Справа № 420/6033/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.10.2018 року, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Одеської області щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 21.01.2004 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) про видачу їй свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене п. 6 протоколу № 15 Засідання Ради адвокатів Одеської області від 17 жовтня 2018 року;

Зобов’язати Раду адвокатів Одеської області безоплатно видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 21.01.2004 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

Вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 27.11.2015 року нею успішно складено кваліфікаційний іспит з метою набуття статусу адвоката, на підтвердження чого Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області було видано свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту від 04.12.2015 року (дійсне до 27.11.2018 року). В період з 01.08.2016 року по 31.01.2017 року позивачем успішно пройдено стажування, по закінченню якого 14.02.2017 року було отримано позитивний результат (затверджено звіт про проходження стажування та звіт про оцінку проходження стажування). 25.09.2018 року позивач звернулася до Ради адвокатів Одеської області із листом, відповідно до якого зауважила, що станом на 25.09.2018 року Радою адвокатів Одеської області не було прийнято жодного з передбачених ст. 10 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішень. 17.10.2018 року відбулося засідання Ради адвокатів Одеської області, під час якого розглянуто заяву ОСОБА_1 про видачу свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю та прийнято рішення про відмову позивачу в задоволенні заяви про видачу свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю. Позивач вважає вказане рішення таким, що прийняте безпідставно та всупереч нормам чинного законодавства. Позивач зазначає, що ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенням про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва на право на заняття адвокатською діяльністю», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 01 червня 2018 року № 80, за оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про: видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; продовження стажування на строк від одного до трьох місяців. Отже, законодавством не передбачено можливості прийняття рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (за наявності дійсного свідоцтва про складання іспиту та позитивного результату проходження стажування). Позивач зазначає, що рішення відповідача щодо відмови їй у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю було мотивовано тим, що станом на 17.10.2018 року ОСОБА_1 працює на посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 та просить Раду видати їй свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю без звільнення з посади, яку вона обіймає на теперішній час. Позивач зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства відповідач повинен був прийняти рішення про видачу позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і у разі, якщо протягом 30 днів з дня прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і до моменту складення перед радою адвокатів регіону присяги адвоката України позивач не усуне зазначені обставини несумісності, відповідач має право скасувати рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з підстави невідповідності вимогам, визначеним у статтях 6,7 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також, позивач звертає увагу суду на те, що під час винесення оскаржуваного рішення Рада керувалася ст. 1 п. 2 п.п. «в», п. 3 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», однак даний нормативно-правовий акт втратив чинність 01.09.2016 року та зазначена норма не містить жодних пунктів та ні яким чином не стосується підстав, на які посилається відповідач під час прийняття рішення.

Ухвалою суду від 28.11.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.12.2018 року.

17.12.2018 року підготовче засідання перенесене у зв'язку із перебуванням головуючого судді Бжассо Н.В. на лікарняному на 23.01.2019 року.

23.01.2019 року сторони у підготовче засідання не з'явилися, від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у в'язку із чим підготовче засідання відкладено до 18.02.2019 року.

18.02.2019 року від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у підготовче засідання не з'явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце підготовчого засідання, про причини неявки суду не повідомив, відзив на адміністративний позов не надав.

Ухвалою суду на місці суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ч. 9 ст. 205 КАС України.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, робить наступні висновки.

04.12.2015 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області видала ОСОБА_1 свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 27.11.2015 року № 59-03/15. Строк дії свідоцтва до 27.11.2018 року.

25.09.2018 року позивач звернулася із заявою до Голови ради адвокатів Одеської області Бронза І.Л. про видачу їй свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, у зв'язку із отриманням нею 04.12.2015 року свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту та в період з 01.08.2016 року по 31.01.2017 року успішним проходженням стажування, за результатами якого Радою адвокатів Одеської області затверджено звіт про проходження стажування та звіт про оцінку проходження стажування.

Відповідно до п. 6 витягу з протоколу № 15 від 17.10.2018 року, рада адвокатів Одеської області розглянула, у тому числі, заяву ОСОБА_1 про видачу свідоцтва на заняття адвокатською діяльністю та вирішила відмовити у задоволенні її заяви у відповідності до ст. 7 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про вимоги щодо несумісності. При цьому Рада адвокатів Одеської області, також, керувалася ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції», а саме ст. 1 п 2 підпункт «в», пункт 3.

З огляду на зміст п. 6 протоколу № 15, станом на 17.10.2018 року ОСОБА_1 працює на посаді прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2 та просить видати їй свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю без звільнення з посади, яку обіймає.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до наказу Прокуратури Одеської області № 661к від 25.04.2018 року, молодший радник юстиції ОСОБА_1 призначена на посаду прокурора Іллічівської місцевої прокуратури та звільнена при цьому з посади прокурора Одеської місцевої прокуратури № 2.

Тобто, станом на 17.10.2018 року позивач працювала у Іллічівській місцевій прокуратурі, не в Одеській місцевій прокуратурі № 2, як про це вказано у протоколі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Не може бути адвокатом особа, яка: 1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі; 2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною; 3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції"; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність.

Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі).

Суд зазначає, що з огляду на п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення є: е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, доходів і зборів.

Проте, суд наголошує на тому, що 01.09.2016 року Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" втратив чинність.

Тобто, Закон, на який посилається відповідач у п. 6 протоколу № 15 щодо відмови у задоволенні заяви позивача щодо видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, станом на 17.10.2018 року (дату розгляду заяви) був не чинним та посилання на вказаний Закон є неправомірним. Крім цього, у протоколі містяться посилання на ст. 1 Закону, яка взагалі визначає, у якому значенні вживаються в Законі терміни.

Згідно із пп. «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи.

Таким чином, посада, яку обіймає позивач в органах прокуратури, є несумісною з діяльністю адвоката.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту.

Відповідно до ч. ч. 1, 6, 7 ст. 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», стажування полягає в перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката за направленням ради адвокатів регіону.

За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону.

Результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання звіту.

За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про:1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.

Стажист адвоката та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття.

Суд зазначає, що з огляду на наведені норми законодавства, за результатами оцінювання Радою адвокатів Одеської області стажування ОСОБА_1, відповідач повинен був прийняти одне з двох рішень: про видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про продовження стажування на строк від одного до трьох місяців.

Законодавство не передбачає прийняття за результатами оцінювання Радою адвокатів Одеської області стажування прийняття рішення про відмову у видачі свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, у зв'язку із чим, прийняте відповідачем рішення, оформлене п. 6 протоколу № 15 від 17.10.2018 року щодо відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, є протиправним та належить до скасування.

При цьому, суд зазначає, що з огляду на зміст протоколу, у Ради адвокатів Одеської області відсутні будь-які зауваження щодо проходження позивачем стажування, а навпаки вказано, що при звіті проходження стажування ОСОБА_1 отримала позитивний результат.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту прав та інтересів ОСОБА_1 суд робить висновок, про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог та зобов'язання відповідача прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», особа, стосовно якої радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, не пізніше тридцяти днів з дня прийняття цього рішення складає перед радою адвокатів регіону присягу адвоката України такого змісту: "Я, (ім'я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов'язки, бути вірним присязі".

Текст присяги адвоката України підписується адвокатом і зберігається радою адвокатів регіону, а її копія надається адвокату.

Суд зазначає, що законодавство встановлює відповідні обмеження лише щодо безпосереднього здійснення адвокатської діяльності, яка спрямована на надання правової допомоги клієнту. Однак, законодавство не обмежує посадових та службових осіб органів прокуратури у праві брати участь у відповідних процедурах добору та отримувати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В рішеннях Вищої ради правосуддя, яка є незалежним конституційним органом державної влади та суддівського самоврядування від 30.05.2017 р. за № 1328/0/15-17 та від 24.10.2017 р. за № 3419/0/15-19 висловлено правову позицію про те, що отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не є свідченням порушення вимог про сумісність, а особа яка отримала таке свідоцтво, почне вчиняти дії, що можуть бути визначені як адвокатська діяльність, відповідно до ст.ст. 1, 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З урахуванням викладеного, обставини несумісності можуть виникнути лише в особи, яка вже набула статус адвоката, тобто склала присягу та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак такі обставини можуть бути усунуті на підставі ч. 2 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме: шляхом подання адвокатом у триденний строк з дня виникнення таких обставин до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Подання до Ради адвокатів регіону заяви про зупинення адвокатської діяльності є підставою для зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати (ч. 5 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Виходячи з вищевикладеного, суд робить висновок про те, що сам факт складання присяги та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не свідчить про безпосереднє здійснення особою адвокатської діяльності.

До того ж, положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено право адвоката на підставі заяви зупинити адвокатську діяльність.

Отже, отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю підтверджує саме факт набуття особою, у тому числі тією, трудова діяльність якої несумісна з адвокатською, права здійснювати таку діяльність.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.

Зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України.

Таким чином, суд робить висновок, що вимога позивача про зобов'язання Ради адвокатів Одеської області видати їй безоплатно свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю належить до задоволення.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece) вказав на те, що стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) по суті має на меті захистити індивідуума від свавільного втручання органів державної влади в здійснення ним своїх прав, а згідно визначених пунктом 2 статті 8 Конвенції умов таке втручання повинно бути «передбачено законом» і виправдано необхідністю досягнення законної мети або цілей.

Так, суть даної справи зводиться до того, що Колегія адвокатів своїм рішенням дозволила заявниці пройти передбачене стажування, але потім не дозволила їй брати участь у відповідних іспитах.

При цьому, Суд відзначає, що Колегія адвокатів спочатку прийняла заявницю на стажування і що заявниця пройшла стажування, передбачене для вступу в адвокатуру, а відтак, на думку Суду, колегія адвокатів подала заявниці надію на можливість участі в здачі підсумкових іспитів.

Європейський Суд підкреслив, що відмова Колегії адвокатів була зроблена на фінальній стадії процесу, пов'язаного із зарахуванням до реєстру адвокатів Колегії адвокатів, на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці як про перешкоду для її участі в здачі іспитів, організованих колегією.

Отже, на думку Суду, такими діями Колегія раптово підірвала професійну ситуацію заявниці після того, як сама ж привела її до того, що вісімнадцять місяців свого професійного життя вона посвятила виконанню умов про передбачене Колегією стажування. З урахуванням природи і підстав такого стажування, які встановлені відповідним національним законодавством, заявниця не могла в силу будь-яких видимих причин пройти зазначене стажування, якщо Колегія адвокатів відмовила б у задоволенні її клопотання про стажування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатила 704,80 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією № N1B5N32948 від 20.11.2018 року.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 173-183, 192-228, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 17.10.2018 року, зобов'язання вчинити дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Одеської області щодо відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 21.01.2004 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) про видачу їй свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене пунктом 6 протоколу № 15 Засідання Ради адвокатів Одеської області від 17 жовтня 2018 року.

Зобов’язати Раду адвокатів Одеської області прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 21.01.2004 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю

Зобов’язати Раду адвокатів Одеської області безоплатно видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 21.01.2004 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності.

Стягнути з Ради адвокатів Одеської області (код ЄДРПОУ 38478526) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1).

Відповідач - Рада адвокатів Одеської області (код ЄДРПОУ: 38478526; адреса: вул. Жуковського, 14, м. Одеса, 65026).

Повний текст рішення виготовлений та підписаний судом 26.02.2019 року.

Суддя Н.В.Бжассо

.