open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 904/3719/18
Моніторити
Постанова /04.02.2020/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.12.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.12.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Судовий наказ /27.11.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Рішення /29.10.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /30.09.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /14.08.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /29.07.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Постанова /29.05.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /04.04.2019/ Касаційний господарський суд Постанова /11.02.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.01.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Рішення /04.12.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /19.11.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /12.11.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /23.10.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /01.10.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /30.08.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /20.08.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області
emblem
Справа № 904/3719/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /04.02.2020/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.12.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /09.12.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Судовий наказ /27.11.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Рішення /29.10.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /30.09.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /14.08.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /29.07.2019/ Господарський суд Дніпропетровської області Постанова /29.05.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /04.04.2019/ Касаційний господарський суд Постанова /11.02.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Ухвала суду /14.01.2019/ Центральний апеляційний господарський суд Рішення /04.12.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /19.11.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /12.11.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /23.10.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /01.10.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /30.08.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області Ухвала суду /20.08.2018/ Господарський суд Дніпропетровської області

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2019 року м.Дніпро Справа № 904/3719/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Майтак І.В., ордер ДП № 2516/001 від 13.12.2018, адвокат;

від відповідача: Ольховська А.М., довіреність № 17/26/4309 від 28.12.2018, представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" м.Кривий Ріг на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 року, ухвалене суддею Назаренко Н.Г., повний текст якого складений 06.12.2018, у справі № 904/3719/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 2016476 від 25.10.2016

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (Позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою та просить внести зміни до розділу 7 договору оренди земельної ділянки № 2016476 від 25.10.2016 для обслуговування проммайданчика шахти "Північна-Вентиляційна", яка знаходиться в Тернівському районі м. Кривого Рогу, доповнивши його текстом в наступній редакції: "Починаючи з 01.01.2018р. річна оренда плата за земельну ділянку вноситься "Орендарем" в розмірі 7356 грн. 85 коп. (сім тисяч триста п`ятдесят шість грн. 85 коп.) виключно у грошовій форми. Обчислення розміру орендної плати починаючи з 01.01.2018 р. здійснюється на підставі пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до пункту 274.1. статті 274, пункту 288.5.1. статті 288 Податкового кодексу України та рішення Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році". Розрахунок розміру орендної плати є додатком до даної додаткової угоди.".

В обґрунтування позовних вимог посилався на відмову Відповідача від підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2016476 від 25.10.2016, яку вважає безпідставною та такою, що порушує права Позивача як платника податків, в частині сплати обґрунтованого розміру плати за землю. Не внесення до договору оренди земельної ділянки № 2016476 від 25.10.2016 змін в частині річного розміру орендної плати, з урахуванням положень пункту 284.4. статті 284 Податкового кодексу України, може призвести до виникнення спорів між Позивачем та контролюючим органом щодо правильності нарахування та сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки № 20164476 від 25.10.2016 з 1 січня 2018 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 року у справі №904/3719/18 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" м.Кривий Ріг звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступне:

- судом неправильно застосовано до спірних відносин ст.284 Податкового кодексу України, оскільки вказана стаття регулює особливості оподаткування платою за землю; поняття "плата за землю" наведено у п.14.1.147 ст.14 Податкового кодексу України, згідно з яким платою за землю є обов`яковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; отже, Податковий кодекс України під поняттям "плати за землю" об`єднує земельний податок та орендну плату; крім того, і п.288.3 ст.288 Податкового кодексу України також передбачає, що земельна ділянка, надана в оренду, є об`єктом оподаткування, а Верховний Суд у своїй постанові від 27.02.2018 (справа № 804/2163/16) зазначає, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, останні, відповідно до п.14.1.73 ст.14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності, таким чином, Податковий кодекс України визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати; отже, скаржник зауважу, що орендна плата, за своєю суттю, є земельним податком;

- статті 274 та 288 Податкового кодексу України також ототожнюють розмір орендної плати та розмір земельного податку; жодна із цих статей не встановлює окремо розмір земельного податку або розмір орендної плати; в силу положень п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України це є прерогативою органів місцевого самоврядування; так само і рішенні Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862 ототожнюється земельний податок та орендна плата за землю;

- скаржник стверджує, що законодавець, доповнюючи ст.284 Податкового кодексу України пунктом 284.4, запровадив імперативну норму визначення належного до сплати розміру плати за землю (яка включає в себе земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності), що не впливає на необхідність прийняття та/або зміни відповідно до діючого законодавства рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів, про що зазначено у листі Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на запит відповідача від 04.04.2018 № 04-27/10-267 (71393), копія якого знаходиться в матеріалах справи; на вказане суд першої інстанції уваги не звернув; за викладеного висновок суду першої інстанції, що положення ст.284 Податкового кодексу України визначають особливості оподаткування платою за землю виключно у формі земельного податку, суперечать положенням Податкового кодексу України;

- висновок господарського суду про те, що Позивачем не надано жодних доказів того, що проммайданчик шахти "Північна-Вентиляційна" використовується у діяльності Позивача, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин, за твердженням скаржника, суперечить нормам чинного законодавства, зокрема, ст.ст.14, 16, 17, 50 Кодексу України про надра, ст.1 Гірничого закону України, оскільки гірничодобувне підприємство має включати в себе комплекс засобів і ресурсів, які б забезпечували виконання вимог законодавства, викладених у вищевказаних статтях; саме комплекс засобів і ресурсів дозволяє здійснювати видобуток корисних копалин і кожна частина даного комплексу безпосередньо задіяна у процесі видобування копалин і її відмежування від процесу видобування є неможливим. У матеріалах справи міститься копія спеціального дозволу на користування надрами № 2558 від 12.10.2001, строк дії якого продовжено, та копія акта про надання гірничого відводу № 1928 від 28.12.2011, в яких чітко зазначено, що користування надрами в межах поля шахти "Гвардійська" надано позивачу саме з метою видобування залізних руд; також в матеріалах справи міститься википіровка з плану гірничого відводу шахти "Гвардійська", яка засвідчує, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди, є складовою частиною комплексу шахти "Гвардійська" та знаходиться в межах гірничого відводу шахти "Гвардійська", наданого позивачу для видобування залізних руд.

Відповідач , Криворізька міська рада, у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що укладенню договору оренди передувала процедура погодження його умов, у тому числі і орендної плати із зазначенням її розміру; при цьому, погодження умов здійснювалось як на підставі норм діючого законодавства, так і на підставі принципів свободи договору, тому внесення змін юдо договору в редакції позивача є неприйнятним для відповідача та порушує інтереси територіальної громади міста Кривого Рогу в частині недоотримання коштів до місцевого бюджету.

Також відповідач зауважує, що позивач безпідставно ототожнює орендну плату із земельним податком, оскільки нормами Податкового кодексу України, зокрема, статтями 14, 269, 274, 288 чітко визначені та розмежовані види оплат за землю (два окремі платежі - орендна плата та земельний податок), тому у п.284.4 ст.284 Податкового кодексу України мова йде саме про платника податку, а не орендної плати за землю, отже, на скаржника, як орендаря, не розповсюджується пільга щодо плати за землю, встановлена для платників земельного податку.

Криворізька міська рада зауважує, крім іншого, що умови, запропоновані позивачем, не можуть бути прийняті, оскільки не узгоджуються з рішенням Криворізької міської ради від 12.07.2017 № 1862, яким визначений розмір річної орендної плати з 01.01.2018 у вигляді 1% від нормативної грошової оцінки земель міста, при цьому ст.288 ПК України , яка підлягає застосуванню до спірних відносин, імперативно не вказує на можливість застосування п.284.4 ст.284 ПК України при визначенні розміру орендної плати.

Відповідач не погоджується з доводами скаржника про те, що земельна ділянка використовується для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, оскільки з аналізу статей 12 Гірничого закону України, ст.66 Земельного кодексу України, ст.17 Кодексу України "Про надра" можливо здійснити висновок, що земельні ділянки у межах наданого гірничого відводу можуть використовуватись гірничими підприємствами для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин та розробкою родовищ корисних копалин. При цьому, позивачем, у розумінні ст.74 ГПК України не було надано жодного доказу в підтвердження того, що зазначений об`єкт використовується саме в процесі добування та первинної переробки корисних копалин, а відповідно до умов договору оренди земельна ділянка надана позивачу для обслуговування проммайданчика шахти "Північна-Вентиляційна", крім того, згідно п.3 договору, на ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, будівлі і споруди, розташовані на території шахти Гвардійська, таким чином, мета використання орендованої земельної ділянки є відмінною від мети використання земельних ділянок за п.284.4 ст.284 ПК України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 (головуючий суддя - Іванов О.Г., судді - Дармін М.О., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою позивача; розгляд справи призначено на 11.02.2019.

В судовому засіданні 11.02.2019 року Центральним апеляційним господарським судом були оголошені вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

25.10.2016 року між Криворізькою міською радою (далі - відповідач, орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - позивач, орендар) укладено договір оренди земельної ділянки № 2016476 (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору орендодавець на підставі рішення міської ради від 29.11.2014 № 3132 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для обслуговування проммайданчика шахти "Північна-Вентиляційна", яка знаходиться у Територіальному районі м. Кривого Рогу.

В оренду передається земельна ділянка площею 0,8437 га (п. 2 договору).

На земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: будівля та споруди, розташовані на території ш. Гвардійська відповідно до бухгалтерської довідки від 01.10.2011 (п. 3 договору).

Пунктом 4 договору встановлено, що кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:07:345:0020.

Договір укладений терміном на 5 років. Після закінчення строку договору орендар у разі належного виконання обов'язків відповідно до умов договору, має переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар зобов'язаний повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди земельної ділянки за два місяця (але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди, додавши до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення (п. 6. договору).

Пунктом 7. договору встановлено, що річна орендна плата з 1 січна 2016 року вноситься орендарем в розмірі 24 985,75 грн. виключно у грошовій формі.

Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов'язується щорічно відповідно до інформації Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області індексації грошової оцінки земель опублікований в засобах масової інформації здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати здійснюється на підставі ст. 289 Податкового кодексу України у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки згідно витягу з технічної документації виконаного управлінням Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області та рішень міської ради від 24.06.2015 № 3728 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", № 3727 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати та пільг зі сплати за замелю на території міста Кривого Рогу".

Плата вноситься орендарем на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 332 168 127 00025 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38034648.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексації проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

У відповідності до п. 8 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору чи провадження його дії.

Згідно до п. 14. договору земельна ділянка промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення передається в оренду для обслуговування проммайданчика шахти "Північна-Вентиляційна".

Згідно вимог ст.126 Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право оренди за вказаним договором оренди було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 20.12.2016, про що свідчить витяг від 23.12.2016 за №76839685 (а.с. 21).

12.07.2017 Криворізькою міською радою було прийняте рішення №1862 "Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році" (а.с. 29-34).

Відповідно до вказаного рішення, для земель промисловості за кодом 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами) з 01.01.2018 встановлено річний розмір орендної плати у вигляді 1% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Законом України від 07.12.2017 № 2245-УШ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" статтю 284 Податкового кодексу України доповнено пунктом 284.4. наступного змісту - Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Згідно Прикінцевих та перехідних положень зазначений Закон набрав чинності з 1 січня 2018 року, крім окремих положень, які не стосуються доповнень до статті 284 Податкового кодексу України.

Позивачем було підготовлено проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2016476 від 25.10.2016 та листом від 02.05.2018 № 53-14/1155 направлено Відповідачу (а.с. 22-24, 25-26).

17.05.2018 позивач отримав відповідь відповідача (лист № 6/18-1407 від 11.05.2018) про відмову у підписанні додаткових угод, зокрема і додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки № 2016476 від 25.10.2016. В обґрунтування відмови від підписання додаткової угоди відповідач посилається на невідповідність класифікації земельних ділянок, передбачених пунктом 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, видам цільового призначення земель, встановлених Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 (а.с. 27).

Вищезазначене стало причиною спору між сторонами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що положення пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України визначають особливості оподаткування платою за землю у формі земельного податку, при цьому питання оподаткування земельних ділянок, наданих в оренду, плата за які справляється у формі орендної плати, врегульована статтею 288 Податкового кодексу України, яка не передбачає жодних спеціальних ставок орендної плати за земельні ділянки, надані для гірничодобувних підприємств.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Господарським судом вірно встановлено, що спірні правовідносин виникли із договору оренди землі, які регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).

У відповідності до змісту статей 759, 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди); договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Обґрунтовуючи необхідність внесення змін до умов спірного договору оренди земельної ділянки, позивач посилається на зміни в законодавстві, а саме, доповнення статті 284 ПК України пунктом 284.4, який, на його думку, визначає розмір орендної плати за користування землею для гірничодобувних підприємств, зокрема, встановлює спеціальну ставку плати за земельні ділянки, надані для видобування корисних копалин та розробку родовищ корисних копалин.

Так , дійсно, в силу вимог п. 284.4 ст. 284 ПК України плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувні підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу.

Проте, дана норма не може бути застосована до договірних відносин, які склались між сторонами - Криворізькою міською радою і ПАТ "Криворізький залізорудний комбінат" на підставі вказаного вище Договору оренди земельної ділянки, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 269.1. Податкового кодексу України платниками земельного податку є:

- 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- 269.1.2. землекористувачі.

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі, на умовах оренди (п. 14.1.73. ПК України).

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (п. 14.1.72. ПК України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (п. 14.1.136. ПК України).

Отже , з системного аналізу підпунктів 14.1.72, 14.1.73 та 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 та п. 269.1 ст. 269.1 ПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що:

- платниками земельного податку - є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі;

- платниками орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності - є орендарі земель державної та комунальної власності.

При цьому підставою для нарахування земельного податку, як встановлено п.286.1 ст. 286 ПК України, є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за землю (пункт 288.1 статті 288 ПК України ) - договір оренди земельної ділянки.

