Провадження № 2/243/134/2019

Справа № 243/9071/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого – судді Ільяшевич О.В.,

за участю

секретаря судового засідання Хміль О.М.,

ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов’янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, м. Слов’янськ, Донецької області) за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4!», товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанії «Скай Ап», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_5, про відшкодування збитків, компенсації, моральної шкоди, визнання недійсною умову в договорі,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2018 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою до ТОВ «ОСОБА_4!», ТОВ авіакомпанія «Скай Ап», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_5, про відшкодування збитків, компенсації, моральної шкоди, визнання недійсною умову в договорі. В своїй заяві, позивачі зазначили, що вонипридбали для себе туристичний тур до Шарм ель Шейху (Єгипет). Згідно ваучеру № 1145912 та авіаквитків, наданих туроператором, позивачі мали вилетіти з аеропорту «Київ» до Єгипту 10 червня 2018 року авіаперевізником ТОВ авіакомпанія «Скай Ап» («Sky Up») - рейсом SQP 5409, о 04 год. 30 хв. за київським часом. Враховуючи, що вони мешкають у м. Миколаївка Слов’янського району Донецької області, тобто у місцевості значно віддаленій від аеропорту «Київ», позивач ОСОБА_2 придбав квитки на поїзд інтер - сіті зі сполученням Слов’янськ -Київ № 712, який прибував до Києва 09 червня 2018 року, о 22 год. 58 хв., щоб вчасно дістатися аеропорту, зареєструватися та сісти на запланований рейс. Вказують на те, що о 22 год., 00 хв., під час руху в поїзді, позивачу ОСОБА_2 на мобільний телефон подзвонив представник турагенства «ОСОБА_6 тур» ОСОБА_7 та повідомила, що їхній рейс о 04 годині 30 хвилин було скасовано, та вони мають очікувати інший рейс, який вилітав 10 червня 2018 року, о 20 год. 00 хв..Зазначають, що вночі, не маючи заздалегідь заброньованого житла, повноцінного харчування, з валізами, вони мали очікувати новий рейс в аеропорті «Київ» протягом 15 год. 30 хв., що є не що інше, як знущанням. Вважають, що ще до початку подорожі їхній відпочинок було зіпсовано та заподіяно моральну шкоду та фізичне виснаження. Також внаслідок скасування рейсу вони втратили оплачений день відпочинку в готелі. Згідно наданих розрахунків, позивачі вважають, що фактична відсутність відпочинку склала 15 год. 30 хв., тобто 930 хв., вартість яких складає 2018 грн.10 коп.. Аналогічна ситуація склалася і під час повернення з Єгипту до України, а саме: 16 червня 2018 року, з інформаційного стенду компанії «ОСОБА_4!» («Join Up»), розміщеного в готелі, де відпочивали позивачі, позивачу ОСОБА_2 стало відомо, що запланований рейс Шарм єль Шейх - Київ на 17 червня 2018 року компанії «Скай Ап» («Sky Up») - рейс SQP 5410, який вилітав о 08 год. 20 хв., було скасовано та повідомлено, що 17 червня 2018 року, о 23 год. 29 хв., позивачів має перевозити до України інша компанія - «Янейр» (Yanair) - рейс YE 5012, чого знову ж таки не відбулося, адже і цей рейс було перенесено на 18 червня 2018 року, на 10 год. 30 хв., а потім представник компанії «ОСОБА_4!» у Єгипті повідомив, що рейс знову затримано. Фактично рейс YE 5012 вилетів до України 18 червня 2018 року, о 14 год. 40 хв., вже до іншого аеропорту - м. Бориспіль, а не до аеропорту «Київ», як було заплановано. Вважають, що в порушення умов договору, туроператор не забезпечив їхнє повернення до України 17 червня 2018 року, внаслідок чого позивачі не змогли здійснити всі заходи, які планували у м. Києві при поверненні до України саме в цей день. Окрім того, внаслідок скасування рейсу 17 червня 2018 року, у позивача ОСОБА_2 виник ризик звільнення за прогул, оскільки після закінчення відпустки 18 червня 2018 року, він мав приступити до роботи у м. Слов’янську Донецької області. Внаслідок перенесення рейсу позивачі не змогли скористатися придбаними ОСОБА_2 білетами на поїзд № 126 сполученням Київ - Слов’янськ, на 17 червня 2018 року, внаслідок чого позивачами понесені збитки у розмірі 282 грн. 34 коп.. Повертатися з м. Бориспіль Київської області додому позивачам прийшлося трьома міжміськими автобусами (м. Бориспіль - м. Полтава, м. Полтава - м. Харків, м. Харків - м. Слов’янськ) протягом 11 год. 00 хв., вночі, без відпочинку та належного харчування. Вважають, що таким чином час очікування між запланованим та фактичним вильотом 10 червня 2018 року склав 15 год. 30 хв., а при поверненні до України вони очікували вильоту 28 год. 20 хв.. Вказують на те, що скасування рейсів не було форс - мажором, адже туроператор та авіаперевізник таких відомостей не надавав, і в порушення чинного законодавства не повідомив позивачів, як то було передбачено умовами договору про скасування рейсів. Тому вважають, що оскільки позивачам було повідомлено про скасування авіарейсів лише в день вильоту, що призвело до незручностей, хвилювання та додаткового морального навантаження, вони мають право на компенсацію.

Також вважають, що неправомірними діями відповідачів позивачам заподіяно моральну шкоду, яка полягла у нервових переживаннях, стресі і фізичних навантаженнях. Зазначають, що їх позбавили повноцінного відпочинку та оздоровлення, оскільки в повному обсязі не надано туристичний продукт, який було замовлено та оплачено. Окрім того, вони по сьогоднішній день змушені відновлювати свої порушені права в суді, переживати повторно негативні емоції, які отримали під час подорожі, оскільки відповідачі необґрунтовано відмовляються визнавати свою вину та здійснити компенсацію в позасудовому порядку.

У зв’язку з чим, просили суд стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Джоін ап!» та товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанія «Скай Ап» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 на кожного:

компенсацію у розмірі по 400 Євро, що за курсом НБУ на 20 вересня 2018 року становить 13123 грн. 12 коп., за скасування рейсу SQP 5409 ТОВ авіакомпанії «ОСОБА_8 ап» 10 червня 2018 року, о 04 год. 30 хв. сполученням Київ - Шарм єль Шейх;

компенсацію у розмірі по 400 Євро, за курсом НБУ, що станом на 20 вересня 2018 року становить 13123 грн 12 коп., за скасування рейсу KUP 5410 ТОВ авіакомпанія «Скайап» 17 червня 2018 року, о 08 год. 20 хв., сполученням Шарм єль Шейх- Київ;

на користь ОСОБА_2 вартість ненаданих туристичних послуг у сумі 2018 грн.10 коп., вартість двох втрачених квитків на 17 червня 2018 року на поїзд № 126 сполученням Київ – Слов’янськ на суму 282 грн.34 коп.,

моральну шкоду у розмірі по 10 000 грн. кожному(а.с.1-9).

07 листопада 2018 року позивачі подали уточнену позовну заяву, в якій збільшили позовні вимоги, подавши додаткову вимогу, за якою просили також визнати недійсною умову договору про надання туристичних послуг, а саме : другий абзац п.1.2.2 Договору на туристичне обслуговування № ЭЛ022700 від 07 червня 2018 року, який був укладений між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5, яка діяла від імені і за дорученням туроператора ТОВ «Джоін ап!»(а.с.93-96), зважаючи її такою, що суперечить вимогам чинного законодавства та є несправедливою в сенсі ЗУ «Про захист прав споживачів».

25 жовтня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4», за яким відповідач просить відмовити у позові до ТОВ «Скай Ап» у повному обсязі, виходячи з того, що між позивачами та ТОВ «Скай Ап» жодних договорів перевезення не укладалося, тому і наслідків у ТОВ «Скай Ап» за невиконання вказаного позивачами зобов’язання не виникає. Вважає, що договір про туристичне обслуговування № ЭЛО22700 був укладений 07 червня 2018 року між позивачами та третьою особою. Зазначає, що укладаючи даний договір, позивачі погодилися та прийняли те, що момент відльоту авіарейсів вказаний у договорі є неостаточним та може бути змінений. Вважає, що зміна відльоту авіарейсу не є порушенням договору, оскільки вказаний договір сторонами був узгоджений та підписаний. Також вважає, що позивачами не було надано доказів укладення договору перевезення з ТОВ «Скай Ап» та доказів оплати, саме відповідачу ТОВ «Скай Ап» таких послуг. Вважає, що твердження позивачів щодо неналежного виконання відповідачем ТОВ «Скай Ап» свого обов’язку за договором перевезення є необґрунтованим та безпідставним. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, то зазначають, що позивачами не надано будь-яких доказів того, що діями відповідача їм було спричинено моральну шкоду, а також не доведено розмір моральної шкоди(а.с.52-57).

