open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
125/133/19

2/125/63/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2019 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

при секретарі Хода Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на будинок, -

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги до суду позивач мотивувала тим, що 23.10.2018 року позивач, як учасник аукціону, що проводився Копайгородською селищною радою Барського району Вінницької області Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-Тендер» стала переможцем та отримала права на придбання нежитлової будівлі. На виконання протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2018-10-03-000001-3 від 23/10/2018 29.10.2018 року між позивачем та Копайгородською селищною радою Барського району Вінницької області укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна нежитлової будівлі у складі будівлі, підвалу, веранди та ганку загальною площею 235 кв.м., основна площа 104,8 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1 для ведення особистого підсобного господарства площею 0,316 га. 01.11.2018, відповідно до вимог розділу 3 вказаного договору мною сплачено грошові кошти на виконання вказаного договору та в подальшому підписано акт прийому-передачі майна. Однак, даний договір повинен бути посвідчений в нотаріальній конторі. Відповідач зобов'язався посвідчити даний договір в нотаріальній конторі. Після укладення договору позивач неодноразово зверталася до Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області про належне оформлення придбаного майна, але не бажає все це належним чином оформити. Фактично договір купівлі - продажу майна між позивачем та відповідачем відбувся, але не оформлено в нотаріальному порядку. Як наслідок позивач не може провести державну реєстрацію нерухомого майна та стати його власником. А тому, позивач змушена звертатися до суду з позовом та просила постановити рішення, яким визнати договір купівлі-продажу, укладений між нею та відповідачем, дійсним, визнати за нею право приватної власності на вказаний житловий будинок.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала суду письмову заяву, в якій зазначила, що свої позовні вимоги підтримує повністю та наполягає на їх задоволенні, просила справу розглянути без її участі.

Представник відповідача Копайгородської селищної ради Барського району Вінницької області по справі позов визнав повністю, не заперечував проти його задоволення, просив справу розглядати без його участі, про що зазначив в письмовій заяві до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Так, 23.10.2018 року позивач, як учасник аукціону, що проводився Копайгородською селищною радою Барського району Вінницької області Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-Тендер», стала переможцем та отримала права на придбання нежитлової будівлі, що підтверджується протоколом про результати електронного аукціону № UA-PS-2018-10-03-000001-3 від 23/10/2018.

На виконання вказаного протоколу 29.10.2018 року між позивачем та Копайгородською селищною радою Барського району Вінницької області укладено договір № 29/10/18 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нерухомого майна, згідно якого позивач купує нежитлову будівлю у складі будівлі, підвалу, веранди та ганку загальною площею 235 кв.м., основна площа 104,8 кв.м. розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

01.11.2018, відповідно до вимог розділу 3 вказаного договору позивачем сплачено грошові кошти в сумі 61 364,50 грн. на виконання вказаного договору, що підтверджується копією квитанції ПАТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.1174377179.1 від 01.11.2018 року. Цього ж дня підписано акт прийому-передачі майна від 01.11.2018 року.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Однак, відповідач не виконав умов договору, отримавши гроші ухиляється від оформлення договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі. За таких обставин юридично оформити договір купівлі - продажу позивач не має можливості. Як наслідок, позивач позбавлена можливості вільно володіти, розпоряджатися та користуватися придбаним майном.

Позивач зверталася до приватного нотаріуса Барського нотаріального округу Вінницької області Крижанівського Андрія Петровича з запитом, щодо посвідчення договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нерухомого майна, на що отримала письмову відмову № 5/01-16 від 14.01.2018 року.

Статтею 24 Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що покупець, який підписав договір купівлі-продажу, сплачує на відповідний поточний рахунок органів приватизації ціну продажу об'єкта приватизації не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу.

Згідно ч. 4 ст. 26 Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» договір купівлі-продажу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, передбачених законом.

В умовах договору купівлі-продажу п. 11.2 закріплено, що вказаний договір підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до ст. 201 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК України нотаріальне посвідчення правочину який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Окрім цього, ч. 1 ст. 210 ЦК України передбачає що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Враховуючи вимоги ч. 11 ст. 27 Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації, а в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом і захищати права держави або територіальної громади іншим чином, у тому числі звертатися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації або визнання його недійсним.

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Враховуючи те, що придбані позивачем об'єкти є нерухомим майном, до нього застосовуються положення ст. 657 ЦК України щодо форми договору купівлі - продажу, тобто при укладанні даного договору не може бути застосована проста письмова форма, а обов'язкове нотаріальне посвідчення.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Правова норма, а саме частина 3 статті 640 ЦК України, на час розгляду справи та на час звернення позивача до суду була змінена і положення щодо моменту укладення договору який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації - з моменту державної реєстрації, втратило силу з 1 січня 2012 року, згідно із Законом від 11 лютого 2010 року №1878- VІ, а в силу змін внесених Законом від 9 грудня 2011 року - з 1 січня 2013 року.

Після внесених змін до частини 3 статті 640 ЦК України її положенням встановлено, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення, а тому позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу за правилами частини 2 статті 220 ЦК України не суперечить цій нормі.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В силу ч. 2 ст. 215 ЦПК України у разі, якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин є нікчемним, однак нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Сторонами у справі вказані обставини не заперечуються і вони підтверджуються належними та допустимими доказами, що є у матеріалах справи. Крім того, відповідач визнав позов і таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, даний договір повинен бути посвідчений в нотаріальній конторі. Відповідач зобов'язався посвідчити даний договір в нотаріальній конторі, але на даний момент відмовляється.

Судом встановлено, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, як вимагає ч. 3 ст. 203 ЦК України. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Позивачем виконано всі, передбачені законом, умови договору.

За таких обставин суд, керуючись ст.ст. 12, 13, 229, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 655, 657, 662, 629, 392, 203, 204, 215, 218,220, 331 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», -

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - нерухомого майна від 29.10.2018 року, що укладений між ОСОБА_1 та Копайгородською селищною радою Барського району Вінницької області - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на нежитлову будівлю у складі будівля літера «А», підвал «А1», веранда «а» та ганок «а1» загальною площею 235 кв.м., основна площа 104,8 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Барський районний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя :

Джерело: ЄДРСР 80094741
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку