Провадження №2/592/475/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді - Литовченка О.В.,

при секретарі судового засідання – Тіптюк В.О.,

представника позивача – ОСОБА_1,

розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Суми в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми справу за позовом Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (м. Суми вул. С. Бандери, 43, ЄДРПОУ 40383837) до ОСОБА_2 (м. Суми вул. О. Вишні, 8, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення переплаченої пенсії,

встановив:

Представник позивача звернувся до суду та свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебувала на обліку в Сумському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області як отримувачка пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 13.04.2011 р.

Пенсія гр. ОСОБА_2 призначена на підставі підпункту 3 пункту 2 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, яким визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатному членові сім'ї за умови, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності — один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного страхування гр. ОСОБА_2 значилась працюючою з 18.09.2013 р. Про факт працевлаштування остання своєчасно управління не повідомила. В результаті чого за період з 18.09.2013 р. по 31.12.2017 р. виникла переплата пенсії у сумі 16 727,22 грн.

23.04.2018 р. управлінням прийнято рішення №145 про утримання надміру виплаченої пенсії.

25.04.2018 р. управління листом вих. №9073/05-20 повідомило гр. ОСОБА_2 про виникнення переплати пенсії та запропонувало отримуванні пенсії вирішити зазначене питання в добровільному порядку.

Такі дії Відповідача є незаконними, а кошти відповідно до положень ст. 50 Закону № 1058 повинні бути повернуті добровільно або стягнуті в судовому порядку. Оскільки Відповідачем не вчиняються будь-які дії щодо повернення вищезазначених коштів, управління змушене звернутися до суду із позовною заявою про стягнення зазначеної суми у примусовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у Сумському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області як отримувачка пенсії у зв'язку з втратою годувальника з 13.04.2011 р. (а.с.5-6)

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно інформації, що міститься в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного страхування гр. ОСОБА_2 значилась працюючою з 18.09.2013 р. Про факт працевлаштування остання своєчасно управління не повідомила. В результаті чого за період з 18.09.2013 р. по 31.12.2017 р. виникла переплата пенсії у сумі 16 727,22 грн.

Отже, вбачається, що виявлена переплата пенсії за вказаний період з 2013 по 2017 р.р. була відома позивачу, але ніяких дій щодо припинення протиправних дій не вчинялось, тому відсутній факт зловживання з боку відповідача, тобто відсутня його вина у виникненні переплати.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку недобросовісності з боку набувача.

Безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Статтею 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно до ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові стягуються лише у випадку зловживання з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями тощо).

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач вчинив будь-які зловживання зі свого боку або подав Управлінню недостовірні дані під час нарахування та виплати пенсії.

Так, наведені у вищезазначених нормативно-правових актах умови, за яких можливо повернення безпідставно отриманої пенсії, яка була виплачена позивачем відповідачу, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні суду. Таким чином, переплачені пенсійні виплати стягненню з відповідача не підлягають.

Такий висновок суду, узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду України, які відображені в постановах Верховного Суду України №6-91цс14 від 02.07.2014 року та №6-151цс13 від 22.01.2014 року, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для судів.

Суд приходить до висновку, що позов є безпідставним.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 200, 206, 263-265 ЦПК України,-

ухвалив:

Позов Сумського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (м. Суми вул. С. Бандери, 43, ЄДРПОУ 40383837) до ОСОБА_2 (м. Суми вул. О. Вишні, 8, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення переплаченої пенсії – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумсього Апеляційного суду, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07.02.2019 року.

Суддя О.В. Литовченко