open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 640/3662/19

н/п 1-кс/640/2598/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2019 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ ВСП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12018220000001234від 24.10.2018 за ч. 3 ст. 368 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання накласти арешт на: автомобіль марки «Skoda» моделі «Oktavia A5» д.н. НОМЕР_1 2010 року випуску, власником якого є ОСОБА_4 .

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що відповідно до наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №865 від 10.11.2015 ОСОБА_4 призначено на посаду військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Відповідно до Положення про ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовий комісаріат є місцевим органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку й військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації людських і транспортних ресурсів в особливий період на відповідній території. Одним із завдань військового комісаріату є проведення призову громадян на військову службу у мирний і воєнний час, забезпечення добору кандидатів для прийняття на військову службу у мирний і воєнний час, забезпечення добору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у доборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення заходів з підготовки та ведення територіальної оборони, інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства. А військовий комісар ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 відповідно до своїх функціональних обов`язків відповідає за підготовку до військової служби, організацію проведення призову на військову службу.

Згідно ст.ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до положень Закону України «Про запобігання корупції», військовим посадовим особам Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань забороняється використовувати свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв`язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Відповідно до примітки 2 статті 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 КК України є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 КК України, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Так, відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Згідно ст. 9 Закону України «Про Збройні Сили України» комплектування Збройних Сил України особовим складом, їх мобілізаційне та оперативне розгортання в особливий період, здійснення заходів, пов`язаних з підготовкою та призовом громадян на військову службу забезпечує Кабінет Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Міністерство оборони України визначено, що Міністерство оборони України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.

Згідно із абзацом 16 ст. 1 Закону України «Про оборону України», до органів військового управління віднесено і військові комісаріати, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Таким чином, Міністерство оборони України реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва як безпосередньо, так і через органи військового управління, що перебувають у його підпорядкуванні.

Пунктами 1, 3, 7 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 №389, визначено, що військові комісаріати утворюються в АДРЕСА_1 , інших містах, районах, районах у містах. При цьому районні, об`єднані районні, міські, об`єднані міські, військові комісаріати підпорядковуються відповідному обласному військовому комісаріату, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України та є відокремленими підрозділами відповідних обласних військових комісаріатів, тобто одиницею органу державної влади.

Таким чином, ОСОБА_4 , будучи військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 є службовою особою, яка займає відповідальне становище, оскільки є керівником одиниці органу державної влади.

Згідно ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, додержуватись правил військової ввічливості та поведінки, не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Відповідно вимог ст.ст. 11, 16, 29-32, 35-37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та своїх функціональних обов`язків, ОСОБА_4 зобов`язаний організовувати і планувати роботу особового складу підпорядкованого військового комісаріату, повсякденно керувати нею, має право віддавати усні або письмові накази, обов`язкові для виконання підпорядкованими військовослужбовцями, у зв`язку з чим виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто являється військовою посадовою особою.

Незважаючи на обізнаність з вимогами вищевказаного законодавства та обов`язок їх дотримуватися ОСОБА_4 , будучи військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 умисно вчинив корупційний злочин, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди, за наступних обставин.

Так, у зв`язку із сімейними обставинами, а саме влаштуванням на роботу та зміною місця реєстрації громадянин України ОСОБА_5 звернувся до Центра надання адміністративних послуг м. Харкова для проставлення відмітки в паспорті громадянина України про зміну місця реєстрації, однак останньому було відмовлено у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 має додатково надати спеціалісту Центру надання адміністративних послуг посвідчення про приписку до призовної дільниці або посвідчення військовозобов`язаного.

З метою зняття з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та взяття на облік до Харківського ОРВК Харківської області, ОСОБА_5 в липні 2018 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 , який знаходиться в одній адміністративній будівлі з Харківським ОРВК Харківської області, а саме за адресою: м. Харків, проспект Московський, 96а, де мав розмову з військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , який в свою чергу будучи обізнаним з положеннями Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №921 від 07.12.2016, повідомив ОСОБА_5 , що для не створення ним ( ОСОБА_4 ) штучних перешкод у знятті з обліку та взяття на облік до Харківського ОРВК Харківської області ОСОБА_5 та як наслідок не отримання необхідних документів для пред`явлення до Центру надання адміністративних послуг, останньому необхідно надати особисто йому ( ОСОБА_4 ) неправомірну вигоду у розмірі 500 (п`ятсот) доларів США.

19.01.2019 близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_5 та повідомив останньому, що всі питання, які пов`язані зі зняттям останнього з обліку призовників в ІНФОРМАЦІЯ_4 він ( ОСОБА_4 ) вирішив та 21.01.2019 року він ( ОСОБА_6 ) має передати ОСОБА_4 суму неправомірної вигоди в розмірі 500 доларів США за вирішення зазначеного питання та взяття на облік до Харківський ОРВК Харківської області.

Після чого, ОСОБА_5 , діючи під контролем правоохоронних органів, 21.01.2019 приблизно о 16 год. 30 хв., на вимогу ОСОБА_4 зустрівся з ним на автомобільній стоянці біля аптеки № НОМЕР_2 , яка розташовується за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 20 де за вказівкою підполковника ОСОБА_4 , близько 16 год. 32 хв., передав останньому неправомірну вигоду у розмірі 500 (п`ятсот) доларів США.

Отже, ОСОБА_4 , будучи військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, розуміючи протиправність своїх діянь направлених на власне незаконне збагачення, 21 січня 2019 року приблизно о 16 год. 32 хв., перебуваючи у власному автомобілі Skoda Oktavia A5, державний номерний знак НОМЕР_1 , який розташовувався на автомобільній стоянці біля аптеки №2, за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 20, отримав від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 500 (п`ятсот) доларів США, за не створення ним ( ОСОБА_4 ) штучних перешкод у знятті з обліку та взяття на облік до Харківського ОРВК Харківської області ОСОБА_5 .

Таким чином, внаслідок своїх умисних протиправних злочинних дій ОСОБА_4 , підозрюється в одержані службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України.

За вказаних обставин, 22.01.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до відомостей, що містяться у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , встановлено наступне. На праві власності ОСОБА_4 належний легковий автомобіль марки «Skoda» моделі «Oktavia A5», д.н. НОМЕР_1 2010 року випуску.

Крім того, відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу автомобіль марки «Skoda» моделі «Oktavia A5», д.н. НОМЕР_1 2010 року випуску на праві власності належить ОСОБА_4 .

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Разом з тим, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкцією якої передбачена конфіскація майна як вид покарання.

Сторона обвинувачення зазначає, що з метою недопущення зникнення, втрати, пошкодження, приховування чи перетворення матеріальних об`єктів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.

В судове засідання слідчий не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, до канцелярії суду 18.02.2019 надійшла заява від слідчого СВ ВСП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 , в якій він просить провести судове засідання по клопотанню про арешт майна ОСОБА_4 без його участі у зв`язку з службовою завантаженістю. Клопотання підтримує просить його задовольнити (а.с. 41).

Також до канцелярії суду 18.02.2019 надійшла заява від слідчого СВ ВСП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 , в якій він просить проводити судове засідання про арешт майна без виклику власника ОСОБА_4 на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, у зв`язку із недопущенням зникнення, втрати, пошкодження чи приховування майна (а.с. 42).

Оскільки сторона обвинувачення, довела наявність достатніх підстав вважати, що майно, яке не було тимчасово вилучене, власником може бути відчужене, з метою забезпечення арешту майна, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, дане клопотання розглядається слідчим суддею без повідомлення підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018220000001234 від 24.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 21.01.2019, 21.01.2019 о 18.37 год. ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

22.01.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

Покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання йоговинним за ч. 3 ст. 368 КК України, передбачає конфіскацію майна.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , автомобіль марки «Skoda» моделі «Oktavia A5», д.н. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, належить ОСОБА_4 .

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

За змістом ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність підстав вважати, що вчинено кримінальне правопорушення, накладання арешту на вказане у клопотанні майно підозрюваної забезпечить можливу конфіскацію майна у даному кримінальному провадженні, враховуючи санкцію ч. 3 ст.368 КК України.

Захід забезпечення у вигляді арешту майна підозрюваного, шляхом заборони відчуження вказаного майна, належного підозрюваному, відповідає завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності підозрюваної ОСОБА_7 завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на автомобіль марки «Skoda» моделі «Oktavia A5» д.н. НОМЕР_1 , 2010 року випуску, який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_4 , шляхом заборони його відчуження до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 в той же строк, але з моменту отримання ним копії ухвали суду.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Джерело: ЄДРСР 79887578
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку