічне повторювання вказаних повторюваних напрямків вітру становить 41,6 %.

Як вбачається із змісту обґрунтувань позовної заяви, позивачами використовується лише інформація стосовно відсотка зустрічних вітрів, який складає 33,2% та є меншим 41,6%, не враховуючи, при цьому, ще два напрямки вітрів, а саме північний (15,4%) та південний (9,8%).

Отже, в напрямку житлових районів Індустріальний, Гірницький та Східний-3, які розташовано на відстані 1115, 1480 та 1620 м від об'єкту планової діяльності відповідно, спрямовано лише 41,6% вітрів, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, слід дійти висновку, що місце розташування об'єкта планової діяльності знаходиться з підвітряної сторони.

Щодо розміщення адміністративно-побутових приміщень на відстані не менше 200 м від виробничих будинків і споруд, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позивачі вважають, що відстані до адміністративно-побутових приміщень мають бути визначені відповідно до п. 4.8 Відомчих норм технологічного проектування «Підприємства, будинки та споруди для зберігання мінеральних добрив і засобів захисту рослин ВНТП-АПК-15.07» (далі також - ВНТП-АПК-15.07), який є загальним для всіх видів мінеральних добрив.

Водночас, відповідно до ГОСТ 9097-82 (дата введення 01.01.1984 року) сульфат амонію відноситься до твердих агрохімікатів, а його зовнішній вид - білий або прозорий кристал.

Відповідно до п. 6.1.10 зазначеного ВНТП-АПК-15.07, який стосується виключно твердих агрохімікатів, приміщення адміністративно-побутового призначення розміщується в окремій, а при неможливості - в прибудованій будівлі.

Отже, розміщення сульфату амонію допускається не тільки на відстані менше 200 м в адміністративно-побутових приміщеннях, а навіть в прибудованих приміщеннях.

Таким чином, допускається розміщення адміністративно-побутових приміщень на відстані менше 200 м від виробничих будинків і споруд.

Отже, враховуючи, що судом не встановлено наявності порушень з боку відповідача по суті оскаржуваного висновку ОВД, як і не встановлено порушення процедури прийняття означеного висновку, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Щодо порушеного права позивачів, суд зазначає наступне.

Так, своє право звернення до суду із позовом, що розглядається, позивачами обґрунтовано стурбованістю громадськості та не врахування думки останньої під час прийняття оскаржуваного висновку з ОВД.

Відповідно до статті 12 Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку.

Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

Отже, з аналізу зазначених вище приписів статей 4, 7, 12 Закону №2059-VIII, слід дійти висновку, що реалізація громадськістю своїх інтересів відбувається шляхом прийняття участі у громадських обговореннях, та у разі, якщо таке право порушено, шляхом звернення фізичної та/або юридичної особи до суду.

Так, при ухваленні рішення, судом встановлено дотримання процедури оцінки впливу на довкілля планової діяльності третьої особи «Реконструкції будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці та зберіганню мінеральних добрив за адресою: вул. Заводська, 1г, м. Кривий Ріг, 50057, Дніпропетровська область», що підтверджується матеріалами справи.

Статтями 8, 55 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційне право на судовий захист належить до невідчужуваних та непорушних. Частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви про розгляд навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.

Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина. Кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді

Як зазначалося, статтею 55 Конституції України передбачено, що кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб, а тому суд не має права відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.

Здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законі інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

04.11.1950 року підписано Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року (далі також - Конвенція).

Європейською Комісією за демократію через право (Венеціанською Комісією) у Доповіді «Про верховенство права», що затверджена Венеціанською комісією на 86 пленарному засіданні (Венеція, 25-26.03.2011 року), зазначено, що однією зі складових верховенства права с правова визначеність, яка вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій правовідносин, що виникають (пункти 41, 46).

Також, у рішенні Конституційного Суду України в від 29.06.2010 року №17-рп/2010 вказано, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) неодноразово висловлював свою позицію, у відповідності до якої принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості" закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. Зокрема, на думку сулу, вираз "згідно із законом" насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права, тлумачитися у спосіб, сумісний з верховенством права і найбільш сприятливий для особи (рішення у справах "ГІолторацький проти України" (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29.04.2003, заява №38812/97, §155, "Олександр Волков проти України" (Olcksandr Volkov v. Ukraine), від 09.01.2013. заява №21722/11, §170, "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine) від 14.10.2010, заяви №23759/03 та №37943/06, §57).

При цьому, під терміном "закон" слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам "доступності" і "передбачуваності". "Закон" повинен бути належним чином доступним: громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку. Крім того, норма не може розглядатися як «закон», якщо її не сформульовано з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку. Громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія (рішення у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), рішення від 23.06.1995, заява №18139/91, §37).

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що суб'єкт, який звертається до суду за захистом, має обґрунтувати порушення своїх прав, і таке порушення має бути, по-перше, реальним, а по-друге, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

З пунктів 2-3 статті 9 Конвенції слідує, що доступ до процедури перегляду прийнятих рішень в суді забезпечується в рамках національного законодавства Сторони, а наявність достатньої зацікавленості та факт порушення того чи іншого права визначаються згідно з положеннями національного законодавства і залежно від мети надання зацікавленій громадськості широкого доступу до правосуддя в рамках Конвенції.

Отже, застосування «зацікавленою громадськістю» судової процедури, що забезпечується Конвенцією, не виключає передбачених в рамках національного законодавства механізмів захисту порушення того чи іншого права згідно з положеннями національного законодавства і залежно від мети надання зацікавленій громадськості широкого доступу до правосуддя. При цьому, судова процедура, серед іншого, має бути, зокрема, справедливою.

Поряд з викладеними висновками щодо Конвенції, суд враховує, що у своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перегяка та Шереметьєв проти України»).

Наведена практична міжнародна правова позиція знаходить своє відображення у частині першій статті 5 КАС України, за якою кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист певним шляхом.

З огляду на наведене, з урахуванням того, що оскаржуваний висновок з ОВД є актом індивідуальної дії і стосується лише прав та обов'язків третьої особи, встановлює конкретні приписи, направлені до останньої та розрахований на одноразове застосування, є результатом правовідносин у сфері ОВД та містобудівної діяльності, який складено відповідно до положень національного законодавства України виключно між ТОВ «Українські мінеральні добрива» та відповідачем, судом встановлено, що право позивачів не порушено в розумінні КАС України, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Проте, своє порушене право позивачі вбачають у неврахуванні думки громадськості під час оцінки впливу на довкілля планової діяльності третьої особи, що спростовано матеріалами справи.

Разом з тим, позивачі скористався своїм правом на судовий захист та їм такий захист надано відповідно до способу захисту, обраного позивачами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», ОСОБА_1, ОСОБА_2, заявлені до Міністерства екології та природних ресурсів України, задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 241-246, 260, 261, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міністерства екології та природних ресурсів України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські мінеральні добрива», про визнання протиправним та скасування виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Українські мінеральні добрива» висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Реконструкція будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив, розташованого за адресою: вул. Заводська 1г, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область» відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач 1: Громадська організація «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (поштова адреса: 50086, м. Кривий Ріг, а/с №4831; юридична адреса:50014, м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, 40; код ЄДРПОУ 39571440);

Позивач 2: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1; іпн.НОМЕР_3);

Позивач 3: ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; іпн. НОМЕР_2);

Відповідач: Міністерство екології та природних ресурсів України (адреса: 03035, м. Київ, вул. Митрополита В. Липковського, 35; код ЄДРПОУ 37552996);

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські мінеральні добрива» (адреса: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596).

Суддя Л.О. Маруліна