Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 р. Справа № 2040/7134/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Шаталовій Н.В.,

за участі представника позивача - Мироненка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд зобов'язати ОСОБА_2 виконати обов'язкові до виконання вимоги припису Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.05.2018 року № 411-Пр-У, шляхом усунення порушень встановлених у вказаному приписі.

Обґрунтовуючи вимоги адміністративного позову зазначено, що відповідач добровільно вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.05.2018 р. № 411-Пр-У не виконав, вказані у приписі порушення не усунув, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року відкрито провадження по справі. Призначено підготовче засідання. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов у встановлений строк.

Ухвалою суду 15.11.2018 року, занесеною до протоколу судового засідання від 15.11.2018 року, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Копія ухвали про відкриття провадження була направлена на адресу відповідача. Проте, 19.10.2018 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання". Таким чином, ухвала відповідачу не вручена з незалежних від суду причин.

Відповідно до ч.11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду від відповідача не надходило, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, свого уповноваженого представника також не направив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 126 КАС України. Клопотань про перенесення розгляду справи або слухання справи за відсутності відповідача чи його представника до канцелярії суду не надходило.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради проводилася позапланова перевірка щодо дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, стандартів і правил на об'єкті "реконструкція нежитлових приміщень з будівництвом прибудови та надбудови під магазин непродовольчих товарів з офісними приміщеннями" АДРЕСА_2.

За результатами позапланового заходу головними спеціалістами складено акт № 411-А від 23.05.2018 року (а.с. 16 - 19).

Під час здійснення інспекційного відвідування виявлено, що за адресою: АДРЕСА_2 розташований об'єкт незавершеного будівництва "реконструкція нежитлових приміщень з будівництвом прибудови та надбудови під магазин непродовольчих товарів з офісними приміщеннями", замовник - ОСОБА_2, підрядник - ТОВ "Сапсан". Будівництво об'єкту здійснюється на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 08/067 від 21.07.2008 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю у Харківській області. Роботи на об'єкті довгий час не проводяться (а.с. 20 - 22).

При огляді об'єкта було встановлено порушення: п. 6.2.1 ДБН А.3.2.-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» - будівельний майданчик не огороджений; п. 6.2.2 ДБН А.3.2.-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» - робочі місця і проходи до них, розташовані на висоті більше ніж 1,3 м. і на відстані менше ніж 2,0 м. від межі перепаду по висоті не огороджені захисними огорожами; відсутній стенд з інформацією про об'єкт будівництва. Вказане є порушенням: ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", п. 6.2.1, п. 6.2.2 ДБН А.3.2.-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві», ч.6 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 466.

На підставі зазначеного, головним спеціалістом складено припис № 411-Пр-З від 23.05.2018 року "Про зупинення підготовчих та будівельних робіт" щодо негайного зупинення проведення будівельних робіт та припис № 411-Пр-У від 23.05.2018 року "Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил", в якому зазначено про усунення допущенних порушень у строк до 23.06.2018 року. Вказані приписи та акт перевірки надіслано ПАТ "Укрпошта" на адресу ОСОБА_2 (а.с. 23 - 26).

Однак, документи, які б підтверджували виконання вимог припису № 411-Пр-У від 23.05.2018 року, у зазначені у приписі строки, надані не були.

Також, Інспекцією проведено позаплановий захід контролю на предмет виконання вимог припису виданого ОСОБА_2 від 23.05.2018 № 411-Пр-У (направлення від 25.06.2018 № 726-Н, доповідна записка від 11.07.2018).

Під час виходу на місце встановлено, що порушення зазначені в приписі від 23.05.2018 №411-Пр-У не усунені, інформація про виконання вимог вказаного припису до Інспекції не надходила. У зв'язку із відсутністю суб'єкта містобудування (уповноважених представників) не видалося за можливе провести перевірку у відповідності до Порядку № 553. ОСОБА_2 направлено лист від 25.06.2018 року №1797/0/250-18 щодо прибуття уповноваженого представ до Інспекції для вжиття заходів згідно повноважень Інспекції (а.с. 27 - 29).

Отже, вимоги припису № 411-Пр-У від 23.05.2018 року відповідачем не усунуто у встановлені строки, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого позову, враховуючи що позивачем є суб'єкт владних повноважень, суд виходить з наступних приписів діючого законодавства.

Пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України (ч.4 ст. 5 КАС України).

