ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4556/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коморного О.І.

секретар судового засідання Редкевич О.Р.

за участю:

представника позивача Гуцал Л.А.

представника відповідача Квасниця Н.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Ліфт» про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Ліфт» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області форми «С» №0014771403 від 06 вересня 2018 року яким застосовані штрафні санкції за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 32322,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення протиправне, необгрунтоване, прийняте в порушенням норм Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями), а отже таким, що підлягає скасуванню. Зокрема зазначає, що викладені в акті перевірки порушення ТзОВ «Сіті Ліфт» термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом №1 від 01.09.2017 з фірмою-нерезидентом «Doppler» S.A. idustrial park 61200 Polykastro-Greece, не мали місце. Вказує, що на виконання умов додаткової угоди №1 від 05.03.2018 продавець «Doppler» S.A. (Поликастро, Греция) 06 березня 2018 року повернув ТзОВ «Сіті Ліфт» 30000,00 євро передоплати. 07 березня 2018 року повернута сума авансу надійшла на розподільчий рахунок. Оскільки 07 березня 2018 року був передсвятковий скорочений день, та з 08 березня 2018 року по 12 березня 2018 року були офіційні святкові та вихідні дні валюта у сумі 30000,00 євро надійшла на рахунок ТзОВ «Сіті Ліфт» 12 березня 2018 року в 00.01 годину. Вважає, що відповідач під час перевірки не тільки не застосував норми ч. 5 ст. 254 ЦКУ, а ще й при розрахунку пені за порушення термінів по контракту №1 від 01.09.2017 безпідставно додав три дні прострочення. Крім того у зв'язку з невірним визначенням дня виникнення порушення податковий орган в своєму розрахунку не вірно визначив курс валюти на дату виникнення простроченої дебіторської заборгованості.

Разом з тим, в акті перевірки зазначено порушення ТзОВ «Сіті Ліфт» термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 3 від 17.08.2017 з фірмою-нерезидентом «YUKSEL-IS Asansorleri San.ve Tic..» Ltd.Sti (Туреччина), позивач вважає, що податковий орган в розрахунку пені в додатку № 1 до акту перевірки не визначив граничний термін надходження товару по імпорту та невірно визначив кількість днів прострочення. Вказує, що за вищезазначеним контрактом № 3 від 17 серпня 2017 року ТзОВ «Сіті Ліфт» сплатило турецькій компанії «YUKSEL-IS Asansorleri San.ve Tic..» Ltd.Sti 146010,00 доларів США, а турецька компанія поставила за цим контрактом ліфтів та комплектуючих до них на загальну суму 146008,00 доларів США. Позивач зазначає, що 25 травня 2018 року звернулось с письмовим проханням до «YUKSEL-IS Asansorleri San.ve Tic..» Ltd.Sti повернути 2,00 долари США, та 01.06.2018 року «YUKSEL-IS Asansorleri San.ve Tic..» Ltd.Sti повернуло позивачу 2,00 долари США.

Водночас, в акті перевірки зазначено порушення ТзОВ «Сіті Ліфт» термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № АКЕ-012-2017 від 05.12.2017 року з фірмою-нерезидентом «АКЕ Asansor Malzemeleri Pazarlama» LTD (Туреччина). Позивач зазначає, що 14 грудня 2017 року згідно контракту № АКЕ-012-2017 та інвойсу на оплату ТзОВ «Сіті Ліфт» сплатило «АКЕ Asansor Malzemeleri Pazarlama» LTD STI 9900,00 доларів США. Вказує, що під час виконання продавцем замовлення з виготовлення устаткування до пасажирських ліфтів за вказаним контрактом виникла необхідність в переоснащенні замовлених запчастин до ліфтів, що потягло за собою порушення термінів поставки, тому сторони уклали додаткову угоду № 2 від 14 травня 2018 року до контракту № АКЕ-012-2017 від 05 грудня 2017 року, якою продовжили терміни поставки устаткування за цим контрактом до 190 днів та позивач звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з проханням про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № АКЕ-012-2017 від 05 грудня 2017 року. 27 червня 2018 «АКЕ Asansor Malzemeleri Pazarlama LTD STI» поставив ТзОВ «Сіті Ліфт» запчастини до ліфтів на загальну суму 9990,00 доларів США. Однак, в додатку №1 до акту перевірки податковий орган наводить розрахунок пені за контрактом № АКЕ-012-2017 від 05 грудня 2017 року, в який включає і останній день розрахунків 12 червня 2018 року і 27 червня 2018 року, коли товар уже був розмитнений. І відповідно в розрахунку не вірно визначив курс валюти на дату виникнення простроченої дебіторської заборгованості.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві, суть яких полягає в тому, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Сіті Ліфт» з питань дотримання вимог Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», складено акт від 23.08.2018 № 2078/13-01-14- 03/40120773, де встановлено порушення позивачем статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) по контракту від 01.09.2017 №1, укладеному з фірмою-нерезидентом «Doppler» S.A.(Греція), по контракту від 17.08.2017 №3, укладеному з фірмою-нерезидентом «YUKSEL-IS Asansorleri San.ve Tic.» Ltd.Sti (Туреччина), по контракту від 05.12.2017 № АКЕ-012-2017, укладеному з фірмою-нерезидентом «АКЕ Asansor Malzemeleri Pazarlama LTD STI». (Туреччина). Зазначає, що відповідно до статті 4 вказаного Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Ухвалою суду від 05.10.2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.10.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з вищенаведених підстав, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю з вищевикладених підстав, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно та об'єктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Головне управління ДФС у Львівській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Сіті Ліфт» (код ЄДРПОУ 40120773) з питань дотримання вимог Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) по контрактах від 01.09.2017 № 1, від 17.08.2017 № 3, від 05.12.2017 № АКЕ-012-2017 відповідно до інформації уповноваженого банку ПАТ КБ „ПриватБанк" від 04.04.2018 № Г-31.0.0.0/1-6853, від 05.06.2018 № Г-31.0.0.0/1-12587, від 04.07.2018 № Г-31.0.0.0/1-15681 про порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями та за результатами такої складено акт № 2078/13-01-14-03/40120773 від 23.08.2018 року. (а.с. 13-20)

У висновках акту зафіксовано порушення дотримання вимог валютного законодавства ТзОВ «Сіті Ліфт» відповідно до інформаційних повідомлень уповноваженого банку ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04.04.2018 № Г-31.0.0.0/1-6853, від 05.06.2018 № Г-31.0.0.0/1-12587, від 04.07.2018 № Г-31.0.0.0/1-15681, а саме порушення :

- статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) по контракту від 01.09.2017 № 1, укладеному з фірмою-нерезидентом «Doppler" S.A. (Греція), .по контракту від 17.08.2017 №3, укладеному з фірмою-нерезидентом «YUKSEL-IS Asansorleri San.ve Tic.» Ltd.Sti (Туреччина), по контракту від 05.12.2017 № АКЕ-012-2017, укладеному з фірмою-нерезидентом «АКЕ ASANSOR MALZEMELERI PAZ." LTD. Sti. (Туреччина).

- статті 5 Закону № 185 і пункту 7 розділу III Положення № 281, а саме: не була перерахована до Державного бюджету України у І кварталі 2018 позитивна курсова різниця в сумі 13800 грн, яка виникла в результаті повернення нерезидентом валютних коштів по імпортному контракту від 01.09.2017 № 1.

За наслідками проведеної перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №0014771403 від 06 вересня 2018 року яким застосовані штрафні санкції за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 32322,11 грн.

Позивач, не погодившись із даним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати таке протиправним та скасувати.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Відповідно до статті 12 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 (далі ДКМУ № 15) до сфери валютного контролю віднесено валютні операції за участю резидентів і нерезидентів. При цьому стаття 1 ДКМУ № 15 до валютних операцій, окрім операцій, пов'язаних з переходом права власності на валютні цінності, й операцій, пов'язаних із ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей, відносить також операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності.

Уповноважені банки, які отримали від НБУ генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, контролюють валютні операції, що їх проводять резиденти і нерезиденти через ці установи (п. 2 ст. 13 ДКМУ № 15).

Отже, з моменту вивезення за межі України товару на умовах відстрочення оплати чи проведення попередньої оплати на користь нерезидента такі валютні операції потрапляють у сферу здійснення валютного контролю і залишаються там аж до зняття з такого контролю. Якщо при цьому будуть перевищені строки для оплати поставленого нерезиденту товару чи поставки ним передплаченого резидентом товару, до резидентів застосовують санкцію у вигляді стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості (ст. 4 Закону № 185). Загальний розмір нарахованої пені обмежено сумою неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Підставами для зняття ЗЕД-операцій з валютного контролю є зняття у зв'язку з належним виконанням зобов'язань за ЗЕД-договором; зняття у зв'язку із застосуванням іншого способу припинення зобов'язання.

Порядок здійснення контролю банками своєчасності розрахунків за експортними, імпортними операціями клієнтів банку встановлений розділом 4 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», що затверджена постановою НБУ від 24.03.1999 (Інструкція № 136). Відповідно до нього банки зобов'язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими клієнти проводять через ці банки.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР (далі Закон №185) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Стаття 4 Закону №185, передбачає порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Виходячи з положень п. 19.1 ст. 19 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті (пп. 191.1.4) та забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках, сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп. 191.1.34).

Зазначена норма кореспондується з приписами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до якої органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТзОВ «Сіті Ліфт» укладено контракт від 01.09.2017 року №1 з фірмою-нерезидентом «Doppler» S.A. idustrial park 61200 Polykastro-Greece, особі директора Stavros Stavropulоs, товар: запасні частини до електричних вантажно-пасажирських та пасажирських ліфтів, з автоматичними телескопічними дверима. (а.с.63-68)

Судом встановлено, що на виконання умов контракту ТзОВ «Сіті Ліфт» здійснило попередню оплату згідно наступної банківської виписки: від 07.09.2017 року на суму 30000,00 євро (кошти було куплено на міжбанківському валютному ринку України по курсу 31,35 грн за 1 євро). Граничний термін поставки товару - 06.03.2018 року. (а.с.72)

Як свідчать долучені до матеріалів справи виписка із банку, кошти в сумі 30000,00 євро, у зв'язку з невиконанням нерезидентом умов договору, 12.03.2018 року повернуті та згідно меморіального ордеру № 10313D0MGT від 13.03.2018 року зараховано на рахунок ТзОВ «Сіті Ліфт». (а.с.115,116)

За результатами перевірки повідомлення уповноваженого банку ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04.04.2018 № Г-31.0.0.0/1-6853 встановлено порушення ТзОВ «Сіті Ліфт» вимог статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) по контракту від 01.09.2017 № 1, укладеному з фірмою-нерезидентом «Doppler» S.A. (Греція). (а.с. 129)

Суд погоджується з твердженням відповідача, що Закон № 185 не дає визначення поняттю «валютний рахунок». Таке визначення відсутнє також в Постанові НБУ № 492 «Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах».

Не правомірно ототожнювати поняття «валютний» та «розподільчий» рахунки. В законодавстві ці поняття не прирівняні, а визначення «валютному рахунку» взагалі відсутнє.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції № 136, банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією саме на поточний рахунок останнього, а не на розподільчий.

Відповідно до Інструкції № 136 вказано, що валютний контроль завершується після зарахування виручки на поточний рахунок.

Таким чином, суд дійшов висновку, що експортна операція резидента знімається банком з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок резидента, у свою чергу у день зарахування виручки на поточний рахунок є днем, прострочення розрахунків, отже пеня нараховується і за день зарахування виручки.

Згідно з листом НБУ від 21.11.2016 № 40-0004/95287 «Щодо зняття експортних операцій з валютного контролю» вказано, що згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, розподільчий рахунок призначений для обліку коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу.

Отже, розподільчий рахунок має технічний характер і не має статусу поточного рахунку суб'єкта господарювання, відповідно зарахування надходжень на користь резидентів за зовнішньоекономічними договорами на такий розподільчий рахунок не може вважатися зарахуванням виручки резидентів у розуміння Закону та для цілей здійснення уповноваженим банком валютного контролю відповідно до Інструкції № 136.

Враховуючи вищенаведене, експортна операція резидента може бути знята банком із контролю після зарахування іноземної валюти та гривневого еквіваленту одержаного внаслідок обов'язкового продажу іноземної валюти (Постанова НБУ від 12 червня 2018 № 65), на поточні рахунки цього резидента.

Що стосується порушення ТзОВ «Сіті Ліфт» термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № 3 від 17.08.2017 з фірмою-нерезидентом «YUKSEL-IS Asansorleri San.ve Tic..» Ltd.Sti (Туреччина), судом встановлено наступне.

Згідно з інформацією, що міститься в повідомлені уповноваженого банку ПАТ КБ «ПриватБанк» від 05.06.2018 № Г-31.0.0.0/1-12587, виявлено факти порушень чинного законодавства в частині несвоєчасного надходження в законодавчо встановлені строки коштів.

З матеріалів справи встановлено, що ТзОВ «Сіті Ліфт» укладено контракт від 17.08.2017 №3 з фірмою - нерезидентом «YUKSEL-IS Asansorleri San.ve Tic..» Ltd.Sti (Туреччина), Istanbul Yolu 25 Km Aksoy Cad. NO: 12 Saray, Kazan Ankara/ TURKEY, особі директора Уuksel Tepe, умови поставки CPT UA Lviv, товар: запасні частини до електричних вантажно-пасажирських та пасажирських ліфтів, з автоматичними телескопічними дверима. (а.с.21-23)

Згідно долучених до матеріалів справи встановлено, на виконання умов контракту ТзОВ «Сіті Ліфт» здійснило попередню оплату на загальну суму 146010,00 дол. США, за товар згідно наступних банківських виписок:

- від 22.08.2017 на суму 20000,00 дол. США, (граничний термін поставки -18.02.2018); (а.с.44)

- від 27.09.2017 на суму 48000,00 дол. США, (граничний термін поставки -26.03.2018); (а.с.45)

- від 05.10.2017 на суму 19900,00 дол. США, (граничний термін поставки - 03.04.2018); (а.с.46)

- від 06.10.2017 на суму 14500,00 дол. США, (граничний термін поставки - 04.04.2018); (а.с.47)

- від 08.11.2017 на суму 16000,00 дол. США, (граничний термін поставки - 07.05.2018); (а.с.48)

- від 17.11.2017 на суму 5880,00 дол. США, (граничний термін поставки - 16.05.2018); (а.с.49)

- від 20.11.2017 на суму 12000,00 дол. США, (граничний термін поставки - 19.05.2018); (а.с. 50)

- від 28.11.2017 на суму 9730,00 дол. США, (граничний термін поставки - 27.05.2018).(а.с.51)

Товар отримано на загальну суму 146 008,00 дол. США, згідно наступних ВМД:

№UA209180/2017/150984 від 17.10.2017, на суму 39900,00 дол. США; (а.с.32,33)

№ UA209180/2017/158486 від 16.11.2017 на суму 25600,00 дол. США; (а.с. 35-36)

№ UA209180/2017/161884 від 30.11.2017, на суму 26628,00 дол. США; (а.с.41-42)

№ UA209180/2017/161885 від 30.11.2017, на суму 53880,00 дол. США. (а.с.38-39)

Таким чином прострочена дебіторська заборгованість становить 2,00 дол. США по контракту від 17.08.2017 №3, укладеному з фірмою-нерезидентом «YUKSEL-IS Asansorleri San.ve Tic..» Ltd.Sti (Туреччина), що не заперечується позивачем.