07 листопада 2018 року позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було надано відповідь на відзив в якому позивачі вказали, що твердження відповідача ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» про відсутність доказів щодо укладення договору перевезення та неналежного виконання зобов’язань не ґрунтуються на законі. Відповідно п.1.1 договору на туристичне обслуговування № ЭЛ 022700 від 07 червня 2018 року, який укладено між позивачем ОСОБА_2 з одного боку та ФОП «ОСОБА_5Т.», що діяла від імені і за дорученням туристичного оператора ТОВ «ОСОБА_4!», останнє, як туроператор, взяло на себе зобов’язання забезпечити комплекс туристичних послуг, в тому числі і авіаперевезення, шляхом укладання правочинів з іншими компаніями. Також згідно п. 3.2 вищевказаного договору турист зобов’язаний повернутися до України в терміни, передбачені умовами туристичної подорожі. Оператор «ОСОБА_4!» (Join UP) зобов'язується здійснити бронювання авіаквитків на переліт Україна (аеропорт Київ) - Єгипет (аеропорт у місті Шарм єль Шейх) з датою вильоту 10 червня 2018 року та Єгипет (аеропорт у місті Шарм єль Шейх) - Україна (аеропорт Київ) з датою прильоту 17 червня 2018 року. Згідно ваучеру № 1145912 та авіаквитків, наданих туроператором, позивачі мали виліт з аеропорту «Київ» до Єгипту 10 червня 2018 року авіаперевізником «Sky Up» - рейсом SQP 5409 о 04 год. 30 хв. за київським часом. У ваучері на туристичне обслуговування № 1145912 зазначено деталі рейсів, а саме, SQP 5409 та SQP 5410. Код SQP використовується ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» згідно офіційних даних Міжнародної організації цивільної авіації ІСАО (ИКАО) - даний код з 17 серпня 2018 року мав замінити код KUP. Дані відомості є у вільному доступі всесвітній мережі Інтернет та, зокрема, на сайті www.icao.int. Тобто, коди ІСАО -SQP та KUP є унікальними і зареєстровані виключно на ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4». Таким чином, згідно ваучеру та роздруківок електронних білетів перевезення до Єгипту та у зворотньому напрямку мало здійснювати ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4»: SQP 5409 та SQP 5410 згідно ваучеру та KUP 7301 та KUP 5410. Таким чином, ТОВ «Скай Ап» мав здійснювати перевезення згідно квитків, які придбав туроператор «ОСОБА_4!» на виконання п.1.1 договору на туристичне обслуговування, що спростовує доводи відповідача про те, що у нього не виникало обов’язку щодо надання послуг перевезення позивачам з м. Київ до м. Шарм-єль-шейх та у зворотному напрямку. За практикою ВСУ, належним відповідачем і виконавцем договору перевезення зі споживачем є туроператор. Відповідно, такі спори мають розглядатися за правилами підсудності, які встановлені для позовів про захист прав споживачів. Отже, з огляду на вищевказані роз'яснення ВСУ фактичним перевізником за Договором є ТОВ «ОСОБА_4!». Однак, слід врахувати, що умови договору в частині перевезення позивачів ТОВ «ОСОБА_4!» не виконало лише через порушення договору перевезення з боку ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4», у зв’язку із чим авіакомпанію залучено як співвідповідача. Таким чином, відповідачі повинні нести солідарну відповідальність перед позивачами за порушення умов договору та чинного законодавства щодо повітряних перевезень. Також зазначили, що жодних погоджень з позивачами відповідно до вимог ч. 1 ст. 105 Повітряного кодексу України ані «ОСОБА_4!, ані «Скай Ап» не здійснював. Також скасування рейсів не було форс - мажором, адже відповідачі таких відомостей не надавали, та в порушення чинного законодавства письмово не повідомили позивачів згідно із розділом Договору про скасування рейсів. Щодо положень п. 1.2.2 договору щодо необхідності самостійно відстежувати час відправлення рейсу, то на думку позивачів такі умови є несправедливим та такими, що обмежують право позивачів як споживачів відповідно до чинного законодавства, а отже цю умову слід визнати недійсною. До того ж погодження у договорі на туристичне обслуговування умов щодо уточнення туристами часу відльоту літака за добу до вильоту не звільняє перевізника від виконання вимог ч.ч. 5, 6 ст.104, ч. 1 ст. 105 Повітряного кодексу України, та п. 2 розділу XXV Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу.

Щодо заподіяння моральної шкоди, позивачі ще раз звернули увагу на те, що право на відшкодування моральної шкоди, вони мають відповідно до ст. 32 ЗУ «Про туризм». При цьому зазначили, що душевні страждання позивачів полягають у тому, що провівши у дорозі більше п’яти годин 09 червня 2018 року, позивачі, сидячи та без сну і відпочинку, вимушені були чекати вильоту до Єгипту, що потягло за собою нервування та погіршення самопочуття, нестерпної втоми. При цьому в порушення ч. 5 ст.105 Повітряного Кодексу України у разі скасування рейсу авіаперевізником та продовження пасажиром подорожі іншим рейсом (рейсами) або за іншим маршрутом позивачам безплатно не запропоновано та не забезпечено харчування та місця в готелі. Окрім того, останній до цього відпочинок у позивачів відбувся у січні 2015 року, після цього позивачі жодного разу не відпочивали більше трьох років через народження двох дітей. ОСОБА_7 тому ця подорож була заздалегідь спланованою та довгоочікуваною, позивач ОСОБА_3 планувала відновити своє здоров’я та сили виснаженого організму після народження та виховання двох дітей (16 серпня 2015 року народився ОСОБА_9 Д, 26 грудня 2016 року народився ОСОБА_10 Д.), натомість до свого початку подорож перетворилася на суцільне нервування та перевтому без сну. Також внаслідок скасування рейсу позивачі втратили оплачений день відпочинку в готелі. Внаслідок скасування рейсу KUP 5410 від 17 червня 2018 року позивачі не змогли повернутися 17 червня 2018 року до м. Києва та здійснити всі заходи, які планували при поверненні до України саме в цей день. Ними було сплановано придбання подарунків дітям та батькам. До 18-00 години 16 червня 2018 року їм не було відомо остаточну дату вильоту. Окрім того, представниками туристичної компанії у Єгипті їм не надано було можливості зв’язатися з батьками, які залишилися доглядати за дітьми, та роботодавцем, щоб попередити про те, що їм було невідомо, коли відбудеться виліт на Батьківщину. Вони змушені були самостійно шукати доступі до мережі інтернет, щоб відстежувати онлайн табло аеропортів Києва та Борисполя в очікуванні на рейс, який доставить їх додому. Окрім того, внаслідок скасування рейсу 17 червня 2018 року, у позивача ОСОБА_2 виник ризик звільнення за прогул, оскільки після закінчення відпустки 18 червня 2018 року з 9.00 годин він мав приступити до роботи у м. Слов'янску Донецької області. Внаслідок скасування рейсу позивачі не змогли скористатися придбаними ОСОБА_2 квитками на поїзд № 126 сполученням Київ - Слов’янськ, на 17 червня 2018 року. Повертатися з м. Бориспіль Київської області додому позивачам прийшлося трьома міжміськими автобусами (м. Бориспіль - м. Полтава, м. Полтава - м. Харків, м. Харків - м. Слов’янськ) протягом 11 годин вночі без відпочинку та належного харчування. Таким чином, час очікування між запланованим та фактичним вильотом 10 червня 2018 року склав 15 годин 30 хвилин, а при поверненні до України ми очікували вильоту 28 годин 20 хвилин. Вказують, що майже двоє суток вони перебували у суцільному стресі та душевних хвилюваннях через невідомість дати та часу вильоту, а також через невідомість того, яким чином вони взагалі потраплять додому. Сильне нервування та значний стрес спричинив той факт, що одному з позивачів, який є годувальником сім’ї з двома дітьми, загрожувало звільнення за прогул, а також те, що не молоді батьки, які залишилися з дітьми, також хвилювалися через те, що не знають, де вони і чому вчасно не повернулися з відпочинку. Таким чином, після такого виснажливого повернення після так званого відпочинку позивачам ще довго приходилось відновлювати своє здоров’я через психічне та фізичне виснаження завдяки неякісному наданню туристичних послуг. Вважають, що визначений позивачам розмір відшкодування моральної шкоди відповідає перенесеному нервовому напруженню та пережитими ними моральними стражданнями(а.с.78-84).

