ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2019 року Чернігів Справа № 620/4094/18

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави до Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор 17.12.2018 звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави до Козелецької селищної ради Чернігівської області і просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо оформлення права власності на будівлі і споруди Козелецького закладу дошкільної освіти № 2 загального розвитку Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області за адресою: вул.. Київська, 35 смт. Козелець, Козелецького району Чернігівської області та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовані зазначені будівлі та споруди, яка в межах населеного пункту;

зобов’язати Козелецьку селищну раду вчинити дії спрямовані на оформлення права власності на будівлі і споруди Козелецького закладу дошкільної освіти № 2 загального розвитку Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області за адресою: вул. Київська, 35 смт. Козелець, Козелецького району Чернігівської області та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовані зазначені будівлі та споруди, яка в межах населеного пункту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка під навчальним закладом має бути належним чином оформлена та використовуватися у порядку, встановленому законодавством, інакше це призведе до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Оскаржувана бездіяльність Козелецької селищної ради порушує інтереси держави в тому, що суперечить та не відповідає законам України. Відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Козелецьким ЗДО № 2 створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування закладу та навчального, виховного процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушень прав дітей. Таким чином Козелецька селищна рада не вжила жодних заходів, спрямованих на належне оформлення права постійного користування земельними ділянками, на якій знаходяться ці навчальні заклади. Вказане свідчить про бездіяльність з боку Відділу освіти щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки, які використовують навчальні заклади.

Ухвалою суду від 07.08.2018 у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, відповідачу надано 15 днів з дня отримання ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву. Учасникам справи також було надано час для подання заяв по суті справи.

Від Козелецької селищної ради до суду надійшла заява, в якій відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Від третьої особи - Козелецького закладу дошкільної освіти № 2 загального розвитку Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, пояснень щодо позову не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Ніжинською місцевою прокуратурою при вивченні стану використання земель, які перебувають у користуванні дошкільних навчальних закладів встановлено, що по вул. Київська, 35 смт. Козелець Козелецького району Чернігівської області знаходиться Козелецький заклад дошкільної освіти № 2 загального розвитку Козелецької селищної ради. За даними Козелецької селищної ради заклад користується земельною ділянкою орієнтовною площею 0,55 га (лист від 30.11.2018 № 03-09/2503).

Згідно п. 1.6 Статуту Козелецького закладу дошкільної освіти № 2 загального розвитку Козелецької селищної ради (надалі - Козелецький ЗДО № 2), затвердженого рішенням 14 сесії 8 скликання Козелецької селищної ради від 23.03.2018 № 29-14/УШ засновником закладу є Козелецька селищна рада Козелецького району.

Відповідно до Статуту Козелецького ЗДО № 2 головною метою дошкільного закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, зміцнення здоров’я, розвиток і формування особистості, забезпечення соціально-психологічної реабілітації та адаптації дитини шляхом спеціально організованого освітнього процесу.

Керівництво закладу дошкільної освіти здійснює його Засновник або уповноважений ним орган (п. 8.1 Статуту). Матеріально-технічна база закладу включає будівлі, споруди, земельну ділянку, комунікації, інвентар, обладнання, інші матеріальні цінності, вартість яких відображена у балансі бухгалтерії управління освіти, культури, сім % молоді та спорту Козелецької селищної ради (пункти 9.1, 9.2 Статуту).

Згідно інформації відділу у Козелецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 30.11.2018 № 32-25-0.27- 530/106-18 технічна документація із землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення дитячого навчального закладу по вул. Київська, 35 смт. Козелець не розроблялась.

Відповідно до листа Козелецької селищної ради від 18.10.2018 № 03- 09/2150 право власності на нерухоме майно та правовстановлюючі документи на земельну ділянку для обслуговування приміщення ДНЗ у встановленому законом порядку не оформлені. Кошти на оформлення цих правовстановлюючих документів не передбачались.

Крім того встановлено, що право власності на нерухоме майно, а саме комплекс нежитлових будівель балансовою вартістю 453 716 грн. Козелецького закладу дошкільної освіти № 2 загального розвитку, які знаходяться за адресою вул. Київська, 35 смт. Козелець Козелецького району Чернігівської області не зареєстровано, лише виготовлено у 2013 році технічний паспорт на нежитлову будівлю ДНЗ № 2 (смт. Козелець, вул. Київська, 35).

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури в інтересах держави з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України “Про прокуратуру” та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно із частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В даному випадку, охоронюваний законом інтерес полягає в реалізації гарантованого державою права на здобуття дошкільної освіти усіма громадянами та доступність дошкільної освіти. Відповідно, у даному випадку порушено інтереси держави у соціальній та освітній галузі. Оскільки відсутній орган, уповноважений відповідно до вимог чинного законодавства України звертатися до суду з позовом про зобов’язання Сільської ради здійснити вищевказані дії, є підстави для відповідного звернення до суду прокурора в інтересах держави.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 53 Конституції України визначено, що кожен громадянин має право на освіту. Держава забезпечує розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної освіти.

Згідно статей 124, 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Кабінетом Міністрів України 17.10.2012 прийнято розпорядження № 802-р “Про здійснення протягом 2012 і 2013 років заходів, пов’язаних з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади”, яким зобов’язано органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебувають дошкільні, загальноосвітні навчальні заклади, здійснити протягом 2012 та 2013 років заходи, пов’язані з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені навчальні заклади.

Отже необхідність оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельні ділянки під навчальними закладами прямо передбачено розпорядженням Уряду від 17.10.2012 № 802-р.

У відповідності до приписів частин 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю юридичними особами здійснюється шляхом надання їх у користування.

Зі змісту ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, кабінету Міністрів України. Статтею 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ст. 32 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження щодо управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, а саме: власні - 1) підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані - 1) здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, 8) підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; 9) організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; 10) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Приписами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження сільських, селищних міських рад у галузі земельних відносин, до яких віднесено розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та інші.

Відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для усіх потреб.

Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування визначений ст. 123 Земельного кодексу України.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції: забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування.

Згідно зі ст. 20 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”, органи виконавчої влади, адміністрації навчально-виховних закладів, які організовують або забезпечують навчальний та виховний процеси зобов’язані забезпечити при цьому умови, які відповідають вимогам санітарних норм.

Положеннями Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01 (затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України № 63 від 14.08.2001), встановлені основні вимоги щодо утримання приміщень загальноосвітніх навчальних закладів.

Відповідно до пункту 2.3 Державних санітарних правил, передбачені вимоги щодо дотриманням санітарних норм щодо відстані земельних ділянок під навчальними закладами від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається їх розміщення в санітарно - захисних зонах промислових підприємств та інших об'єктів, що є джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами, тощо. Отже, правилами передбачені вимоги щодо розміщення земельної ділянки, її характеристик, тощо.

Вказані Державні санітарні правила і норми поширюються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

Отже, вищевказані норми вказують на те, що земельні ділянки під навчальними закладами мають бути належним чином оформлені та використовуватися у порядку, встановленому законодавством, інакше, це призведе до негативних наслідків та порушення прав дітей.

Відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких знаходяться навчальні заклади, може призвести до надання їх іншим особам, зокрема, для цілей, не пов’язаних із навчально-виховним процесом, що є порушенням ст. 63 Закону України “Про освіту” та ст. 80 Закону України “Про освіту”.

З наведеного слідує, що обов’язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону.

Крім того за визначенням статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частин 1, 2, ст. 3 цього Закону загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об’єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов’язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 5 вказаного Закону у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких не можливо без їх знецінення та зміни призначення, зокрема будівлі, споруди, а також їх окремі частини, житлові та нежитлові приміщення.

