ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 712/4491/18 Суддя першої інстанції: С.М. Гарань

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Епель О.В., Карпушової О.В.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на проголошене о 15 годині 31 хвилині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року, повний текст якого складено 12 жовтня 2018 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування припису, скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Соснівського районного суду міста Черкаси з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ Держгеокадастру у Черкаській області) в якому, з урахуванням заяви про уточнення предмету позову, просив:

- визнати неправомірними дії старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Півненко Галини Іванівни щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 03.04.2018 року № 113-ДК/0106 П/07/041-18;

- визнати протиправним та скасувати припис ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від 14.02.2018 року № 55-ДК/0024ПР/03/01-18 щодо усунення керівником ТОВ «ЕКО-ЧЕ» ОСОБА_1 порушень вимог чинного законодавства, що полягає в несплаті ТОВ «ЕКО-ЧЕ» боргу в сумі 1 747 893,67 грн. втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених зміною цільового призначення земельної ділянки;

- скасувати постанову старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Півненко Галини Іванівни про притягнення до адміністративної відповідальності від 13.04.2018 № 113-ДК.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 24.04.2018 року справу передано на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду за встановленою законом підсудністю.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, як посадова особа ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, вправі вчиняти дії щодо здійснення перевірки, а також за її результатами складати протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, наголосив, що оскільки станом на 14.02.2018 року доказів сплати суми втрат сільськогосподарського виробництва, який є узгодженим, не надано, оскаржуваний припис є таким, що відповідає вимогам законодавства, у той час як доказів зменшення втрат в установленому порядку Позивачем не надано. Крім іншого, зауважив, що невиконання вимог припису свідчить про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом не було враховано, що державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель здійснював перевірку, складав протокол та безпосередньо приймав участь при вирішенні питання про притягнення Позивача до відповідальності, чим допустив порушення принципів безсторонності та неупередженості. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 не було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, чим позбавлено останнього права на захист. Також підкреслює, що суд залишив поза увагою, що невірне зазначення у приписі суми відшкодування втрат, а також зменшення Позивачем таких втрат за правилами п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 року №1279, є підставою для його скасування.

Після усунення визначених в ухвалі від 05.12.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 05.02.2019 року.

У відзиві на апеляційну скаргу Відповідач просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що оскільки на момент проведення перевірки у лютому 2018 року доказів сплати узгодженої суми втрат сільськогосподарського виробництва не надано, оскаржуваний припис відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, наголошує на наявності у державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель повноважень складати протокол про адміністративне правопорушення та здійснювати розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КпАП України. Поряд з цим, стверджує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою особою Позивача не було надано жодних пояснень та заперечень до нього, у зв'язку з чим відсутні підстави стверджувати про порушення права ОСОБА_1 на захист.

У судовому засіданні представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній підстав, підкресливши на порушенні Відповідачем порядку та процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині з таких підстав.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції встановив, що розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області № 53 від 23.02.2017 року затверджено проектну документацію та відведено у власність ТОВ «ЕКО-ЧЕ» земельну ділянку загальною площею 8,0000 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту (а.с. 42).

Пунктом 2 вказаного розпорядження приписано змінити цільове призначення згаданої земельної ділянки, яка у межах категорій перебуває у приватній власності для ведення особистого селянського господарства та внесена в статутний фонд ТОВ «ЕКО-ЧЕ» на землі промисловості (будівництво та експлуатація сміттєпереробного заводу).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку із зміною цільового призначення земельної ділянки вже згаданим вище розпорядженням було приписано ТОВ «ЕКО-ЧЕ» у двомісячний термін сплатити передбачені проектною документацією втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 747 893,67 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2018 року на адресу ГУ Держгеокадастру у Черкаській області надійшов лист Черкаської місцевої прокуратури від 30.01.2018 року №166-1498вих18 (а.с. 90), яким запропоновано вирішити питання щодо проведення перевірки в межах наданих повноважень в частині зміни цільового призначення земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 та повноти сплати землевласником втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених зміною цільового призначення земельної ділянки.

ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 07.02.2018 року на адресу директора ТОВ «ЕКО-ЧЕ» було направлено лист №32-23-0.4-142/90-18 із клопотанням про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель (а.с. 93), який отримано ТОВ «ЕКО-ЧЕ» 12.02.2018 року (а.с. 94). У вказаному клопотанні містилося прохання надати документи, що підтверджують сплату втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 747 893,67 грн., спричинених зміною цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 8,00 га та визначено строк для подачі даних документів до 14.02.2018 року до 10:00. Крім того, у клопотанні містилося попередження про можливість притягнення особи до відповідальності за ст. 188-5 КпАП України у випадку ненадання запитуваних документів.

У лютому 2018 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України Півненко Г.І. на підставі ст. ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» проведена перевірка ТОВ «ЕКО-ЧЕ» з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель приватної власності сільськогосподарського призначення в адмінмежах Червонослобідської сільської ради Черкаського району.

У ході перевірки, висновки якої зафіксовані в акті від 14.02.2018 року №55-ДК/89/АП/091011-18 (а.с. 95), встановлено порушення вимог ст. ст. 207, 209 Земельного кодексу України, що полягає у несплаті ТОВ «ЕКО-ЧЕ» боргу в сумі 747 893,67 грн. - втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених зміною цільового призначення земельної ділянки площею 8,000 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка в межах категорій перебуває у приватній власності для ведення особистого селянського господарства, на землі промисловості (для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту.

На підставі викладених в акті перевірки висновків державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України Півненко Г.І. 14.02.2018 року складено припис №55-ДК/0024Пр/03/01/-18, яким директора ТОВ «ЕКО-ЧЕ» ОСОБА_1 зобов'язано у тридцятиденний термін усунути виявлене у ході перевірки порушення земельного законодавства (а.с. 96).

Примірник акту і припису отримано представником ТОВ «ЕКО-ЧЕ» ОСОБА_4 14.02.2018 року, що підтверджується особистим підписом останнього в указаних документах.

Крім того, матеріали справи свідчать, що 28.03.2018 року ГУ Держгеокадастру у Черкаській області направлено директору ТОВ «ЕКО-ЧЕ» лист №32-23-0.4-325/90-18 із вимогою прибуття уповноваженого представника підприємства 02.04.2018 року до Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області для надання пояснень щодо несплати боргу в сумі 747 893,67 грн. (а.с. 99), який було отримано Позивачем 30.03.2018 року (а.с. 100).

03.04.2018 року старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України Півненко Г.І. на підставі ст. ст. 6, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» проведена перевірка ТОВ «ЕКО-ЧЕ» з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель приватної власності сільськогосподарського призначення в адмінмежах Червонослобідської сільської ради Черкаського району.

У ході перевірки, висновки якої зафіксовані в акті від 03.04.2018 року №113-ДК/89/АП/091011-18 (а.с. 101), встановлено невиконання ТОВ «ЕКО-ЧЕ» вимог припису від 14.02.2018 року №55-ДК/0024Пр/03/01/-18.

На підставі викладених в акті перевірки висновків старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України Півненко Г.І. 03.04.2018 року складено припис №113-ДК/0024Пр/03/01/-18, яким директора ТОВ «ЕКО-ЧЕ» ОСОБА_1 зобов'язано у тридцятиденний термін усунути виявлене у ході перевірки порушення земельного законодавства (а.с. 102).

Крім того, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України Півненко Г.І. 03.04.2018 року складено протокол про адміністративне правопорушення №113-ДК/0106П/07/01/-18, в якому зафіксовано, що невиконання ТОВ «ЕКО-ЧЕ» вимог припису від 14.02.2018 року №55-ДК/0024Пр/03/01/-18 тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 188-5 КпАП України (а.с. 103). У зв'язку з відмовою від підпису акту перевірки, припису і протоколу, останні були направлені листом від 04.04.2018 року №11-23-0.4-365/90-18 на адресу директора ТОВ «ЕКО-ЧЕ» ОСОБА_1 - 18 000, АДРЕСА_1 та отримані за даною адресою 07.04.2018 року (а.с. 104).

За наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України Півненко Г.І. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення від 13.04.2018 року №113-ДК/0109По/28/01/-18, якою ОСОБА_1 за невиконання вимог припису від 14.02.2018 року №55-ДК/0024Пр/03/01/-18 притягнуто до відповідальності та визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 188-5 КпАП України, та накладено штраф у розмірі 340,00 грн. (а.с. 9).

На підставі встановлених вище обставин, а також за наслідками системного аналізу приписів ст. ст. 2, 187, 188, 207 Земельного кодексу України, ст. ст. 5, 6, 9, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також ряду підзаконних актів, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наявність у державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України повноважень проводити перевірки, складати протоколи і приписи та притягувати осіб до адміністративної відповідальності, а також підтвердження матеріалами справи факту невиконання ОСОБА_1 вимог законного й обґрунтованого припису.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно ст. 188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон № 963-IV), який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до ст. 4 Закону об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 року № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Приписи пп. 25-1 п. 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15, визначають, що Держгекадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Зі змісту положення про Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 року № 308, вбачається, що ГУ Держгеокадастру у Черкаській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Відповідно до ст. 6 Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Згідно ст. 9 Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок та розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Приписи ст. 10 вказаного Закону визначають, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Системний аналіз наведених норм дає підстави погодитися з висновками суду першої інстанції, що державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Півненко Г.І., як посадова особа ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, наділений повноваженнями вчиняти дії щодо здійснення перевірки дотримання вимог земельного законодавства суб'єктом господарювання (з урахуванням листа-звернення Черкаської місцевої прокуратури), а також за її наслідками складати, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення та здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення. Викладене, на переконання колегії суддів, свідчить про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру у Черкаській області щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, на чому вірно наголосив суд першої інстанції, підкресливши, що такими повноваженнями наділений державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель. Крім того, наведеним спростовується твердження Апелянта про те, що згадана посадова особа не була вправі вирішувати питання про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності, оскільки відповідні повноваження прямо передбачені Законом та ст. 244 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваного припису від 14.02.2018 року № 55-ДК/0024ПР/03/01-18, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 207 ЗК України втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва визначаються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів від 17.11.1997 року № 1279 затверджено розміри та Порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню (далі - Порядок №1279).

Згідно п. 4 Порядку №1279 відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених земельних ділянок для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Контроль за дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, здійснюють Держгеокадастр та його територіальні органи.

Розрахунок розміру втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом) є складовою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, розроблений проект відведення земельної ділянки загальною площею 8,0000 га з кадастровим номером НОМЕР_1 (а.с. 20-54, 126) містить розрахунок розміру втрат, який був розрахований сертифікованим спеціалістом - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, погоджений директором ТОВ «ЕКО-ЧЕ» ОСОБА_1 18.11.2016 року, а також уповноваженою особою ГУ Держгеокадастру у Черкаській області 22.11.2016 року та в подальшому затверджений розпорядженням Черкаської районної державної адміністрації від 23.11.2017 року № 53. При цьому, як вже було встановлено раніше, затверджений розпорядженням Черкаської райдержадміністрації від 23.02.2017 року № 53 розмір втрат сільськогосподарського виробництва становить 747 893,67 грн., є узгодженим, а відтак підлягає обов'язковій сплаті ТОВ «ЕКО-ЧЕ».

За таких обставин, оскільки матеріалами справи не спростовуються висновки перевірки про те, що станом на 14.02.2018 року доказів сплати втрат до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області від директора ТОВ «ЕКО-ЧЕ» ОСОБА_1 надано не було, то припис від 14.02.2018 року №55-ДК/0024ПР/03/01-18 є таким, що прийнятий правомірно.

Твердження Апелянта про те, що судом першої інстанції не було враховано невірне зазначення у приписі розміру втрат сільськогосподарського виробництва судовою колегією оцінюється критично, оскільки помилкове зазначення суми втрат у розмірі 1 747 893,67 грн. замість 747 893,67 грн. з урахуванням направлених державним інспектором ГУ Держгеокадастру у Черкаській області виправлених документів не спростовує факту незабезпечення сплати ТОВ «ЕКО-ЧЕ» втрат сільськогосподарського виробництва. Крім того, на вказані обставини звернув увагу й суд першої інстанції у своєму рішенні.

Доводи Позивача про необхідність зменшення розміру даних втрат за правилами п. 3 Порядку №1279 у редакції, яка була чинною до грудня 2017 року, згідно якого якщо сільськогосподарські і лісові угіддя надаються на умовах освоєння нових земель або поліпшення існуючих угідь, відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва провадиться з урахуванням витрат на проведення цих робіт, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки належних і допустимих доказів вжиття ТОВ «ЕКО-ЧЕ» заходів для поліпшення угідь, а саме ріллі, яка передана йому у власність, матеріали справи не містять.

Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу, що наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 04.01.2005 року №1 затверджено Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі - Порядок №1).