21 листопада 2018 року ТОВ «ОСОБА_4!» направило до суду відзив на позов, де зазначає, що на виконання положень статті 20 Закону України «Про туризм» між позивачами та третьою особою було укладено договір про туристичне обслуговування № ЭЛ022700 від 07 червня 2018 року. В пункті 1.2 договору, сторони погодили комплекс туристичних послуг, які будуть надані. Підпунктом 1.2.2 сторони погодили, що бронювання авіаквитків клас «Економ» на переліт Україна (аеропорт Київ) - Єгипет (аеропорт у місті Шарм ель, Шейх)- Україна (аеропорт Київ) з датою прильоту 17 червня 2018 року. Зокрема, абзацом 2 пункту 1.2.2 договору, сторони погодили, що час відльоту рейсу на момент підписання договору не є остаточною та може змінюватись. Також, даним абзацом, передбачено обов’язок позивачів щодо уточнення часу відльоту за добу до початку подорожі. Проживання з 10 червня 2018 року -17 червня 2018 року двоє дорослих у номері типу Gardеn» View/DBL в готелі Sierra 5* у поселені Шарм ель Шейх з харчуванням AIIinclusive. При цьому розміщення та виселення з готелю (звільнення номеру) здійснюється в залежності від часу прильоту та часу вильоту літака, з урахуванням часу транспортного перевезення, внутрішніх правил і розрахункової години, що встановлена у готелі, або розрахункової години розміщення та виселення з готелю згідно міжнародних правил та стандартів-заселення з 14 год. 00 хв., виселення до 12 год. 00 хв. (п. п. 1.2.4 Договору). Таким чином, сторони погодили, що позивачам надається туристичний продукт, який включає в себе послуги перевезення авіаційним транспортом, при тому позивачі взяли на себе обов’язок уточнити час вильоту за добу, та послуги проживання у період з 10 червня 2018 року по 17 червня 2018 року. З позовної заяви вбачається, що позивачі, в порушення абзацу 2 пункту1. 2. 2 договору, за добу не уточнили точний час відльоту, а як стверджується в абзаці 3 сторінки 1 позовної заяви, їх було проінформовано представником третьої особи. Таким чином, виконавши обов’язок передбачений абзацом 2 пункту 1. 2. 2 договору, позивачі могли дізнатись про точний час вильоту. Позивачам були надані послуги з авіаперевезення ТОВ авіакомпанія «Скай Ап», який прямував з Києва (Україна) до Шарм ель Шейх (Арабська республіка Єгипет). Зазначений рейс з позивачами прибув до Шарм ель Шейха, 10 червня 2018 року, об 22 год. 30 хв. Після прибуття, позивачі були поселені у готелі відповідного класу. У зв’язку з перебуванням позивачів за кордоном і неможливістю самостійно, за добу, як це передбачено абз. 2 пункту 1. 2. 2 договору, уточнити час вильоту, представниками ТОВ «ОСОБА_4!»в холі готелю, де відпочивали позивачі було розміщено інформаційний стенд, на якому було зазначено, що авіаперевезення відбудеться 17 червня 2018 року, об 23 год. 59 хв., послуги з авіаперевезення будуть надаватись ТОВ «Авіакомпанія ЯН ЕЙР», і в подальшому даний рейс було перенесено. З метою уникнення дискомфорту, позивачам було надано послуги з розміщення в тому ж готелі та з тим ж класом харчування, куди вони придбали туристичний продукт, без додаткових затрат для позивачів. Пунктом 5.3 договору, зазначено, що початком туристичної подорожі вважається день відльоту літака. Отже, сторонами погоджено, що початком є не година вильоту, а саме день вильоту в цілому. А тому, як уже зазначалось вище, та вказано в позовній заяві, враховуючи, що позивачі вилетіли 10 червня 2018 року, то ТОВ «ОСОБА_4!» умови договору, щодо початку подорожі у строк узгоджений сторонами, виконаний належним чином. Враховуючи викладене, ТОВ «ОСОБА_4!» належним чином виконав свої зобов’язання за договором, а саме надав послуги з авіаперевезення, проживання та харчування вибраного позивачами класу. Вважає, що твердження позивачів щодо неналежного виконання ТОВ «ОСОБА_4!» та ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» умов договору в частині надання послуг з авіаперевезень, спростовується наступним. Звертають увагу на те, що в договорі, укладеним між позивачами та третьою особою ОСОБА_5, жодним пунктом не передбачено, яка саме, авіакомпанія надає послуги перевезення, а тому твердження, що ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» скасував перевезення є хибним. Однак, між позивачами та ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» жодних договорів перевезення не укладалось, що підтверджується самою позовною заявою та доданими до неї доказами, та твердженням представника позивачів у судовому засіданні 14 листопада 2018 року, а тому і наслідків у ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» за невиконання даного зобов’язання не виникає. Крім того, укладаючи даний договір, позивачі погодили та прийняли те, що момент відльоту авіарейсів вказаний у договорі є неостаточним та може бути змінений. А тому, зміна відльоту авіарейсу не є порушенням договору, оскільки даний момент сторони узгодили при підписанні договору. Враховуючи вищевикладене, у ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» не виникало обов’язку перед позивачами щодо надання послуг перевезення та належного його виконання, тому у ТОВ «Джоін Аа!»та ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» не виникло солідарного обов’язку оплати компенсації за відміну рейсу. Вважає, що стосовно заявленої позивачами позовної вимоги щодо відшкодування їм моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. кожному, то дана вимога є необґрунтованою та незаконною, з огляду на недоведеність спричинення моральної шкоди позивачам відповідачами.

Також повідомили, що проведений в позові розрахунок загальної вартості туристичного продукту сплаченого позивачами є хибним, оскільки послуги з перевезення позивачів були надані, що підтверджується і в позовній заяві і доказами доданими до неї; по-друге, як уже зазначалось вище, пунктом 5.4 договору, сторони погодили, що початком подорожі є день вильоту, а не година вильоту, а тому проведення розрахунку по – хвилинно - є некоректним та необґрунтованим. З огляду на викладене просили суд відмовити позивачам у задоволенні їхнього позову, та судові витрати покласти солідарно на позивачів (а.с.116-120).

23 листопада 2018 року відповідачем ТОВ «ОСОБА_4!» направлено доповнення до відзиву, де зокрема, зазначено, що вимоги позивачів про визнання недійсним абзацу другого пункту 1. 2. 2 договору про туристичне обслуговування № ЭЛ022700 від 07 червня 2018 року, ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» вважає її безпідставною та необґрунтованою, з наступних підстав. 07 червня 2018 року набрав чинності договір про туристичне обслуговування № ЭЛ022700, укладений між третьою особою та ОСОБА_2, який діяв в тому числі і в інтересах ОСОБА_3. В пункті 1. 2 договору, сторони погодили комплекс туристичних послуг, які будуть надані. Підпунктом 1. 2. 2 сторони погодили бронювання авіаквитків клас «Економ» на переліт Україна (аеропорт Київ) - Єгипет (аеропорт у місті Шарм ель Шейх) - Україна (аеропорт Київ) з датою прильоту 17 червня 2018 року. Зокрема, абзацом 2 пункту 1. 2. 2 договору, сторони погодили, що дата рейсу відльоту на момент підписання договору не є остаточною та може змінюватись. Також, даним абзацом, передбачено обов’язок позивачів про уточнення часу відльоту за добу до початку подорожі. Проживання з 10 червня 2018 року по 17 червня 2018 року двоє дорослих у номері типу GardiView/DBL в готелі Sierra 5* у поселені Шарм ель Шейх з харчуванням Аll inclusive. При цьому розміщення та виселення з готелю (звільнення номеру здійснюється в залежності від часу прильоту та часу вильоту літака, урахуванням часу транспортного перевезення, внутрішніх правил розрахункової години, що встановлена у готелі, або розрахункової годи розміщення та виселення з готелю згідно міжнародних правил та стандартів і заселення з 14 год. 00 хв., виселення до 12 год. 00 хв. (п. п. 1. 2. 4 договору). Таким чином, сторони погодили, що позивачам надається туристичні продукт, який включає в себе послуги перевезення авіаційним транспортом, а тому позивачі взяли на себе обов’язок уточнити час вильоту за добу, та послуги проживання у період з 10 червня 2018 року по 17 червня 2018 року. Оскільки, при підписанні договору сторони погодили умови, які не суперечать актам цивільного законодавства України, договір підписані уповноваженими особами, у договорі відображене волевиявлення сторін метою реального настання правових наслідків, то договір вважається таким який укладений відповідно до вимог чинного законодавства України. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1ст. 631 ЦКУ). Пунктом 9.1 договору, на виконання положень частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України, сторони погодили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту виконання його сторонами. На момент звернення з позовною заявою до суду, строк дії договору закінчився, оскільки, ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» надав, а позивачі спожили, послуги передбачені умовами договору. Враховуючи викладене, при укладені договору від 07 червня 2018 № ЭЛ022700 позивачі та ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» через третю особу скористались свободою вибору контрагента, узгодження всіх обов’язкових та істотних умов договору, а тому, твердження позивача, що договір в частині абзацу 2 пункту 1. 2. 2 суперечить чинному законодавству України є безпідставними та необґрунтованими(а.с.138-139, 146-149).

23 листопада 2018 року відповідач ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» подав заперечення на відповідь на відзив, де виклав доводи, аналогічні доводам, викладеним у відзиві від 25 жовтня 2018 року(а.с.140-142, 150-155).

05 лютого 2019 року представником відповідачів ТОВ «ОСОБА_4!» та ТОВ «Скай Ап» подані додаткові пояснення, згідно із якими, 05 червня 2018 року відповідно до затвердженого графіку виконання авіарейсів ТОВ «Скай Ап» авіарейс за маршрутом Київ (Україна)- ОСОБА_6 Шейх (Арабська Республіка Єгипет) під номером КUР 7301 повинен був виконуватись в 17 год.00 хв. час по UТС (+3 год. 00 хв. час по Києву). Будь яких змін щодо виконання даного авіарейсу КUР 7301, починаючи з 05 червня 2018 року не вносилось. Відповідно до даних аеронавігаційних служб виконання авіарейсу розпочалось в 17 год.01 хв. час по UТС (+3 год. 00 хв. час по Києву).

Щодо авіарейсу SQР 5410, який повинен був виконуватись по маршруту ОСОБА_6 Шейх (Арабська Республіка Єгипет) - Київ (Україна) в 06 год. 20 хв. час по UТС (+2 год. 00 хв. час по ОСОБА_6 Шейху), то даний рейc був відмінений ТОВ «Скай Ап» 23 травня 2018 року об 10 год. 45 хв. час по Києву.

Таким чином, на момент підписання договору про надання туристичного обслуговування між позивачами та Третьою особою № ЭЛ022700 від 07 червня 2018 року, в розкладі авіакомпанії на 10 червня 2018 року авіарейс КUР 7301 планувався виконуватись в 17 год. 00 хв. час по UТС (+3 год. 00 хв. час по Києву), а авіарейс SQР 5410 був відмінений, що підтверджується витягами з програм обліку та планування авіарейсів ТОВ «Скай Ап».

Крім того, відповідно до інформації ТОВ «ОСОБА_4!», 06 червня 2018 року в 14 год. 14 хв. час по Києву в ваучер № 11459112, який виданий на імя Позивачів були внесені зміни щодо часу вильоту, а сам ваучер підлягав заміні турагентом (Третьою особою), оскільки наявний в матеріалах справи ваучер виданий ще до укладання Договору на туристичне обслуговування, а саме 31 травня 2018 року..

Враховуючи викладене, свідчення Свідка ОСОБА_7 не відповідають дійсності, що на момент підписання Договору № ЭЛ022700 від 07 червня 2018 року не було відомо щодо виконання авіарейсів ТОВ «Скай Ап», а відповідна інформація з’явилась лише ввечері 10 червня 2018 року, коли позивачі були уже в поїзді.

Отже, на момент підписання Договору між позивачами та Третьою особою всі істотні умови щодо туристичного продукту були відомі(179-181).

В ході розгляду справи судом було розв’язано заяви та клопотання сторін та прийнято процесуальні рішення.

Ухвалою суду від 09 жовтня 2018 року(а. с. 43 - 44) задоволено клопотання відповідачів (а. с. 37(з.б), 49-50, 59) про розгляд справи в режимі відеоконференцзв’язку із Дарницьким районним судом м. Києва.

Ухвалою суду від 14 листопада 2018 року(а.с.108, 11-112) відмовлено у задоволенні клопотань відповідачів про направлення справи за підсудністю та закриття провадження у справі(а.с. 37, 39, 49-50, 60)

Ухвалою суду від 26 листопада 2018 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду(а.с.144-145).

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні уточнений позов підтримав у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні уточнений позов підтримала у повному обсязі, з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі(а.с.105)

Представник відповідачів ТОВ «Скай Ап» та ТОВ «ОСОБА_4!» ОСОБА_11, яка діє на підставі довіреностей від 26 вересня 2017 року та від 21 вересня 2018 року(а.с. 121-122), перебуваючи у приміщенні Дарницького районного суду м. Києва в судовому засіданні, позов не визнала у повному обсязі, наполягала на відмові у позові з підстав, наведених у відзивах на позов, доповненні до відзиву на позов, запереченні на відповідь на відзив на позов, у додаткових поясненнях.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні ним докази.

Відповідно до договору № ЄЛ022700, укладеному між турагентом ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на туристичне обслуговування(а.с.10). З вказаного договору вбачається, що фізична особа – підприємець ОСОБА_5, яка діє від імені і за дорученням туристичного оператора «ОСОБА_4!» (JOIN up) на підставі агентського договору. Згідно п. 1. 2. 2. передбачено бронювання авіаквитків класу «Економ» на переліт Україна(аеропорт Київ)-Єгипет(аеропорт у місті Шарм ель Шейх) з датою вильоту 10 червня 2018 року і Єгипет(аеропорт у місті Шарм ель Шейх) – Україна(аеропорт Київ) з датою прильоту 17 червня 2018 року. У вказаному пункті зазначено, що час відльоту рейсу на момент підписання договору не є остаточним та може змінюватися. Туристу необхідно уточнити часу відльоту за добу до початку подорожі.

Згідно п.1. 2. 4 вказаного договору, проживання з 10 червня 2018 оку по 17 червня 2018 року, двоє дорослих у номері типу den View/DBL в готелі Sierrа* у поселенні Шарм ель Шейх з харчуванням ALL Inciusive(усе включено). При цьому розміщення та виселення з готелю(звільнення номеру) здійснюється в залежності від часу прильоту та вильоту літака з урахуванням часу транспортного перевезення, внутрішніх правил і розрахункової години, що встановлена у готелі, або розрахункової години розміщення та виселення з готелю згідно міжнародних правил і стандартів – заселення з 14 год. 00 хв., виселення до 12 год. 00 хв..

Згідно із п.3.1, вказаного договору турист має право отримання відшкодування за заподіяння матеріальної або моральної шкоди у невиконання або неналежного виконання умов договору з боку оператора.

Згідно із п.3.2, вказаного договору турист зобов’язаний у випадку зміни авіакомпанією часу вильоту або рейсу виїхати вчасно до аеропорту та здійснити вчасно посадку на рейс відповідно до вказівок авіакомпанії.

Згідно із п.3.4, оператор зобов’язаний особисто або через агента забезпечити надання туристу комплексу туристичних послуг відповідно до умов даного договору.

Згідно із розділом 4, умови компенсації за ненадані послуги, а саме п.4.1 сторони погоджуються, що агент виступає посередником між туристом та організаціями, які є безпосередніми надавачами послуг, а саме: туроператором, транспортною організацією/компанією перевізником, готельною установою, страховою компанією, не несе відповідальності за обставини, які знаходяться поза її контролем(за відміну або затримку рейсів, заміну рейсів, зміну типу літака, заміну туроператором готелю на готель подібної категорії, за втрату або пошкодження багажу, втрату особистих речей, страхові випадки та порядок їх покриття, можливі неточності допущені в готельних та інших рекламних проспектах і буклетах і таке інше).

Згідно із розділом 5, відповідальність сторін та порядок вирішення спорів вказаного договору, а саме п.5.1 при відмові туриста від придбання туристичного продукту з будь-яких причин, порушення або невиконання умов цього договору, що призвело до неможливості здійснення подорожі. Турист відповідно до ч.8 ст. 20 Закону України «Про туризм» несе ризик втрати сплачених грошових коштів в межах фактично понесених оператором витрат,пов’язаних із створенням туристичного продукту.

Згідно із п.5.3 вказаного договору початком туристичної подорожі вважається день відльоту літака.

Згідно із п.5.8 вказаного договору у випадку анулювання подорожі з вини оператора туристу повертається повна вартість сплачених останнім послуг протягом 14(чотирнадцяти) днів. У випадку якщо оператор несе перед туристом одноособову відповідальність за шкоду, що виникла внаслідок дій або бездіяльності одного з виконавців послуг, обумовлених даним договором, тоді відповідно до умов ст.20 Закону України «Про туризм» відповідальність оператора обмежується розміром подвійної плати вартості комплексу туристичних послуг.(туристичного продукту)(а.с.10-14).

Відповідно до пам’ятки туриста у Єгипті наданою туроператором ТОВ «ОСОБА_4!», туристу роз’яснено правила реєстрації на рейс, проходження паспортного контролю, отримання візи та умови її не отримання, правила здійснення отримання грошей у випадку ануляції екскурсії(а.с.15-16).

Відповідно до копії роздруківки з мережі Інтернет відстань між Шарм єль Шейхом та Києвом, яка складає 2534 км.(а.с.17).

Відповідно до ваучерів, виданих туроператором «ОСОБА_4!»(Join UP!) позивачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надані вказані талони в яких зазначено, що вартість за каталогом складає – 23860 грн.20 коп. дата відправлення визначена як 10 червня 2018 року о 04 год. 30 хв. за київським часом, виліт з аеропорту «Київ» до Єгипту здійснюється авіаперевізником ТОВ авіакомпанія «Скай Ап»- рейсом SQR5409. також із вказаного ваучеру вбачається, що датою та часом відправлення із Шарм єль Шейху до Київу визначено 17 червня 2018 року о 08 год. 20 хв. за київським часом, авіаперевізник «Скай Ап»- рейсом SQR5410 (а.с.18).