Так , відповідно до пункту 288.2 статті 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з пунктом 288.3 статті 288 ПК України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з пунктами 288.1, 288.4 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельні ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому, пунктом 288.5 статті 288 ПК України імперативно визначено наступне: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка її нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ)

Згідно з п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Таким чином, податковим законодавством окремо встановлено межі розміру річної орендної плати за землю та окремо земельного податку.

При цьому, оскільки стаття 284 Податкового кодексу України, яку Законом України від 07.12.2017р. № 2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" доповнено пунктом 284.4., регулює особливості саме оподаткування платою за землю, а не особливості сплати орендної плати, то дана норма має застосовуватись у випадку сплати постійним землекористувачем саме податку, обчислюваного відповідно до ст.274 Кодексу, а не орендної плати, яка обчислюється відповідно до ст.288 Кодексу.

Таким чином, оскільки Позивач, Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", відповідно до Договору оренди земельної ділянки №2016476 від 25.10.2016 не є постійним землекористувачем, а є орендарем земель комунальної власності, тобто є платником плати за землю у формі орендної плати, а не у формі земельного податку, то на нього, як на платника саме орендної плати, не розповсюджуються пільги щодо плати за землю, встановлені для платників земельного податку.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Як підтверджено матеріалами справи, Рішенням Криворізької міської ради № 1862 від 12.07.2017 для земель промисловості за кодом 11.01 (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами) з 01.01.2018 встановлено річний розмір орендної плати у вигляді 1% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Таким чином Криворізька міська рада, в межах дискреційних повноважень відповідно до приписів діючого законодавства України, встановила розмір орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності.

Оскільки ст. 288 ПК України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, імперативно не вказує на можливість застосування п.284.4. ст. 284 ПК України при визначенні розміру орендної плати, то колегія суддів погоджується з доводами відзиву на апеляційну скаргу, що умови, запропоновані позивачем у Додатковій угоді, яка є предметом спору в даній справі, не можуть бути прийняті Криворізькою міською радою, оскільки не узгоджуються з рішенням міської ради від 12.07.2017 № 1862.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що норма ст.284.4 ст.284 ПК України розповсюджується лише на власників та землекористувачів стосовно плати за землю у формі податку, а не платників орендної плати, на яких розповсюджується дія ст.288 ПК України.

Також наведеним спростовуються доводи апеляційної скарги стосовно неправильного застосування судом до спірних відносин ст.284 Податкового кодексу України, ототожнення розміру орендної плати та розміру земельного податку статтями 274 та 288 Податкового кодексу України й інших доводів стосовно нерозподілення цих видів плати за землю.

Також не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про невірність висновку господарського суду стосовно ненадання Позивачем жодних доказів використання проммайданчику шахти "Північна-Вентиляційна" у діяльності Позивача, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин.

Відповідно до п. 1 Договору у користування Позивача передана земельна ділянка промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для обслуговування проммайданчика шахти "Північна-Вентиляційна"; на вказаній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна, будівлі та споруди, розташовані на території ш.Гвардійська.

Таким чином, цільове призначення та мета використання орендованої земельної ділянки за означеним Договором є саме обслуговування проммайданчика шахти.

Пунктом 284.4. статті 284 Податкового кодексу України встановлено плату за землю у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу, не для будь-яких земельних ділянок, наданих гірничодобувним підприємствам, а лише за земельні ділянки, надані для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

В той же час судом першої інстанції правильно зазначено, що Позивачем не доведено, що спірна земельна ділянка надана останньому саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, оскільки відповідно до п. 1 Договору від 25.10.2016 метою її використання є лише обслуговування проммайданчику (а не сам промисловий майданчик), а тому застосування до визначення розміру орендної плати п. 284.4 ст. 284 ПК України є безпідставним.

Крім того, згідно зі ст.12 Гірничого закону України відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.

Відповідно до ст. 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.

Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Статтею 17 Кодексу України про надра визначено, що гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Отже, земельні ділянки у межах наданого гірничого відводу можуть використовуватись гірничими підприємствами для цілей, не пов'язаних з безпосереднім видобуванням корисних копалин (первинною переробкою корисних копалин) та розробкою родовищ корисних копалин, тому, в зв`язку з викладеним, не можуть прийматись доводи апеляційної скарги, що земельна ділянка, яка є предметом спірного договору, задіяна в основній діяльності позивача.

Щодо посилань скаржника на лист Комітету з питань податкової та митної політики Верховної ради України від 04.04.2018 № 04-27/10-267 (71393), який надіслано Відповідачу стосовно роз`яснень по внесеним змінам до Податкового кодексу України, колегія суддів вказані доводи не приймає, оскільки лист не є нормою закону, яку слід беззаперечно виконувати, а судом здійснено оцінку норм чинного законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних відносин.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 у справі № 904/3719/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 у справі №904/3719/18 - залишити без змін.

Судові витрати Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.02.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Джерело: ЄДРСР 79865922
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку