РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року справа № 2340/4742/18

17 годин 27 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу №2340/4742/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» (вул. Соборна, 3, м. Монастирище, Монастирищенський район, Черкаська область, 19100, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 24359125) [представники позивача – адвокат ОСОБА_1 за довіреністю та ордером, ОСОБА_2 – за довіреністю]

до Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) [представник відповідача ОСОБА_3 – за довіреністю]

третя особа: Державна фіскальна служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39292197) [представник третьої особи – не прибув]

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень, прийняв рішення.

03.12.2018, ТОВ «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик», звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області, третя особа: Державна фіскальна служба України, просить: визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення – рішення від 09.08.2018 № НОМЕР_1; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення – рішення від 10.08.2018 № НОМЕР_2.

Ухвалою від 05.12.2018 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.12.2018. Ухвалою від 18.12.2018 у підготовчому засіданні із розгляду даної адміністративної справи оголошено перерву до 16.01.2019 до 11 год. 00 хв. 16.01.2019 підготовче судове засідання призначено на 22.01.2019. Ухвалою від 22.01.2019 до участі у розгляді справи залучено третю особу – Державну фіскальну службу України, розгляд справи відкладено до 24.01.2019. Ухвалою від 24.01.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 07.02.2019. Протокольною ухвалою від 07.02.2019 оголошено перерву до 12.02.2019. Протокольною ухвалою від 12.02.2019 оголошено перерву до 15.02.2019. Ухвалою від 15.02.2019 провадження у справі зупинено, розгляд питання щодо поновлення провадження у справі призначено на 01.03.2019. Ухвалою від 01.03.2019 поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду 01.03.2019.

У обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем 09.08.2018 та 10.08.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення (далі – ППР) №0008351404 та № НОМЕР_2, що за результатами адміністративного оскарження рішення Державної фіскальної служби України від 25.10.2018 №34741/6/99-99-11-01-02-25 «Про результати розгляду скарги» залишено без змін. Рішення від 25.10.2018 позивачем отримано 30.10.2018. Позивач зазначає, що підставою прийняття ППР від 10.08.2018 № НОМЕР_2 став акт з висновком контролюючого органу про заниження позивачем податку на прибуток за перевірений період після аналізу бухгалтерського обліку позивача та первинних документів. Проте у акті перевірки не відображено, згідно вимог наказу ДФС України від 01.06.2017 №396, які саме операції свідчать про виявлені порушення та якими первинними документами підтверджується невідповідність між бухгалтерським обліком позивача та поданими звітами. Позивач зазначає, що під час проведення перевірки, перевіряючим надавались оригінали первинних документів, на підставі яких було відображено відповідні бухгалтерські операції (проводки) та внесені відомості до звіту про фінансові результати (форма 2). У фінансовій звітності сума результату формується у рядку 2290 звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), а у бухгалтерському обліку – на відповідних субрахунках рахунку 79 «фінансові результати». Оскільки величина фінансового результату дорівнює різниці між загальними сумами доходів та витрат, то за кредитом рахунку 79 «фінансові результати» відображаються суми у порядку закриття рахунків обліку доходів, а за дебетом – суми у порядку закриття рахунків обліку витрат, та визначається належна сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунку на кінець звітного періоду за мінусом суми нарахованого у бухгалтерському обліку податку на прибуток (рахунок 98) дорівнюватиме загальному фінансового результату до оподаткування за відповідний період. Позивач зазначає, що згідно підпункту 3.1.1.3 акту перевірки, перевіряючими не досліджено різниці, що впливають на фінансовий результат до оподаткування, згідно вимог наказу ДФС України від 01.06.2017 №396. У додатку 9 до акту перевірки не зазначаються первинні документи, що наявні у позивача, та згідно позиції перевіряючих викладеної у акті перевірки, не відображено у податковій та фінансовій звітності позивача, у зв’язку з чим занижено податкові зобов’язання з податку на прибуток. Позивач не погоджується з висновком контролюючого органу про те, що ОСОБА_4 володіє корпоративними правами в ТОВ «МВВФ «Енергетик» – 55 відсотків та ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація» – 50 відсотків, враховуючи вартісні критерії результатів зовнішньоекономічних операції між ТОВ «МВВФ «Енергетик» з ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація», товариство повинно було відобразити ці операції у звіті про контрольовані операції за 2016 рік, оскільки на думку контролюючого органу, дані операції є об’єктом трансфертного ціноутворення. Позивач зазначає, що контролюючим органом у акті перевірки неправильно трактується положення підпункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі – Кодекс 2755), що визначають поняття «контрольованої операції», не враховано вимоги, яким повинен відповідати суб'єкт контрольованої операції, а саме підпункт 39.2.1.2 пункту 39.2.1 статті 39 Кодексу 2755 відповідно до якого для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. У 2016 році діяли розпорядження КМУ від 25.12.2013 № 1042-р, від 14.05.2015 № 449-р та від 16.09.2015 № 977-р, якими затверджено перелік держав, у яких ставка податку на прибуток на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, що не містять Російської Федерації щодо відповідності критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 статті 39 Кодексу № 2755, тому експортні операції між ТОВ «МВВФ Енергетик» та нерезидентом – ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація», що зареєстровано у Російській Федерації за 2016 рік не є контрольованими у розумінні вказаних норм податкового законодавства. Зазначені обставини свідчать про відсутність у ТОВ «МВВФ Енергетик» обов'язку щодо звітування перед контролюючим органом про ці операції згідно підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Кодексу 2755 (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), а також виключають негативні наслідки для платника у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту. Позивач зазначає, що під час проведення Головним управління ДФС у Черкаській області перевірки та під час адміністративного досудового оскарження податкового повідомлення – рішення (далі – ППР) від 09.08.2018 № НОМЕР_1 та ППР від 10.08.2018 № НОМЕР_2 позивачем своєчасно повідомлялася ДФС України про те, що ОСОБА_4 з 2014 року виключений як пов’язана особа та фактично припинив свою участь у складі ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація», тому до ДФС України подано із супровідним листом копію протоколу від 20.01.2014 № 3 ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація», що отримана ДФС України 25.10.2018 за вхідним №57959/6. ДФС України та Головним управління ДФС у Черкаській області було проігноровано достовірний факт, що ОСОБА_4, починаючи з 2014 року був виключений та фактично припинив свою участь як учасник (засновник) ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація». Представниками позивача додатково зазначено, що посилання відповідача на відомості з сайту «ЕГРЮЛ» є неправомірними, оскільки відповідно до рішення РНБО України від 28.04.2017 встановлено заборонену користуватися сайтами із доменом «ru». Представники позивача у судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач позов не визнав, 18.12.2018 подав відзив на позов, де зазначив, що відповідно до підпункту 134.1 статті 34 Кодексу №2755 об'єктом оподаткування прибуток із джерелом походження з України та за її межами, що визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, що виникають відповідно до положень цього Кодексу. Згідно з підпунктом 135.1 статті 135 Кодексу № 2755 базою оподаткування є грошове вираження об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу. Відповідачем зазначено, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2015 до 31.03. 2018 встановлено заниження податку на прибуток у сумі 137 705 грн. у т.ч.: за 2015 рік у суму 12 968 грн.; за 2016 рік у сумі 124 470 грн. у т.ч.: за 1 квартал 2016 року у сумі 64 687 грн., за півріччя 2016 року у сумі 41 695 грн., за 3 квартали 2016 року у сумі 65 722 грн., за 2016 рік у сумі 124 470 грн.; за 2017 рік у сумі 267 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2017 року у сумі 157 грн., за півріччя 2017 року у сумі 52 329 грн., за 3 квартали 2017 року у сумі 164 грн. Враховуючи, що позивачем порушено вимоги статті 134, 135 Кодексу № 2755 на підставі акту перевірки ГУ ДФС у Черкаській області правомірно прийнято ППР від 10.08.2018 № НОМЕР_2 про донарахування 137 705 грн. податку на прибуток та застосовано 31 184,25 грн. штрафні санкції. Відповідачем зазначено, що під час перевірки було встановлено, що згідно статуту позивача є засновниками ТОВ «МВВФ «Енергетик» з частками: ОСОБА_5 – 22,5 млн. грн. (45%) та ОСОБА_4 – 27,5 млн. грн. (55%) від статутного фонду. Згідно бази даних RUSLANA та Єдиного державного реєстру юридичних осіб на офіційному сайті Федеральної податкової служби Росії за станом на 18.05.2018 засновниками ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація» (ІНП НОМЕР_3) значиться ОСОБА_4 – 50 % статутного фонду та ОСОБА_6 – 50 % статутного фонду, тому доводи позивача, що ОСОБА_4, починаючи з 2014 року був виключений та фактично припинив свою участь як учасник в ТОВ «Гідрологічна транснаціональна корпорація» не відповідають дійсності як на час складання акту так і на час адміністративного оскарження ППР. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб на офіційному сайті Федеральної податкової служби Росії за станом на 14.11.2018 відомості про ОСОБА_4 у розділі «сведения об учредителях (участниках) юридического лица» відсутні, а внесення останніх змін датується 29.10.2018 (а.с.86). Відомості внесені до «ЕГРЮЛ» згідно статті 51 Цивільного кодексу РФ дані про юридичну особу вважаються включеними до «ЕГРЮЛ» з дня внесення відповідного запису до цього реєстру. Оскільки інформація з «ЕГРЮЛ» є загальнодоступною, відповідачем не допущено порушення норм законодавства під час виявлення та використання такої інформації. Господарські операції, що здійснюються з нерезидентом, який не зареєстрований у державі (на території, що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, будуть вважатися контрольованими у випадку, якщо такий нерезидент є пов'язаною особою або комісіонером та якщо річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків за відповідний звітний (податковий) рік та обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків). Відповідачем зазначено, що у разі пов’язаності платника податку із контрагентом-нерезидентом операції можуть визнаватися контрольованими незалежно від країни реєстрації такого контрагента-нерезидента, і навпаки. Представник відповідача у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просила відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов та поясненнях від 22.01.2019.