Згідно із чартерними пасажирськими квитками № № 2060003875527, 2060008486316 позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були надані зазначені квітки в яких зазначено час вильоту з Шарм ель Шейху як 23 година 59 хвилин дата вильоту 17 червня 2018 року, авіаперевізник Yanair(а.с.19, 20).

Згідно із проїзними документами № № 356201, 356202 позивачами були придбані квитки із сполученням «Слов’янськ – Київ», дата відправлення з м. Слов’янська 09 червня 2018 року о 17 годині 01 хвилина, дата прибуття до м. Києва – 09 червня 2018 року о 22 годині 58 хвилин(а.с.22).

Згідно із проїзними документами №»356204, 356203 позивачами були придбані квитки із сполученням «Київ – Слов’янськ», дата відправлення з м. Києва 17 червня 2018 року о 20 годині 20 хвилин, дата прибуття до м. Слов’янська – 18 червня 2018 року о 07 годині 32 хвилини(а.с.23).

Згідно із квитками «SkyUP Airlines» № № 06/0000007463171, 06/0000007463170 вказано дату вильоту позивачів з аеропорту Київ «Жуляни» зазначено як 10 червня 2018 року, час вильоту 20 год. 00 хв., час прильоту – 23 год. 00 хв.. Дата вильоту з аеропорту Шарм ель Шейх зазначено як 17 червня 2018 року о 08 год. 20 хв., час прильоту о 13 год. 20 хв. за київським часом(а.с.24,25).

Згідно із посадковими талонами, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернулися до м. Києва, до аеропорту «Київ»18 червня 2018 року, о 19 год. 20 хв.(а.с.26).

Згідно із свідоцтвом про народження серії І-НО № 694984, ОСОБА_9, народився 16 серпня 2015 року, його батьками зазначені, позивачі по справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3(а.с.91).

Згідно із свідоцтвом про народження серії І-НО № 736778, ОСОБА_10, народився 26 грудня 2016 року, його батьками зазначені, позивачі по справі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3(а.с.91).

Згідно із роздруківками з сайту авіаційних кодів вбачається, що код ТОВ авіакомпанія «Скай Ап» було змінено з ICAO на SQP(а.с.93-96), вказане підтверджується роздруківкою з «Вікіпедії»(а.с.97-98).

Судом оглянуті скріншоти з програми обліку та планування авіарейсів «Скай Ап»(а.с.183-184).

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала у тур агента ФОП «ОСОБА_5Т.» і дійсно з позивачами був укладений договір про надання турпослуг. За два дні до вильоту туроператор прислав необхідні документи, окрім квитків, які за домовленістю із туроператором вони повинні були направити клієнтам електронною поштою, при цьому вона постійно моніторила дату та час вильоту клієнтів, оскільки час вильоту міг змінюватися, незважаючи на те, що за договором та ваучером були оговорені чітко дата та час вильоту. Може достеменно ствердити, що за добу до вильоту з м. Києва відомості про зміну часу вильоту не вносилися, а тому вона і надала клієнтам ваучер, роздрукований 31 травня 2018 року, оскільки на момент видачі ваучера, напередодні подорожі, ніяких змін не відбулося. Враховуючи те, що на момент виїзду клієнтів з м. Слов’янська туроператором квитки для позивачів не були надіслані, змін у початку вильоту не було на сайті туроператора, то вони домовились про те, що квитки будуть направлені на електронну адресу, а клієнти попрямують до м. Києва, щоб прибути у аеропорт завчасно. Однак, вже ввечері надіслані були квитки, за якими рейс призначений не на 04 год. 30 хв., як то передбачено було договором та зафіксовано у ваучері, а о 20 год. 00 хв., день вильоту та повернення до Києва не змінилися. Однак коли вже клієнтам необхідно було повертатися до України, з’ясувалося, що рейс знову був скасований, та вони виїхали наступного дня, скориставшись послугою іншої авіакомпанії. Вона з ними постійно була на зв’язку, а тому знає всі їх пересування.

Частиною 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 19-1 ЗУ «Про туризм», будь-яка інформація, надана туроператором (турагентом), повинна містити достовірні відомості про умови договору на туристичне обслуговування. Інформація про умови надання туристичних послуг, яку туроператор (турагент) поширює до укладення договору на туристичне обслуговування, має доводитися у доступній, наочній формі, бути розбірливою, зрозумілою та містити відомості зокрема про:

1) місце надання туристичних послуг, програму туристичного обслуговування;

2) характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорію;

5) мінімальну кількість туристів у групі, а також інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи, не пізніше ніж за три дні до початку туристичної подорожі;

Туроператор (турагент) зобов'язаний додержуватися умов надання комплексу туристичних послуг, про які був поінформований споживач до укладення договору на туристичне обслуговування, крім випадків, коли про зміну таких умов повідомлено споживача до укладення договору або якщо зміни внесено на підставі угоди, укладеної між сторонами договору.

До укладення договору на туристичне обслуговування споживачеві туристичного продукту надається інформація, зокрема, про:

5) час та місце проміжних зупинок і транспортних сполучень та категорію місця, яке споживач займатиме в певному виді транспортного засобу .

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про туризм», за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов’язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.

До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

У договорі на туристичне обслуговування зазначаються істотні умови договору, зокрема:

1) строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення туристичного обслуговування;

2) характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорія, а також дата, час і місце відправлення та повернення (якщо перевезення входить до складу туристичного продукту);

5) мінімальна кількість туристів у групі (у разі потреби) та у зв'язку з цим триденний строк інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи;

Туроператор (турагент) зобов'язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування. Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо :

невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста ;

невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов'язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь;

невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб'єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Договір на туристичне обслуговування може передбачати компенсацію у разі спричинення шкоди туристу невиконанням або неналежним виконанням туристичних послуг, включених до туристичного продукту, відповідно до міжнародних конвенцій, що регламентують надання таких послуг.

Права і обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.

Якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України "Про захист прав споживачів".

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про туризм» порушенням законодавства в галузі туризму, є, зокрема, ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності; порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг. Законами може передбачатися відповідальність і за інші порушення у сфері туристичної діяльності.

Також ч. 1 ст. 33 Закону України «Про туризм» встановлено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, у тому випадку, коли він порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.

Як установлено в судовому засіданні, згідно із договором № ЭЛ022700 від 07 червня 2018 року досягнуто згоди щодо надання послуги перевезення, та обумовлено характеристику транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорія, а також дату, час і місце відправлення та повернення, згідно із якими виліт позивачів планувався о 04 год. 30 хв., 10 червня 2018 року компанією «ОСОБА_12!», і наведена обставина підтверджується дослідженими в судовому засіданні договором(п.1.2.2), ваучерами, пам’яткою туриста.

При цьому в судовому засіданні встановлено, що виліт відбувся 10 червня 2018 року, о 20 год. 00 хв.. Про те, що час вильоту змінився, позивачів було повідомлено після 20 год. 00 хв. 09 червня 2018 року, в той час, як вони прямували до м. Києва з тим, щоб завчасно прибути до аеропорту працівником тур агента ОСОБА_7.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача в тій їх частині, що компанією «ОСОБА_4!» виконані всі умови договору та на момент укладання договору 07 червня 2018 року всі істотні умови були відомі сторонам, оскільки згідно із інформацією «ОСОБА_4!», о 14 год. 14 хв., 06 червня 2018 року у ваучер № 1145112 було внесено зміни щодо часу вильоту, а наявний у справі ваучер виданий 30 травня 2018 року, тобто до укладання самого договору, виходячи з таких міркувань.

Так, відповідачем «ОСОБА_4!» на спростування доводів позивачів представлено скриншоти витягів з програми обліку та планування авіарейсів та витягів з програми бронювання. Разом з тим, суд не може прийняти до уваги вказані скриншоти, оскільки вони представляють собою зображення на листках формату А-4, які не завірені належним чином, будь-які посилання на те, у який спосіб виконані вказані скриншоти суду не представлено, інформація, що міститься у цих скриншотах не підтверджені іншими достовірними документами.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідачів щодо недостовірності показань свідка ОСОБА_7, з тих підстав, що ваучери були роздруковані нею 30 травня 2018 року, а зміни у ваучери були внесені 06 червня 2018 року, оскільки з показань свідка видно, що на момент укладання договору 07 червня 2018 року будь-яких змін до ваучерів внесено не було, а тому нею і не було здійснено іншу роздруківку, до того ж, як видно із показань свідка, і вказана обставина не спростована представником відповідачів, на момент укладання договору позивачам був наданий весь пакет необхідних документів, в тому числі і пам’ятка туриста, направлені турагенту туроператором, однак квитки на вже заброньований за твердженнями представника відповідачів рейс направлені та вручені позивачам не були. При цьому, як видно із пам’ятки туриста – в ній зазначений час вильоту саме на 04 год. 30 хв. 10 червня 2018 року.

