-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Справа № 263/16480/18
Провадження № 2-а/263/60/2019
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2019 року м. Маріуполь
Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Шевченко О.Г., при секретарі Лапоног Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови у справі по адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась до суду з даним позовом вказуючи, що постановою поліцейський роти № 1 БПП в м. Маріуполі УШІ Нікітенко Олександр Олегович серії НК № 635870 від 19.11.18 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.І КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн., за те, що він, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2101, держ. номер НОМЕР_1 в м. Маріуполі на вул. Рикова, 1, керував транспортним засобом з трищінами на лобовом вітрувальном склі в зоні дії склоотчистників, крім того тріщини на розсіювачах задніх наконечників повороту, відсутня медична аптечка, та мається на автомобілі газобалонне обладнання, без відповідного погодження з територіальними органами сервісних послуг МВС, чим на думку поліцейського я порушив п.п.31.1, 32.2, 31.1 ПДР України. З даною постановою він не згоден, оскільки в нього є посвідчення водія відповідної категорії (В) та він має посвідчення на т/з ВАЗ 2101, держ. номер НОМЕР_1, поліс обов'якового страхування цивільно-правової відповідальності, тому встановлене на автомобіль газобалонне обладнання не є його переобладнанням, а є установкою додаткової системи подачі палива, у вигляді газу і не вимагає реєстрації. В нього була аптечка, але поліцейський на це не захотів звертати уваги, вказавши, що вона не повна. На автомобілі є тріщини, однак вони ніяк не впливають на управління транспортним засобом і на подачу світлових сигналів іншим учасникам дорожнього руху, крім того поліцейський не мав право перевіряти технічний стан його автомобіля на дорозі, не маючи на це відповідної освіти і допуску на проведення зазначеного виду робіт. Зауважує, що розгляд справи про притягнення її до адміністративної відповідальності не повинен був проводитись на місці вчинення правопорушення, тобто у скороченому провадженні. На підставі викладеного просить скасувати постанову у справі по адміністративне правопорушення серії НК № 635870 від 19.11.18 року та закрити провадження по справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням про розгляд справи за його відсутності та задоволенням позову.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду відзив на заявлені позовні вимоги, з проханням про розгляд справи за відсутності відповідача та в яких зазначено, що 19.11.2018 року під час патрулювання близько 11 год. 32 хв. поліцейським роти №1 батальйону управління патрульної поліції в м. Кременчук Полтавської області Департаменту патрульної поліції Нікітенко Олександром Олеговичем у Кальміуському районі м. Маріуполя по вул.. Річкова,1 було помічено транспортний засіб ВАЗ 2101, держ. номер НОМЕР_1, з очевидними ознаками, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу, на вітровому склі якого наявні тріщини в зоні дії склоочисників, наявні тріщини розсіювачів задніх покажчиків поворотів, лівого та правого, відсутня медична аптечка, працездатний вогнегасник, в порушення п.п. 6.8.5; 6.1.2; 6.8.20 ДСТУ 3649:2010 та п.п. 31.1 ПДР України; також на даному транспортному засобі встановлено газобалонне обладнання без відповідного погодження з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, в порушення п.п. 32.2, 31.3.а ПДР України. Відповідно до чого вказаний транспортний засіб було зупинено на підставі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Вказані обставини підтверджуються наявним відеозаписом з нагрудного реєстратора патрульного. Інспектор підійшов до водія автомобіля, представився належним чином, довів водію суть скоєного ним адміністративного правопорушення, запропонував йому пред'явити документи, передбачені вимогами п. 2.1. Правил дорожнього руху України, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4.а ПДР України. На вимогу інспектора щодо пред'явлення зазначених
документів водія, яким виявився ОСОБА_1, було виконано. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, роз'яснивши права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інспектор виніс, на місці зупинки транспортного засобу, відносно позивача оскаржувану постанову. Згідно ст. 258 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом постанови, запропоновано поставити підпис в графі про отримання копії документу, на що правопорушник погодився. Також наголошено на правомірності винесення саме постанови у справі про адміністративне правопорушення на місце вчинення правопорушення. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що постановою поліцейського роти №1 батальйону управління патрульної поліції в м. Кременчук Полтавської області Департаменту патрульної поліції Нікітенко Олександра Олеговича серії НК № 635870 від 19.11.18 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн., за те, що він, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2101, держ. номер НОМЕР_1 в м. Маріуполі на вул. Рикова, 1, керував транспортним засобом з трищінами на лобовом вітрувальном склі в зоні дії склоотчистників, крім того тріщини на розсіювачах задніх наконечників повороту, відсутня медична аптечка, працездатний вогнегасник та мається на автомобілі газобалонне обладнання, без відповідного погодження з територіальними органами сервісних послуг МВС, чим на думку поліцейського я порушив п.п.31.1, 32.2, 31.3а ПДР України, 6.8.5, 6.1.2, 6.8.20 ДСТУ 3649:2010.
Вирішуючи позов по суті, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України «Про Національну поліцію», Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР).
Що стосується посилань позивача, зазначених у позовній заяві на необхідність складення в даному випадку спочатку протоколу про адміністративне правопорушення та його подальший розгляд не у скороченому провадженні, то останні є необґрунтованими та такими, що не відповідають положенням діючого законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 441, частина друга статті 106 1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116 2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121 1, 121 2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124 1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128 - 129, стаття 132 1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133 1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164 4, статтею 175 1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181 1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189 2, 192, 194, 195).
«Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р. встановлено, що постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Рішенням Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. «у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлено, що «притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних вище випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
За умовами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого у неавтоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395, визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, поліцейський одразу виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, без складання протоколу.
Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-VIII, який був прийнятий після винесення Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі №25-рп/2015, внесено зміни до ст. 258 КУпАПта передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол, застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. Крім того, даною статтею, передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху не складається навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі №25-рп/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Крім того, в тексті даного Рішення Конституційного Суду України зазначено, що у частинах першій, другій статті 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Враховуючи вищевикладене, інспектором патрульної поліції в межах правового кола і не порушуючи норм процесуального права було прийнято рішення стосовно винесення відносно позивачки постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці його вчинення.
Таким чином при складанні оскаржуваної постанови працівником УПП не було допущено процесуальних порушень при складанні оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частиною 1 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до п.п. 31.1 ПДР України технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої
нормативно-технічної документації.
ДСТУ 3649:2010 поширюється на колісні транспортні засоби (далі - КТЗ), що призначені для перевезення вантажів та (або) пасажирів, а також на КТЗ, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для виконання спеціальних робочих функцій, або призначені для перевезення пасажирів чи вантажів певних категорій, на дорогах загального користування.) Стандарт не поширюють на КТЗ: - максимальна швидкість яких за конструкцією не перевищує 25 км/год.; - призначені для виконання транспортних операцій (в тому числі технологічних) винятково поза дорогами загального користування; - для спортивних змагань та військових цілей. Стандарт установлює вимоги щодо безпечності та методи контролювання технічного стану КТЗ, що знаходяться в експлуатуванні
Відповідно до п.п. 6.8.5. 6.8.6 ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників та не дозволено розміщувати предмети (за винятком талона про технічний огляд у правій нижній частині вітрового скла та інших документів відповідно до законодавства) або наносити покриття, які обмежують огляд з місця водія, відвертають його увагу, погіршують прозорість скла і можуть спричинити небезпеку травмування учасників дорожнього руху.
Згідно п.п. 6.1.2 ДСТУ 3649:2010 не дозволено застосовувати зруйновані та з тріщинами на світловідбивальиих поверхнях або розсіювачах ПЗС, установлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриви на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світлопропускання, змінює їхню силу світла, світлорозподіл або колір.
Згідно п.п. 6.8.20 ДСТУ 3649:2010 КТЗ категорій МЗ, N2, N3,0 мають бути обладнані противідкатними упорами (не менше ніж два), а КТЗ категорій М та N - укомплектовані вогнегасниками, медичною аптечкою, знаком аварійної зупинки (чи блимким червоним ліхтарем). Використовувати вогнегасники без пломб або із закінченим терміном придатності не дозволено. Медична аптечка має бути укомплектована придатними для використовування препаратами та відповідати вимогам ДСТУ 3961.
Відповідно до п.п. 31.3 «а» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.
Згідно п.п.32.2 ПДР України з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються: технічні вимоги, конструкція та встановлення на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв (крім встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах), світлових покажчиків та розпізнавальних знаків автомобілів аварійної служби, а також нанесення білих смуг під нахилом на зовнішніх бокових поверхнях транспортних засобів; переобладнання транспортних засобів. З територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються також інші питання, передбачені законодавчими актами.
Процедура переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної баз або колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі й альтернативних видах рідкого палива викладена в постанові КМУ від 21.07.2010 року № 607 «Про затвердження порядку переобладнання транспортних засобів».
Відповідно до п.п. 6, 8 вказаної постанови спеціально уповноважена організація розглядає заяву про погодження і визначає технічну можливість та умови (вимоги) переобладнання транспортного засобу з урахуванням того, що його конструкція повинна відповідати вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. До спеціально уповноважених організацій належать: державне підприємство «ДержавтотрансНДІпроект», Головний сервісний центр МВС.
Перереєстрація транспортного засобу, що переобладнаний, проводиться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС відповідно до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998 року за № 1388 та у відповідності до п. 18 постанови КМУ від 21.07.2010 року за № 607.
Відповідно до п. 7 Постанови КМУ від 07.09.1998 року за № 1388 встановлено, що Власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч.1,2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
З метою фіксування правопорушення, забезпечення дотримання ПДР у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 40 «Застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» Закону України «Про Національну поліцію» вищевказаний факт правопорушення було зафіксовано на відеорегістраторі, встановленому в службовому автомобілі патрульної поліції.
Ознайомившись з наданими доказами, зокрема відеоматеріалом від 19.11.2018 року, суд приходить до висновку про те, що порушення ОСОБА_1 п.п.31.1, 32.2, 31.3а ПДР України, 6.8.5, 6.1.2, 6.8.20 ДСТУ 3649:2010 мало місце та зокрема факт відсутності аптечки та вогнегасника підтверджений позивачем при виявленні правопорушень, а доводи позивача на те, що тріщини ніяк не впливають на управління транспортним засобом і на подачу світлових сигналів іншим учасникам дорожнього руху, суд не може враховувати як підставу в задоволенні позову.
Приведені норми чинного законодавства України дають підстави обґрунтовано вважати про те, що відповідач діяв у межах та у спосіб передбачені чинним законодавством України, а оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому жодного доказу, який би спростував факти, викладені в постанові, в ході судового розгляду справи суду не надано, при цьому наявність події та складу адміністративного правопорушення була підтверджена, а тому підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не встановлено, тож суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.2, 72-77, 205, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 22, ст. 122 ч.2, ст. 247, ст. 251, ст. 280, 284, 293 ч.3 КУпАП, суд,
В И Р І Ш И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Маріуполі Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови у справі по адміністративне правопорушення, відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня її проголошення.
Суддя О.А. Шевченко
скопійовано
-
скопійовано
-