Третя особа 04.02.2019 подала пояснення на адміністративний позов, де зазначено, що до ДФС скарга позивача від 21.08.2018 № 165 надійшла 27.08.2018 вх. № 51445/6. 07.09.2018 ДФС прийнято рішення № 28949/6/99-99-11-01-01-25 про продовження строку розгляду скарги до 25.10.2018. 01.10.2018 позивачем подано доповнення до скарги. Позивачу було відомо, що строк розгляду скарги продовжено до 25.10.2018, а отже граничний термін розгляду його скарги та прийняття рішення по суті є саме 25.10.2018. Позивач у останній день розгляду скарги подав лист щодо додаткових доказів від 25.10.2018 № 97925/02-10-2018. З урахуванням продовження строків розгляду скарги, скарга розглянута ДФС 25.10.2018, для розгляду скарги використано копії: акту перевірки, ППР та інші документи, що засвідчують обставини справи, а також доповнення до скарги від 01.10.2018. ДФС не був врахований лист Позивача від 25.10.2018, оскільки позивач подав його у останній день розгляду його скарги, проте враховано загальнодоступну інформацію публічних реєстрів. Відповідальні структурні підрозділи з розгляду листів та скарг, у межах компетенції, визначаються за візою керівника ДФС, тому лист позивача від 25.10.2018 № 979/25/02-10-2018 виконавцями отримано 26.10.2018 щодо даних, які не є відображеними у реєстрі, не враховано під час прийняття рішення керівником про результати розгляду скарги ТОВ «МВВФ «Енергетик». Представник третьої особи просила відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем, третьою особою аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити з огляду на таке.

Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом №2755.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Відповідно до пункту 77.1 статті 77 Кодексу №2755 документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Судом встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 встановлено порушення, зокрема статті 134, пункту 135.1 статті 135 Кодексу № 2755 - встановлено заниження податку на прибуток у сумі 137 705 грн. у т.ч.: за 2015 рік у суму 12 968 грн.; за 2016 рік у сумі 124 470 грн. у т.ч.: за 1 квартал 2016 року у сумі 64 687 грн., за півріччя 2016 року у сумі 41 695 грн., за 3 квартали 2016 року у сумі 65 722 грн., за 2016 рік у сумі 124 470 грн.; за 2017 рік у сумі 267 грн., у т.ч.: за 1 квартал 2017 року у сумі 157 грн., за півріччя 2017 року у сумі 52 329 грн., за 3 квартали 2017 року у сумі 164 грн., за 2017 рік у сумі 267 грн. та порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Кодексу № 2755 – ТОВ «МВВФ «Енергетик» не подано звіт про контрольовані операції за 2016 рік (а.с.51 т.1). Результати перевірки оформлено актом від 17.07.2018 № 278/23-00-14-0807/31100615 (а.с.20-52). На підставі акту перевірки від 17.07.2018 № 278/23-00-14-0807/31100615 за порушення вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Кодексу № 2755 згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 120.3 статті 120 Кодексу № 2755 відповідачем прийнято ППР від 09.08.2018 № НОМЕР_1 про застосування до ТОВ «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» штрафу у сумі 413400 грн. за платежем 21081103 (а.с.16). На підставі акту перевірки від 17.07.2018 № 278/23-00-14-0807/31100615 за порушення вимог статті 134, пункту 135.1 статті 135 Кодексу № 2755 відповідно до пункту 123.1 статті 123 та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Кодексу № 2755 відповідачем прийнято ППР від 10.08.2018 № НОМЕР_2 про збільшення ТОВ «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» грошового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 168889,25 грн. за платежем 11021000, у тому числі за основним зобов’язанням – 137705 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 31184,25 грн. (а.с.18).

За результатами адміністративного оскарження ППР від 09.08.2018 № НОМЕР_1 та від 10.08.2018 № НОМЕР_2 згідно рішення Державної фіскальної служби України від 25.10.2018 №34741/6/99-99-11-01-02-25 «Про результати розгляду скарги» скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані ППР без змін (а.с.53-60 т.1).

Надаючи оцінку твердженням позивача про протиправність ППР від 09.08.2018 № НОМЕР_1 щодо оцінки критеріїв пов’язаності керівника позивача з ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація» у контексті визначення операцій контрольованими у зв’язку з тим, що країну реєстрації контрагента – ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація» Російську Федерацію не було включено до переліку країн у яких ставка податку на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, суд зазначає про таке.

Згідно з підпунктом 39.2.1.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу № 2755 у редакції, що діяла під час періоду, що перевірявся для цілей цього Кодексу контрольованими операціями є: - господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами, які: - задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік; - застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року; - сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року; - не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року. Підпунктом 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Кодексу № 2755 господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755 пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв: а) одна і та сама юридична або фізична особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами у кожній такій юридичній особі у розмірі 20 і більше відсотків; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) одноособових виконавчих органів кожної такої юридичної особи; одна і та сама юридична або фізична особа приймає рішення щодо призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу колегіального виконавчого органу або наглядової ради кожної такої юридичної особи; принаймні 50 відсотків складу колегіального виконавчого органу та/або наглядової ради кожної такої юридичної особи складають одні і ті самі фізичні особи; одноособові виконавчі органи таких юридичних осіб призначені (обрані) за рішенням однієї і тієї самої особи (власника або уповноваженого ним органу); юридична особа має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради).

