ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2019 року Чернігів Справа № 620/3548/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовомВійськової частини НОМЕР_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській областіпро за участю сторін від позивача від відповідача визнання дій протиправними та скасування вимог ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 У С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (надалі також ГУ ДФС у Чернігівській області) та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимоги, просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2018 № Ю-3415-17, від 10.08.2018 № Ю-5747-17, від 14.09.2018 № Ю-5747-17, від 12.10.2018 № Ю-5747-17 на загальну суму 99589, 08 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, зазначає, що загальна сума єдиного внеску на грошове забезпечення за цей період була повністю сплачена, а нарахований єдиний внесок по КЕКВ 2120 на допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами на військовослужбовців перераховувався на рахунок із символом «202» по сплаті єдиного внеску нарахованого на грошове забезпечення.

Відповідач у встановлений судом строк направив на адресу суду відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, в їх задоволенні просить відмовити в повному обсязі та зазначає, що недоїмка, за доводами органу доходів і зборів, виникла внаслідок того, що єдиний внесок на суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами в автоматичному режимі обліковувався по платежу 71010000 «Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності», а не по платежу 71020000 «Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців», як помилково вважав позивач, сплачуючи нараховані суми єдиного внеску Отже, ГУ ДФС у Чернігівській області вважає, що оскаржувані податкові вимоги прийняті на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративний справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 20.12.2018 суд вирішив перейти зі спрощеного позовного провадження перейти до загального та заміну судового засідання підготовчим. Одночасно строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів.

Ухвалою суду 22.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Військова частина НОМЕР_1 є страхувальником та платником єдиного внеску в розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

З огляду на матеріали справи, позивачем подано Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за вересень 2016, за грудень 2016, лютий 2017, березень 2017, квітень 2017, травень 2017, а також в подальшому червень 2018, вересень 2018.

За даними Таблиці 4 цих Звітів «Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами» військовою частиною на суми грошового забезпечення нараховано єдиний внесок.

Розділ ІІ названих Таблиць містить відомості про суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами, з якої утримується єдиний внесок.

По ІКП військової частини НОМЕР_1 по платежу 71010000 позивачем були проведені нарахування єдиного внеску відповідно поданих звітів по строках: 6643,75 грн по строку 20.10.2016; 26970,72 грн по строку 20.01.2017; 7180, 18 грн по строку 20.03.2017; 6706,39 грн по строку 20.04.2017; 13598,32 грн по строку 20.05.2017; 7797,31 грн по строку 20.06.2017; 17500,98 грн по строку 20.07.2018; 14796,83 грн по строку 20.10.2018 на загальну суму 101194,48 грн.

Єдиний внесок у загальній сумі позивачем перераховано в повному обсязі на рахунок ДФС по коду 71020000, як нарахований соціальний внесок на суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами військовослужбовців, що не спростовано відповідачем.

Водночас Головним управлінням ДФС у Чернігівській області прийнято вимоги 14.05.2018 № Ю-3415-17, від 10.08.2018 № Ю-5747-17, від 14.09.2018 № Ю-5747-17, від 12.10.2018 № Ю-5747-17 про сплату боргу (недоїмки), відповідно до якої Військову частину НОМЕР_1 зобов`язано сплатити недоїмку на загальну суму 99589, 08 грн.

Вважаючи зазначені вимоги протиправними позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України від 08.07.2010 № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464), визначено, що платниками єдиного внеску, зокрема, є роботодавці:

- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

- підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу; патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту; осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини; одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства; інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Згідно п.1, п.2, п.4 ч.2 ст.6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Частиною 5 ст.7 Закону № 2464, визначено, що Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п.4 і п.5 ч.1 ст.4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (ч.8 ст.9 Закону №2464).

Як встановлено ч. 11 ст. 9 Закону № 2464, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу) (ч.12 ст.9 Закону № 2464).

Відповідно до ч.2 - ч. 4 ст.25 Закону № 2464, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічні положення містяться також у Порядку стягнення заборгованості з платників" наказу Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 з внесеними змінами відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21.04.2016 за №609/28739 (далі - Інструкція №449).

У відповідності до п. 3 згаданої Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

-дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

-платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

-платник має на кінець календарного місяця борги за сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 4 Інструкції № 449, встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційно' системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З аналізу наведених норм та положень вбачається, що податковий орган в імперативному порядку зобов`язаний на підставі поданого звіту платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів, у разі виявлення своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску сформувати та направити такому платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки).

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається у органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - у органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її особисто вручено службовій (посадовій) особі такого платника під підпис або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.6 Інструкції № 499, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки) самостійно погашається платником; орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження; вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується чи змінюється судом (господарським судом); борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених ст.25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу; є рішення суду про стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимогі.

Проте, досліджуючи природу виникнення даного спору, судом встановлено, що за даними ІКП Військовою частиною НОМЕР_1 задекларовану у пункті 3 "Загальна сума внеску" розділу II Таблиці 4 до поданих звітів, було віднесено в автоматичному режимі по платежу 71010000 на єдиний внесок на суми заробітної плати, що не заперечувалось представником відповідача.

Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905 (далі - Порядок № 435).

Пунктом 7 розділу IV даного Порядку № 435, визначено, що таблицю 4 додатка 4 до цього Порядку формують та подають до органів доходів і зборів страхувальники, які нараховують та сплачують єдиний внесок за осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), осіб рядового і начальницького складу.

Зазначена Таблиця 4 "нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами" додатка 4 до Порядку № 435 складається з розділу І (щодо осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) та Розділу II (щодо осіб, яким у звітному періоді нараховано допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» покриття витрат на виплату державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Порядок покриття витрат, передбачений частиною першою цієї статті, не стосується виплат допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, військ цивільної оборони, інших військових формувань, а також Державної спеціальної служби транспорту та з числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби України. Покриття витрат на виплату зазначеного виду державної допомоги цим категоріям жінок здійснюється за рахунок відповідних бюджетів.

Згідно зі статтею 7 вказаного Закону право на державну допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами мають за цим Законом всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, пунктом 3 якого передбачено, що відповідно до статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» право на державну допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, в тому числі жінки з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Держспецзв`язку та Державної кримінально-виконавчої служби.

Згідно з пунктом 7 цього Порядку допомога у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Держспецзв`язку та Державної кримінально-виконавчої служби надається в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 8 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), покриття витрат на виплату допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Держспецзв`язку та Державної кримінально-виконавчої служби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на ці цілі Збройним Силам та іншим військовим формуванням, органам внутрішніх справ, Адміністрації Держспецзв`язку, Державній кримінально-виконавчій службі; іншим категоріям жінок здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

За правилами пункту 9 вказаного Порядку допомога у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, військ цивільної оборони, інших військових формувань та з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Держспецзв`язку та Державної кримінально-виконавчої служби призначається і виплачується за місцем основної служби.

Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769, видатки на грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, у тому числі основні та додаткові види виплат, здійснюються за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців", а нарахування бюджетними установами (організаціями) на фонд оплати праці, а саме: сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахованого відповідно до законодавства за КЕКВ 2120 "нарахування на оплату праці".

Тобто, нарахування єдиного внеску на суму виплати допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами жінкам з числа військовослужбовців підлягає відображенню у розділі І (щодо осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) Таблиці 4 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами" додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Водночас, в органах Державної казначейської служби України відкрито не бюджетні рахунки для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску. Зазначені рахунки відкрито в розрізі категорій платників, визначених у Довіднику, затвердженому наказом Державної казначейської служби від 16.08.2013 № 130 "Про затвердження Довідника відповідності символу звітності класам професійного ризику виробництва та категоріям платників єдиного внеску та внесення змін до наказу Державного казначейства України від 28.11.2000 №119".

Як вбачається з вказаного вище наказу, кожен номер рахунку містить символ відповідної категорії платників єдиного внеску від "201" до "210", які відповідають виду платежу, який сплачується на відповідний рахунок.

Єдиний внесок для військових частин та органів, які виплачують грошове забезпечення військовослужбовцям, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців та з осіб, які отримують грошове забезпечення сплачується на рахунки з символом "202".

Враховуючи те, що жінки військовослужбовці отримують саме грошове забезпечення, в тому числі і у вигляді допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами, оскільки фінансування таких видатків відбувається за рахунок Міністерства оборони України, існує правова колізія між наказом Державної казначейської служби від 16.08.2013 № 130 та наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 № 422 "Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881, де розділом II передбачено формування інтегрованої картки платника (ІКП) в автоматичному режимі. Серед іншого в розділі II передбачено таке.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.

Облікові показники, які відображаються у ІКП, залежать від форми обліку згідно із переліком форм інтегрованих карток для обліку податків, зборів та єдиного внеску, що відкриваються для юридичних та фізичних осіб (далі - Перелік форм ІКП).

Для організації оперативного обліку кожній ІКП присвоюється код, який її ідентифікує в інформаційній системі оперативного обліку органів ДФС та не може бути присвоєний іншій ІКП.

Як вбачається з викладеного вище, відсутнє чітке правове врегулювання такого виду правовідносин (щодо декларування у рядку 8 "Загальна сума єдиного внеску" розділу І (щодо осіб, яким у звітному періоді нараховано грошове забезпечення) Таблиці 4 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами").

Отже, військова частина не може нести відповідальність за відсутність будь-яких порушень, окрім визначеної чинним законодавством, які стали наслідком законодавчої невизначеності, оскільки центральний орган державної виконавчої влади не забезпечив наявності належного механізму регулювання, створивши таким чином правову колізію.

За таких обставин, оскільки жінки військовослужбовці отримують саме грошове забезпечення, в тому числі й у вигляді допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління ДФС у Чернігівській області щодо віднесення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахованого на суму допомоги у зв`язку із вагітністю та пологами військовослужбовцям, по рахунку 71010000 «Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій непрацездатності», а не по рахунку 71020000 «Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 825/2158/16.

З огляду на наявні в матеріалах справи вимоги про сплату боргу, останні містять заборгованість зі сплати єдиного внеску, яка виникла внаслідок різного трактування сторонами розділів декларування та не чіткого правового врегулювання цього виду правовідносин, а також враховуючи, що саме остання вимога відповідача містить остаточну суму боргу з єдиного внеску позивача, суд дійшов висновку, що саме вона підлягає скасуванню, оскільки по суті поглинає попередні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності винесення податкової вимоги, а як наслідок необхідності її скасування, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині вимоги про сплату боргу № Ю-5747-17 від 12.10.2018 на загальну суму боргу 99589,08 грн.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області щодо складення вимоги про сплату боргу № Ю-5747-17 від 12.10.2018.

Вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області № Ю-5747-17 від 12.10.2018 скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Військової частини НОМЕР_1 судові витрати в сумі 1762 грн.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління ДФС у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39392183.

Дата складення повного рішення суду - 20.02.2019.

Суддя Ю. О. Скалозуб