ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/11034/17 Суддя першої інстанції: Кузьменко В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Кузьмишиної О.М. та Степанюка А.Г.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

за участю:

представника відповідача: - Яресько Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2017 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, в якому просила:

- визнати протиправними дії Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації щодо неналежного розгляду електронного запиту на інформацію ОСОБА_2 від 18 серпня 2017 року(зареєстрованого 19 серпня 2017 року №29-31 (з));

- зобов'язати Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської РДА повторно розглянути електронний запит на інформацію ОСОБА_2 від 18 серпня 2017 року (зареєстрований 19 серпня 2017 року №29-31 (з)) у порядку, що передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту наявної в матеріалах справи письмової відповіді Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 21 серпня 2017 року №418/29 вбачається, що останнім не надано належної відповіді по суті запиту на інформацію ОСОБА_2 або вмотивованої відмови в її наданні, що вказує на те, що відповідачем не було належним чином розглянуто електронний інформаційний запит позивача.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації у листі від 20 липня 2017 року №326/29 було повідомлено ОСОБА_2 про те, що наказом ОСББ «Кремінь-1» від 25 травня 2016 року №1 для вирішення питань діяльності ОСББ «Кремінь-1» призначено на посаду керуючого справами будинку - ОСОБА_4, у зв'язку з чим, запит позивача від 17 липня 2017 року №136 (з) направлено за належністю керуючій справами ОСББ "Кремінь-1".

18 серпня 2017 року позивач направив на електрону адресу відповідача електронний запит на інформацію з проханням надати копію вищевказаного наказу про призначення керуючого справами будинку ОСОБА_4 або іншого документа, з якого відповідачу стало відомо про такий наказ.

Вищевказаний запит відповідно до службової відмітки зареєстровано відповідачем 19 серпня 2017 року за вхідним №29-31 (з).

У відповідь на вказаний запит позивача відповідач листом від 21 серпня 2017 року №418/29 повідомив, що, оскільки Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації не є належним розпорядником запитуваної інформації, для отримання зазначеної інформації позивач може звернутися до правління ОСББ "Кремінь-1".

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_2 звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Згідно частин четвертої - шостої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» письмовий запит подається в довільній формі.

Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 сформовано та подано запит на інформацію від 18 серпня 2017 року шляхом надіслання електронного інформаційного запиту на електронну адресу відповідача, із дотриманням вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Згідно статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

З урахуванням вкладеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, в розумінні частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», є належним розпорядником запитуваної позивачем інформації.

Будь-яких доказів спростування зазначеного твердження матеріали справи не містять та відповідачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

При цьому, згідно наявного в матеріалах справи листа відповідача від 20 липня 2017 року, скерованого на адресу позивача, відповідач повідомляє позивача про те, що наказом ОСББ "Кремінь-1" від 25 травня 2016 року №1 для вирішення питань діяльності ОСББ "Кремінь-1" призначено на посаду керуючого справами будинку - ОСОБА_4

Окрім цього, відповідач в письмових запереченнях на адміністративний позов зазначає, що про вищезазначену інформацію відповідач дізнався з листа ОСББ "Кремінь-1" від 27 червня 2017 року №99.

З вищенаведеного вбачається, що у володінні відповідача перебуває запитувана позивачем інформація, та враховуючи те, що позивач в електронному інформаційному запиті просив надати копію вищезазначеного наказу або іншого документа, з якого відповідачу стало відомо про такий наказ, суд приходить до висновку, що належною відповіддю на електронний інформаційний позивача має бути надання відповідачем копії листа ОСББ "Кремінь-1" від 27 червня 2017 року №9.

Стосовно твердження відповідача про те, що поширення вищезазначеного листа обмежено ОСББ "Кремінь-1", варто зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно частини другої статті 21 Закону України «Про інформацію» будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацією з обмеженим доступом є:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація.

Відповідач, в апеляційній скарзі та в своїх запереченням посилається на той факт, що запитувана позивачем інформація належить до конфіденційної інформації, проте з такими доводами колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 7 вищевказаного Закону, конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

З урахуванням вищевказаних норм, колегія суддів приходить до висновку, що ОСББ «Кремінь-1» в силу приписів чинних норм законодавства є розпорядником інформації та не може обмежувати доступ до інформації, стосовно інформації, пов'язаної з виконанням своїх обов'язків.

З огляду на вищезазначене, на переконання суду, запитувана позивачем інформація не віднесена законом до інформації з обмеженим доступом, а отже є відкритою, з огляду на що, має бути надана за запитом на інформацію.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно частин першої, другої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Варто наголосити, що зі змісту наявної в матеріалах справи письмової відповіді відповідача від 21 серпня 2017 року №418/29 вбачається, що відповідачем не надано належної відповіді по суті запиту на інформацію або вмотивованої відмови в її наданні, що на думку суду вказує на те, що відповідачем не було належним чином розглянуто електронний інформаційний запит позивача.

Посилання в апеляційній скарзі на лист від 12.09.2017 року №93, відповідно до якого ОСББ «Кремінь-1» було повідомлено, що ОСОБА_2 надавались для ознайомлення всі документи, які стосуються діяльності ОСББ, зокрема й наказ на призначення керуючої справами житлового будинку на просп.. Комарова 28, проте позивач відмовилась від отримання копій документів, не спростовує вірних висновків суду першої інстанції щодо протиправних дій відповідача в частині неналежного розгляду електронного запиту на інформацію ОСОБА_2, адже останній було отримано відповідачем 18.08.2017 року, тобто до, ймовірного звернення позивачки до ОСББ «Кремінь-1».

Більше того, факт звернення позивачки до іншого суб'єкту господарювання не виключає обов'язку відповідача діяти на підставі та в межах норм чинного законодавства, в тому числі, щодо обов'язку надання відповіді на запити про інформацію.

Крім того, навіть за умови віднесення запитуваної інформації до конфіденційної, на що посилався відповідач, він не мав підстав для відмови у задоволенні запиту позивача, зважаючи на ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якою встановлено, що інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше, а також зважаючи на ч. 7 ст. 6 цього Закону, якою встановлено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ; якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року - без змін.

Керуючись ст..ст. 241, 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та будівництва Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя : О.М.Кузьмишина

А.Г.Степанюк

Повний текст виготовлено 05 лютого 2019 року.