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах щодо обов’язку надання звіту про контрольовані операції виявлено критерії – пов’язаність осіб: ОСОБА_4 (згідно витягу з сайту федеральної податкової служби Росії, станом на 18.05.2018 (у акті перевірки від 17.07.2018 зазначено що пов’язаність осіб підтверджується відомостями з бази даних RUSLANA https://ruslana.bvdep.com та Єдиного державного реєстру юридичних осіб https://www/nalog/ru – а.с.44 т.1) є одним із засновників ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація» та володіє 50 % корпоративних прав у ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація» (а.с.78-83). Згідно відомостей з ЄДРПОУ ОСОБА_4 володіє 55 % корпоративних прав і є керівником товариства з обмеженою відповідальністю «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» (а.с.42 т.2); річний дохід – дохід ТОВ «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» за 2016 рік від будь-якої діяльності визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків) становить 85,2 млн.грн. (а.с.50-52 т.2), що перевищує 50 мільйонів грн. (за вирахуванням непрямих податків) та відповідає критерію, що визначений абзацом 2 підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2. статті 39 Кодексу № 2755 (у редакції до 01.01.2017); обсяг господарських операцій з нерезидентом – обсяг господарських операцій платника податків з ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація», визначений за правилами бухгалтерського обліку становить 8,6 млн. грн., що перевищує 5 млн.грн. (за вирахуванням непрямих податків) за 2016 рік та відповідає критерію, визначеному абз. 3 підпункту 39.2.1.7 пункту 39.2 статті 39 Кодексу №2755.

Надаючи оцінку твердженням/аргументам позивача щодо операцій, що здійснюються з нерезидентом, який не зареєстрований у державі, яка включена до переліку держав (територій) згідно затвердженого переліку Кабінетом Міністрів України, варто зазначити про таке. Контрольованими операціями, що здійснюються з нерезидентом, який не зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ, належать до контрольованих лише у випадку, якщо такий нерезидент є пов’язаною особою або комісіонером, та якщо річний дохід платника податків від будь-якої діяльності перевищує 50 млн. грн. за вирахуванням непрямих податків за відповідний звітний (податковий) рік та обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку перевищує 5 млн. грн. У випадку пов’язаності платника податку з контрагентом нерезидентом операції можуть визнаватися контрольованими незалежно від країни реєстрації такого контрагента – нерезидента.

Оцінюючи твердження позивача про відсутність обов’язку подачі звіту про контрольовані операції у зв’язку з виключенням із складу учасників ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація» ОСОБА_7 згідно протоколу від 20.01.2014 № 3, суд зазначає про таке.

Відповідно до наданої третьою особою у матеріали справи, засвідченої копії протоколу від 20.01.2014 № 3 встановлено: відомості про рішення виключити із складу учасників ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація» ОСОБА_7 з 20.01.2014; уповноважити ОСОБА_6 провести необхідні дії пов’язані з виходом учасника ОСОБА_7 та вчинити реєстраційні дії, пов’язані із зазначеними змінами (а.с.16 т.2).

Станом на час проведення перевірки (направлення на перевірку від: 10.05.2018 № 820/23-00-13-0409, №819/23-00-13-0409, 17.05.2018 №864/23-00-14-0106, №865/23-00-14-0106, 24.05.2018 №896/23-00-14-0508, №899/23-00-14-0406, акт перевірки від 17.07.2018 №278/23-00-14-0807/31100615) та прийняття оскаржуваного ППР від 09.08.2018 № НОМЕР_1, відповідно до відомостей з баз даних «RUSLANA» та Федеральної податкової служби Росії ОСОБА_7 значився засновником ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація» з часткою 50 % корпоративних прав у ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація». Відомості про виключення ОСОБА_7 із складу учасників ТОВ «Гідротехнологічна транснаціональна корпорація» згідно інформації сайту Федеральної податкової служби Росії внесено 29.10.2018 (а.с.33 т.2).

Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_8 України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України. Відповідно до статті 25 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (Угоду ратифіковано Законом від 06.10.1995 № 369/95-ВР) компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, що необхідна для виконання положень цієї Угоди або національних законодавств стосовно будь-яких видів податків, тією мірою, в якій оподаткування не протирічить цій Угоді, зокрема, для попередження ухилень від сплати податків. Будь-яка інформація, отримана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особі або органам влади (включаючи суди і органи управління), які займаються оцінкою або стягненням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляцій стосовно податків. Такі особи чи органи будуть використовувати інформацію лише для таких цілей. Вони можуть розкривати інформацію на публічних судових засіданнях та при прийнятті юридичних рішень. Компетентні органи шляхом консультацій будуть розробляти форми і методи обміну такою інформацією.