Позивачем надано пояснення, відповідно до яких зазначив, що звернувся с письмовим проханням до «YUKSEL-IS Asansorleri San.ve Tic..» Ltd.Sti повернути 2,00 долари США, та 01.06.2018 року «YUKSEL-IS Asansorleri San.ve Tic..» Ltd.Sti повернуло позивачу 2,00 долари США.

Однак доказів на підтвердження вказаного, позивачем суду не надано.

Що стосується порушення порушення ТзОВ «Сіті Ліфт» термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом № АКЕ-012-2017 від 05.12.2017 року з фірмою-нерезидентом «АКЕ Asansor Malzemeleri Pazarlama» LTD (Туреччина), судом встановлено наступне.

Згідно з інформацією, що міститься в повідомлені уповноваженого банку ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04.07.2018 № Г-31.0.0.0/1-15681 встановлено порушення ТзОВ «Сіті Ліфт» вимог статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) по контракту від 05.12.2017 № АКЕ-012-2017, укладеному з фірмою-нерезидентом «АКЕ Asansor Malzemeleri Pazarlama» LTD (Туреччина). (а.с.127)

З матеріалів справи встановлено судом, що між ТзОВ «Сіті Ліфт» укладено контракт від 05.12.2017 № АКЕ-012-2017 з фірмою - нерезидентом «АКЕ Asansor Malzemeleri Pazarlama LTD Sti » (Туреччина), Ataturk Bulvan, Organize Sanayi Bolgesi Antalya/Turkеy, особі директора Cetin Keskin, на суму 9900, дол. США, товар: запасні частини до електричних вантажно та пасажирських ліфтів, з автоматичними телескопічними дверима. (а.с.52-58)

Як встановлено судом, на виконання умов контракту ТзОВ «Сіті Ліфт» здійснило попередню оплату за товар згідно банківської виписки від 14.12.2017 на суму 9900,00 дол. США, (граничний термін оплати за товар- 12.06.2018). (а.с.62)

Судом встановлено, що на звернення ТзОВ «Сіті Ліфт» про надання висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що здійснюються відповідно до контракту від 05.12.2017 № АКЕ-012-2017, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України відмовило в листі від 20.06.2018 року № 4102-10/213 у продовженні строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що здійснювалися відповідно до вказаного контракту. (а.с.105)

Судом встановлено з матеріалів справи, що товар отримано 27.06.2018 року, згідно ВМД: № UA209180/2018/037952 від 27.06.2018 на суму 9900,00 дол. США. (а.с.59-60).

Суд погоджується з твердженням відповідача, що товар за контрактом від 05.12.2017 № АКЕ-012-2017 отримано з порушенням граничних термінів розрахунків.

Відповідно статті 4 Закону України, порушення резидентами строків, передбачених статтею 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України, на день виникнення заборгованості.

Встановлені судом вищенаведені фактичні обставини справи свідчать про те, що ТзОВ «Сіті Ліфт» порушено вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) по контракту від 01.09.2017 №1, укладеному з фірмою-нерезидентом «Doppler» S.A.(Греція), по контракту від 17.08.2017 №3, укладеному з фірмою-нерезидентом «YUKSEL-IS Asansorleri San.ve Tic.» Ltd.Sti (Туреччина), по контракту від 05.12.2017 № АКЕ-012-2017, укладеному з фірмою-нерезидентом «АКЕ Asansor Malzemeleri Pazarlama LTD STI». (Туреччина).

А відтак, винесене Головним управлінням ДФС у Львівській області, на підставі акту перевірки № 2078/13-01-14-03/40120773 від 23.08.2018 року, податкове повідомлення-рішення форми «С» №0014771403 від 06 вересня 2018 року яким застосовані штрафні санкції за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 32322,11 грн, суд вважає правомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що рішення прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що вимоги є необґрунтованими, а тому у позові слід відмовити повністю.

Судові витрати згідно ст. 139 КАС України позивачеві відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 11.02.2019р.

Суддя Коморний О.І.