При цьому, положеннями п. 5 ч. 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.

Поряд з цим, частинами 1 та 2 ст. 46 КАС України, визначено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Однак, відповідно до ч.4 ст. 46 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.

Зазначений перелік адміністративних позовів суб'єкта владних повноважень, з якими він може звернутись до суду, в пункті 5 містить бланкетну норму, яка відсилає до приписів інших законів, які надають право звернення до суду суб'єкту владних повноважень.

Послідовний аналіз переліку підстав для звернення суб'єкта владних повноважень до суду дає можливість дійти висновку, що він повинен мати достатні адміністративні можливості для здійснення визначених йому законом завдань та функцій, і лише у випадках, коли Конституцією чи законами України встановлені судові обмеження його діяльності, він звертається до суду з позовом по суті для отримання судового дозволу.

Такі звернення мають бути зумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Згідно з п.1.1 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання» від 20.11.2015 року № 7/15 (далі - Положення № 7/15), Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - Інспекція) є самостійним виконавчим органом, який утворюється Харківською міською радою та діє на правах відділу.

Пунктами 2.2, 3.1, 3.3 Положення № 7/15 визначено, що основним завданням Інспекції є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює такі повноваження, зокрема: здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах міста Харкова; здійснює контроль за виконанням законних вимог (приписів) посадових осіб держархбудконтролю; здійснює інші повноваження, визначені законом. Інспекція видає акти у передбаченій законом формі, організовує та контролює їх виконання.

Згідно ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність", для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Положеннями ч.1 ст. 41 вказаного вище Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пп.3 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 1 вказаного Порядку № 553 передбачено, що під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Приписи Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачають звернення контролюючого органу до суду в таких випадках:

- на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. (ч.7 ст. 7 його Закону);

- у разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку. (ч. 3 ст. 12 Закону).

Отже, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» чітко визначено вичерпний перелік позовів, які можуть бути подані до суду до підконтрольних об'єктів та установ на виконання завдань та функцій держави.

Вказаним Законом не передбачено, що у випадку невиконання суб'єктом вимог припису перевіряючий орган має право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою з вимогою зобов'язання такого суб'єкта господарювання усунути порушення, виявлені в ході перевірки та визначені в приписі.

Як зазначено в позовній заяві, проаналізувавши зміст положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" позивач дійшов висновку, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності орган державного архітектурно - будівельного контролю уповноважений видати припис про усунення порушень. Цей припис, на думку позивача, є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органу на звернення до суду у зв'язку з його невиконанням.

Конкретної норми закону, яка б передбачала право Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради звертатись до суду з вимогою про зобов'язання перевіряємого суб'єкта усунути порушення, викладені в приписі за рішенням суду, ані у позові, ані в усних поясненнях представника позивача в судовому засіданні не зазначено, а судом таких не встановлено.

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб'єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається. У зв'язку з цим визначений законом предмет позову, з яким суб'єкт владних повноважень може звернутися до суду при здійсненні ним владних управлінських функцій, не підлягає розширеному тлумаченню.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду України від 16 жовтня 2012 року (справа 21-281а12), який суд враховує відповідно до приписів ч.5 ст. 242 КАС України.

Суд зазначає, що невиконання вимог припису на усунення порушень є підставою для застосування до відповідної особи, у відношенні якої складено припис, санкцій, передбачених законодавством та для притягнення до адміністративної відповідальності згідно положень КУпАП, і позивачу, як уповноваженому органу, надано право у випадках, передбачених законодавчими актами, накладати адміністративні стягнення.

Отже, діючим законодавством визначено наслідки та санкції, які застосовуються до об'єкту відвідування у разі невиконання вимог припису, складеного за наслідками проведення архітектурно - будівельного контролю та виявлення певних порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, та будь-якої іншої протиправної дії.

Проте, позивач не використав наданих йому законом повноважень, щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за невиконання припису, а обрав неналежний спосіб захисту (відновлення) свого порушеного права, шляхом звернення до суду з позовом, право на звернення з яким у нього відсутнє.

Враховуючи, що Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами не передбачено право позивача звертатись до суду з вимогою про зобов'язання суб'єкта господарювання виконати вимоги припису шляхом усунення зазначених в ньому порушень, суд дійшов до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, адреса: 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7) до ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 61103, АДРЕСА_1) про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 18 лютого 2019 року.

Суддя О.В.Шевченко