В Указі Президента України 28.04.2016 №180/2016 «Про заходи щодо протидії зменшенню податкової бази і переміщенню прибутків за кордон» йдеться про удосконалення процедур контролю за трансфертним ціноутворенням та виведенням доходів за кордон, запровадження правил стосовно контрольованих іноземних компаній, протидії агресивному податковому плануванню. Україна взяла курс на адаптацію окремих принципів БЕПС (BEPS) до національного законодавства – МФУ розроблено дорожню карту реалізації Плану дій BEPS (Base erosion and Profit Shifting – розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування). 23.07.2018 року Україна підписала Багатосторонню конвенцію MLI, що є одним із заходів Плану дій BEPS. 28.02.2019 Верховна ОСОБА_8 України ухвалила Закон «Про ратифікацію Багатосторонньої конвенції про виконання заходів, що стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування».

Оцінюючи посилання позивача на неправомірність узяття до уваги контролюючим органом відомостей з бази даних «RUSLANA» та з Єдиного державного реєстру юридичних осіб на офіційному сайті Федеральної податкової служби Росії, оскільки рішенням ОСОБА_8 національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 заборонено використання сайтів з доменом «ru» суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. Статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Статтею 6 Закону України «Про інформацію» право на інформацію забезпечується, зокрема, створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів.

ОСОБА_8 національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію указом Президента України від 15.05.2017 № 133/2017 вирішено: підтримати пропозиції щодо продовження і застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесені Кабінетом Міністрів України (розпорядження від 26.04.2017 № 288-р), Службою безпеки України та Національним банком України; застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до: фізичних осіб згідно з додатком 1; юридичних осіб згідно з додатком 2. Варто зазначити, що у додатку 2 відсутні юридичні особи – держателі сайтів бази даних «RUSLANA», Єдиного державного реєстру юридичних осіб Федеральної податкової служби Росії.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відомості стосовно засновника контрагента позивача, що містяться у базі даних «RUSLANA» та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб Федеральної податкової служби Росії є загальнодоступними і відкритими, були використані контролюючим органом під час здійснення перевірки та враховані у процедурі прийняття оскаржуваних ППР.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач під час прийняття оскаржуваного ППР від 09.08.2018 № НОМЕР_1 про застосування до ТОВ «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» штрафу у сумі 413400 грн. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв’язку з чим у задоволенні позовної вимоги про скасування ППР від 09.08.2018 № НОМЕР_1 належить відмовити.

Оцінюючи твердження/аргументи позивача: згідно підпункту 3.1.1.3 акту перевірки, перевіряючими не досліджено різниці, що впливають на фінансовий результат до оподаткування, згідно вимог наказу ДФС України від 01.06.2017 №396, у додатку 9 до акту перевірки не зазначаються первинні документи, що наявні у позивача, та згідно позиції перевіряючих викладеної у акті перевірки, не відображено у податковій та фінансовій звітності позивача, у зв’язку з чим занижено податкові зобов’язання з податку на прибуток, у зв’язку з чим ППР від 10.08.2018 № НОМЕР_2 є протиправним та належить скасуванню, суд зазначає про таке.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija проти Іспанії від 09.12.1994, № 303-A, пункт 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Suominen проти Фінляндії від 01.07.2003 № 37801/97, пункт 36). Ще одне призначення обґрунтованого рішення у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до пункту 134.1 статті 134 Кодексу № 2755 об’єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. Згідно пункту 135.1 статті 135 Кодексу № 2755 базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі – Закон № 996) Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Абзацом 12 статті 1 Закону № 996 визначено, що фінансова звітність – звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів визначені Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі – Положення № 73). Відповідно до пункту 1 розділу 2 фінансова звітність складається з: балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (І квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Відповідно до пункту 1 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 (далі – Порядок № 419) дія цього Порядку поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форми власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством. Згідно пункту 2 Порядку № 419 фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики. Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що в акті перевірки на підставі оцінки звітності і облікових даних платника зазначено: за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 TОB «MBBФ «Енергетик» задекларувало «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» у сумі 298429254 грн., у т. ч. за 2015 рік у сумі 89342054 грн., за 1 квартал 2016 року у сумі 15324380 грн., за півріччя 2016 року у сумі 25845471 грн., за 3 квартали 2016 року у сумі 48837153 грн., за 2016 рік в сумі 85200116 грн., за 1 квартал 2017 року у сумі 18662763 грн., за півріччя 2017 року у сумі 38659907 грн., за 3 квартали 2017 року у сумі 64923484 грн., за 2017 рік у сумі 103699076 грн., за 1 квартал 2018 року у сумі 20188008 грн. Перевіркою відображених у рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» показників за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із реалізації продукції власного виробництва, товарів, товарно-матеріальних цінностей, падання послуг по монтажних та пусконалагоджувальних роботах, перевезенню, виготовленню проекту, отримання інших доходів. Перевіркою повноти визначення показників у рядку 01 Декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 встановлено їх заниження на суму 961480 грн. у т. ч. за 2015 рік у сумі 382642 грн., за 1 квартал 2016 року у сумі 381062 грн., за півріччя 2016 року у сумі 2793207 грн., за 3 квартали 2016 року у сумі 3124296 грн., за 2016 рік на суму 578733 грн., що вплинуло на заниження фінансового результату до оподаткування. Зведені дані щодо встановлених у ході проведення перевірки сум податку на прибуток платника податків за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 наведено у додатку 7 до акта перевірки (а.с.191 т.1). У акті перевірки зазначено, що за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 ТОВ «МВВФ «Енергетик» задекларовано фінансовий результат (прибуток або збиток) до оподаткування, визначений у фінансовій звітності (рядок 02 декларації) у сумі 15970497 грн., у тому числі прибуток за 2015 рік у сумі 6971180 грн., за 1 квартал 2016 року прибуток у сумі 815149 грн., за півріччя 2016 року прибуток у сумі 1551144 грн., за 3 квартали 2016 року прибуток у сумі 2579469 грн., за 2016 рік прибуток у сумі 337642 грн., за 1 квартал 2017 року прибуток у сумі 30745.5 грн., за півріччя 2017 року збиток у сумі 858492 грн. Перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 встановлено його заниження у сумі 766137 грн., а саме: за 2015 рік у сумі 72043 грн.; за 2016 рік у сумі 691500 грн., у т. ч. за 1 квартал 2016 року у сумі 359369 грн., за півріччя 2016 року у сумі 231743 грн., за 3 квартали 2016 року у сумі 365120 грн., за 2016 рік у сумі 691500 грн.; за 2017 рік у сумі 1481 грн., у тому числі за 1 квартал 2017 року у сумі 872 грн., за півріччя 2017 року (збиток) у сумі 290728 грн., за 3 квартали 2017 року у сумі 913 грн., за 2017 рік у сумі 1481 грн. Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма №2) позивача за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 зазначено у додатку 6 до акта перевірки (а.с.185 т.1).

Перевіркою задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки показників звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2) встановлено відхилення таких показників: перевіркою відображеного показника по рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 на підставі таких документів: загальних оборотно-сальдових відомостей, відомості синтетичного та аналітичного обліку за рахунками: Знос (амортизація) необоротних активів», 301 «Каса в національній валюті», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети », 25 «Напівфабрикати», 26 «Готова продукція »,28 «Товари», 471 «Забезпечення виплат відпусток», 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 65 «Розрахунки за страхуванням», 661 «Розрахунки за заробітною платою», 91 «Загальновиробничі витрати» , 79 «Фінансові результати»; первинні та аналітичні документи: виписки банку, платіжні документи, податкові накладні в електронному вигляді, рахунки – фактури, акти виконаних робіт, інші аналітичні дані та первинні документи встановлено завищення собівартості готової продукції за 2015 рік у сумі 9000 грн., заниження (а.с.24 т.1 зворотній бік) за 1 квартал 2016 року у сумі 72000 грн., за півріччя 2016 року у сумі 310000 грн., за 3 квартали 2016 року у сумі 165000 грн., за 2016 рік у сумі 3000 грн., чим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 9 Закону № 996, пункту 9 П(С)БО 9 «Запаси», П(С)БО 16 «Витрати». Суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5. наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності» у статті «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з Положенням (стандартом) 9, Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318. Відповідно до пунктів 10, 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), що була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. Згідно пункту 9 П(С)БО 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, що складається з фактичних витрат, зокрема з суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків. В акті зазначено, що у порушення пункту 3.5 Наказу № 433, пункту 10,11 П(С)БО 16 позивачем у зазначеному рядку звітів за перевіряємий період відображено показники, що не відповідають наданим до перевірки регістрам бухгалтерського обліку та первинним документам, у результаті чого завищено собівартість готової продукції за 2015 рік у сумі 9000 грн., та занижено за 1 квартал 2016 року у сумі 72000 грн., за півріччя 2016 року у сумі 310000 грн., за 3 квартали 2016 року у сумі 165000 грн., за 2016 рік у сумі 3000 грн. Інформація щодо собівартості у розрізі рахунків бухгалтерського обліку, що відносяться до собівартості наведено у Реєстрі кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку і Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід), додаток № 5 до акту перевірки (а.с.184 т.1).

У акті зазначено, що перевіркою відображеного показника по рядку 2130 «Адміністративні витрати» Звіту про фінансові результати за період з 01.01.2015 до З3.03.2018 на підставі: загальних оборотно-сальдових відомостей, договорів, відомостей синтетичного та аналітичного обліку за рахунками: 301 «Каса в національній валюті», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети », 23 «Виробництво», 641 «Розрахунки за податками», 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами», 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 471 «Забезпечення виплат відпусток», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 92 «Адміністративні витрати», 658 «Розрахунки за страхуванням», 661 «Розрахунки за заробітною платою», 79 «Фінансові результати»; первинні та аналітичні документи: вилиски банку, реєстри електронних платіжних документів, платіжні доручення, товарні накладні, податкові накладні в електронному вигляді, товарно - транспортні накладні, рахунки - фактури, акти виконаних робіт (послуг), інші аналітичні дані та первинні документи встановлено заниження показників по рядку 2130 «Адміністративні витрати» Звіту про фінансові результати встановлено заниження у 2015 році у сумі 2000 грн., чим порушено вимоги статті 18 П(С)БО 16 «Витрати». Відповідно до статті 18 ПСБО 16 «Витрати» до адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, зокрема: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання, винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків. Перевіркою встановлено відображення показників, що не відповідають наданим до перевірки регістрам бухгалтерського обліку та первинним документам, в результаті чого занижено адміністративні витрати за 2015 рік у сумі 2000 грн. Інформація щодо витрат у розрізі рахунків бухгалтерського обліку, що відносяться до адміністративних витрат наведено у Реєстрі кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування в Податковій декларації з податку на прибуток і Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід), додаток № 6 до акту перевірки (а.с.185 т.1). Перевіркою відображеного показника по рядку 2150 «Витрати на збут» Звіту про фінансові результати за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 на підставі: загальних оборотно-сальдових відомостей, договорів, угод цивільно-правового характеру; відомості синтетичного та аналітичного обліку за рахунками: 301 «Каса в національній валюті», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 13 «Знос (амортизація) необоротних активів», 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 23 «Виробництво», 641 «Розрахунки за податками», 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами», 372 «Розрахунки з підзвітними особами », 471 «Забезпечення виплат відпусток», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 65 «Розрахунки за страхуванням», 661 «Розрахунки за заробітною платою», 93 «Витрати на збут», 79 «Фінансові результати»; первинні та аналітичні документи: виписки банку, реєстри електронних платіжних документів, платіжні доручення, товарні накладні, податкові накладні в електронному вигляді, товарно – транспортні накладні, рахунки – фактури, акти виконаних робіт та ін., встановлено заниження показників у рядку 2150 «Витрати на збут» Звіту про фінансові результати встановлено завищення за 2017 рік у сумі 1000 грн., чим порушено вимоги статті 19 П(С)БО 16 «Витрати», пункту 3.12 Наказу № 433. Згідно пункту 3.12. Наказу №433 у статті «Витрати на збут» відображаються витрати підприємства, пов’язані з реалізацією продукції (товарів), - витрати на утримання підрозділу, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо. Відповідно до статті 19 ПСБО 16 «Витрати» до витрат на збут включають витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов’язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно - експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції,товарів, робіт, послуг. Інформація щодо витрат у розрізі рахунків бухгалтерського обліку, що відносяться до адміністративних витрат наведено у реєстрі кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників фінансового результату до оподаткування у Податковій декларації з податку на прибуток і звіті про фінансові результати – додаток 6 до акту перевірки (а.с.185 т.1). У акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою показників по рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 на підставі: загальних оборотно-сальдових відомостей, договорів, відомостей синтетичного та аналітичного обліку за рахунками: 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети », 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 79 «Фінансові результати»; первинні та аналітичні документи: касові ордери, виписки банку, платіжні доручення, накладні, податкові накладні в електронному вигляді, рахунки - фактури, акти виконаних робіт (послуг), акти інвентаризації, інші аналітичні дані та первинні документи встановлено заниження показників у рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати за 2015 рік у сумі 315000 грн., та завищення за 1 квартал 2016 року у сумі 53000 грн., за півріччя 2016 року у сумі 75000 грн. , за 3 квартали 2016 року у сумі 80000 грн., за 2016 рік у сумі 107000 грн. Інформація щодо сум інших операційних втрат в розрізі рахунків бухгалтерського обліку, що відносяться до адміністративних витрат наведено у Реєстрі кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку і Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід), додаток № 6 до акту перевірки (а.с.185 т.1).

У контексті дотримання принципу змагальності під час судового розгляду враховано, що позивачем не надано аргументів та доказів щодо розбіжностей у визначенні доходу, витрат, адміністративних витрат, собівартості та даних перевірки згідно додатків 4,5,6,7,8. У позові та виступі представників йшлося про протиправність визначення податку на прибуток за ППР від 10.08.2018 № НОМЕР_2 лише у контексті додатку 9 до акта перевірки щодо підпункту 3.1.1.3 акта перевірки, де за даними досліджених судом обставин і доказів встановлено, що перевіркою не встановлено відхилень у звітності і обліку платника щодо різниць.

За період з 01.01.2015 до 31.03.2018 ТОВ «МВВФ «Енергетик» задекларовано податок на прибуток у сумі 3608193 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 встановлено його заниження у сумі 137705 грн., у т. ч. за 2015 рік у сумі 12968 грн., за 2016 рік у сумі 124470 грн., у т. ч. за 1 квартал 2016 року у сумі 64687 грн., за півріччя 2016 року у сумі 41695 грн., за 3 квартали 2016 року у сумі 65722 грн., за 2016 рік у сумі 12470 грн., 2017 рік у сумі 267 грн. у т. ч. за 1 квартал 2017 року у сумі 157 грн., за півріччя 2017 року у сумі 52329 грн., за 3 квартали 2017 року у сумі 164 грн., за 2017 рік у сумі 267 грн. Зведені дані щодо задекларованих та встановлених під час проведення перевірки сум податку на прибуток (за періоди з 01.01.2015) платника податків за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 наведено у додатку 8 до акта перевірки (а.с.192 т.1).

У контексті дотримання принципу змагальності під час судового розгляду враховано, що позивачем не надано аргументів та доказів щодо розбіжностей у визначенні доходу, витрат, адміністративних витрат, собівартості та даних перевірки згідно додатків 4,5,6,7,8. У позові та виступі представників йшлося про протиправність визначення податку на прибуток за ППР від 10.08.2018 № НОМЕР_2 лише у контексті додатку 9 до акта перевірки щодо підпункту 3.1.1.3 акта перевірки, де за даними досліджених судом обставин і доказів встановлено, що перевіркою не встановлено відхилень у звітності і обліку платника щодо різниць.

Судом встановлено, що позивачем задекларовано фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності, у т.ч. фінансовий результат до оподаткування: прибуток (рядок 2190): за 2015 рік у сумі 7361 тис. грн. (а.с.60-61 т.2), що тотожний запису у додатку 6 до акта перевірки (порядковий номер 6) – фінансовий результат від операційної діяльності за 2015 рік у сумі 7361 тис. грн. (а.с.186 т.1); за 2016 рік у сумі 3447 тис. грн. (а.с.62-63 т.2), що тотожний запису у додатку 6 до акта перевірки – фінансовий результат від операційної діяльності за 2016 рік у сумі 3447 тис. грн. (а.с.186 т.1); за 2017 рік у сумі 5621 тис. грн. (а.с.64-65 т.2) що тотожний запису у додатку 6 до акта перевірки – фінансовий результат від операційної діяльності за 2017 рік у сумі 5621 тис. грн.

Позивач обґрунтовує протиправність ППР від 10.08.2018 № НОМЕР_2, зокрема тим, що з наданих у рамках розгляду заперечень позивача додатку № 9 до акту перевірки не наводяться первинні документи, що є у наявності у позивача та як зазначено у акті, не відображено у податковій та фінансовій звітності позивача. Суд зазначає, що твердження позивача не знайшли підтвердження під час розгляду справи та дослідження матеріалів справи, оскільки додаток 9 до акта перевірки – це зведені дані щодо задекларованих платником податків ТОВ «МВВФ «Енергетик» та встановлених у ході проведення перевірки сум різниць, що виникають відповідно до податкового кодексу України (додаток Р1 до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) за період з 01.01.2015 до 31.03.2018. Згідно додатку 2 до акту перевірки (а.с.123 т.1) директором ТОВ «МВВФ «Енергетик» підписано підтвердження, що первинні бухгалтерські та інші документи, використані під час проведення перевірки, достовірні, надані у повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб’єкта господарювання (спростовують факти, викладені у цьому додатку, що є невід’ємною частиною акта перевірки) за період, що перевіряється, відсутні (а.с.129 т.1). В узагальненому переліку документів, що було використано під час проведення перевірки ТОВ «МВВФ «Енергетик» за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 (додаток 4 до акта перевірки) зазначено перелік документів, що було використано під час проведення перевірки. Зазначений додаток 4 також містить підпис директора ТОВ «МВВФ «Енергетик» (а.с.183). Суд зазначає, що виявлені та зафіксовані у акті перевірки порушення підтверджуються, зокрема податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств (а.с.51-59) та звітами про фінансові результати (а.с.60-65 т.2).

Згідно зведених даних щодо задекларованих платником податків ТОВ «МВВФ «Енергетик» та встановлених у ході проведення перевірки сум різниць, що виникають відповідно до податкового кодексу України (додаток Р1 до рядка 03 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) за період з 01.01.2015 до 31.03.2018 відхилень не встановлено – додаток 9 до акту перевірки (а.с.194 т.1).

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Кодексу № 2755 визначено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Згідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Кодексу № 2755 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Кодексу №2755 у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно пункту 58.1 контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано під час винесення інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. Враховуючи виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки порушення статті 134, пункту 135.1 статті 135 Кодексу № 2755 відповідачем правомірно збільшено суму грошового зобов’язання – з податку на прибуток у сумі 137705 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 31184,25 грн. У періоді вчинення порушень, відображених у акті перевірки відповідальним за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів був директор ТОВ «МВВФ «Енергетик» ОСОБА_7, посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом (а.с.25 т.1 – зворотній бік, а.с.28 т.1) письмові пояснення щодо встановленого порушення посадовою особою ТОВ «МВВФ «Енергетик» не надавались.

Пунктом 44.6 статті 44 Кодексу №2755 передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України (частина 1 статті 77) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень передбачає, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідач приймаючи оскаржувані ППР від 09.08.2018 № НОМЕР_1 про застосування до ТОВ «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» штрафу у сумі 413400 грн. та від 10.08.2018 № НОМЕР_2 про збільшення ТОВ «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» грошового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 168889,25 грн., у тому числі за основним зобов’язанням – 137705 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 31184,25 грн. діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи, що позивачеві відмовлено у задоволенні позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Монастирищенська виробничо-впроваджувальна фірма «Енергетик» [вул. Соборна, 3, м. Монастирище, Монастирищенський район, Черкаська область, 19100, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 24359125];

відповідач: Головне управління ДФС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109];

третя особа: Державна фіскальна служба України [Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39292197].

Повне судове рішення складено 06.03.2019.

Суддя Л.В. Трофімова