За наведених обставин право власності нерухоме майно дошкільного навчального закладу, а саме комплекс нежитлових будівель балансовою вартістю 453 716 грн. Козелецького закладу дошкільної освіти № 2 загального розвитку, які знаходяться за адресою вул. Київська, 35 смт. Козелець Козелецького району Чернігівської області повинно бути зареєстроване у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрація такого майна не була вчинена, існує лише технічний паспорт на нежитлову будівлю ДНЗ № 2, який не є документом, що установлює право власності на об’єкт нерухомості, він підтверджує лише існування та характеристику нерухомого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 Закону України «Про освіту» ради об’єднаних територіальних громад відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності, зокрема, дошкільної освіти; планують та забезпечують розвиток мережі закладів дошкільної освіти; закріплюють за закладами початкової та базової середньої освіти територію обслуговування (крім випадків, встановлених спеціальними законами).

Органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі розвиток мережі закладів дошкільної освіти всіх форм власності відповідно до потреб населення, поліпшення матеріально-технічної бази та господарське обслуговування комунальних закладів дошкільної освіти; виконують функції засновника закладів дошкільної освіти на відповідній території (ч.2 ст.19 Закону України «Про дошкільну освіту»).

Разом з тим, відповідач, будучи суб’єктом, який здійснює управління адміністративними приміщеннями ДНЗ, відповідає за його матеріально-технічне забезпечення, не виконала покладені законодавством повноваження, не вжила необхідних дій для оформлення права власності на будівлі та споруди ДНЗ, допускаючи протиправну бездіяльність.

Козелецька селищна рада як орган місцевого самоврядування, що виконує функції власника приміщень, у яких розташовано заклад дошкільної освіти, не вжила заходів, спрямованих на належне оформлення права постійного користування земельною ділянкою, на якій знаходиться заклад, допускаючи протиправну бездіяльність.

Таким чином внаслідок бездіяльності Козелецької селищної ради правовстановлюючі документи на нежитлові будівлі і споруди Козелецького закладу дошкільної освіти № 2 загального розвитку Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, які розташовані за адресою вул. Київська, 35 смт. Козелець та на земельну ділянку орієнтовною площею 0,55 га та вартістю 262 350 грн.(виходячи з орієнтовної площі земельної ділянки), на якій розміщено Козелецький ЗДО № 2 не оформлені, що є порушенням норм чинного законодавства.

Бездіяльність відповідача щодо не оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно та земельну ділянку Козелецького закладу дошкільної освіти № 2 загального розвитку, є порушенням вимог Закону України “Про дошкільну освіту” і Закону України “Про охорону дитинства”, суперечить вимогам чинного законодавства, з чим погодився і відповідач у наданій заяві про визнання позову, а тому позовні вимоги Ніжинської місцевої прокуратури мають бути задоволені.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 142 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе повернути на користь позивача 50% сплаченого під час подачі позову судового збору, що становить 1762,00 грн. (3524,00 грн./2), оскільки Козелецька селищна рада визнала позов до початку розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 139, 183, 227, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області щодо оформлення права власності на будівлі і споруди Козелецького закладу дошкільної освіти № 2 загального розвитку Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області за адресою: вул. Київська, 35 смт. Козелець, Козелецького району Чернігівської області та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовані зазначені будівлі та споруди, яка в межах населеного пункту.

Зобов’язати Козелецьку селищну раду Козелецького району Чернігівської області вчинити дії спрямовані на оформлення права власності на будівлі і споруди Козелецького закладу дошкільної освіти № 2 загального розвитку Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області за адресою: вул. Київська, 35 смт. Козелець, Козелецького району Чернігівської області та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовані зазначені будівлі та споруди, яка в межах населеного пункту.

Повернути Прокуратурі Чернігівської області (рахунок 35215093006008, код 02910114, банк платника: Державна казначейська служба України м. Київ, код банку 820172) з Державного бюджету України (рахунок 31216206784002, отримувач УК у м. Чернігові/ м.Чернігів/ 22030101, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) судовий збір за позов Ніжинської місцевої прокуратури в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення № 2896 від 03.12.2018.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури (вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, код ЄДРПОУ - 02910114).

Відповідач: Козелецька селищна рада Козелецького району Чернігівської області (вул. Ф. Сидорука, 9, смт. Козелець, Козелецький район, Чернігівська область, 17000, код ЄДРПОУ 04412419).

Повне судове рішення складено 18.02.2019.

Суддя О.В. Кашпур