Справа № 214/8390/18

3/214/169/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 січня 2019 року, суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли від Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: б-р. Вечірній, 2/176, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2018 року до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 311720 від 07 грудня 2018 року відносно ОСОБА_2, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173 -2 КУпАП. У вищевказаному протоколі зазначено, що 06.12.2018 року о 18-00 год. громадянин ОСОБА_2, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за ст. 173-2 КУпАП (постанова Саксаганського районного суду м. Кривого рогу від 21.06.2018 року) за місцем мешкання б-р. Вечірній, 2/176 в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, умисно вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно матері ОСОБА_3, а саме влаштував сварку, ображав її нецензурною лайкою, погрожував, внаслідок чого могла бути завдана шкода її психологічному здоров’ю.

ОСОБА_2, будучи своєчасно сповіщеним про місце і час судового розгляду справи, до суду не з’явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надав. ОСОБА_2 був підданий приводу, однак органами внутрішніх справ привід не виконано.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 не затримувався в порядку ст.ст. 260-263 КУпАП з метою забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи. При цьому, постанова судді Саксаганського районного суд м. Кривого Рогу від 18.12.2018 року про його привід не виконана.

За таких обставин слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У відповідності до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Приймаючи до уваги поведінку ОСОБА_2, який ухилившись від суду, не бажав особисто приймати участь в розгляді справи, враховуючи бездіяльність Національної поліції, яка не забезпечила його явку до суду, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний повно, всебічно та об’єктивно з’ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Статтею 1 вказаного Закону також визначено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Крім того, основою національного законодавства України у сфері попередження та протидії насильству в сім’ї виступають рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Зокрема, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

Санкція ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає досить суворе стягнення у вигляді адміністративного арешту, а тому дана справа про адміністративне правопорушення розглядається суддею з дотриманням стандартів ЄСПЛ, притаманних кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 173-2 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.

В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків вчинення ОСОБА_2 насильства в сім’ї, тому відповідних доказів, крім письмової заяви та письмових пояснень потерпілої ОСОБА_3, що подія мала місце, не має, приймаючи до уваги і те, що ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що під час сімейної сварки ОСОБА_2 міг завдати шкоди психічному здоров’ю ОСОБА_3

Відповідно до п. 1) ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_2 не вбачається ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у зв’язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 33-35, ч. 2 ст. 173-2, п. 7 ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП – закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу.

Суддя А.В. Ткаченко