Справа № 242/5825/18

Провадження № 2/242/177/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді – Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, про скасування реєстрації права власності на 1/3 частку квартири та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 08.11.2018 року звернулася до суду з позовом до Територіальної громади в особі Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про скасування реєстрації права власності на 1/3 частку квартири та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, в обґрунтування якої зазначила, що 21.04.2018 року помер її чоловік, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді чотирьохкімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 і була придбана на ім’я померлого в об’єднанні власників квартир «Дружба» м. Авдіївка Донецької області. Вважає, що вона фактично прийняла спадщину оскільки зареєстрована у спадковій квартирі на момент смерті спадкодавця. Спадкова справа була заведена приватним нотаріусом Авдіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за № 77/2018 від 18.05.2018 року, натомість при оформленні нотаріальних документів було виявлено розбіжність у частці права власності померлого ОСОБА_4 на квартиру. Зокрема, у реєстрі про державну реєстрацію права власності, проведеного 12.07.2011 року БТІ Ясинуватської міської ради Донецької області за реєстраційним номером 34109793, номер запису в книзі № 45, зазначена 1/3 частка права власності на вищезазначену квартиру. Такий запис у реєстраційному реєстрі є помилкою, оскільки ними було придбано цілу квартиру, а азначена помилка у визначенні частки у праві власності на квартиру допущена в рішенні Авдіївського міського суду Донецької області від 06.04.2011 року по цивільній справі № 2-184/11 про визнання права власності на самочинне перебудоване нерухоме майно, де в резолютивній частині рішення помилково зазначено 1/3 частину квартири у праві власності. Вищевказані помилки не дають позивачу можливості оформити своє право на прийняття спадщини та розпорядження нею. Просить суд скасувати реєстрацію права власності на 1/3 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, виключити запис про реєстрацію з державного реєстру прав власності на нерухоме майно, визнати за нею право власності на квартиру в порядку спадкування, що залишилася після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 21.04.2018 року.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 12.11.2018 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребувано у приватного нотаріусу Авдіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3, копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4, який помер 21.04.2018 року.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 21.12.2018 року справу закрито підготовче судове провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 10.01.2018 року залучено до участі у справі, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача – Територіальної громади в особі Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області – в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та прийняти рішення на розсуд суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та прийняти рішення на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі свідоцтва про шлюб серія УЭ № 255217 від 12.12.1958 року, Петропавлівською сільською радою Краснозерського району, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 12.12.1956 року, актовий запис № 41. Після реєстрації шлюбу прізвище дружині присвоєно «Ткаченко».

Відповідно до свідоцтва про народження серія І-ЕТ № 455208 від 17.07.1974 року, виданого повторно Петропавлівською сільською радою Краснозерського району, ОСОБА_2 народився 04.02.1957 року, його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

Відповідно до свідоцтва про народження серія І-УЭ № 089122 від 16.12.1960 року, виданого Майською сільською радою Краснозерського району, ОСОБА_7 народився 10.12.1960 року, його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1.

Згідно рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 06.04.2011 року визнано за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на квартиру АДРЕСА_2, як самочинно перебудовану, загальною площею 65,4 кв.м. 1/3 частину квартири, як самочинно перебудованої, загальною площею 52,5 кв.м.

Відповідно до копії витягу про державну реєстрацію прав № 30582524 від 12.07.2011 року, виданого Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради, 1/3 частка квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної спільної часткової власності за ОСОБА_4. Підставою виникнення права власності зазначено рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 06.04.2011 року.

Відповідно до технічного паспорту на квартиру від 23.05.2011 року, квартира що розташована за адресою: АДРЕСА_1, розмір належної ОСОБА_4 частки зазначено 1/3.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 120997031 від 18.04.2018 року, ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/3 частка квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Підставою виникнення права власності зазначено рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 06.04.2011 року.

Згідно свідоцтва про смерть серія ІІ-НО № 018247 від 23.04.2018 року, виданого Авдіївським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 21.04.2018 року, про що складено відповідний актовий запис № 162.

Як вбачається з довідки № 132 від 10.04.2014 року, виданої Відділом реєстрації Військово-цивільної адміністрації міста Авдіївка Донецької області, за адресою: АДРЕСА_1, з моменту надання житла здійснювалася реєстрація місця проживання наступних осіб: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 – був зареєстрований з 07.02.1990 року по 12.06.2002 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 – зареєстрована з 29.03.1991 року по теперішній час, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований з 26.07.1993 року по 17.07.2017 року; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований з 14.07.2017 року по теперішній час.

27.05.1996 року Авдіївською міською радою видано свідоцтво № 344-р про реєстрацію Об’єднанням співвласників «Дружба», яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Авдіївка, вул. Комунальна, буд. № 27.

Відповідно до довідки від 10.04.2018 року, виданої Об’єднанням співвласників «Дружба», ОСОБА_4 дійсно є членом ОВК «Дружба» з 1974 року. Членські внески виплачені повністю у сумі 7355 рублів в 1991 році.

В судовому засіданні встановлено, що 18.05.2018 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріусу Авдіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4, який помер 21.04.2018 року. В своїй заяві позивач зазначила, що крім неї спадкоємцями, що передбачено статтею 1261 ЦК України є сини – ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_7.

18.05.2018 року ОСОБА_8 подав до приватного нотаріусу Авдіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 заяву за № 157 про відмову від спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця на користь ОСОБА_1

08.06.2018 року ОСОБА_7 подав до нотаріусу Красноармійського нотаріального округу РФ ОСОБА_9 заяву за № 185 про відмову від спадщини, яка залишилася після смерті спадкодавця на користь ОСОБА_1

19.09.2018 року приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_10 було прийнято заяву ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 № 333, згідно якої останній прийняв всю спадщину де б вона не була і з чого б вона не складалася і на день смерті належала спадкодавцю ОСОБА_4, який помер 21.04.2018 року. Іншими спадкоємцями крім нього є – ОСОБА_1

Згідно постанови приватного нотаріусу Авдіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за вих. № 453/02-31 від 30.10.2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 у зв’язку з тим, що до нотаріусу надано правовстановлюючі документи про право власності спадкодавця на 1/3 частку квартири та надати будь-які інші документи не є можливим, оскільки Ясинуватське бюро технічної інвентаризації, що здійснювало реєстрацію в даний час знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦПК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1268 ч. 5 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд України в своїй постанові від 16 серпня 2017 року у справі № 6-490цс17, зазначив, що преюдиційним може бути судове рішення, навіть для учасників провадження, де суб’єктний склад сторін не є повністю тотожнім, однак чітко стосується конкретного учасника або встановлює певну обставину.

Так, з мотивувальної частини рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 06.04.2011 року по цивільній справі № 2-184/11 вбачається, що в судовому засіданні було встановлено факт належності на праві власності ОСОБА_4, квартири за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ордеру від 27.12.1976 року, виданого згідно рішення Авдіївської міської ради від 22.12.1976 року та згідно довідки № 67 від 16.09.2010 року, виданої головою правління об’єднання власників квартир «Дружба».

Натомість суд звертає увагу на те, що позивач при обґрунтуванні позовних вимог зазначає про помилки у визначенні належної на праві власності спадкодавцю частки квартири, які допущено саме в рішенні Авдіївського міського суду Донецької області про визнані права власності на самочинне перебудоване нерухоме майно, де було визначено про належність спадкодавцю 1/3 частки квартири, замість правильного 1/1 частки.

Так, у силу п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно наданих позивачем інформаційних довідок, підставою виникнення права власності ОСОБА_4 на 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 та реєстрації його в державному реєстрі речових прав на не рухоме майно, зазначено саме рішення Авдіївського міського суду Донецької області від 06.04.2011 року.

Даючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування реєстрації права власності на 1/3 частку квартири та виключення даного запису про реєстрацію з державного реєстру прав власності на нерухоме майно задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду на підставі якого було здійснено державну реєстрацію не скасовано та питання щодо внесення виправлення описок (помилок) в судовому рішенні, на яких наполягає позивач, не вирішувалося.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання права власності на спадкове майно у вигляді квартири, суд звертає увагу, що звертаючись до суду із позовом в цій частині, позивач не зазначив про наявність іншого спадкоємця, який подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії в передбачених Законом випадках.

Згідно частини 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.

Згідно роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Слід наголосити, що постановою приватного нотаріусу Авдіївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за вих. № 453/02-31 від 30.10.2018 року, відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину саме ОСОБА_1, натомість інший спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_2, такої відмови не отримав, заяви про відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не подав та позовних вимог з приводу порушеного або не визнаного права не заявляє.

З огляду на вищевикладене, встановивши факт наявності спадкоємця, який на час розгляду справи не відмовився від прийняття спадщини та нотаріальної відмови з цього приводу не отримував, а також те, що рішення суду, яким визнано право власності спадкодавця на 1/3 частки квартири, не скасовано та питання щодо внесення виправлення описок (помилок), на яких наполягає позивач, не вирішувалося, суд вважає, що звернення до суду ОСОБА_1 з вказаним позовом є передчасним, оскільки позивачем не вжито усіх заходів щодо встановлення права власності на спадкове майно в досудовому (без позовному) порядку.

В зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області про скасування реєстрації права власності на 1/3 частку квартири та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 328, 392, 1216-1217, 1228, 1261, 1268, 1296 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 223, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, про скасування реєстрації права власності на 1/3 частку квартири та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання – АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1;

Відповідач: Територіальна громада в особі Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької області, юридична адреса – Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, буд. № 5; код за ЄДРПОУ № 39831182;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, місце проживання – Чернігівська область, смт. Козелецьк, вул. Розумовського, буд. № 44 «а», ІПН НОМЕР_2.

Повний текст рішення буде виготовлено 25 лютого 2019 року.

Суддя Н.О.Хацько