ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2019 року

м. Полтава

Справа № 552/6530/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області в якому просила зобов'язати нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до п.7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 71 зворотній бік)).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначив, що при виході на пенсію за віком Полтавським ОУПФУ Полтавської області не було сплачено на користь ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком в порядку передбаченому статтею 7¹ розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому відмова у здійснені такого перерахунку є безпідставною та такою, що суперечить чинному законодавству.

15 січня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив у якому відповідач проти задоволення позову заперечував через його безпідставність. З проаналізованих документів, які надані позивачем до управління встановлено, що згідно довідки від 18 вересня 2018 року №99 ОСОБА_1 з 01 вересня 1992 року працює в Полтавській дитячій музичній школі №1 ім.П.І.Майбороди на посаді викладача по класу фортепіано, яка згідно Статуту Полтавської дитячої музичної школи №1 ім. П.І. Майбороди є комунальним закладом позашкільної освіти в сфері культури, що позбавляє особу у призначені пенсії за вислугу років та здійсненні відповідних виплат (а.с. 92-94).

04 лютого 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про проведення судового засідання без її участі (а.с. 97).

11 лютого 2019 року від Полтавського ОУПФУ Полтавської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника та відмову у задоволенні позову (а.с. 103).

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із частиною дев’ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Полтавському ОУПФУ Полтавської області.

З 02 квітня 2018 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, що підтверджується відповідним протоколом (а.с. 40).

Загальний страховий стаж позивача складає 43 роки 5 місяців 1 день.

06 серпня 2018 року позивач звернулася до Полтавському ОУПФУ Полтавської області із заявою про виплату 10 місячних пенсій станом на день її призначення (а.с. 66).

Рішенням Полтавського ОУПФУ Полтавської області №101 від 27 вересня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні грошової допомоги згідно пункту 7¹ розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058 за відсутності 30 років стажу роботи в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, визначених чинним законодавством (а.с. 64-65).

Приймаючи таке рішення відповідач виходив з того, що відповідно до пункту 1 статті 36 Закону України "Про освіту" основним видом середніх закладів є середня загальноосвітня школа трьох ступенів (I, II, III). При цьому школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно. До середніх закладів освіти належать також профільні класи (з поглибленим вивченням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчально-виховних комплексів, об'єднань, які створюються для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей (пункт 6 статті 36 Закону України "Про освіту). Статтею 39 Закону України "Про освіту" визначено, що до позашкільних навчальних закладів належать: палаци, будинкит, центри, станції дитячої, юнацької творчості, учнівські та студентські клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтв, студії, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади. Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433 "Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і положення про позашкільний навчальний заклад" визначено, що одним із типів позашкільних навчальних закладів є початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорових мистецтв та інші). 06 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася з заявою для призначення грошової допомоги згідно пункту 7¹ розділу розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Аналіз наданих документів показує, що згідно довідки від 18 вересня 2018 року №99 ОСОБА_1 з 01 вересня 1992 року працює в Полтавській дитячій музичній школі №1 ім.П.І.Майбороди на посаді викладача по класу фортепіано, яка згідно Статуту Полтавської дитячої музичної школи №1 ім. П.І. Майбороди є комунальним закладом позашкільної освіти в сфері культури.

Позивач не погоджуючись із таким рішенням відповідача, звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058- IV та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII.

У відповідності до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно пункту "е" статті 55 Закону України "Пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про позашкільну освіту", позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

На підставі пункту 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433, початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші), відносяться до позашкільних навчальних закладів.

У відповідності до статті 21 Закону України "Про позашкільну освіту" педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909. Посада викладача цим переліком не передбачена, однак за дорученням Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року №397/21 дія зазначеної постанови поширена, в тому числі і на викладачів шкіл мистецтв без внесення змін до постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01 лютого 1995 року №01-3/133-02-2.

При цьому, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених Переліком №909, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів та установ.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення страхового стажу до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі - Порядок №1191), до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Згідно пункту 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року, призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Також, відповідно до пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" станом на день її призначення.

Згідно пункту 7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Статтею 62 Закону України "Пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Судом встановлено, що згідно трудової книжки позивача, до спеціального стажу роботи відноситься робота викладачем у дитячих музичних школах в період: з 01 вересня 1978 року по 01 вересня 1980 року, з 01 жовтня 1986 року по 01 вересня 1992 року, з 01 вересня 1992 року по даний час (а.с. 47-49).

Вищевикладене також підтверджується відповідними довідками установ у яких працювала та працює позивач (а.с. 51, 53, 68).

Всього спеціальний стаж роботи позивача складає понад 30 роки.

До виходу на пенсію за віком позивач не отримувала ніякої пенсії. На момент виходу на пенсію за віком працює на посаді, яка дає право на пенсію за вислугу років (викладач по класу фортепіано в Полтавській дитячій музичній школі №1 ім. П.І.Майбороди.) та має необхідний стаж.

Таким чином, оскільки позивач в спірний період працювала на посаді викладача, яка віднесена до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років, а тому позивач має страховий стаж не менше 30 років, що надає правову можливість на застосування до нього пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, до звернення до відповідача не отримував пенсію, тому має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для відмови у виплаті 10 місячних пенсій станом на день її призначення покладено на відповідача.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 повністю.

Відповідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 36038) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769, юридична адреса: вул. Івана Мазепи, 30, м.Полтава, 36040) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769, юридична адреса: вул. Івана Мазепи, 30, м.Полтава, 36040) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 36038) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769, юридична адреса: вул. Івана Мазепи, 30, м.Полтава, 36040) судові витрати, понесені ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, 36038) у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 1762 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подається учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя

ОСОБА_2