ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/4499/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року (прийняте у м. Львові суддею Брильовським Р.М.; складене у повному обсязі 22 жовтня 2018 року) в адміністративній справі №1340/3512/18 за позовом ОСОБА_2 до Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про визнання протиправними та скасування рішення, наказу та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Кваліфікаційна комісія) в частині внесення подання від 31.01.2018 № 18/71 стосовно анулювання Кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника ОСОБА_2 від 13.03.2015 за №011909 (далі також - Кваліфікаційний сертифікат);

- визнати протиправним і скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) від 01.03.2018 №38 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання Кваліфікаційного сертифікату позивача;

- зобов'язати Держгеокадастр вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників інформацію про Кваліфікаційний сертифікат позивача.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що його Кваліфікаційний сертифікат було анульовано за відсутності для цього підстав, оскільки не було встановлено факту грубого порушення ним вимог законодавства. Крім того, Кваліфікаційна комісія не вправі приймати рішення про направлення подання щодо анулювання Кваліфікаційного сертифікату без розгляду на засіданні комісії акта перевірки. Проте, жодна перевірка його діяльності Держгеокадастром не проводилася та не складалися жодні акти.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив Держгеокадастр, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; за неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час вчинення дій, пов'язаних з анулюванням Кваліфікаційного сертифікату позивача Кваліфікаційною комісією та Держгеокадастром було дотримано вимоги Закону України «Про землеустрій» та Порядку від 28.07.2017 № 392, а наявність акта перевірки за результатами здійснених заходів державного нагляду інженера-землевпорядника не є обов'язковою щодо вирішення питання про позбавлення кваліфікаційного сертифіката, а тому дії Кваліфікаційної комісії щодо внесення подання без акта перевірки є правомірними. Разом з тим, суд першої інстанції не надав цьому належної правової оцінки.

Також є помилковим висновок суду першої інстанції з приводу недоведеності вчинення позивачем грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, оскільки допущене ним порушення стало підставою для відмови у погодженні землевпорядної документації та, відповідно, неможливості реалізації конституційного права на землю замовниками документації з землеустрою.

У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалося.

А відповідно до частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом,відповідно до протокольного рішення Кваліфікаційної комісії від 26.02.2015 № 2 ОСОБА_2 видано Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 13.03.2015 № 011909, яким підтверджено відповідність інженера-землевпорядника кваліфікаційним характеристикам професії та його спроможність самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації з оцінки земель (крім експертної грошової оцінки земельних ділянок), виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, проводити інвентаризацію земель, перевіряти якість ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень при здійсненні землеустрою.

Листом № 32-28-0.23-432/2-18 від 11.01.2018 Держгеокадастр звернувся до Кваліфікаційної комісії з інформацією щодо порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_2, за участі якого розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в оренду) ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» для обслуговування каптажів джерел №№ 1,4-10 у Львівській області, Стрийському районі на території Стрійківської сільської ради (за межами населеного пункту), розробленого ТОВ «Гео-Тех» (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 13.05.2015 № 011909, виданий ОСОБА_2.), який отримав висновок Держгеокадастру від 28.12.2017 № 2138-17 про відмову у погодженні проекту відведення з підстав невідповідності розробленої документації із землеустрою статті 186-1 Земельного кодексу України, оскільки у проекті землеустрою відсутні погодження центрального органів виконавчої влади, що реалізують державу політику у сфері водного господарства та лісового господарства, а також органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього середовища.

25.01.2018 на засіданні Кваліфікаційної комісії розглянуто лист Держгеокадастру та прийнято рішення звернутися з поданням до Держгеокадастру щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката від 13.05.2015 № 011909 інженера-землевпорядника ОСОБА_2, у зв'язку з грубим порушенням ним вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Наказом Держгеокадастру від 01.03.2018 № 38 на підставі листа Кваліфікаційної комісії від 31.01.2018 №18/71 анульовано виданий на ім?я позивача Кваліфікаційний сертифікат.

Не погоджуючись з рішенням Кваліфікаційної комісії в частині внесення подання про анулювання Кваліфікаційного сертифікату та наказом Держгеокадастру від 01.03.2018 №38 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання його Кваліфікаційного сертифікату, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що обов'язковою умовою для винесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника є встановлення факту грубого порушення особою вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою та вини особи у вчинені даного правопорушення.

Проте, чинне законодавство не дає визначення такого грубого порушення, а відповідачами не обґрунтовано та не доведено, в чому полягає грубе порушення позивачем зазначених вимог.

Крім того, приписами статті 61-1 Закону України «Про землеустрій» та Порядку роботи Кваліфікаційної комісії встановлено особливий порядок дій Держгеокадастру щодо здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою, який передбачає проведення відповідної перевірки, складання акта перевірки з направленням його для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії та, за наявності відповідного подання Кваліфікаційної комісії, прийняття рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

Таким чином, питання про позбавлення позивача Кваліфікаційного сертифіката повинно було вирішуватись саме у зазначеному порядку, тобто за результатами проведеної перевірки та виключно на підставі акта перевірки, розглянутого на засіданні Кваліфікаційної комісії. Проте, така перевірка стосовно позивача не проводилась, акт перевірки не складався та не розглядався Кваліфікаційною комісією, чим було порушено порядок прийняття Кваліфікаційною комісією рішення в частині звернення з поданням щодо анулювання кваліфікаційного сертифікату позивача від 13.05.2015 № 01190.

Враховуючи протиправність рішення Кваліфікаційної комісії в частині звернення з поданням щодо анулювання Кваліфікаційного сертифікату, є правові підстави для скасування наказу Держгеокадастру від 01.03.2018 № 38 «Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів» в частині анулювання Кваліфікаційного сертифікату позивача.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно до пунктів «д», «ж» частини першої статті 184 Земельного кодексу України землеустрій передбачає:складання проектів відведення земельних ділянок;складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель.

Відповідно до частин третьої, шостої статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:

лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства;

водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України «Про землеустрій» відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується: у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою; в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою, згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.

За вимогами пункту «а» частини другої статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою зобов'язані дотримуватися законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про землеустрій» державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом.

Згідно із частинами першою, сьомою - десятою статті 61-1 Закону України «Про землеустрій» державний нагляд у сфері землеустрою здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Під час здійснення заходів державного нагляду виконавців робіт із землеустрою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перевіряє дотримання сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень законів, інших нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

За наявності підстав для анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника акт перевірки є обов'язковим для розгляду на засіданні Кваліфікаційної комісії. За результатами розгляду акта Кваліфікаційна комісія направляє подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає рішення про анулювання чи зупинення дії кваліфікаційного сертифіката та повідомляє інженера-землевпорядника письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про анулювання кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено до суду.

Частиною третьою статті 66 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що відповідальними особами за якість робіт із землеустрою можуть бути лише сертифіковані інженери-землевпорядники.

Згідно із пунктом «в» частини дев'ятнадцятої статті 66 Закону України «Про землеустрій» кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зокрема:за поданням Кваліфікаційної комісії в разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 цього Закону.

Частинами двадцять першою - двадцять другою статті 66 Закону України «Про землеустрій» визначено, що рішення про зупинення дії чи анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника може бути оскаржено до суду.

Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Також, частиною восьмою цієї статті встановлено, що рішення Кваліфікаційної комісії може бути оскаржено до суду.

За приписами частин першої - четвертої статті 68 Закону України «Про землеустрій» особи, винні в порушенні законодавства у сфері землеустрою, несуть відповідальність згідно із законом.

Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав, зокрема:грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Основні засади роботи Кваліфікаційної комісії, процедуру видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста визначає Порядок роботи Кваліфікаційної комісії, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про питання сертифікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів» від 28.07.2017 № 392 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.08.2017 за № 1044/30912; далі - Порядок № 392).

Пунктом 5 Розділу І Порядку № 392 визначено, що до повноважень Кваліфікаційної комісії належать, зокрема: розгляд письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою та топографо-геодезичної і картографічної діяльності стосовно професійної діяльності сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, а також актів, складених за результатами здійснених Держгеокадастром заходів державного нагляду (контролю); прийняття рішень про внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання чи зупинення дії сертифіката інженера-землевпорядника та/або інженера-геодезиста.

Відповідно до пункту 6 розділі ІІ Порядку № 392 рішення Кваліфікаційної комісії приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів присутніх на її засіданні та оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Кваліфікаційної комісії. Член Кваліфікаційної комісії, який не погоджується з прийнятим Кваліфікаційною комісією рішенням, висловлює окрему думку в письмовому вигляді, що додається до протоколу.

А згідно із пунктом 19 розділу ІІІ Порядку № 392 кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання до Держгеокадастру про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання) з таких підстав, зокрема:грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката Держгеокадастр приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Пунктом 20 розділу ІІІ Порядку № 392 встановлено, що кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється Держгеокадастром, зокрема: за поданням Кваліфікаційної комісії у разі встановлення факту порушення інженером-землевпорядником законодавства у сфері землеустрою відповідно до статті 68 Закону України «Про землеустрій».

Тобто, Кваліфікаційна комісія проводить засідання, на якому обов'язково розглядає акт перевірки та інші матеріали, та приймає відповідне рішення, яке оформлюється протоколом. У разі прийняття рішення про внесення подання до Держгеокадастру стосовно анулювання сертифіката інженера-землевпорядника, Кваліфікаційна комісія вносить відповідне подання.

Як видно із матеріалів справи, оскаржувані рішення Кваліфікаційної комісії та Держгеокадастру про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника позивача винесені на підставі Закону України «Про землеустрій» за поданням Кваліфікаційної комісії за грубе порушення ним вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

Таким грубим порушенням Кваліфікаційна комісія вважає наявність негативного висновку державної експертизи землевпорядної документації по проекту землеустрою, розробленому позивачем, що унеможливлює подальше затвердження проектної документації із землеустрою та відповідно і реалізації заходів передбачених цим проектом.

Зокрема, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (в оренду) ПрАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» для обслуговування каптажів джерел за №№ 1,4-10 у Львівській області, Стрийському районі на території Стрійківської сільської ради (за межами населеного пункту)», розробленого ТОВ «Гео-Тех» (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника від 13.05.2015 № 011909 виданий ОСОБА_2.), який отримав висновок Держгеокадастру від 28.12.2017 № 2138-17 про відмову у погодженні проекту відведення з підстав невідповідності розробленої документації із землеустрою ст. 186-1 Земельного кодексу України, оскільки у проекті землеустрою відсутні погодження центральних органів виконавчої влади, що реалізують державу політику у сфері лісового та водного господарства, а також органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього середовища.

Як уже було зазначено вище, Закон України «Про землеустрій» не дає визначення грубого порушення суб'єктом господарювання або ж інженером-землевпорядником вимог нормативно-правових актів, тобто має оціночний характер.

Тому, таке порушення повинно досліджуватися у сукупності з урахуванням усіх обставин та попередніх проступків, виходячи з об'єктивних та суб'єктивних ознак вчиненого діяння, зокрема: характеру порушення; категорії виконавця; об'єктивних ознак здійснюваного порушення; суб'єктивних ознак здійснюваного порушення.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність відповідачами, які є суб'єктами владних повноважень, всупереч приписам частини другої статті 77 КАС України, вчинення позивачем грубого порушення вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, а відтак відсутні підстави для анулювання Кваліфікаційного сертифікату.

При цьому, суд також врахував, що після надання негативного експертного висновку позивач виправив допущену помилку (отримано погодження Держлісгоспу і отримано позитивний висновок експертизи; отримано висновок, що погодження проекту землеустрою цієї ділянки не належить до компетенції Держводагентства, а погодження органу виконавчої влади у сфері охорони навколишнього середовища отримано майже за рік до подання на експертизу), про що надав відповідачем пояснення, які проте не були взяті до уваги.

З урахуванням наведеного, за відсутності фактичних негативних наслідків за результатами підготовки позивачем документів, зважаючи на оперативне виправлення помилки, допущеної при розроблені проекту землевпорядної документації, та відсутності інших допущених позивачем порушень, колегія суддів вважає, що оскаржувані рішення були прийняті відповідачами без урахування усіх істотних обставин справи, без дотримання вимог частини другої статті 2 КАС України, що є підставою для визнання таких рішень протиправними та їх скасування.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Що стосується позовної вимоги зобов'язати Держгеокадастр вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників інформацію про Кваліфікаційний сертифікат позивача, суд правильно вказав, що таке відповідає приписам статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на ефективний засіб юридичного захисту, призводить до потрібних результатів,забезпечує поновлення порушеного права, є адекватним наявним обставинам та виключає подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав у випадку невиконання відповідачами рішення у добровільному порядку.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року в адміністративній справі № 1340/3512/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Постанова складена у повному обсязі 19 лютого 2019 року.