Відповідно до п. 2 Порядку №1 спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому законом порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Пунктом 3.1 даного Порядку визначено, що власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що у червні 2018 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області звернулося ТОВ «ЕКО-ЧЕ» із заявою про видачу спеціального дозволу.

Проте, за наслідками розгляду заяви Позивача Відповідач листом від 03.07.2018 року №32-23-0.4-741/90-18 відмовив останньому у наданні такого дозволу, оскільки: у робочому проекті землеустрою не обґрунтовано площу зняття родючого шару ґрунту, відповідно до генерального плану забудови; відсутнє обґрунтування щодо доцільності поліпшення малопродуктивних угідь на земельній ділянці з цільовим призначенням для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії; робочий проект землеустрою містить суперечливу інформацію щодо потужності зняття та об'єму родючого шару ґрунту; не обґрунтовано термін зберігання та подальше використання родючого шару ґрунту; висновок управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА від 05.05.2017 року № 02-46/1306 не відповідає ст. 186 Земельного кодексу України, в частині погодження проектів землеустрою; висновок відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури від 19.12.2016 року № 323 надано до надання дозволу на розробку робочого проекту землеустрою (а.с. 124-125).

Викладене, на переконання судової колегії, свідчить про обґрунтованість позиції суду першої інстанції про те, що ТОВ «ЕКО-ЧЕ» не набуло права освоювати земельну ділянку до отримання спеціального дозволу, що, у свою чергу, виключає можливість зменшення суми втрат.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, проект щодо зняття родючого шару виготовлений пізніше ніж затверджений проект відведення земельної ділянки тому на розмір втрат у сумі 747 893,67 грн., а отже не може впливати на нього.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 13.04.2018 року №113-ДК/0109По/28/01/-18, суд першої інстанції не врахував такого.

Відповідно до ст. 188-5 КпАП України невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, судовою колегією враховується, що згідно ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За правилами ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Приписи ст. 278 КпАП України визначають, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції, розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, було наголошено Апелянтом, водночас залишено поза увагою суду першої інстанції, у протоколі про адміністративне правопорушення від 03.04.2018 року №113-ДК/0106П/07/01/-18 відсутні відомості щодо дати, часу та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення. Доказів належного повідомлення Позивача про розгляд щодо нього справи про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять.

У той час як 13.04.2018 року, не пересвідчившись у повідомленні ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, старшим державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області Півненко Г.І. прийнято постанову №113-ДК/0109По/28/01/-18, якою Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

Таким чином, оскільки наявними у матеріалах справи доказами не підтверджується, що Відповідачем було забезпечено своєчасне та належне повідомлення Позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що, на переконання судової колегії, є порушенням правил рівності всіх її учасників та позбавленням особи права на захист, подання додаткових документів, пояснень тощо.

Нез'ясування державним інспектором фактів сповіщення осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, що позбавило ОСОБА_1 права скористатися своїми правами, закріпленими у ст. 268 КпАП України, свідчить про те, що справу про адміністративне правопорушення було розглянуто з порушенням вимог чинного законодавства, а тому постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.10.2018 року у справі № 712/2809/17.

При цьому доводи ж Апелянта про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення було невірно зазначено адресу Позивача, що підтверджує неналежне повідомлення останнього про розгляд справи про адміністративне правопорушення, судовою колегією оцінюються критично, оскільки, як вбачається зі змісту супровідного листа від 04.04.2018 року №11-23-0.4-365/90-18 (а.с. 10), протокол було направлено на адресу: АДРЕСА_1, що, свою чергу, збігається із адресою реєстрації місця проживання Позивача (а.с. 56).

У контексті наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував факту неповідомлення Позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, та, залишивши дані доводи ОСОБА_1 поза увагою, прийшов до передчасного висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 13.04.2018 року № 113-ДК/0109По/28/01/-18.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також не дотримано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - скасувати в указаній частині.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом з тим, оскільки судовий збір не сплачується за подання позову щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, про що було зазначено в ухвалі суду від 05.12.2018 року, розподіл судових витрат не підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування постанови від 13 квітня 2018 року №113-ДК/0109По/28/01/-18.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в указаній частині задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Півненко Галини Іванівни від 13 квітня 2018 року №113-ДК/0109По/28/01/-18 про накладення адміністративного стягнення.

В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді О.В. Епель

О.В. Карпушова

Повний текст постанови складено « 05» лютого 2019 року