РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2019 року

м. Рівне

Справа №460/2958/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Управління поліції охорони в Рівненській області

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління поліції охорони в Рівненській області (далі – УПО в Рівненській області) про визнання протиправним та скасування наказу від 29.10.2018 №82о/с про звільнення зі служби в Національній поліції України; поновлення на посаді старшого інспектора з особливих доручень із внутрішніх розслідувань відділу кадрового забезпечення Управління поліції охорони в Рівненській області; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 30.10.2018 по день фактичного поновлення на службі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані накази є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства. Протягом двохмісячного терміну перед звільненням та під час звільнення позивачу не запропоновано жодної відповідної посади складі УПО в Рівненській області та не повідомлено про наявні вакантні посади. Незважаючи на те, що позивач одружений, виховує двох неповнолітніх дітей, має значний досвід роботи, стаж роботи понад 16 років, сумлінно ставився до виконання службових обов’язків, про що свідчать записи в трудовій книжці у розділі «Відомості про заохочення» про те, що під час служби в органах внутрішніх справ до 06.11.2015 заохочувався одинадцять разів, відповідачем не враховано його переважне право на залишення на роботі, чим порушено його право на працю. Крім того, вважає, що положеннями спеціального законодавства, Закону України «Про Національну поліцію», не врегульовано звільнення поліцейського у зв’язку із скороченням чисельності штату, а тому необхідно застосовувати окремі положення КЗпП України.

Ухвалою суду від 03.12.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Разом з тим, судом встановлено строк для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву (відзив), а позивачем відповіді на відзив.

У встановлений судом строк відповідачем до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 перебував у спеціальному звані майора поліції та згідно з переліком посад, його посада відносяться до середнього складу поліції, а тому при скороченні його посади (середнього складу поліції) було здійснено перевірку щодо можливості перевести його на штатну посаду поліції шляхом порівняльного аналізу штатного розпису УПО в Рівненській області. Враховуючи те, що з 01.12.2017 по 29.10.2018 в УПО в Рівненській області вакантні посади згідно зі штатним розписом середнього складу поліції були відсутні, то після закінчення двомісячного строку дня попередження, оспорюваним наказом від 29.10.2018 №82о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за п.4 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію”. Крім того, ОСОБА_1 протягом часу з 27.08.2018 по 29.10.2018 з рапортом про переведення його до іншого органу поліції до керівництва УПО в Рівненській області не звертався.

У встановлений судом строк позивачем до суду подано відповідь на відзив, у якій позивач підтримав позовні вимоги повністю.

Протокольною ухвалою від 27.12.2019 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, 1981р.н., проходив службу в органах внутрішніх справ України, а з 07.11.2015 службу в Національній поліції України на посаді старшого інспектора з особливих доручень із внутрішніх розслідувань відділу кадрового забезпечення в УПО в Рівненській області, зі спеціальним званням – майор поліції (0030538).

29.10.2018, наказом УПО в Рівненській області за №82о/с «По особовому складу», звільнено зі служби в поліції – майор а поліції ОСОБА_1, з постановкою на військовий облік у запас Збройних Сил України, за п.4 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VIII (далі – Закон №580-VIII).

Вважаючи оспорюваний наказ протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначено Законом №580-VIII, який набув чинності 07.11.2015.

Відповідно до положень ст.1 Закону №580-VIII, Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, діяльність якої спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно з положеннями ст.17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (п.4 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII).

Статтею 68 Закону №580-VIII визначено, що у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення (ч.1).

Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров’я, ставлення до виконання службових обов’язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті (ч.2).

Переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства (ч.5).

Підстави для застосування переважного права залишення поліцейського на службі є вичерпними.

Відповідно до ч.1 ст.65 Закону №580-VIII, переміщення поліцейських здійснюється: на рівнозначні посади у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський у зв’язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду.

Переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення (ч.8 ст.65 Закону №580-VIII).

Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський (ч.9 ст.65 Закону №580-VIII).

Аналіз вищевикладених правових норм дає підстави для висновку про те, що положеннями спеціального законодавства, яким у даному випадку є Закон №580-VIII, врегульовано процедуру звільнення поліцейського у зв’язку із скороченням чисельності штату, а тому посилання позивача на норми КЗпП України, як на підставу протиправності його звільнення, є безпідставними та необґрунтованими.

13.08.2018 за вх.№748 до УПО в Рівненській області надійшов наказ Національної поліції України від 06.08.2018 № 750 «Про затвердження Переліку змін у штатах органів і підрозділів поліції охорони», яким в УПО в Рівненській області скорочено 1 (одну) посаду старшого інспектора з особливих доручень із внутрішніх розслідувань відділу кадрового забезпечення.

Як вбачається з відомості ознайомлення працівників УПО в Рівненській області з наказом Національної поліції України від 06.08.2018 №750 «Про затвердження змін у штатах органів і підрозділів поліції охорони», наказом УПО в Рівненській області від 15.08.2018 №59о/с «Про організаційно — штатні зміни в Управлінні поліції охорони в Рівненській області», статтею 68 «Порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації» Закону №580-VIII, майора поліції ОСОБА_1 персонально попереджено про можливе подальше звільнення зі служби в поліції 27.08.2018, про що свідчить його власний підпис.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на те, що всупереч вимогам чинного законодавства УПО в Рівненській області при попередженні про можливе подальше звільнення зі служби в поліції не було запропоновано жодної посади, оскільки в силу вимог ст.65 та ст.68 Закону №580-VIII у відповідача відсутній такий обов’язок.

Водночас, положеннями ч.8 ст.65 Закону №580-VIII поліцейському надано право ініціювати власне переведення, однак ОСОБА_1 не скористався таким правом.

Крім того, як зазначено представником відповідача, враховуючи те, що ОСОБА_1 перебував у спеціальному звані майор поліції та згідно з переліком посад, його посада відносяться до середнього складу поліції, то при скороченні його посади (середнього складу поліції) було здійснено перевірку щодо можливості перевести його на штатну посаду поліції шляхом порівняльного аналізу штатного розпису УПО в Рівненській області, проте, згідно з витягу штатної та спискової розстановки середнього складу поліції станом з 06.08.2018 по 29.10.2018, в УПО в Рівненській області були відсутні вакансії.

Відповідно до ч.3 ст.68 Закону №580-VIII, поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний наказ від 29.10.2018 №82о/с прийнято відповідачем в порядку і у спосіб, що визначені чинним законодавством та в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваних наказів підтверджено повністю, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то підстави для застосування положень ст.139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління поліції охорони в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд (пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 березня 2019 року.

Суддя Щербаков В.В.