open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа № 186/1862/18

Провадження номер № 2/0186/41/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошея С.С.

секретар Кравченко А.Г.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін в м. Першотравенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернулась до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_3 відповідача про стягнення додаткових витрат на дитину.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що з відповідачем по справі ОСОБА_3, вона перебувала у зареєстрованому шлюбі до 07.03.2006 року. За період сумісного життя у них народилося двоє дітей: син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком яких у свідоцтві про їх народження записаний відповідач.

Причиною звернення до суду з позовом про стягнення додаткових витрат на утримання дитини стали наступні обставини.

Їх син ОСОБА_5 у зв’язку з деформацією зубних рядів потребував

лікування за допомогою брекет системи. За лікування сина 12.11.2014

року вона сплатила 2000 грн. та 15.12. 2014 року - 4123 грн, а

всього 6123 грн. Їй довелося лікувати сина за свої власні кошти, які вона

була змушена позичати у своїх знайомих.

Витрати на лікування сина ОСОБА_5 підтверджуються товарними чеками стоматологічної клініки за № 612 від 15.12.2014 року та товарним чеком № 239 від 12.11.2014 року. В той же час відповідач на лікування сина не витратив жодної копійки.

На даний час їх син ОСОБА_5 навчається в 11 класі загальної школи. Учні даного класу готуються до ЗНО, пишуть реферати і таке інше, у зв’язку з чим виникла потреба придбати ноутбук за допомогою якого можливо засвоїти програму навчання. Для нормального засвоєння сином програми навчання вона змушена була оформити кредит та купити ноутбук. У ТОВ «Комфі Трейд» вона оформила кредит та 16 лютого 2018 року купила смартфон, з приладами, вартістю 4897 грн., а 28 вересня 2018 року - ноутбук вартістю 9198 грн., що підтверджується видатковими накладними ТОВ « Комфі Трейд».

Оскільки вона та відповідач ОСОБА_3, мають рівні права та обов’язки щодо виховання сина, позивачка посилаючись на чинне законодавство, просить суд стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1 на її користь додаткові витрати на лікування сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в сумі 3061 грн. 50 коп. та витрати на розвиток його здібностей в сумі 7947 грн 50 коп., а всього стягнути 10 109 грн.

У судовому засідання позивачка позов підтримала в повному обсязі з підстав в ньому зазначених, просила його задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги вважає такими що не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Просить суд врахувати ті обставини, що він має на утриманні трьох дітей, а саме: на користь позивачки сплачує аліменти на утримання двох синів у розмірі 33% та 1/6 частки з усіх видів свого доходу на користь іншої жінки ОСОБА_6 на утримання доньки.

Окрім того, він має інвалідність 3-ї групи професійне захворювання, часто хворіє та несе витрати на лікування. Несе загальні витрати - сплата податку на доходи, оплата комунальних послуг пов'язаних з утримання квартири.

Зазначає, що витрати позивачки у розмірі 7 947,50 грн., на придбання ноутбуку та смартфону не віднесені законодавцем до додаткових витрат на утримання дитини.

Також, відповідач не вбачає підстав для стягнення з нього половини коштів на придбання брекет системи, як додаткових витрат на дитину, оскільки з наданих товарних чеків вбачається, що надана послуга та сума заявлена позивачкою розрахована на двох а саме: товарний чек від 12.11.2014 року вказує на те, що послуги (які саме не вказано) лікаря - стоматолога отримала ОСОБА_1, що унеможливлює задоволення вимоги позивача у цій частині позову, окрім витрат, які були понесені окремо на дитину. У довідці лікаря-стоматолога вказано строк лікування а не дати проведених витрат на лікування.

Просить суд звернути увагу на дати фактично понесених витрат на лікування. Оскільки позивачка заявляє майнові вимоги, до яких застосовується загальний строк позовної давності у три роки, то за загальним правилом позовної давності, вона пропустила строк для звернення до суду, тобто втратила право вимоги.

Відповідач заявляє про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення з нього додаткових витрат на утримання дитини.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала та прохала суд в його задоволенні відмовити, із зазначених у відзиві підстав.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-КИ №160342 від 13 березня 2002 року встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2006 року затверджено мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за умовою якої було виділено ОСОБА_1 квартиру №38 розташовану за адресою: Дніпропетровська область, місто Першотравенськ, вул.К.Маркса, буд.11, що належить ОСОБА_3, при цьому зменшено розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх синів: Владислава – ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_7 – ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1 з 50% до 33 % з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до повноліття дітей, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 травня 2018 року у справі № 186/87/18 з відповідача на користь позивачки, на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, стягуються аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Довідкою про доходи ОСОБА_1 №8-ЗП від 24 січня 2019 року встановлено, що загальна сума доходу за період з липня 2018 року по грудень 2018 року за виключенням утримань становить 17982,06 гривень.

Відповідно до пенсійного посвідчення №2559806170 серії ААІ №108703 від 04 червня 2015 року та довідки № 1876 /а.с.№53,54/ встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є інвалідом 3 групи, професійне захворювання.

Згідно виписного епікризу /а.с. №55/ встановлено, що відповідач ОСОБА_3 має діагноз радикулопатія шийна та попереково-крижова з помірно вираженими статико – динамічними порушеннями, стійким больовим і вираженим периферичним нейросудинним синдромами, нейродистрофією у вигляді двостороннього плечолопаткового періартроза, ПФС 2 ст., деф.артроза ліктьових, ПФС 1 ст., та колінних суглобів ПФ 1-2 ст, йому рекомендовано щорічні курси відновлювальної терапії (санаторно-курортне лікування).

Довідками ОСОБА_8 міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області /а.с.№47,51,52/ від 29 січня 2019 року підтверджено, що ОСОБА_3 отримує страхові виплати, за період з липня по грудень 2018 року в розмірі 5440,60 гривень щомісячно, з яких сплачує аліменти на користь позивачки та на користь ОСОБА_6 на утримання спільної доньки.

Згідно довідок Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Управління обслуговування громадян ОСОБА_8 відділу обслуговування громадян /а.с. № 48,49,50/ ОСОБА_3 отримує пенсію, за період з липня по грудень 2018 року в розмірі 36938,48 гривня. З пенсії сплачує аліменти на користь позивачки та на користь ОСОБА_6 на утримання спільної доньки, по 1/6 частині доходу на кожну дитину.

Видатковими накладними ТОВ «Комфі Трейд» /а.с.№6,7/ підтверджується, що позивачка 16 лютого 2018 року придбала смартфон з аксесуарами, вартістю 4 897 грн., та 28 вересня 2018 року - ноутбук вартістю 9 198 гривень.

Товарними чеками стоматологічної клініки за номером 612 від 15.12.2014 року /а.с.№8/ та № 239 від 12.11.2014 року /а.с.№41/, разом з довідками лікаря /а.с.№ 9,42/ підтверджується, що неповнолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, в період з 12 листопада 2014 року по 09 жовтня 2017 року проходив лікування із застосуванням брекетної системи. На встановлення та придбання якої позивачка витратила 12.11.2014 року та 15.12.2014 року 6 120 гривень.

Половину витрат на придбання смартфону, ноутбука та на лікування сина позивачка просить стягнути з відповідача як додаткові витрати на дитину.

Суд, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення половини витрат позивачки на придбання смартфону, ноутбука, як витрат на розвиток здібностей дитини в сумі 7947,50 гривень виходить з наступного.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України /далі СК України/ батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Частинами першою - третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленністю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька видів виконання цього обов’язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров’я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов’язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Аналіз положень ст. 185 СК України дає підстави для висновку про те, що при вирішенні вимог про участь одного з батьків у додаткових витратах на дитину суд має встановити реальне існування особливих обставин, які викликають необхідність таких витрат, а також розмір останніх. Лише при наявності цих умов і їх встановленні можливе ухвалення рішення про стягнення таких витрат в конкретній сумі.

Визначення обставин, що можуть бути визнані істотними, закон відносить до компетенції суду. У будь-якому разі істотними є такі обставини, як стан здоров'я, матеріальне становище відповідача, наявність у нього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини, чоловіка, батьків, повнолітніх дітей тощо. Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одного із батьків у твердій грошовій сумі.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення. Причому, якщо причина, що зумовила додаткові витрати, є триваючою (тяжка хвороба або каліцтво) додаткові витрати можуть фінансуватися наперед із вказівкою або без вказівки кінцевого терміну їх виплати.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Враховуючи, що витрати позивачки на придбання смартфона та комп’ютера не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами в розумінні ст.185 СК України, оскільки вони здійснені добровільно позивачем та є звичайними витратами на дитину і відповідач не зобов'язаний брати участь у їх сплаті, тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 19 березня 2018 року у справі № 759/18417/15-ц.

Суд, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення половини витрат позивачки на лікування сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в сумі 3061 грн. 50 коп. приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами /а.с.№8, 9,41,42/.

В той же час відповідачем заявлена заява про застосування до позовних вимог строку позовної давності. Судом встановлено, що позивачка сплачувала за лікування сина частинами, а саме 12.11.2014 року та 15.12.2014 року.

Статтею 256 Цивільного кодексу України /далі ЦК України/ визначено поняття позовної давності, згідно з якою це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Отже, строк позовної давності в цій частині позовних вимог сплив відповідно 12.11.2017 року та 15.12.2017 року.

Позивачка ж звернулась до суду з позовом 21 листопада 2018 року, тобто поза межами строків позовної давності.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи вище викладе в цій частині позовних вимог слід відмовити із застосуванням строків позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, - суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області, а з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено 18 лютого 2019 року.

Суддя: Кривошея С.С.

Джерело: ЄДРСР 79965644
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку