ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/2289/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Сорочка Є.О.,

при секретарі Григорук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Навчально-виховного комплексу "Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Лідер" Смілянської міської ради Черкаської області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Навчально-виховного комплексу "Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Лідер" Смілянської міської ради Черкаської області до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Навчально -виховний комплекс "Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Лідер" Смілянської міської ради Черкаської області звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 3 723 грн. №ЧК-263/372/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-186 від 08.05.2018 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Навчально-виховний комплекс "Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Лідер" Смілянської міської ради Черкаської області подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Управління Держпраці у Черкаській області, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що наказом від 02.04.2018 року №188-Н «Про проведення інспекційного відвідування» доручено головному державному інспектору з питань додержання законодавства про працю Ушанову О.В. у період з 06.04.2018 року до 19.04.2018 року провести позапланову перевірку Навчально-виховного комплексу "Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Лідер" Смілянської міської ради Черкаської області.

На підставі вказаного наказу та направлення від 02.04.2018 року №566 Ушановим О.В. у період з 16.04.2018 року до 14.07.2018 року проведено інспекційне відвідування позивача, за наслідками чого складено акт від 14.04.2018 року №ЧК-263/372/АВ (далі акт перевірки).

В акті зафіксовано ряд порушень позивачем вимог трудового законодавства, а саме:

- ч.3 ст.32 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП) працівники позивача не повідомляються про зміну істотних умов праці не пізніше, ніж за 2 місяці;

- ч.1 ст.115 КЗпП не дотримано вимоги виплачувати працівникам заробітну плату 2 рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв постанову №ЧК-263/372/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-186 від 08.05.2018 року про накладення штрафу в розмірі 3 723 грн.

Позивач, вважаючи дану постанову протиправною, звернувся до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про її обґрунтованість з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом Законів про працю України, Законом України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон №877-V), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 (далі Порядок №295).

У відповідності до ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною 4 ст.2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено Державну службу України з питань праці внаслідок реорганізації шляхом злиття територіальних органів Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі Положення №96).

Згідно з п.1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п. 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з Положенням про Управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці від 22.06.2017 року №75, Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби з питань праці та відповідно їй підпорядковується.

Тобто, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Черкаської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

На підставі вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що відповідачем було проведене не інспекційне відвідування на підставі звернення, а фактично була проведена позапланова перевірка позивача.

Пунктом 2 Порядку №295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до пп.2 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

З аналізу наведених норм та наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що направлення про проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання №566 від 02.04.2018 року в якому вказано, що підставою для відвідування є пп. 1 п. 5 Порядку №295, згідно з яким інспекційне відвідування проводиться за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю передбачає, що таке відвідування має проводиться відносно конкретного працівника за конкретно-визначений період.

Стосовно посилання позивача на постанову Смілянського міськрайонного суду від 11.05.2018 року у справі №703/1207/18, суд зазначає наступне.

Так, вказаною постановою закрито адміністративну справу про притягнення керівника позивача ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КУпАП у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, з мотивувальної частини вказаного рішення вбачається, що вина керівника позивача не встановлена, а тому у відповідача не було правових підстав для накладення штрафу на юридичну особу за порушення законодавства про працю, а саме ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, а постанову уповноваженої особи Управління Держпраці у Черкаській області №ЧК-263/372/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-186 від 08 травня 2018 року - протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На думку колегії суддів, оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Згідно з ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, колегія суддів вважає, що всі наведені апелянтом доводи знайшли своє підтвердження та спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Навчально-виховного комплексу "Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Лідер" Смілянської міської ради Черкаської області - задовольнити.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року - скасувати та ухвалити нове.

Визнати протиправною та скасувати постанову уповноваженої особи Управління Держпраці у Черкаській області заступника начальника Жаркової М.В. №ЧК-263/372/АВ/П/ПТ/ІП-ФС-186 від 08 травня 2018 року.

Стягнути з Управління Держпраці у Черкаській області на користь Навчально-виховного комплексу "Ліцей-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "Лідер" Смілянської міської ради Черкаської області понесені судові витрати у сумі 4 405 грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено 11 лютого 2019 року.