Суд приймає до уваги показання свідка ОСОБА_7, згідно із якими свідок, зокрема, пояснила, що 07 червня 2018 року при укладанні договору позивачами були вручені всі необхідні документи для подорожі, крім квитків, які не були направлені туроператором тур агенту, будь-яких змін щодо часу вильоту також не було ні на сайті оператора, ні повідомлено самим оператором, з тих підстав, що вони дані під присягою у судовому засіданні, не містять внутрішніх протиріч та узгоджуються з представленими суду договором про надання туристичних послуг, ваучерами, пам’яткою туриста, авіаквитками «Скай Ап», згідно із якими дата та час вильоту в договорі, ваучері та пам’ятці – 04 год. 30 хв., в той час як з квитків видно, що час та дата вильоту – 20 год. 00 хв. 10 червня 2018 року.

Суд також не приймає до уваги доводи відповідача «ОСОБА_4!» в тій їх частині, де зазначено, що обов’язок щодо уточнення дати та часу вильоту згідно із п.1.2.2.Договору покладений на туриста, отже враховуючи ту обставину, що позивачами не виконано вказаний пункт, то підстав для відповідальності відповідачів немає, виходячи з таких міркувань.

Дійсно п.1.2.2. договору передбачено, що туристу необхідно уточнити час відльоту за добу до початку подорожі. Разом з тим, виходячи з мовної семантики цього речення, в якому застосовано словосполучення «необхідно уточнити», вказаний пункт жодним чином не покладає на туриста прямого імперативного обов’язку самостійно уточнювати час відльоту за добу. На думку суду, за своїм змістом, це речення носить рекомендаційний характер, за яким, враховуючи особливості чартерних рейсів, з метою узгодження дій сторін при виконання договору, туристу пропонується уточнити час вильоту.

Суд зазначає, що наявність наведеного речення у пункті договору жодним чином не звільняє туроператора від імперативного обов’язку щодо повідомлення туриста про зміну істотних умов договору(до яких віднесено час відльоту), передбаченого чинним законодавством, а лише узгоджує взаємодію сторін при виконанні умов договору.

При цьому, як видно із показань свідка ОСОБА_7, позивачі були постійно на зв’язку із турагентом, а нею постійно здійснювався моніторінг сайту туроператора з приводу уточнення часу вильоту, з врахуванням тієї обставини, що на момент укладання договору квитки позивачам не були представлені.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що туроператором «ОСОБА_4!» не було завчасно заброньовано квитки на час вильоту, визначений у ваучері та пам’ятці туриста, та відповідно не повідомлено про зміну істотних умов договору, як то передбачено ст. 20 ЗУ «Про туризм» та вимогами п. 5.8 договору у встановлений законом термін.

Позивачами представлений розрахунок збитків внаслідок недоотриманих туристичних послуг:

Вартість туру склала 22400 грн. 00 коп. за 171 год. 50 хв. відпочинку( з 04 год. 30 хв. 10 червня 2018 року по 08 год. 20 хв. 17 червня 2018 року).

Вартість однієї години відпочинку складає 22400/171, 833+130 грн. 36 коп..

Вартість однієї хвилини відпочинку складає 130 грн. 3 коп. / 60 хв. = 02 грн. 17 коп..

Фактична відсутність відпочинку(тривалість ненаданої згідно договору туристичних послуг) склала 15 год. 30 хв., тобто 930 хв., вартість яких складає:

930 хв.х02 грн. 17 коп. = 2018 грн. 10 коп..

Суд ставиться критично та не приймає до уваги доводи відповідача «ОСОБА_4!» в тій їх частині, що позивачами помилково здійснено розрахунок щодо відшкодування збитків на втрачений час відпочинку, оскільки початком подорожі є не час, а день відльоту(п.5.3 договору). Так, як видно із договору, ваучеру, пам’ятки туриста, – період надання туристичних послуг був визначений саме з 04 год. 30 хв. 10 червня 2018 року по 08 год. 20 хв. 17 червня 2018 року, отже за таких підстав слід дійти до висновку, що зміна такої умови як час відльоту тягне за собою відповідне повернення коштів за ненадання туристичних послуг у цей період.

Суд приймає до уваги вказаний розрахунок збитків позивачів, оскільки він обґрунтований та не спростований відповідачами.

Судом достовірно встановлено, що ненадання туристичних послуг у період з 04 год. 30 хв. по 20 год. 00 хв. 10 червня 2018 року(за київським часом) сталося з вини відповідача «ОСОБА_4!», отже суд приходить до висновку, що кошти в сумі 2018 грн. 10 коп. підлягають стягненню саме з відповідача «ОСОБА_4!».

Щодо вимог позивачів про визнання недійсною умови договору, визначеної п. 1.22, за якою туристу необхідно уточнювати дату вильоту за добу з підстав її невідповідності вимогам чинного законодавства, то суд повторно наголошує на тому, що вказаний пункт жодним чином не покладає на туриста прямого імперативного обов’язку самостійно уточнювати час відльоту за добу. На думку суду цей пункт носить рекомендаційний характер, за яким враховуючи особливості чартерних рейсів, туристу пропонується уточнити час вильоту. Суд зазначає, що наведене речення у пункті договору жодним чином не звільняє туроператора від імперативного обов’язку щодо повідомлення туриста про зміну істотних умов договору(до яких віднесено час відльоту), передбаченого чинним законодавством, а лише узгоджує взаємодію сторін при виконанні умов договору.

З огляду на викладене, підстав для визнання вказаної умови недійсною, як такої що не відповідає вимогам чинного законодавства та є в сенсі ЗУ «Про захист прав споживачів» такою, що порушує права споживачів, не має, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо стягнення коштів на користь позивачів з відповідачів у зв’язку із скасуванням рейсу SQP 5409 на 04 год. 30 хв. 10 червня 2018 року відповідно до вимог ч.4 ст. 104 Повітряного Кодексу, то суд приходить до висновку, що в цій частині позову слід відмовити, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що квитки для позивачів на вказаний рейс були заброньовані туроператором, а потім скасовані авіакомпанією, а отже підстав для виплат, передбачених ч.4 ст. 104 Повітряного Кодексу за скасування вказаного рейсу у суду немає.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у позові в частині стягнення компенсації у розмірі по 400 Євро на користь кожного з позивачів за скасування рейсу SQP 5409 ТОВ авіакомпанії «ОСОБА_8 ап» 10 червня 2018 року о 04 годині 30 хвилин годин Київ - Шарм єль Шейх.

Вирішуючи позов в частині стягнення компенсації у розмірі по 400 Євро, за курсом НБУ за скасування рейсу KUP 5410 ТОВ авіакомпанії «Скай Ап» 17 червня 2018 року, о 08 годині 20 хвилин Шарм єль Шейх- Київ, вартості двох втрачених квитків на 17 червня 2018 року на поїзд № 126 сполученням Київ – Слов’янськ на суму 282 грн.34 коп., суд виходив з таких міркувань.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 906 ЦК України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 908 ЦК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 910 ЦК України передбачено, що за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Відповідно до ч.2 ст. 103 Повітряного Кодексу, положення розділу XIII, яким передбачено порядок виплати компенсації у разі зокрема скасування рейсу, застосовуються до пасажирів (регулярних та чартерних рейсів), яким відмовлено у перевезенні проти їхньої волі або рейс яких скасовано чи затримано, за умови, що пасажир має підтверджене бронювання на відповідний рейс та присутній для проходження реєстрації у час, що передбачений правилами авіаперевізника та письмово зазначений (включаючи електронні засоби), або, якщо час реєстрації не зазначено, не пізніше ніж за 45 хвилин до зазначеного часу відправлення, чи забронював рейс, який затримано/перенесено авіаперевізником або фрахтувальником повітряного судна (туроператором) на інший рейс незалежно від причин затримки/перенесення.

Відповідно до ст. 104 Повітряного Кодексу, у разі якщо авіаперевізник мотивовано очікує на відмову пасажирам у посадці на рейс, він зобов'язаний провести опитування з метою виявлення пасажирів, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену між пасажиром, який за власним бажанням відмовляється від посадки на рейс, та перевізником винагороду.

Крім виплати винагороди, авіаперевізник зобов'язаний запропонувати пасажиру на вибір:

1) відшкодування впродовж семи днів, яке має бути виплачено готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи, за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира, у вигляді дорожніх чеків, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використану частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також за потреби забезпечити зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості;

2) зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.

Перевезення пасажира з аеропорту, де сталася відмова у перевезенні, до аеропорту, з якого починається запропонований перевізником альтернативний маршрут, та від аеропорту альтернативної посадки до аеропорту, куди пасажир мав прибути рейсом, на який йому відмовлено у перевезенні, здійснюється за рахунок перевізника.

