Справа № 686/23057/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Бондарчука В.В.,

при секретарі Потаніній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Федерації про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією,

встановив:

2 жовтня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 Федерації про відшкодування моральної та майнової шкоди, завданої збройною агресією ОСОБА_3 Федерації проти України.

На обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що вони проживали та були зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Негативні наслідки збройної агресії ОСОБА_3 Федерації проти України, тимчасова окупація, прояви насильства на тимчасово окупованій території України, порушення прав людини, призвели до неможливості проживання позивачів за адресою реєстрації. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 квітня 2017 року встановлено факт вимушеного переселення позивачів з окупованої території Луганської області внаслідок збройної агресії ОСОБА_3 Федерації проти України та окупації частини території Луганської області України. Позивачі просили стягнути з ОСОБА_3 Федерації на свою користь моральну шкоду у розмірі по 1 158 331, 79 грн., що є еквівалентом 35 000, 00 Євро за офіційним курсом Національного Банку України на день подання позову, а також, 55 612 грн. 75 коп. упущеного вигоди, яка полягала у тому, що внаслідок окупації частини території Луганської області, позивачі позбавлені можливості користуватися належним їм майном, а також здавати його в оренду. З огляду на викладене, позивачі просять їх вимоги задовольнити.

Представником позивачів до суду було подану заяву, про розгляд справи без його участі, вимоги викладені у позовній заяві підтримав в повному обсязі, у випадку неявки представника відповідача просив здійснити заочний розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Із згоди представника позивачів суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 м. Луганськ в рівних частках, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на жило, виданого управлінням житлово-комунального господарства Луганської міської ради від 11 липня 2011 року.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2017 року було встановлено юридичний факт, а саме, що вимушене переселення ОСОБА_2 ОСОБА_1 відбувся внаслідок збройної агресії російської Федерації проти України та окупації ОСОБА_3 Федерацією частини території Луганської області. Відповідне рішення набрало законної сили 22 серпня 2017 року.

Позивачі на даний час проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 27 жовтня 2014 року.

Частиною 6 ст. 5 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на ОСОБА_3 Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. За ст.16 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

ч.ч.1,2 ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно з положенням частини першої статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Аналогічні роз'яснення містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Згідно з ч. ч. 2, 3, 4ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При вирішенні вимоги позивачів про компенсацію моральної шкоди суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення Європейського суду з прав людини у справі Луізідоу проти Турецької ОСОБА_3 (CASE OF LOIZIDOU v. TURKEY (Article 50), (40/1993/435/514), 28 July 1998), відповідно до якого Турецька Республіка була зобов'язана сплатити позивачу компенсацію, зокрема, й за моральні страждання через незаконну окупацію північної частини Кіпру, де народилась та проживала позивач, турецькими Збройними Силами, у розмірі 20 000 кіпрських фунтів (станом на 01.01.1998 р. співвідношення 0, 585274 кіпрських фунтів за 1 євро).

В рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що внаслідок окупації північної частини території Кіпру позивач зазнала моральних страждань, які полягали в психологічному стражданні через неможливість проживати на території, де вона народилась та законно мешкала, відчутті страху та безпорадності. Крім того суд також врахував моральні страждання позивача через змушене переселення із північної території Кіпру, де вона народилась та законно мешкала до моменту окупації цієї частини Кіпру турецьким Збройними Силами.

Обставини завдання моральної шкоди позивачам вони обґрунтовують тим, що вони внаслідок збройної агресії та окупації ОСОБА_3 Федерацію частини території Луганської області, в тому числі і м. Луганськ знали значних страждань, що полягають у почутті страху, безпорадності та пригніченості, які відчувалися роками через неможливість спілкуватись з близькими та рідними людьми, психологічному стражданні, неможливості проживати на території м. Олександрівськ м. Луганськ, де вони мешкали моменту окупації та встановлення ОСОБА_3 Федерацією контролю над цією частиною України, неможливості проживати у власному житлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, (далі - Конвенція), право кожного на життя охороняється законом. Частина 1 статті 5 статті 6 Конвенції встановлює, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність.

Частина 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» ОСОБА_3 Федерація як держава-окупант у відповідності до IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатка до неї, Положення про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року, несе відповідальність за порушення захисту прав цивільного населення.

Згідно п.п. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках тощо.

Визначаючи характер та обсяг страждань позивачів суд виходить з того, що в даному випадку моральна шкода полягає у значних моральних стражданнях позивачів через неможливість проживання громадян України на тимчасово окупованій території України, внаслідок збройної агресії ОСОБА_3 Федерації, в зв'язку з чим вони були вимушена була переселитися з Луганської області, окупованої ОСОБА_3 Федерацією, перебуваючи у відчутті страху, безпорадності та пригніченості. Моральних страждань також завдала неможливість спілкуватися з рідними та близькими особами, зміна свого звичайного укладу життя, погіршення умов проживання, неможливість користування власним житлом.

З огляду на що, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 Федерації моральну шкоду на користь кожного із позивачів в сумі 1 106 393 грн 57 коп., що є еквівалентом 35 000 Євро за офіційним курсом НБУ станом на 20.12.2018 року (день винесення рішення).

Що стосується іншої вимоги, щодо стягнення збитків у виді упущеної вигоди, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.22 ЦК України збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Суд , погоджується із розрахунком упущеної вигоди внаслідок неможливості здачі належного позивача нерухомого майна в оренду та отримувати дохід, виходячи із розміру щомісячної плати 3 549 грн 75 коп. х 47 місяців/3 співвласника = 55 612 грн 75 коп.

Завдані збитки слід стягнути з ОСОБА_3 Федерації на користь кожного із позивачів.

Керуючись ст.3 Конституції України, ст. ст.16,23,1167ЦК України, статтями 10, 11,12,81,83,137,141, 259,280-281,353 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 Федерації на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 106 393 грн 57 коп., що є еквівалентом 35 000 Євро за офіційним курсом НБУ станом на 20.12.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_3 Федерації на користь ОСОБА_1 збитки в сумі 55 612 грн 75 коп

Стягнути з ОСОБА_3 Федерації на користь ОСОБА_2, моральну шкоду в розмірі 1 106 393 грн 57 коп., що є еквівалентом 35 000 Євро за офіційним курсом НБУ станом на 20.12.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_3 Федерації на користь ОСОБА_2 збитки в сумі 55 612 грн 75 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання рішення в повному обсязі до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки облікової картки платника податківНОМЕР_1.

Позивач ОСОБА_2, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки облікової картки платника податківНОМЕР_2.

Відповідач ОСОБА_3 Федерація.

В повному обсязі рішення складено 2 січня 2019 року.

Суддя: