ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/5331/18 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві клопотання Антимонопольного комітету України про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Антимонопольного комітету України про зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2018, -
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернулася до суду з позовом до Антимонопольного комітету України про зобов'язання надати інформацію. Вказує, що така відмова відповідача суперечить вимогам Закону України "Про звернення громадян" та Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2018 позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
До суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п.1. ч.1 ст. 238 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено, позивач звернувся до Антимонопольного комітету України з адвокатським запитом від 07.03.2018 №3-269 про надання копій документів та інформації про результати проведення перевірки дотримання приватним акціонерним товариством «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у процедурах закупівель з виготовлення студентських квитків, які проводились Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки згідно з оголошенням №UA-2017-03-08-000021-а, та Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця згідно з оголошенням №UA-2017-03-16-002406-b.
У вказаному адвокатському запиті позивачем поставлено питання про надання копій наступних документів:
- доручення Голови АМКУ від 13.06.2017р. №8-01/4854 на виконання якого Волинське обласне територіальне відділення АМКУ, а потім - Київське обласне територіальне відділення АМКУ проводили дослідження дотримання ПрАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у відкритих торгах №UA-2017-03-08-000021-а, проведених Східноєвропейським національним університетом імені Лесі Українки та відкритих торгах №UA-2017-03-16-002406-b, проведених Державним вищим навчальним закладом «Національний медичний університет імені О.О. Богомольця»;
- доручення Голови АМКУ від 22.12.2017р. №13-01/540 про надання до центрального апарату АМКУ всіх документів, отриманих Волинським обласним територіальним відділенням АМКУ під час здійснення заходів державного контролю дотримання ПрАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у відкритих торгах №UA-2017-03-08-000021-а та відкритих торгах №UA-2017-03-16-002406-b;
- супровідні листи АМКУ, якими до Волинського обласного територіального відділення АМКУ та Київського обласного територіального відділення АМКУ направлялося доручення Голови Антимонопольного комітету України від 13.06.2017 №8-01/4854;
- лист Волинського обласного територіального відділення АМКУ від 02.01.2018р. №29/1.37-1 про направлення матеріалів перевірки до АМКУ на виконання доручення голови АМКУ від 22.12.2017 р. №13-01/540.
16.03.2018 листом №143-29/01-3132 «Про розгляд адвокатського запиту» Антимонопольний комітет України відмовив у наданні вищевказаної інформації, у зв'язку з тим, що запитувані позивачем копії документів містять службову інформацію.
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що запитувана позивачем інформація стосується його довірителя, а саме - Приватного акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій», для захисту його прав і законних інтересів. Відтак, відповідачем не доведено законності мети закриття запитуваної інформації та відповідачем було протиправно відмовлено адвокату ОСОБА_3 у наданні запитуваної інформації.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника (у даному випадку інтересу тієї юридичної особи, яку представляє адвокат ОСОБА_3.). Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії суб'єктів владних повноважень.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначені Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-VI ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 №3659-XII, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
З огляду на пункт 1 частини 1 статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Таким чином, відповідач, реалізуючи свої повноваження, наділені правом вчиняти певні дії на підставі та в межах чинних норм законодавства України, зокрема, надавати інформацію на звернення громадян у порядку Закону № 2939-VI.
Проте, як убачається з матеріалів справи, позивач вважає протиправними дії відповідача, які виявилися у ненаданні йому відповіді на адвокатський запит.
Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні врегульовані Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Закон визначає адвокатський запит - як письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту (ч. 1 ст. 24 Закону № 5076-VI).
За приписами ст. 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Виходячи з наведених правових норм, адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб'єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту, у зв'язку з чим відносини, які склалися між позивачем та Антимонопольним комітетом щодо зобов'язання останнього надати відповідь на адвокатські запити, не є публічно-правовими у розумінні КАС України.
Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить висновку, що вимоги стосовно ненадання відповіді на адвокатський запит не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої палати Верховного суду від 16.01.2019 у справі 686/23317/13-а.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами п.1. ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 238, 242, 308, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Клопотання Антимонопольного комітету України про закриття провадження у справі - задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2018 - скасувати.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Антимонопольного комітету України про зобов'язання вчинити дії - закрити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя -доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. І. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 22.02.2019
