ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 лютого 2019 року м. Житомир справа №240/819/19

_{категорія 1050000000}

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства "МУН" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання бездіяльність незаконною, зобов'язання припинити розшук транспортних засобів,

встановив:

Приватне підприємство "МУН" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області протиправною;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області припинити розшук транспортних засобів, а саме: Daewoo Lanos TF69Y, 2005 р.в., ДНЗ АМ8170АА, кузов SUPTF69YD5W225682, свідоцтво КРС№367663; ГАЗ 33021 (ізометричний фургон), 2003 р.в., ДНЗ АМ9133АС, кузов 3302103195, свідоцтво РСА№338327; ИЖ2717230 (фургон маловантажний-в), 2004 р.в., ДНЗ АМ9134 АС, кузов ХТК27170050065655, свідоцтво АМС№021195.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно до пункту сьомого частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення вказаної норми позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пунктів 4,5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Прохальна частина містить позовну вимогу щодо визнання бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області протиправною.

Суд зазначає, що в порушення пунктів 4,5 частини п'ятої статті 160 КАС України зазначена позовна вимога не містить конкретизації бездіяльності відповідача, яка, на думку позивача, є протиправною. Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги у вказаній частині.

Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса, адреса електронної пошти.

Суд також звертає увагу позивача, що належним відповідачем у справах щодо оскарження рішень/дій/бездіяльності посадових/службових осіб суб'єкта владних повноважень є не вказана посадова/службова особа, керівник вказаного суб'єкта владних повноважень, або структурний підрозділ такого суб'єкта владних повноважень, а сам суб'єкт владних повноважень (держаний орган, орган місцевого самоврядування установа, організація).

Крім того, в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відсутні відомості щодо Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, оскільки останній структурний підрозділ Головного територіального управління юстиції у Житомирській області не є юридичною особою.

Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно уточнити позовну заяву у вказаній частині із здійсненням належного зазначення належного відповідача у справі та обов'язкових відомостей щодо нього, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України (повне найменування юридичної особи; її місцезнаходження; поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса, адреса електронної пошти).

Вказана інформація відповідно до положень Закону України "Про інформацію" від 02 жовтня 1992 року №2657-XII перебуває у вільному, безкоштовному, необмеженому доступі, є загальновідомою. Не здійснення позивачем певних дій щодо пошуку загальновідомої інформації не звільняє його від обов'язку зазначення обов'язкових реквізитів та відомостей у позовній заяві, визначених положеннями статті 160 КАС України.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Пунктом першим частини другої статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до змісту позовної заяви, позивачу про порушення своїх прав та інтересів було відомо ще 31 серпня 2018 року, про що свідчить направлення листа до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. Крім того, позивачем у позовній заяві самостійно зазначено, що листом №3.2/6536/11008 від 04 вересня 2018 року ПП "МУН" було запропоновано звернутися до суду. Таким чином, про порушення своїх прав та законних інтересів позивачу було достеменно відомо 04 вересня 2018 року.

Суд наголошує, позивачем пропущено десятиденний строк звернення із позовом до суду, встановлений пунктом першим частини другої статті 287 КАС України.

Із клопотанням про поновлення строку звернення із позовом до суду позивач не звертався. Доказів поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду позивачем до позовної заяви також надано не було.

Пунктом третім частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VIII, з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 гривні (на момент звернення із позовом до суду).

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивачем зазначено три позовні вимоги немайнового характеру та одну взаємопов'язану позовну вимогу немайнового характеру. Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, несплачений розмір судового збору (на момент подачі позову) становить 3 842,00 грн і має бути сплачений за такими реквізитами: рахунок отримувача №34310206084009; отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), 22030101; наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди; призначення платежу "Судовий збір", за позовом (найменування юридичної особи позивача, код ЄДРПОУ), Житомирський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34854954.

Суд також зазначає, що актуальна інформація щодо реквізитів для сплати судового збору також розміщена на офіційній електронній адресі (веб-порталі) Житомирського окружного адміністративного суду за посиланням: https://adm.zt.court.gov.ua/sud0670.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- доказів сплати судового збору у розмірі 3842,00 грн;

- заяви про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду;

- нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням: а) уточнених позовних вимог відповідно до статті 5 КАС України та із зазначенням належного відповідача; б) належного відповідача та обов'язкових відомостей щодо нього, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України (повне найменування юридичної особи; її місцезнаходження; поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса, адреса електронної пошти); в) чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися;

- примірників нової (уточненої) позовної заяви з додатками відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі.

Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені та підписанні уточненої позовної заяви.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Приватного підприємства "МУН" - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.

Суддя О.Г. Попова