Якщо пасажирів, які б виявили бажання відмовитися від подорожі цим рейсом, не виявлено або їх кількість є недостатньою, перевізник має право відмовити пасажиру у перевезенні проти його волі.

Якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах:

250 євро - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;

400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;

600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.

Під час визначення відстані за основу береться останній пункт, у якому відмова від перевезення або невиконання рейсу, який було раніше заплановано та на який заброньовано принаймні одне місце, створить затримку прибуття пасажирів у запланований час.

Перевізник має право зменшити розмір компенсації, визначеної у частині п'ятій цієї статті, на 50 відсотків, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, час прибуття яких не перевищує запланованого:

на дві години - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;

на три години - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;

на чотири години - для рейсів, не зазначених у абзацах другому та третьому цієї частини.

Відстань, зазначена в цій частині цієї статті, вимірюється за методом ортодромічної відстані маршруту.

Виплата компенсації не звільняє перевізника від обов'язку запропонувати пасажиру на вибір послуги та відшкодування витрат, передбачених частиною другою цієї статті та частиною п'ятою статті 105 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 105 Повітряного Кодексу України, у разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до частини другої статті 104 цього Кодексу та компенсацію відповідно до частин п’ятої і шостої статті 104 цього Кодексу. Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу:

щонайменше за два тижні до запланованого часу відправлення;

у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття;

менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.

Авіаперевізник, скасовуючи або затримуючи рейс, повинен надавати пасажирам на їх запит пояснення щодо підстав скасування чи затримки рейсу. У разі необхідності забезпечення своєчасної пересадки трансферних пасажирів на стикувальні рейси перевізник за першої можливості повинен запропонувати їм альтернативні маршрути перевезення.

Перевізник не зобов'язаний виплачувати компенсацію, передбачену частинами п'ятою і шостою статті 104 цього Кодексу, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів.

Доведення факту інформування пасажира про правила та умови перевезення, порядок бронювання місць на рейсах, тарифи, такси (збори), про розклад та строки виконання рейсу покладається на авіаперевізника, його агента з продажу, туристичного оператора та інших уповноважених організацій за місцем укладання договору повітряного перевезення.

У разі скасування рейсу авіаперевізником та продовження пасажиром подорожі іншим рейсом (рейсами) або за іншим маршрутом пасажирам має бути безплатно запропоновано та забезпечено:

1) харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу;

2) місця в готелі у разі, якщо пасажири змушені чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей чи якщо час додаткового очікування відправлення більший, ніж передбачалося;

3) наземний трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт;

4) два телефонні дзвінки або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови аеропорту.

Авіаперевізник зобов'язаний приділяти особливу увагу потребам пасажирів з обмеженими фізичними можливостями (осіб з інвалідністю), та осіб, які їх супроводжують, а також потребам дітей без супроводу дорослих.

Відповідно до п. п. 2,3 розділу ХХV Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 30 листопада 2012 року № 735, Квитки на чартерні рейси є дійсними тільки на перевезення у дати і на рейси, які зазначені у квитках. Залежно від наявності вільних місць замовник чартерного рейсу може змінити дати вильоту та повернення рейсу за умови, що такі зміни погоджені замовником рейсу (туроператором - перевізником за договором) з пасажирами та фактичним перевізником (виконавцем рейсу).

Квитки на чартерні рейси передбачають обмеження (або виключають) права пасажира змінити або анулювати бронювання. Квитки на чартерні рейси, згідно з якими оплачено туристичну подорож з оплатою всіх послуг (переліт в прямому і зворотному напрямках, трансфер, проживання у готелі, харчування), можуть передбачати додаткові умови і обмеження, встановлені перевізником за договором для подорожі, який включає усі обмеження.

Так у судовому засіданні достовірно встановлено, і вказана обставина підтверджена інформацією, що міститься у квитках авіакомпанії «Yanair», квитках авіакомпанії «ОСОБА_12!», посадкових талонах, що позивачі не повернулися до України рейсом KUP 5410 ТОВ авіакомпанії «Скай Ап» 17 червня 2018 року, о 08 год. 20 хв., сполученням Шарм єль Шейх- Київ, оскільки вказаний рейс був скасований.

Відповідачем «ОСОБА_12!» в судовому засіданні не представлено належних та допустимих доказів того, що скасування рейсу відбулося внаслідок неперборної сили.

На спростування доводів позивачів щодо того, що про скасування рейсу, вони дізналися за добу до вильоту на стенді «ОСОБА_4!», відповідачем «ОСОБА_12!» не представлено суду належних і допустимих доказів.

При цьому суд ставиться критично та не приймає до уваги доводи відповідача «ОСОБА_12!» щодо того, що між «ОСОБА_12!» та позивачами не було укладено жодних договорів, а тому в даному випадку авіакомпанія не є належним відповідачем, оскільки як видно із договору про надання туристичних послуг компанія «ОСОБА_4!» повинна була надати послугу щодо бронювання авіаквитків. На підтвердження того, що така туристична послуга була представлена компанією «ОСОБА_4!» суду представлені авіаквитки на авіарейс компанії «Скай Ап», за якими позивачі вилетіли 10 червня 2018 року та повинні були повернутися до м. Києва 17 червня 2018 року о 13 год. 20 хв. за київським часом(а.с.24).

Суд, зокрема зазначає, що згідно із ваучером № 1145912 та авіаквитків, наданих туроператором, позивачі мали виліт з аеропорту «Київ» до Єгипту 10 червня 2018 року авіаперевізником Sky Up - рейсом SQP 5409 о 04.30 годин за київським часом. У ваучері на туристичне обслуговування № 1145912 зазначено деталі рейсів, а саме, SQP 5409 та SQP 5410. Код SQP використовується ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4» згідно офіційних даних Міжнародної організації цивільної авіації ІСАО (ИКАО) - даний код з 17 серпня 2018 року мав замінити код KUP. Дані відомості є у вільному доступі всесвітній мережі Інтернет та, зокрема, на сайті www.icao.int. Тобто, коди ІСАО -SQP та KUP є унікальними і зареєстровані виключно на ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4». Таким чином, згідно ваучеру та роздруківок електронних білетів перевезення до Єгипту та у зворотньому напрямку мало здійснювати ТОВ «ОСОБА_8 ОСОБА_4»: SQP 5409 та SQP 5410 згідно ваучеру та KUP 7301 та KUP 5410. Таким чином, ТОВ «Скай Ап» мав здійснювати перевезення згідно квитків, які придбав туроператор «ОСОБА_4!» на виконання п.1.1 договору на туристичне обслуговування.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідачів в тій їх частині, що відміна рейсу відбулася, у зв’язку з тим, що компанія «ОСОБА_4!» його скасувала, оскільки такі доводи не підтверджені жодними доказами, а також оскільки у права та обов’язки компанії «ОСОБА_4!» згідно із договором про надання туристичних послуг не входить право самостійної відмови від запланованого рейсу, а навпаки туроператор зобов’язаний вжити заходів щодо повернення туристу у країну, з якої він виїхав, у чітко визначений договором час.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що з боку позивачів жодних намірів відмови від вильоту не висловлювалося, а навпаки наявність квитків на потяг у зворотньому напрямку свідчать про те, що ними був чітко визначений за часом шлях повернення до дому.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що між авіакомпанією «Скай Ап» та позивачами внаслідок договору щодо надання туристичних послуг, за яким ТОВ «ОСОБА_4!» здійснило бронювання та придбання авіаквитків на 17 червня на 08 год. 20 хв. на рейс KUP 5410, виникли правовідносини, за якими «Скай Ап» мав здійснити перевезення позивачі, однак таке перевезення не було здійснено у зв’язку із скасуванням авіакомпанією «Скай Ап» рейсу KUP 5410.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що рейс КUP 5410 на 17 червня 2019 року, на 08 год. 20 хв. сполученням Шарм єль Шейх- Київ, відстанню 2534 км, був скасований саме авіакомпанією «Скай Ап» з причин не пов’язаних з форс-мажорними обставинами, позивачам про скасування рейсу стало відомо менш ніж за добу, внаслідок чого позивачі повернулися до України іншим авіарейсом іншої авіакомпанії, втративши при цьому можливість виїхати до дому раніше запланованим маршрутом за заздалегідь придбаними квитками на потяг.

З огляду на вкладне, суд приходить до висновку, що позивачі мають право на отримання компенсації, передбаченої ч. 5 ст. 104 Повітряного Кодексу України, а саме по 400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів кожен.

Суд також приходить до висновку про стягнення з авіакомпанії «Скай Ап» на користь позивача ОСОБА_2 збитків, що складають вартість двох втрачених квитків на потяг сполученнямм Київ-Слов’янськ від 17 червня 2018 року на загальну суму 282 грн. 34 коп..

