ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2019 року

Київ

справа № 686/9307/17

провадження № К/9901/3295/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, за касаційною скаргою Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Мороз В.О. від 8 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Смілянця Е.С.. Залімського І.Г., Сушка О.О. від 4 жовтня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Хмельницького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо невиплати ОСОБА_2 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення;

- зобов'язати Хмельницьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення згідно з пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано неправомірними дії Хмельницького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо невиплати ОСОБА_2 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення.

Зобов'язано Хмельницьке об'єднане Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення згідно з пунктом 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

3. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_2 працював в Чорноострівському професійному аграрному ліцеї ( попередня назва ССПТУ № 9) на посаді керівника фізичного виховання з 26 серпня 1980 року по 1 лютого 2009 року та за сумісництвом викладачем фізичного виховання з 26 серпня 1980 року по 1 липня 2009 року. Станом на день звернення до відповідача за призначенням пенсії позивач досяг пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працював на той час на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і має страховий стаж, а тому має право на виплату грошової допомоги, яка не оподатковується в розмірі 10 місячних пенсії станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 по досягненню 60-річного віку звернувся з відповідною заявою та необхідними документами до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області із заявою про призначення пенсію згідно з вимогами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплатити йому одноразову грошову допомогу як працівнику освіти.

Хмельницьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області позивачу призначено пенсію за віком з 15 лютого 2017 року відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області листом від 22 лютого 2017 року повідомило ОСОБА_2 про відмову у призначенні та виплаті одноразової допомоги як працівнику освіти, оскільки його посада керівник фізвиховання не враховується при обчисленні стажу як працівника освіти, оскільки дана посада відсутня в переліку посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів та установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту та посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» передбачено перелік посад, які дають право на пенсію за вислугу років, віднесених у Вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах - директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання,майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. З огляду на вищезазначене, Хмельницьким об'єднаним управлінням Пенсійногофонду України Хмельницької області при обчислені стажу позивача, як працівника освіти, невраховано період роботи в Чорноострівському

Оскільки ОСОБА_2 працював керівником фізвиховання, а зазначена посада відсутня в переліку посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років, отже Хмельницьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області при обчислені стажу позивача, як працівника освіти, не враховано період роботи в Чорноострівському ПТУ №9 (Чорноострівський професійний аграрний ліцей).

8. Відзиву на касаційну скаргу Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року ОСОБА_2 не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

10. За приписами статті 28 Закону України «Про освіту» система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

11. Згідно зі статтею 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає, поряд з іншими видами, також професійно-технічну освіту.

12. Статтею 18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» передбачено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти,зокрема, належать професійно-технічне училище відповідного профілю; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю.

13. Згідно із статтею 45 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» до педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти належать викладачі, педагоги професійного навчання, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, асистенти викладача, асистенти майстра виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники фізичного виховання, керівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, науково-методичних та навчально-методичних установ, їх заступники та інші працівники, діяльність яких пов'язана з організацією і забезпеченням навчально-виховного процесу.

14. Відповідно до статті 47 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» права, обов'язки та соціальні гарантії педагогічних працівників визначаються Законом України «Про освіту» та іншими нормативно-правовими актами.

Держава забезпечує педагогічним працівникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ професійної (професійно-технічної) освіти пенсію за вислугу років за наявності стажу безперервної педагогічної роботи не менше ніж 25 років.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. З копії трудової книжки позивача убачається, що ОСОБА_2 з 26 серпня 1980 року по 1 лютого 2009 року працював на посаді керівника фізвизовання в ССПТУ № 9, яке згодом було перейменовано в Чорноострівський професійний аграрний ліцей.

16. Згідно довідки Чорноострівського професійного аграрного ліцею від 9 березня 2017 року № 256, ОСОБА_2 працював на посаді керівника фізичного виховання з 26 серпня 1980 року по 1 лютого 2009 року та за сумісництвом викладачем фізичного виховання з 26 серпня 1980 року по 1 липня 2009 року.

17. Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

18. Конституційний Суд України у пункті 3.4 рішення від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 зазначив, що неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

19. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

20. Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка була ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», та відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

21. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

22. Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

23. Пунктом 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 передбачено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

24. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено у Вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах - директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

25. З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень статті 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, колегія суддів дійшла висновку про те, що викладачі закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.

26. Виходячи з наведеного, педагогічний працівник закладів професійної (професійно-технічної) освіти є працівником освіти, а тому стаж роботи ОСОБА_2 з 26 серпня 1980 року по 1 лютого 2009 року на посаді керівника фізвиховання в ССПТУ № 9, яке згодом було перейменовано в Чорноострівський професійний аграрний ліцей, повинен зараховуватися до пільгового стажу у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1993 року № 909.

27. Зазначена правова позиція узгоджується з висновком викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 233/4308/17.

28. Враховуючи, що ОСОБА_2 є пенсіонером за віком, працював на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», загальний педагогічний стаж роботи позивача на час призначення пенсії за віком складав понад 35 років, отже він має право на нарахування та виплату допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України ««Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягає скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 8 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 4 жовтня 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

М. І. Гриців