Вирішуючи позов в частині стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Відповідно до ст.. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною 1 ст. 25 Закону України «Про туризм» передбачено, що туристи мають право на відшкодування матеріальних та моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Відповідно до ст.. 32 ЗУ «Про туризм», за неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, ст. ст. 25, 32 ЗУ «Про туризм» визначено підстави та порядок відшкодування моральної шкоди, завданої споживачу туристичного продукту, зокрема неналежне виконання умов договору.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачами були не належним чином виконані зобов’язання з надання туристичного продукту.

При цьому суд наголошує на тому, що авіакомпанія «ОСОБА_12!» як перевізник, в даному випадку виступає, як інший суб’єкт туристичної діяльності з надання послуг перевезення, що не суперечить змісту ст.. 32 ЗУ «Про туризм».

Суд зважає на доводи позивачів в частині доведення ними обставин, за яких вони відчули моральні страждання, а саме:

В ніч з 09 червня на 10 червня 2018 року, не маючи заздалегідь заброньованого житла, повноцінного харчування, з валізами, вони мали очікувати новий рейс в аеропорті «Київ» протягом 15 годин 30 хвилин, внаслідок чого ще до початку подорожі вони отримали фізичне виснаження та втратили оплачений день відпочинку в готелі.

Під час повернення з Єгипту до України, а саме 16 червня 2018 року з інформаційного стенду компанії «ОСОБА_4!» («Join Up»), розміщеного в готелі, де відпочивали позивачі, позивачу ОСОБА_2 стало відомо, що запланований рейс Шарм єль Шейх - Київ на 17 червня 2018 року компанії «Скай Ап» («Sky Up») - рейс SQP 5410, який вилітав о 08 годині 20 хвилин, було скасовано та повідомлено, що 17 червня 2018 року, о 23 годині 29 хвилин, позивачів має перевозити до України інша компанія - «Янейр» (Yanair) - рейс YE 5012, чого знову ж таки не відбулося, адже і цей рейс було перенесено на 18 червня 2018 року, на 10 годину 30 хвилин, а потім представник компанії «ОСОБА_4!» у Єгипті повідомив, що рейс знову затримано. Фактично рейс YE 5012 вилетів до України 18 червня 2018 року, о 14 годині 40 хвилин, вже до іншого аеропорту - м. Бориспіль, а не до аеропорту «Київ», як було заплановано. В порушення умов договору, туроператор не забезпечив їхнє повернення до України 17 червня 2018 року, внаслідок чого позивачі не змогли здійснити всі заходи, які планували у м. Києві при поверненні до України саме в цей день. Окрім того, внаслідок скасування рейсу 17 червня 2018 року, позивачі не змогли скористатися придбаними ОСОБА_2 білетами на поїзд № 126 сполученням Київ - Слов’янськ, на 17 червня 2018 року і у позивача ОСОБА_2 виник ризик звільнення за прогул, оскільки після закінчення відпустки 18 червня 2018 року, він мав приступити до роботи у м. Слов’янську Донецької області, що призвело до додаткових хвилювань та прийняття мір щодо повідомлення про неможливість вчасної появи на робочому місці. У зв’язку із втратою білетів на потяг, з тим, що вчасно приступити до своїх обов’язків на роботі, позивачі поверталися з м. Бориспіль Київської області додому трьома міжміськими автобусами (м. Бориспіль - м. Полтава, м. Полтава - м. Харків, м. Харків - м. Слов’янськ) протягом 11 годин, вночі, без відпочинку та належного харчування.

Час очікування між запланованим та фактичним вильотом 10 червня 2018 року склав 15 годин 30 хвилин, а при поверненні до України вони очікували вильоту 28 годин 20 хвилин.

Наведені доводи позивачів знайшли своє підтвердження у судовому засіданні дослідженими письмовими доказами та показаннями свідка ОСОБА_7, зазначеними вище.

На думку суду внаслідок неналежного надання туристичних послуг, позивачі отримали фізичне та психічне виснаження, а отже мають право на отримання морального відшкодування.

Суд, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди позивачам, враховує вимоги розумності та справедливості, а також ступінь доведеності та обґрунтованості позивачами розміру моральної шкоди.

Проаналізувавши вищевикладені обставини справи та законодавчі норми, виходячи з принципів: законності, об’єктивності, розумності та справедливості, приймаючи до уваги глибину душевних страждань позивачів, суд визначає компенсацію моральної шкоди у розмірі по 2000 грн. кожному з позивачів із відповідача ТОВ «ОСОБА_4!» та по 2000 грн. 00 коп. кожному з позивачів із відповідача ТОВ «Скай Ап».

На думку суду, такий розмір відшкодування буде сприяти відновленню душевного стану позивачів, та в той же час буде відповідати вимогам розумності та справедливості.

Суд також наголошує на тому, що внаслідок специфіки надання послуг кожним з відповідачем, відповідальність за невиконання відповідних зобов’язань не є солідарною.

За таких обставин, кожен з відповідачів несе свою міру відповідальності у тому числі і при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди.

Розв’язуючи питання розподілу судових витрат між сторонами суд виходить з такого.

Відповідно до п. 8 статті 6 ЗУ «Про судовий збір», розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

У ч.1 ст. 141 ЦПК України зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 6 згаданої статті, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З врахуванням вказаних положень можна дійти висновку, що у поняття судових витрат, вказаних у ч.6 ст. 141 ЦПК включається також і судовий збір. Наведене положення узгоджується також із частиною другою вказаної норми, де на відміну від частини шостої йдеться про «інші судові витрати».

За таких обставин, слід дійти висновку, що у разі звільнення від сплати судових витрат, у тому числі судового збору, сторони, на користь якої ухвалено рішення, то з протилежної сторони стягуються витрати, які були понесені іншими особами, а решта компенсується за рахунок держави.

Таким чином, враховуючи, що позивачка є звільненою від сплати судового збору при зверненні до суду із позовними вимогами про стягнення аліментів, а позов судом задоволений у повному обсязі, то підстав для стягнення судового збору з відповідача в дохід держави у суду не має, оскільки за вимогами ч. 6 ст. 141 ЦПК України, він компенсується за рахунок держави.

Такий висновок суду також узгоджується із нормами, передбаченими ч.1 ст. 142 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ЦПК України, ЦК України, ПК України, ЗУ «Про захист прав споживачів", ЗУ «Про туризм», суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4!», товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанія «Скай Ап», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_5, про відшкодування збитків, компенсації, моральної шкоди, визнання недійсною умову в договорі, - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4!», код ЄДРПОУ 38729427, місцезнаходження 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203, літ. 2А, на користь ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1, вартість ненаданих туристичних послуг в сумі 2018 (дві тисячі вісімнадцять) грн. 10 коп..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4!», код ЄДРПОУ 38729427, місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203, літ. 2А, на користь ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4!», код ЄДРПОУ 38729427, місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203, літ. 2А, на користь ОСОБА_3, РНОКПП: 32606152651, в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанія «Скай Ап», код ЄДРПОУ: 41403314, місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203, літ. 2А, на користь ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1, вартість двох втрачених квитків на 17 червня 2018 року на потяг № 126 сполученням Київ - Слов’янськ, в сумі 282 грн. 34 коп..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанія «Скай Ап», код ЄДРПОУ: 41403314, місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203, літ. 2А, на користь ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1, компенсацію за скасування рейсу KUP 5410, ТОВ авіакомпанія «Скай Ап», 17 червня 2018 року, о 08 год. 20 хв. ОСОБА_6 ель Шейх - Київ, в сумі 400,00 Євро, що за курсом НБУ станом на 04 лютого 2019 року еквівалентно 12 650 (дванадцять тисяч шістсот п’ятдесят) грн. 54 коп..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанія «Скай Ап», код ЄДРПОУ: 41403314, місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203, літ. 2А, на користь ОСОБА_2, РНОКПП: НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанія «Скай Ап», код ЄДРПОУ: 41403314, місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203, літ. 2А, на користь ОСОБА_3, РНОКПП: 32606152651, компенсацію за скасування рейсу KUP 5410 ТОВ, авіакомпанія «Скай Ап», 17 червня 2018 року о 08 год. 20 хв. ОСОБА_6 ель Шейх – Київ, в сумі 400,00 Євро, що за курсом НБУ станом на 04 лютого 2019 року еквівалентно 12 650 (дванадцять тисяч шістсот п’ятдесят) грн. 54 коп..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанія «Скай Ап», код ЄДРПОУ: 41403314, місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 201-203, літ. 2А, на користь ОСОБА_3, РНОКПП: 32606152651, в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4!», товариства з обмеженою відповідальністю авіакомпанія «Скай Ап» про визнання умови, передбаченої п.1.2.2 договору № ЭЛ022700 від 07 червня 2018 року недійсної, стягнення компенсації за скасування рейсу від 10 червня 2018 року о 04 год. 30 хв. Київ - ОСОБА_6 ель Шейх в сумі 400,00 Євро, а також решти вимог про стягнення моральної шкоди – відмовити.

Судовий збір компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складений 14 лютого 2019 року.

Головуючий – суддя: О.В. Ільяшевич